Книги по психологии

ГЕРОЇ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК В АРХЕТИПОВІЙ СВІДОМОСТІ СУСПІЛЬСТВА
Периодика - Психолінгвістика

Світлана Походенко (Запоріжжя, Україна)

Статтю присвячено аналізу змісту символічних смислів та архетипових рис героїв українських народних казок. Представлено результати контент - аналізу змісту діяльності, поведінки та притаманних рис тваринних персонажів казок. Визначено загальні пріоритети, часові характеристики діяльності персонажів, проаналізовано їх можливий вплив на формування суспільної свідомості.

Ключові слова: архетип, суспільна свідомість, тваринні персонажі, діяльність.

Статья посвящена анализу содержания символических смыслов и арехетипических черт героев украинских народных сказок. Представлены результаты контент-анализа содержания деятельности, поведения и присущих черт сказочных персонажей-животных. Определены общие приоритеты, временные характеристики деятельности персонажей, проанализировано их возможное влияние на формирование общественного сознания.

Ключевые слова: архетип, общественное сознание, персонажи-животные, деятельность.

The article analyzes the content of symbolic meanings and archetypal traits of the characters of Ukrainian folk tales. The article contains the results of content - analysis of activities, behavior and the inherent features of fairy tale animal - characters. Common priorities, time and intensity conditions of activity of the characters have been defined. The analysis of their potential impact on public consciousness has been made.

Key words: archetype, social consciousness, the animal-characters, activities.

Постановка проблеми. Основу духовного життя етносу складає досвід, який передається від минулих поколінь наступним і являє собою сукупність архетипів. Архетипи є основою народної творчості та сприяють внутрішній єдності людської культури, створюють можливість взаємозв’язку різних епох і взаєморозуміння людей. Культурні зразки свідомості виконують функції трансляції, передачі соціального і національного досвіду; на певному рівні мають регуляційно-нормативні функції; їм властиві високорозвинена семіотична функція та ціннісний потенціал, завдяки чому вони задіяні в структурах менталітету й етнічної ідентичності [5].

Актуальність дослідження. Вивчення казки як однієї з форм архетипових уявлень, акумулятора етнічної ідентичності та менталітету набуває особливого значення [15]. Казки мають змогу не тільки передавати загальнокультурні константи, але й розкривати етнічно зумовлене світобачення. Одним із психологічних значень казки є необхідність навчатися розумінню властивостей людей, відстоювати власну думку. Казки у символічній формі пропонують нам типові моделі поведінки, які дозволяють вирішувати життєві проблеми в різноманітних ситуаціях [2-4].

Зміст і образи персонажів українських народних казок мають архетипову форму. Специфічною етнічною рисою виступає особливе відношення в українському етносі до тварин, які сприймаються як рівні діючі особи з постійним соціальним статусом, а тому образи героїв українських народних казок мають безпосередній вплив на формування норм поведінки й способу життя в сучасному українському суспільстві [9].

Аналії останніх досліджень і публікацій. Передова світова психологія вже дала глибоке теоретичне обгрунтування проблемі архетипової свідомості суспільства, тобто впливу архетипових образів колективного несвідомого на формування норм поведінки й способу життя в сучасному суспільстві. Архетипова свідомість суспільства формується з вчинків, поведінки і способу життя в цілому героїв народних казок. Казки - дуже очевидна річ, і майже жодна серйозна психологічна школа не пройшла повз того, щоб не дати свій спосіб їх аналізу й розуміння [8, 13-14].

Один з найпростіших підходів - поведінковий або біхевіоральний - примушує ставитися до казок як до опису можливих форм поведінки. Цей аспект неодноразово розглядали у своїх роботах відомі представники даного напрямку психології Дж. Б.Уотсон, Б. Скіннер, Ч. Пірс, УДжеймс. Трансактний аналіз і його представники Ерік Берн, Іан Стьюарт, Венн Джойнс звертають основну увагу на ролеві взаємодії в казках. Іншими словами, кожен персонаж може описувати реальну, окрему людину, вірніше - певну роль, яку людина може грати або навіть брати в основу свого життєвого сценарію. Інший дуже плідний підхід розглядає героїв казки як субособистостей, частини «Я» однієї людини. Це в основному є точкою зору юнгіанської аналітичної психології [16-17]. Ті, хто приділяють основне значення емоціям, також часто розглядають казкових героїв як персоніфіковані емоції. Якими б вигаданими не були персонажі та їх дії, емоції, що викликаються ними, абсолютно реальні [7].

Мета статті. Метою нашого спільного з С. В. Бевз дослідження стало вивчення змісту символічних смислів та архетипових рис героїв українських народних казок. В процесі емпіричного дослідження було проведено психосемантичний аналіз характеристик діяльності, поведінки та притаманних рис героїв українських народних казок, досліджено можливий вплив образів героїв українських народних казок на формування норм поведінки й способу життя в сучасному українському суспільстві.

У роботі було використано метод контент-аналізу, тобто кількісного аналізу текстів і наступної змістової інтерпретації виявлених смислових закономірностей. При сприйнятті текстів казок достатньо добре відчувається, що різні формальні та змістовні компоненти представлені у різних героїв по різному. За допомогою контент-аналізу було не лише впорядковано власні відчуття дослідника, а й зроблено висновки, які мають більш обгрунтований характер. Основними параметрами аналізу стали діяльність, поведінка й притаманні характерні риси персонажів казок.

Чому саме за одиниці аналізу було взято дії персонажів казок та їхні характерні властивості? Тому що вони відповідають природнім вимогам: з одного боку, вони легко й однозначно ідентифікуються в тексті, з іншого боку, вони мають суб’єктивну та залежну від контексту значимість, яка робить динаміку їх розподілу діагностичною для вияву змін в індивідуальній та суспільній свідомості, в системах переконань.

При розробці таблиці контент-аналізу як основного робочого документу було виокремлено такі категорії: персонаж; діяльність персонажа (дієслова); характеристики персонажа (прикметники); влучні вислови персонажа (посилання в світ). Макроодиницями контент-аналізу стали смислові одиниці діяльності казкових персонажів тварин: динаміка рухів, розумова діяльність, афективна поведінка, мовлення, задоволення фізіологічних потреб та ін.

Серед джерел було обрано казки про тварин (31 казка) [1, 6, 10-12]. Соціально-побутові казки не аналізувалися, хоча слід зазначити, що вони посідають найбільший відсоток серед загальної кількості українських народних казок [3].

Виклад основного материалу. Казками про тварин (тваринним епосом) називаються такі, в яких дійовими особами являються дикі тварини, значно рідше - домашні тварини. Ці казки виникли в епоху, коли основні заняття примушували людину часто зустрічатися з тваринами, тобто в епоху звіроловства


Та скотарства. В цю епоху боротьба із тваринами була дуже небезпечною в силу поганого озброєння людини. Людина здавалася сама собі слабкою в порівнянні з цілим рядом хижаків. І навпаки, багато хто із тварин здавалися людині незвичайно могутніми. Під впливом аналітичного світогляду людина приписувала тваринам людські якості. Навіть у перебільшених розмірах. В цю епоху виникла впевненість у можливості перетворення людини на тварину і навпаки.

Поступове зростання могутності людини послаблювало ці погляди й переконання, і це відобразилося у змісті казок про тварин. Персонажам казок про тварин властиві усталені риси, за якими їх легко впізнати. Проте хитрість лисиці, недоумкуватість вовка, боягузтво зайця є художньою умовністю, завдяки якій казки розповідають про світ людей.

Головними діючими особами українських народних казок виступають лисиця, вовк, ведмідь, заєць, коза, кіт, півень, цап, віл, кінь, собака. Інтенсивність появи казкових персонажів-тварин серед проаналізованих казок можна прокоментувати за допомогою діаграми (рис. 1).

image003

Рис. 1. Інтенсивність появи персонажів-тварин у текстах казок (загальна кількість згадувань у вивчених казках).


80 74

image004

Лисиця Вовк Ведмідь Заєць Кіт Півень

Рис. 2. Протікання діяльності персонажів - тварин в часовому просторі


Як видно з діаграми, найчастіше героями казок про тварин являються саме лисиця та вовк. Це можна пояснити тим, що: по-перше, людині найчастіше приходилося зустрічатися з ними в господарській діяльності; по-друге, ці тварини по розміру та силі займають у тваринному царстві середину; і нарешті, по-третє, завдяки першим двом причинам людина мала можливість познайомитися із ними доволі близько.

При аналізі діяльності та поведінки казкових персонажів характеристики діяльності розглядалися в часовому просторі, тобто окремо в минулому, теперішньому та майбутньому часі (рис. 2), а також із позиції завершеності або незавершеності діяльності (доконаного чи недоконаного виду) (рис. 3).

image005

Лисиця Вовк Вед медь Заєць Кіт Півень


□ Досконалий вид

□ Недосконалий вид


Рис. 3. Співвідношення завершеності й незавершеності діяльності

Персонажів тварин

Розглянемо персонаж Лисиці. Лисиця послужила предметом широкого епосу І в Західноєвропейському тваринному епосі, і в російському, і в українських народних казках Лисиця однаково виступає твариною пронирливою, підступною, хитрою, яка своєю хитрістю бере перевагу над іншими, більш сильними тваринами, такими як вовк та ведмідь.

В українських народних казках їй дають прізвиська Лисичка-Сестричка, Кума-Лиска та ін. Казкова лисиця - це втілення хитрощів та виверткості. Існує ціла низка казок, де руда брехунка дивує світ спритністю та вмінням дурити («Лисичка-Сестричка та Вовк-Панібрат», «Лисичка-кума», «Лисичка - Сестричка», «Колобок», «Казка про Котика та Півника», «Лисичка та Журавель», «Цар Лев», «Як Лисичка Івана-Баштанника зробила царевичем» та ін.) В казках про тварин Лисиця особливо полюбляє знущатися над Вовком. Вона вчить його ловити рибу, шиє йому кожух, підштовхує на небезпечні для життя вчинки («Лисичка-Сестричка та Вовк-Панібрат»), Хитрістю Лисиця виходить заміж за Ведмедя або Кота («Лисичка-кума», «Пан Коцький»), стає польовим міністром («Цар Лев»), але бувало і таке, що тією ж самою хитрістю вона рятувала тваринне царство від зла («Як Лев утонув у колодязі»).

Що стосується Вовка, то він виступає вже з іншими рисами: він злий, жадібний, ненажерливий і, водночас, дурний та нездогадливий. Лисиця часто шуткує з нього, але Вовк усякий раз знову дається їй в оману. («Лисичка - Сестричка та Вовк-Панібрат», «Пан Коцький»), Але ми спостерігаємо й те, що в деяких казках Вовк «водить» дружбу із Лисицею та навіть «співпрацює» з

Смислова

Одиниця

Ч

£

Мин. час

£

Теп. час

£

Майб.

Час

£

Доск. вид

£

Недоск.

ВИД

£

Рух уперед

177

24,3

115

15,8

52

7,1

10

1,4

118

16,2

59

8,1

Харчування

120

16,5

106

14,6

9

1,2

5

0,7

95

13,0

25

3,4

Рух на місці

75

10,3

64

8,8

8

1,1

3

0,4

61

8,4

14

1,9

Мовлення

60

8,2

37

16

2,2

7

1,0

39

5,4

21

2,9

Шкідництво

50

6,9

41

5,6

9

1,2

0

0,0

46

6,3

4

0,5

Чуттєве

Сприйняття

49

6,7

27

3,7

22

3,0

0

0,0

27

3,7

22

3,0

Інша

ДІЯЛЬНІСТЬ

197

27,1

134

18,4

45

6,2

18

2,5

134

18,4

63

8,7

Всього

728

100,0

524

72,0

161

22,1

43

5,9

520

71,4

208

28,6

Таблиця 2


Характерні якості та влучні вислови персонажу Лисиці

Прикметники

Бал

Посилання у світ

Бал

Хитра

18

А щоб тобі добра не було!

5

Стара

9

Де я не бувала, такої пригоди не знала.

5

Весела

8

Я тобі у пригоді стану.

4

Дурна

5

Не веліть карати, веліть слово промовляти.

3

Клята

5

Я для тебе - як для себе!

3

Мов нежива

3

Поміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок!

1

Небита

3

Чого це, хіба я у бога теля з’їла, чи що?

1

Підлеслива

3

Хвора

3

Всього

57

22

Нею. («Цар Лев»), Слід відзначити, що вовк у деяких казках («Сірко», «Казка про королевича та залізного вовка», «Про жар-птицю та вовка») виступає навіть «захисником» знедолених і надає допомоги у встановленні справедливості. Вовк

- одна з найбільш міфологізованих тварин. Згідно легенд він об’єднується з нечистими тваринами, яких не вживають у їжу. Характерними ознаками цих тварин є сліпота або сліпонароджуваність. За деякими українськими повір’ями, вовчиця приводить вовченят лише один раз у житті, а та, що привела потомство п’ять разів, перетворюється на рись.

Визначаючою у символіці Вовка є ознака «чужий». Він співвідноситься з чужими, перш за все з мертвими, пращурами, «ходячими» небіжчиками та ін. У деяких посиланнях у світ від вовка говориться, що він буває у мертвих на «тому світі», тому люди при зустрічі з вовком звертаються по допомогу до померлих. Вовк протистоїть людині і в якості нечистої сили: його відганяють хрестом, він боїться церковного дзвону. Йому властиві функції між «цим» та «іншим» світом, між людьми та нечистою силою. В епоху, коли слов’яни вірували в те, що дикі тварини - їхні прабатьки, декілька племен вважали вовка своїм пращуром і


Таблиця З

Смислова

Одиниця

Ч

£

Мин.

Час

£

Теп. час

£

Майб.

Час

£

Доск.

Вид

£

Недоск.

ВИД

£

Рух уперед

136

33,5

95

23,4

30

7,4

11

2,7

100

24,6

36

8,9

Мовлення

71

17,5

18

4,4

46

11,3

7

1,7

21

5,2

50

12,3

Рух на місці

40

9,9

15

3,7

15

3,7

10

2,5

25

6,2

15

3,7

Розумова

Діяльність

32

7,9

21

5,2

11

2,7

0

0,0

12

3,0

20

4,9

Харчування

18

4,4

7

1,7

11

2,7

0

0,0

0

0,0

18

4,4

Чуттєве

Сприйняття

15

3,7

9

2,2

6

1,5

0

0,0

9

2,2

6

1,5

Інша

Діяльність

94

23,2

65

16,0

15

3,7

14

3,4

72

17,7

22

5,4

Всього

406

100,0

230

56,7

134

33,0

42

10,3

239

58,9

167

41Д

Таблиця 4


Характерні якості та влучні вислови персонажу Вовка

Прикметники

Бал

Посилання у світ

Бал

Сердешний

5

От, вражого батька син!

5

Дурний

5

Буду співати!

4

Недотепний

4

Каша з нас, м'ясо в вас!

3

Погризений

3

Піймав облизня.

2

Поколений

3

Став думать-гадати, як би й собі драла дати!

2

Старий

2

Ось візьму ломаку, та прижену як собаку.

1

Пішов та й сидить, нічим каші долить.

1

Всього

22

18

Вклонялися йому як божеству. Його ім’я вважалося священним, його не можна було вимовляти вголос. Тому замість «вовк» говорили «лютий», а себе називали «лютичі». Під час зимового сонцестояння чоловіки цих племен одягали вовчі шкіри, що символізувало обернення на вовків. Так вони зверталися до тваринних пращурів, у яких просили сили й мудрості. Вовка вони вважали своїм захисником, пожирачем злих духів. В українських народних казках Вовка називають «звіриною», «сірим», «Кузьмою», «бірюком», «скамеником», «малим».

Хазяїном поганського лісу в архетиповій свідомості суспільства все ж таки виступає Ведмідь - найсильніша тварина. Він вважається захисником від усякого зла й покровителем родючості - саме з весняним пробудженням ведмедя древні слов’яни пов’язували початок весни. Навіть бог родючості Велес в древній міфології має обличчя ведмедя. Ведмідь користувався заслуженою популярністю у наших пращурів за свою силу та вправність. Це лише на перший погляд він здається незграбним. Наші пращури, які зустрічались із цим лісовим мешканцем частіше за нас, добре знали про його незвичайну спритність, вміння ловити рибу й лазити по деревах, не дивлячись навіть на його розміри.

Міф про ведмедя - господаря лісу та могутнє божество - зберігся й по сьогодні у народних казках. Лисиця, знову таки оманою, стає його дружиною («Лисичка-кума»), звірі йдуть до нього за вироком («Як Лев утонув у колодязі»).

Смислова

Одиниця

Ч

£

Мин.

Час

£

Теп. час

£

Майб.

Час

£

Доск.

Вид

£

Недоск.

Вид

£

Харчування

53

29,0

41

22,4

Л

3

1,6

9

4,9

50

27,3

3

1,6

Мовлення

51

27,9

11

6,0

37

20,2

3

1,6

14

7,7

37

20,2

Рух уперед

42

23,0

17

9,3

21

11,5

4

2,2

21

11,5

21

11,5

Рух на місці

28

15,3

26

14,2

0

0,0

2

ІД

22

12,0

6

3,3

Нерішучість

9

4,9

6

3,3

0

0,0

3

1,6

9

4,9

0

0,0

Всього

183

100,0

101

55,2

61

33,3

21

11,5

116

63,4

67

36,6

Таблиця 6


Характерні якості та влучні вислови персонажу Ведмедя

Прикметники

Бал

Посилання у світ

Бал

Старий

6

Хто, хто...?

4

Неповороткий

3

Дужий

2

Злий

1

Добрий

1

Всього

13

4

Таблиця 7


Характеристика діяльності персонажу Зайця

Смислова

Одиниця

Ч

£

Мин.

Час

£

Теп. час

£

Майб.

Час

£

Доск.

Вид

£

Недоск.

Вид

£

Рух уперед

138

41,7

85

25,7

53

16,0

0

0,0

85

25,7

53

16,0

Нерішучість

101

30,5

34

10,3

67

20,2

0

0,0

34

10,3

67

20,2

Рух на місці

53

16,0

21

6,3

21

6,3

11

3,3

32

9,7

21

6,3

Мовлення

17

5,1

3

0,9

14

4,2

0

0,0

3

0,9

14

4,2

Чуттєве

Сприйняття

14

4,2

5

1,5

9

2,7

0

0,0

5

1,5

9

2,7

Розумова

Діяльність

4

1,2

4

1,2

0

0,0

0

0,0

4

1,2

0

0,0

Харчування

4

1,2

0

0,0

0

0,0

4

1,2

4

1,2

0

0,0

Всього

331

100,0

152

45,9

164

49,5

15

4,5

167

50,5

164

49,5

Хоча слід погодитись із тим, що в російських народних казках шанування Ведмедя як хазяїна лісу є значно помітнішим. Одружившись із дівчиною, Ведмідь навіть стає батьком могутнього багатиря, захисника простого люду, переможника чудовиська Ведмежого Вушка. Тих, хто заблукав у лісі, ведмідь як хазяїн лісу залишає у себе служити, а за умов виконаного завдання або чесної перемоги в грі відпускає додому ще й нагороджує подарунками. В українських народних казках Ведмідь також намагається впевнити всіх у тому, що він - господар лісу, але це, на відміну від зазначених російських казок, виходить у нього незграбно, не завжди розумно й навіть нерідко по-дурному


Таблиця 8

Характерні якості та влучні вислови персонажу Зайця

Прикметники

Бал

Посилання у світ

Бал

Радий

6

Як же мені не плакати?

12

Г олодний

5

Прудкий

5

Сердешний

4

Всього

20

12

(«Рукавичка», «Пан Коцький», «Коза-Дереза», «Солом’яний бичок»), У більшості казок його обдурено та висміяно. Насмішка над твариною є свідоцтвом про втрату тотемного культу.

Але ведмеді, як і вовки, були не лише захисниками й покровителями, вони часто ставали ворогами домашньої худоби та й самої людини. Щоб хоч якось компенсувати цей збиток, люди нерідко зображували казкових хижаків жорстокими й дурними. Хоча слід констатувати, що острах перед ведмедем в рівній мірі такий же сильний, як і захоплення ним.

подпись: характеристика діяльності персонажу котаподпись: характерні якості та влучні вислови персонажу котаЗразком сумирності та беззахисності являється казковий Заєць. Хижаки завжди хочуть його з’їсти, образити, вигнати із помешкання («Коза-Дереза», «Як Лев утонув у колодязі», «їжак та заєць», «Цар Лев). В архетипових уявленнях народу заєць - це тварина, наділена чоловічою еротичною символікою та демонічними властивостями. Він також пов’язаний із нечистою силою. Зустріч із ним вважається нещасливою прикметою. Рухливістю зайця

Смислова

Одиниця

Ч

£

Мин. час

£

Теп. час

£

Майб.

Час

£

Доск.

Вид

£

Недоск.

ВИД

£

Рух уперед

41

35,0

33

28,2

6

2

1,7

35

29,9

6

5,1

Рух на місці

35

29,9

20

17,1

7

6,0

8

6,8

28

23,9

7

6,0

Мовлення

11

9,4

0

0,0

11

9,4

0

0,0

0

0,0

11

9,4

Чуттєве

Сприйняття

11

9,4

7

6,0

2

1,7

2

1,7

9

7,7

2

1,7

Розумова

Діяльність

9

7,7

7

6,0

2

1,7

0

0,0

7

6,0

2

1,7

Нерішучість

7

6,0

4

3,4

3

2,6

0

0,0

4

3,4

3

2,6

Шкідництво

3

2,6

3

2,6

0

0,0

0

0,0

3

2,6

0

0,0

Всього

117

100,0

74

63,2

31

26,5

12

10,3

86

73,5

31

26,5

Таблиця 9


Прикметники

Бал

Посилання у світ

Бал

Старий

8

Їсть, аж за ушима лящить!

2

Малий

6

Любий

4

Страшний

3

Сердитий

2

Всього

23

2

Таблиця 10



Смислова

Одиниця

Ч

£

Мин. час

£

Теп. час

£

Майб.

Час

£

Доск.

Вид

£

Недоск.

ВИД

£

Працьовитість

58

40

35

24,1

10

6,9

13

9,0

47

32,4

11

7,6

Мовлення

42

29,0

3

2,1

32

22,1

7

4,8

10

6,9

32

22,1

Рух уперед

17

11,7

3

2,1

8

5,5

6

4,1

9

6,2

8

5,5

Рух на місці

16

П, о

1

0,7

12

8,3

3

1

0,7

15

10,3

Чуттєве

Сприйняття

5

3,4

0

0,0

5

3,4

0

0,0

0

0,0

5

3,4

Харчування

5

3,4

0

0,0

0

0,0

5

3,4

5

3,4

0

0,0

Розумова

Діяльність

2

1,4

2

1,4

0

0,0

0

0,0

2

1,4

0

0,0

Всього

145

100

44

30,3

67

46,2

34

23,4

74

51,0

71

49,0

Таблиця 12


Характерні якості та влучні вислови персонажу Півня

Прикметники

Бал

Послання у світ

Бал

Г олосистий

4

Стою на воротях у червоних чоботях!

3

Сміливий

О

3

Нема за що отаких лінюхів пиріжками пригощати!

1

Неслухняний

3

Працьовитий

2

Всього

12

4

Обумовлено його зв’язок із вогнем. Його появу поблизу житла вважають провістям пожежі.

Виключенням із правила є, хіба що Заєць із казки «Заєць-хвастун». У ній лякливий та хвастливий Заєць у критичній ситуації несподівано виявляє себе хоробрим. Тут, зрозуміло, йдеться про людей, які у повсякденному житті обережні та боязкі, але коли їхнім близьким загрожує небезпека, вони здатні демонструвати чудеса сміливості. Також Заєць являється однією із тварин - «матрьошок», які ховають у собі загибель Кощія («Казка про Кощія Безсмертного, Івана - царевича та Булата - молодця»).

Серед розглянутих нами казок не було знайдено жодної, де б Кіт, на відміну від Лисиці, був би винятково негативним персонажем. Але все ж таки образ Кота є подвійним. Найчастіше Кіт у казках виконує функцію помічника: він допомагає своїм друзям або хазяїну уникнути якихось негараздів, навіть врятуватися від загибелі («Казка про котика та півника», «Чарівна обручка», «Налякані ведмідь та вовки»). Поряд із захисною роллю, Кіт може виступати хитруном та слугою злих сил. Іноді він чинить безкорисливі справи, а іноді намагається дістатися власної вигоди («Пан Коцький», «Цап та Баран», «Іван

- мужичий син»),

У різних казках кіт часто має риси інших казкових персонажів: Лисиці, Собаки, Ведмедя. Всі дії Кота продумані, він хитрий і підстроює все так, як йому вигідно. Саме в цьому він і є схожим на Лисицю. Хоча інколи Кіт стає


Ворогом Лисиці («Казка про котика та півника»), А іноді Котові належать такі риси, які зазвичай належать Собаці - відданість і вірність.

Найбільш яскравим прикладом подвійної природи казкового Кота являється кіт із казки «Баба Яга», який, належачи самій Бабі Язі й будучи її власним демоном, допомагає героїні казки - дівчинці за її доброту.

Особлива роль в українських народних казках надається Півню. В основі міфологічного образу Півня лежить його зв’язок із сонцем. Як і сонце, півень відлічує час («Колосок», «Півник та двоє мишенят»). Подібно до сонця, Півень пов’язаний із підземним світом. Причетність Півня до царства життя, світла, як і до царства смерті, темряви, робить цей образ здібним до моделювання всього комплексу життя - смерть - нове народження. Одним із проявів життєвої сили Півня являється його виключна войовничість та працелюбність («Коза - Дереза», «Дружні звірі», «Телятко, кабан, півник, качур та вовки»), І, звичайно, найчастіша функція Півня в казках - це вигнання нечистої сили за допомогою крику. Хоча нерідко Півневі надається роль жертви, - внаслідок своєї дурості та пихатості він неодноразово потрапляв у халепу. Образ півня найбільше відрізняється від попередніх за кількісними показниками та змістовними характеристиками діяльності.

1. Вивчення розмаїття архетипів діяльності та суспільної поведінки, представлених в українських народних казках про тварин, свідчить про домінування динамічної активності (крім Ведмедя) та комунікативної іпостасі архетипових образів: найбільш активними є Заєць (42%), Кіт (35%) та Вовк (34% від загальної кількості дій даних персонажів у проаналізованих текстах казок). Найбільш розвинена комунікативна функція у Півня (29%), Ведмедя (28%), Вовка (17%). Значне місце в діяльності Ведмедя та Лисиці посідає діяльність, спрямована на задоволення власних фізіологічних потреб, зокрема, потреб у харчуванні: Ведмедь (29%), Лисиця (17%). Найбільше проявлена розумова діяльність у Кота (8%). Найменш вираженим в усіх досліджуваних персонажів є чуттєве пізнання світу.

2. Щодо завершеності діяльності, доведенні справи до логічного кінця, впевненості у здійсненні запланованого, то ми можемо стверджувати, що така діяльність перевищує діяльність недоконаного виду у всіх досліджуваних казкових персонажів: найбільше у Кота (на 47%) та Лисиці (на 42%), у Ведмедя

- на 27%, у Вовка - на 17, найменше у Зайця та Півня (лише на 1 відсоток).

3. У більшості досліджуваних персонажів диких тварин діяльність в минулому часі переважає діяльність в теперішньому часі і в майбутньому. В теперішньому часі існують Заєць (боїться) та Півень (працює). В цілому за кількісними показниками характеристик діяльності в часі та ступені завершеності Лисиця схожа з Котом, Вовк з Ведмедем, Півень із Зайцем.

4. Казкові тварини персонажі розвивають свою діяльність та демонструють форми поведінки згідно закладеного в них архетиповош змісту. Так, згідно проведених статистичних підрахунків, в українських народних казках архетип мудрості (Сенекса (мудрого старця)) закладений в образі Ведмедя. Архетип зла, хитрості й підступності (Трікстера (шахрая)) оселився в образах Лисиці та Кота. Архетипи довірливості та недоумкуватості проявляються в образі Вовка. Заєць

- це образ слабохарактерності та боягузтва, в йога персонажі можна спостерігати прояви архетипу Пуера (вічної юності). Півень - це образ неслухняності та працелюбності, в ньому відображені певні архетипові прояви Цілителя.

5. Дослідження показало, що архетипи, які стоять за казковими та фантастичними персонажами, безпосередньо впливають на такі риси української ментальності, як врівноваженість (Вовк, Ведмідь, їжак), щирість (Вовк, Заєць, Ведмідь, Півень), відвертість (Ведмідь, Заєць, Вовк, Собака), працелюбність (Віл, Собака, Півень), а також хитрість (Лисиця, Кіт), пожадливість (Лисиця).

Перспективи подальших розвідок. Представлене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Подальшого глибинного вивчення вимагає психологічна інтерпретація отриманих статистичних результатів. Підсумки проведеного дослідження підтверджують можливість використання якісно нового культурологічного підходу до аналізу фольклорних матеріалів, нових наукових стратегій, які дають конкретний практичний і теоретичний результат.

ЛІТЕРАТУРА

1. Березовський І. Українські народні казки про тварин // Казки про тварин. Київ.: Наукова думка, 1979. - С. 9-44.

2. Годзь Н. Б. Алегоричні казки як вияв української усної творчості / Н. Б.Годзь //Вісник Харківського національного університету ім.. В. Н. Каразіна. Серія: Теорія культури та філософії науки. - №507. - Вип. 24. - X., 2001. - С. 82-87.

3. Годзь Н. Б. Значення української народної казки у формуванні світогляду та освіти дитини / Н. Б.Годзь //Науковий вісник. Серія: Філософія. - Вип. 5. №11. - X., 2000.

- С. 47-50.

4. Годзь Н. Б. Ментальні особливості українців через призму казок / Н. Б.Годзь // Вісник Харківського національного університету ім.. В. Н. Каразіна. Глобалізм. Суспільство. Особистість. Серія: Теорія культури і філософії науки. - №562. - X., 2002. - С. 49- 54.

5. Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру / І. Грабовська // Сучасність. - 1998. - №5. - С.58-70.

6. Дунаєвська Л. Ф. Українська народна казка / Л. Ф.Дунаєвська. - К.: Вища школа, 1987. -127 с.

7. Кримський С. Сприйнявши серцем, осягнувши розумом (Національні архетипи як втілення долі та історичного досвіду народу) / С. Кримський // Віче. - 1993. - №8.

- С.76-83.

8. М.-Л. фон Франц. Психология сказки. СПб.: БСК, 1998,- 360 с.

9. Пролеев С. Національний характер і українське буття / С. Пролєєв. В. Шамрай // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. - К„ 1996. - С.130- 142.

10. Рудченко И. Предисловие / И. Рудченко // Народные южнорусские сказки. Вып.1. Киев. 1869. - С. V-XI.

11. Сухобрус Г. Українська оповідальна творчість / Г. Сухобрус // Українські народні казки, легенди, анекдоти. Київ, 1957. - С. 3-29.

12. Франко І. Коли ще звірі говорили. Передмова // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. Київ,

1978. - Т. 20. - С. 74-172.

13. Хендерсон Дж. Психологический анализ культурных установок / Дж. Хендерсон. - М., Добросвет, 1997. - 348 с.

14. Хиллман Дж. Исцеляющий вымысел. Пер. с англ. Ю. М. Донца. Под общ. ред. В. В. Зеленского. - СПБ.: БСК. 1997. - 541 с.

15. Швецова А. Національний характер як феномен культури. - Сімферополь. Таврия 1999. - 264 с.

16. Юнг К. Г. Божественный ребенок: аналитическая психология воспитания. - СПБ - М.: «Олимп». ООО «Издательство АСТ-ЛТД». 1997. - 400 с.

17. Юнг К. Г. Душа и миф: шесть архетипов. М - К.: Port Royal. 1996. - 288 с.


118

УДК 159.922.73