Книги по психологии

ДИНАМІКА СОЦІОЛЕКТУ «ARGOT» У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
Периодика - Психолінгвістика

(на матеріалі лексикографічних джерел)

Олена Волгіна (Запоріжжя, Україна)

Статтю присвячено вивченню розвитку стилістичного шару соціолекту «argot» у французькій мові під кутом зору його концептуальної організації. Доводиться, що сукупність арготичних одиниць французької мови складає окреме концептуальне поле, які формують його як специфічний соціолект.

Ключові слова: соціолект, концепт, концептополе, стилістичний шар,

Арго.

Статья посвящена изучению развития стилистического пласта социолекта «argot» во французском языке с точки зрения его концептуальной организации. Доказывается, что совокупность арготических единиц французского языка составляет отдельное концептуальное поле, которые формируют его как специфический социолект.

Ключевые слова: социолект, концепт, концептополе, стилистический пласт, арго.

The article is dedicated to study of the dynamics of the stylistic layer of social dialect «argot» in French from the point of view of its conceptual organization. It is proved that the system of French slang composes a particular conceptual sphere, which forms from it a specific social dialect.

Key words: social dialect, concept, conceptual sphere, stylistic layer, slang.

Виклад основного матеріалу. Об’єктом аналізу статті є соціолект арго в сучасній французькій мові. Метою - доведення його концептуального устрою у вигляді однойменного концептуального поля, яке відображає своєрідність осягнення світу французькою етносвідомістю, а завданнями - аналіз лексикографічної динаміки концептуального змісту арготичних одиниць та обгрунтування шляхів і способів їхнього збагачення і розвитку.

Як відомо, стилістика 70-80-х рр. XX ст. переходить сьогодні в площину когнітології та дискурсології, від чого витлумачення її фундаментальних понять (норми, стилю, стилістичного значення) відбувається з різних наукових позицій. Особливо це стосується поняття “стилістичний шар”, активне використання якого в сучасній лінгвістиці призвело до того, що воно стало вже ширшим від поняття «лексико-стилістична підсистема», а його розуміння базується на когнітивному підгрунті семантики лексичних одиниць.

Усвідомлення того факту, що семантико-стилістнчний простір французької мови, як і будь-якої іншої мови, має польовий устрій і може також бути осмисленим у термінах концептуальних структур, дозволило висунути ідею існування концептополів, що корелюють з відповідними основними стилістичними шарами загальнонаціональної французької мови: LITTERAIRE/ КНИЖНІСТЬ, FAMILIER/ ФАМІЛЬЯРНІСТЬ, POPULAIRE / ПРОСТОРІЧЧЯ, ARGOT / АРГО, VULGAIRE / ВУЛЬГАРНІСТЬ. Ці специфічні концептополя, сформовані на базі стилістичних шарів, відображають організацію семантико - стилістичного континууму у вигляді ієрархічних структур (підсистем), які мають прототипове ядро і підпорядковані елементи. Отже, з позицій когнітивної парадигми мовознавства стилістичний шар соціолекту розглядається як концептополе, сукупність ментальних одиниць, що мають однакову арготичну референтність.

Під арго, услід за укладачами словнику Petit Larousse, розуміємо мову декласованих груп населення, злочинців, бродяг, а також деяких соціопрофесійних об’єднань [1, с. 63]. Дослідження арготичної лексики у вигляді концептополя вважаємо можливим, тому що:

1) елементи, що утворюють поле, є семантично спорідненими, тобто всі арготично марковані одиниці містять арготичну сему, зафіксовану лексикографічно;

2) поле може поєднувати однорідні й різнорідні елементи, тобто арготичні лексеми, які вербалізують один концепт і арготичні лексеми, що вербалізують інший концепт;

3) поле - суть інвентар елементів, пов’язаних між собою структурними відношеннями;

4) конституенти поля можуть належати до ядра одного поля та до периферії іншого й навпаки. Так, арготичні константи, тобто лексичні одиниці, які в своєму основному значенні мають одну арготичну сему, формують ядро концептополя ARGOT, а арготичні варіанти, тобто один із лексико-семантичних варіантів значення цієї одиниці, відносяться до його периферії.

З метою встановлення, до яких саме ментальних ділянок апелюють арготичні лексичні засоби, вважаємо необхідним детальніше розглянути, що традиційно розуміється під поняттям «арго».

Укладачі словнику французької мови «Dictionnaire Hachette» вважають арготичними слова та висловлювання, які вживаються та є зрозумілими лише обмеженій соціальній групі [2, р.7]. У тлумачному словнику Робер знаходимо, що арго - це «лексика чи мовні звички властиві закритій соціальній групі, деякі слова яких переходять у загальну мову [3, р. 78].

О. М. Степанова відносить до арготизмів вокабули, що вживають у певному середовищі (професійному, шкільному, молодіжному, злодійському) [4, с.77]. П. С. Дудик говорить, що «арготизми - ненормативні слова, сполучення слів у мовленні осіб, яких характеризує аморальна, навіть злочинна поведінка» [5, с.353]. На думку Л. І. Мацько, «арготизми - стилістичні засоби (лексеми) для створення ефекту потайного мовного відокремлення» [6, с. 433]. О. О. Селіванова розуміє арго як різновид соціолекту, лексикон відносно замкнених професійних (ремісників, торговців) і соціальних груп (сезонних робітників), у тому числі декласованих (злодіїв, злочинців, жебраків, картярів тощо), призначений для конспіративних (езотеричних, криптофорних) потреб відокремлення групи від соціального загалу, а також для збереження таємниць ремесла, роду занять, власної безпеки і т. ін.» [7, с.331-332]. Л. Т. Масенко традиційно вважає арго субмовою декласованих груп населення - бродяг, старців, злодіїв, а також деяких професійних об’єднань, пов’язаних з відхожим промислом - мандрівних торговців, яких в Україні й Росії називали офенями, коновалів, шаповалів - шестобитів та ін. [8, с.92]. Надзвичайно влучну і лаконічну характеристику арго знаходимо в романі В. Гюго «Знедолені»: «Арго з незапам’ятних часів... ніщо інше, як огидна, тривожна, підступна, зрадлива, отруйна, жорстока, підозріла, підла, глибока, фатальна мова» [9, с.143].

У досліджуваний відрізок часу (70-ті роки XX ст. та початок XXI ст.) ми вибудували два концептуальних поля ARGOT станом на початок 70-х років і початку XXI ст., маючи на меті зробити порівняльний діахронічний аналіз розвитку концептуальних ділянок, сфер або концептів, представлених арготичною лексикою. У межах кожного концептополя проводилась детальна класифікація стилістично маркованих лексем та їх відповідних концептів. Віднесення тієї чи іншої лексичної одиниці до певного концепту відбувалось на основі аналізу семантичної структури цих одиниць з опорою на словник Petit Larousse 1968 і 2008 років.

Будучи певним фрагментом концептосфери французької мови, концептополе ARGOT становить собою сукупність ментальних одиниць, що поєднані спільністю змісту (мається на увазі наявність спільної стилістичної семи - арготичність) і відображають понятійну й функціональну подібність позначуваних концептом явищ, у зв’язку з чим поле постає як спосіб існування й групування стилістично маркованих елементів із варіативними властивостями їх концептуального прототипу - інваріанту стилістичної інформації.

Когнітивний каркас концептополя ARGOT утворює певна група концептів, які відбивають результати «вербокреативної діяльності» представників соціального дна. Дане концептополе базується на інваріантно-варіативній арготичній компоненті концепту, що створюється його функціонуванням у різних типах вербальної комунікації. Стає очевидним, що концептополе ARGOT становить собою периферійну ділянку концептуальної моделі світу французів, котра виступає носієм додаткової специфічно-маркованої інформації про світ.

Наприкінці XX ст. у структурі концептополя ARGOT налічувалось 36 арготично маркованих одиниць, які об’єктивували 16 концептів: ETRE HUMAIN (9 випадків - 25%), ETUDES (7 - 19.4%), ARGENT (2 - 5.5%), BAGARRE (2

- 5.5%), TEMPS (2 - 5.5%), OBJET, CHOSE (2 - 5.5%), HABITATION (1 - 2.8%), VOITURE (1 - 2.8%), REPAS (1 - 2.8%), SUBSTANCE, MATIERE (DROGUE) (1 - 2.8%), ETABLISSEMENT SOCIAL (1 - 2.8%), VOL (1 - 2.8%), CRI (1 - 2.8%), RESULTAT (1 - 2.8%), INSECT (1 - 2.8%), RIEN (1 - 2.8%) [10].

У перше десятиліття XXI ст. репертуар арготичних засобів репрезентації концептів суттєво розширився. Так, у 2008 році тлумачний словник Ларус зафіксував вже 190 арготично забарвлених слів. Ці лексичні одиниці сприяли екстеріоризації («озовнішнюванню») 28 концептів: ETRE HUMAIN (55 випадків

- 29%), ETUDES (34 - 17.9%), DISTRACTION (4 - 2.1%), TRAVAIL, OCCUPATION (5 - 2.6%), VOL (4 - 2.1%), TROMPERIE (2 - 1.05%), ARGENT (6 - 3.16%), HABITATION (4 - 2.1%), ETABLISSEMENT SOCIAL (6 - 3.16%), TRANSPORT, VOITURE (2 - 1.05%), ARME (8 - 4.2%), BIJOUX (1 - 0.5%),

INSTRUMENT (1 - 0.5%), VETEMENT (3 - 1.6%), REPAS (4 - 2.1%), OBJET (1 - 0.5%), FEMME (1 - 0.5%), TEMPS (1 - 0.5%), MEUBLE (3 - 1.6%), BAGARRE (7 - 3.7%), GUERRE (3 - 1.6%), TITRE, GRADE (3 - 1.6%), INFORMATION, RENSEIGNEMENT (2 - 1.05%), CHEMIN (1 - 0.5%), ARRESTATION (1 - 0.5%), EAU (1 - 0.5%), BLESSURE (1 - 0.5%), MEURTRE (2 - 1.05%), MONDE DU CRIME (3 - 1.6%) (див.: Табл. 1).

Таблиця 1

Розташування арготично маркованої лексики за концептами

Концепти

Petit Larousse

Petit Larousse

1968

2008

1

ETRE HUMAIN

9 - 25%

55 - 29%

2

ETUDES

7-19.4%

34-17.9%

3

ARGENT

2-5.5%

6-3.16%

4

BAGARRE

2-5.5%

7-3.7%

5

TEMPS

2-5.5%

1 - 0.5%

6

OBJET

2-5.5%

1 - 0.5%

7

HABITATION

1-2.8%

4-2.1%

8

VOITURE

1-2.8%

2-1.05%

9

REPAS

1-2.8%

4-2.1%

10

SUBSTANCE

1-2.8%

-

11

ETABLISSEMENT SOCIAL

1-2.8%

6-3.16%

12

VOL

1-2.8%

4-2.1%

13

CRI

1-2.8%

-

14

RESULTAT

1-2.8%

-

15

INSECT

1-2.8%

-

16

RIEN

1-2.8%

-

17

DISTRACTION

-

4-2.1%

18

TRAVAIL

-

5 - 2.6%

19

TROMPERIE

-

2-1.05%

20

ARME

-

8 - 4.2%

21

BIJOUX

-

1 - 0.5%

22

INSTRUMENT

-

1-0.5%

23

VETEMENT

-

3-1.6%

24

FEMME

-

1 - 0.5%

25

MEUBLE

-

3-1.6%

26

GUERRE

-

3 - 1.6%

27

TITRE, GRADE

-

3-1.6%

28

INFORMATION

-

2-1.05%

29

CHEMIN

-

1-0.5%

30

ARRESTATION

-

1 - 0.5%

31

EAU

-

1 - 0.5%

32

BLESSURE

-

1 - 0.5%

33

MEURTRE

-

2-1.05%

34

MONDE DU CRIME

-

3-1.6%

Слід зауважити, що концептуальне поле ARGOT вирізняється своїм набором преферентно актуалізованих концептів, як-то: HOMME, ETUDES, REPAS, HABITATION, ARGENT, BAGARRE, ARME, VOL, притаманних і національній французькій мові в цілому. Проте аналіз зафіксованих арготичних засобів стверджує кількісне і якісне зростання лексики на позначення цих концептів (HOMME з 9 до 55 випадків; ETUDES з 7 до 34 випадків; BAGARRE з 2 до 7 випадків). З концептів, що вперше отримали арготичну репрезентацію, можна відмітити INFORMATION, VETEMENT, TRAVAIL, FEMME, BIJOU, MEUBLE, DISTRACTION, TROMPERIE, TEMPS, GRADE, BLESSURE, ROUTE, ARRESTATION, MEURTRE, MONDE DU CRIME.

Як зазначалось раніше, одиницю арго із внутрішньо притаманним їй відтінком грубості, ненормативності у парадигматичному ряді системи номінацій ми називаємо арготичною константою, а арготичний варіант - це одиниця, що володіє подібною стилістичною інформацією при її функціонуванні у мовленні, що дозволяє чіткіше реконструйовати концептополе ARGOT. Отже, лексичні одиниці baroud, bizut, bleusaille, briffer, cagna, cambrioleur, chiader, clope, esgourde, gonze, gueulante, mataf, puze, plancher, rempiler, rififi, tire, toto є константами за даними словнику 1968р., тоді як alpaguer, bastos, baroud, biffe, biribi, biroute, bitos, bizut, bizutage, bizuter, blair, bleusaille, bloque, bourre, briffer, brution, burlingue, butter, cabot, cafter, cafteur, cagna, calancher, cantiner, carrée, casse, char, clandü, claque, cogne, collante, copion, dab, entolage, entoler, entoleur, entraver, esgourde, eustache, fafiot, falzar, flouse, fourgue, gonze, grailler, greffier, grisbi, griveton, guitoune, hypokhagne, hypotaupe, jaspiner, knagne, knagneux, lerche, lourde, lourder, mac, mandale, manip, marlou, mataf, maton, müzingue, michelon, mitard, mofler, monome, nase, nib, pacson, pageot, perlouse, pion, pipo, polard, pucier, quat’zarts, ramponneau, redresse, rempiler, rif, rififi, riz-pain-sel, rousse, roussin, rupin, schlass, schnouff, scoumoune, süzigue, sous-off, tüzigue, tolard, toquante, tortorer, toutim, trainglot, tricard, trimard, trimarder, trimardeur, zef можна вважати арготичними константами у 2008р. Помітно, що деякі лексеми є були інваріантними раніше й зберігають свій статус сьогодні: baroud, bizut, bleusaille, briffer, cagna, esgourde, gonze, mataf, rempiler, rififi, тож можна їх розглядати як ядро концептополя ARGOT у зазначеному часовому зрізі.

Окрім появи нових арготичних одиниць, одним із засобів розширення вербального представлення концептополя є тенденція до розширення складу одиниць свого типу (тобто їх семантико-стилістична розбудова). Так, у арготичної одиниці bizut відмічаємо появу двох дериватів bizuter, bizutage. Арготизми knagne, knagneux, як і entolage, entoler, entoleur, cafter, cafteur, affranchi, affranchir, trimard, trimarder, trimardeur, baston, se bastonner не були зафіксовані лексикографічними джерелами, але у теперішній час вони входять у систему мови.

Тенденцією до зникнення характеризуються cogne, eustache, griveton, trimard, trimarder, trimardeur, що мають позначку vx (стар.). Арготизми gonze, ramponneau, singe, thune, zinc марковані vieilli (застар.), що свідчить про їх швидкий перехід до інших концептополів.

Проведене дослідження дає змогу зробити наступні висновки:

1. Арго є мовною універсалією, тобто у всіх мовах має одні й ті самі специфічні риси, до яких належать: 1) депрециативність, 2) метафоричність та перевага репрезентативної функції над комунікативною.

2. Арготичні лексичні одиниці представлені в людській свідомості впорядкованою сукупністю, що становить собою відповідне концептополе.

3. Як і в інших підсистемах, ядро концептополя ARGOT складають арготичні константи - «згустки» арготичного змісту незмінні на протязі досить тривалого часу (в нашому випадку 40 років).

4. У зв’язку з еволюцією концептуальної картини світу французів відбувається поступовий розвиток всіх концептуальних полів, у тому числі й концептополя ARGOT. Це знаходить свій прояв у появі нових арготичних засобів, збільшенні / зменшенні обсягу вже існуючих нейтральних або розмовних лексем додаванням / зниканням арготичного елементу, переходом арготичних одиниць до іншого концептополя, їх зникненням разом із згасанням актуальності фрагменту дійсності, що вони об’єктивують.

Як випливає із цих тверджень, концептуальне поле ARGOT відображає арготичний соціолект і цінності та пріоритети відповідної обмеженої соціальної групи. Презентація концептів арготичними індексами свідчить про певний спосіб інтерпретації дійсності, накреслює образ світу згідно з системою суспільних цінностей, яку приймає певна група. Якщо злочинна група є брутальною, нахабною, зухвалою, непристойною, то відповідні цінності (брутальність, підступність, таємничість тощо) виражаються в арготичних значеннях імен концептів.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку вбачаємо в дослідженні інших концептополів французької мови, таких як FAMILIER, POPULAIRE, VULGAIRE з точки зору їх еволюційного розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Le Petit Larousse Illustra. - P. : Larousse, 2008. - 1812 p.

2. Dictionnaire Hachette. - Paris: Hachette Livre, 2008. - 1813p.

3. Le Petit Robert. Grand format. - Paris :Dictionnaires le Robert, 1996. - 2551p.

4. Степанова O. M. Лексикология современного французского языка. - М.: Высшая школа,

2006. - 230с.

5. Дудик П. С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 368с.

6. Мацько Л. І., Сидоренко O. М., Мацько O. М. Стилістика української мови. - К.: Вища школа, 2005. - 462с.

7. Селіванова O. O. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник. - Полтава: Довкілля-К, 2008. - 712с.

8. Масенко Л. Т. Нариси з соціолінгвістики. - К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2010. - 243с.

9. Гюго В. Знедолені: У 2-х томах. - К., 1996. - Т.2. - 420с.

10. Le Petit Larousse Illustra. - P. : Larousse, 1968. - 1789 p.