Книги по психологии

ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ: МЕДИЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
Периодика - Психологічні перспективи

O. Куля

Світова спільнота видала ряд нормативних документів у підтримку грудного вигодовування, оскільки спостерігалася тенденція до зниження його частоти. Україна також приєдналася до міжнародного співробітництва з питань підтримки, охорони успішного та тривалого грудного вигодовування немовлят.

Наведено дані літератури й особисті дослідження, що підтверджують роль грудного вигодовування у зниженні частоти захворювання серед дітей. Охарактеризовано грудне вигодовування як складний психофізіологічний процес, що задовольняє психологічні потреби матері та дитини.

Ключові слова: мати, немовля, грудне вигодовування, захворювання, психофізіологічний процес.

Куля О. Грудное вскармливание: медицинские и психологические аспекты. Мировая общность издала ряд нормативных документов в поддержку грудного вскармливания, так как наблюдалась тенденция к снижению его частоты. Украина присоединилась к мировому сотрудничеству по вопросам поддержки, охраны успешного и длительного грудного вскармливания.

Приведены литературные данные и собственные наблюдения, что под­тверждают роль грудного вскармливания в снижении частоты заболеваемости среди детей. Охарактеризировано грудное вскармливание как сложный психо­физиологический процесс, который удовлетворяет психологические потребнос­ти матери и ребенка.

Ключевые слова: мать, ребенок, грудное вскармливание, заболевание, психофизиологический процесс.

Kulya O. Pectoral Rearing: Medical and Psychological Aspects. The word community has published some normative documents to support nursing, so long as a tendency of lessening its frequency had been noticed. Ukraine also joined the international co-operation dealing with the questions of supporting and protecting successful and lasting nursing of babies.

The given facts of publications and personal investigations confirm the role of nursing in lessening the frequency of baby’s morbidity.

Nursing is characterized as complicated psychophysiological process, which satisfies psychological needs of the mother and the baby.

Key words: mother, child, pectoral rearing, disease, psychophysiology process.

Виростити дитину здоровою, фізично міцною та розумною - природне бажання всіх батьків [5, 2]. Психологи давно зрозуміли, що психічне здоров’я дитини закладається його мамою з перших днів життя. Вигодовування грудним молоком є невід’ємною частиною вдалого початку. Психоаналітики створили теорію емоціонального розвитку людини, що вигодовується таким чином.

ВООЗ і ЮНІСЕФ рекомендують виключно грудне вигодовування для дітей у перші шість місяців життя. Але в більшості країн матері починають уводити в раціон харчування дитини штучні продукти до чотирьох місяців, припиняючи грудне вигодовування задовго до двох років. Основні причини цього: нестача грудного молока (на думку матері) і різноманітні проблеми, пов’язані з грудним кормлінням. Інколи це відбувається через відсутність допомоги й підтримки, яких потребує мати.

Сучасними науковими дослідженнями доведено, що вигодову­вання молоком матері визначає властивості розвитку та здоров’я на всі роки життя людини. Складність особистості можна зрозуміти, якщо заглянути в психіку новонародженого і простежити її розвиток у подальшому житті [2, 8].

У 1995 році Україна приєдналася до міжнародного співробіт­ництва з питань підтримки, охорони успішного та тривалого грудного вигодовування немовлят. Верховною Радою України прийнято галу­зеву програму підтримки грудного вигодовування. У 2006 році вийшов Наказ № 529/49 МОЗ України “Про затвердження галузевої програми “Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки”.

Рішення годувати грудним молоком приймається під час вагіт­ності під дією багатьох чинників. Початкове спілкування з усіма матерями повинно включати обговорення вибору методу харчування немовляти і, зокрема, грудне вигодовування [6, 112]. Дуже цінним у цьому плані є присутність батька дитини на пологах. Це надає додаткового значення першим моментам життя дитини, а отже, і кормлінню грудним молоком [10].

ВООЗ і ЮНІСЕФ у 1991 році розробили програму із перетворен­ня пологових будинків у заклади під назвою “Лікарня, доброзичлива до дитини” [4, 142]. На сьогодні цей статус мають 115 закладів в Україні. Луцькому клінічному пологовому будинку (ЛКПБ) такий статус надано з 2004 року. Всього в ЛКПБ народилось у 2007 році 4 138 дітей. Раннє прикладання до грудей проведено у 3 853 ново­народжених (93,1 %), 3938 немовлят (95,1 %) перебували спільно з мамою відразу з народження, на виключно грудному вигодовуванні -

4 025 дітей (95,1 %) (рис. 1).


100

80

60

40

20

 

97,7 98,3 97,2

 

0

1998

 

Т————і————і————і————I—---------------------------------- 1—------------- Г

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

 

2006 2007

 
image001image002



О Спільне перебування, % Грудне вигодовування, %

Рис. 1. Порівняльна характеристика спільного перебування матері й дитини та виключно грудного вигодовування у хронологічному аспекті у ЛКПБ

На штучному вигодовуванні перебували 113 (2,8 %) новонарод­жених унаслідок ВІЛ-позитивного статусу матері чи лікування матері медикаментами, що могли зашкодити дитині; психічних розладів у породіллі; а також важкого стану немовляти. Показник захворюва­ності у ЛКПБ знизився порівняно з 2003 роком до 199,1 %о (%о - кількість дітей на 1000 народжених) (рис. 2).

image003


400

350

300

250

200

150

100

50


П 385,5


344,7


322,5 295,1


268,5


221,2


0


1,99,1


1998


2000


2002


2004


2006


11 Пологовий будинок


Україна


Рис. 2. Порівняльна характеристика показника захворюваності

У новонароджених (%)


На сьогодні вважається, що грудне вигодовування не лише фізіо­логічний, а й складний психофізіологічний процес, який задовольняє психологічні потреби, такі як потреби в безпеці, спілкуванні з дорос­лими, емоційну потребу, в контакті “шкіра до шкіри” та комфорті [1, 58].

Частий і близький контакт матері й дитини під час годування грудним молоком викликає у малюка відчуття постійного захисту та тепла, сприяє розвитку позитивних емоцій, які згодом можуть стати рисою його характеру. Взаємодія між матір’ю і немовлям під час груд­ного вигодовування сприяє розвитку емоцій і соціалізації дитини [4, 31]. Ці діти більш спокійні та врівноважені, привітні й доброзичливі, більш прив язані до матері. їхній психомоторний, емоційний та фізичний розвиток кращий, вони більш комунікабельні, ніж діти, які перебували на штучному вигодовуванні [7, 8].

Наведемо дані психологів, які підтверджують описані вище положення. Ряд учених у галузі психології вважають, що мамине молоко вживається дитиною і стає частиною Его, а немовля, яке було на початку в утробі матері, годується тепер матір’ю [1, 58; 2, 17, 18]. Так З. Фрейд описував благо малюка, який наївся грудного молока, як прототип статевого задоволення [2, 15-27]. Із точки зору М. Кляйн, ці переживання утворюють основу не лише статевого потягу, а й усього майбутнього щастя і благо відчувати єдність з іншою людиною [2, 27]. Тобто розуміння, яке необхідне для будь-яких щасливих інтимних відносин та дружби. Здатність отримувати повне задоволення від першого прикладання до грудей матері утворює основу переживання задоволення від усіх інших джерел. Повне задоволення від смоктання грудей означає, що немовля відчуває отримання найбільшого дару, який потрібно зберегти. Це й складає в майбутньому основу вдячнос­ті. Якщо первинний позитивний об’єкт (груди матері) вкорінюється в Его з достатньою стабільністю, тоді закладається основа для позитив­ного розвитку [2, 28].

За твердженням М. Кляйн [2, 44], груди матері є прототипами материнської доброти, безмежного терпіння і щедрот, а також твор­чості. Саме ці фантазії та інстинктивні потреби так збагачують дити­ну, що стають основою надії, довіри й здатності опиратися на добро.

Дитина, яка смокче груди матері, на якийсь момент перестає смоктати, відривається від грудей і ніби завмирає від задоволення, коли зосереджує погляд на обличчі матері, вивчаючи її міміку. Не­мовля ніби запрошує матір до спілкування [8, 53]. Д. Н. Стерн вважав, що обстановка під час кормління ідеально підходить для емоційного спілкування матері зі своїм немовлям, тому що обличчя жінки - годувальниці розміщено на ідеальній відстані та прямо на лінії погляду дитини [8, 52]. Почуття дитини під час грудного кормління більш багаті, емоційно насичені, ніж під час годування з пляшечки. А що почуває мати під час кормління? Це почуття досягнення, коли власна фізіологія набуває змісту, вона здатна справитися зі своїми страхами перед невідомим, тому що в неї є те, що називається “мо­локом”. Жінка віддає його дитині, насолоджуючись при цьому контактом із немовлям, який розвиває материнські почуття і сприяє успішному переходу матері від стану вагітності до післяродового стану [4, 31].

На думку О. П. Голубова, Т. К. Іркіна, О. М. Шерстюк, З. А. Шкі - ряк-Ніжник [7, 22], грудне вигодовування сприяє формуванню між матір’ю і дитиною тісних, ніжних взаємовідносин, від яких мати емоційно отримує велике задоволення. Тісний контакт із дитиною зразу після родів сприяє налагодженню цих взаємовідносин. Такий процес має назву приязності або емоціонального зв’язку.

Грудне вигодовування відзначається важливими психологічними перевагами як для матері, так і для дитини [1, 59]. Діти рідше плачуть та швидше розвиваються, якщо вони лишаються зі своїми матерями й вигодовуються лише грудним молоком зразу після народження [4, 31].

За баченням О. П. Голубова, Т. К. Іркіна, О. М. Шерстюк,

З. А. Шкіряк-Ніжник [7], грудне кормління також полегшує функцію жінки в ролі матері. Матері-годувальниці ласкаво реагують на своїх дітей. Вони менше скаржаться, що діти потребують уваги та нічного кормління, а також менше відмовляються від своїх дітей чи обра­жають їх. При кожному годуванні мама спілкується з дитиною, відчу­ває її тепло, роздивляється частини тіла, вчиться розуміти немовля, “читати” його бажання, дізнаватися про негаразди й відразу реагувати на них [4, 31].

Відповідно до точки зору Ю. В. Гречаник, грудне вигодовування має під собою і біологічне обґрунтування. Раннє прикладання до грудей сприяє зникненню стресорного гормонального фону в матері та швидкому заспокоєнню її. Відомо, що в стані вираженого стресу в другому періоді пологів відбувається посилений викид у кров корти­котропіну, соматотропіну, тироксину, кортикостероїдів. Прикладання дитини до грудей на першій годині життя сприяє кращій післяродовій інволюції матки, зменшує ймовірність гнійно-септичної захворюва­ності як у жінки, так і в її немовляти. Під час лактації збільшено вироблення таких гормонів, як окситоцин і пролактин, які відпові­дають за відчуття материнства, турботи про своїх дітей. Слід зазна­чити, що матері-годувальниці сприймають запах своєї дитини як приємний і привабливий [4, 31].

Г рудне вигодовування недоношених дітей відрізняється від виго­довування доношених. Коли дитина народжується передчасно або стан її незадовільний, що вимагає відстрочити годування через рот, її мама може не знати, що грудне вигодовування може бути варіантом вибору. Криза передчасного народження або критичний стан немов­лят є стресовими для батьків. Матір такої дитини найбільше боїться втратити її і може тимчасово забути про своє бажання годувати грудьми. Батьки недоношених дітей можуть бути не обізнаними зі специфічними перевагами грудного молока для передчасно народже­них дітей. Тому перше і найважливіше завдання медиків - під час першої розмови з матір’ю, відразу після пологів, оцінити її вибір щодо вигодовування дитини. Стресова ситуація, що виникає під час народження незрілих чи хворих дітей, може сприяти зменшенню про­дукції молока. Тому неоціненне значення надається в цьому випадку створенню умов для заспокоєння жінки [6, 112].

Отже, представлений матеріал дає змогу нам зробити висновок, що грудне кормління задовольняє біологічну та психологічну потре­би дитини. Воно сприяє не тільки покращенню здоров’я людей, але є моделлю материнсько-дитячих відносин. Окрім того, грудне вигодо­вування дає змогу терапевту проникнути в особистісний світ матері й дитини. Спостереження за грудним кормлінням може дати цінну інформацію про взаємовідносини матері з дитиною. Вивчення цієї сфери дасть нам можливість своєчасно діагностувати дисгармонійні взаємовідносини між ними та провести їх корекцію на найбільш ранніх стадіях, що, у свою чергу, буде сприяти збереженню психічно­го здоров’я людини, попередженню виникнення емоційних проблем у майбутньому.

Література

1. Гречаник Ю. В. Грудное вскармливание: психологические аспекти // Зб. матеріалів, наук. доп. і повідомлень на VII звітній конф. професорсько - викладацького складу, студ. і асп. ф-ту психології “Дні науки” ВНУ ім. Лесі Українки в рамках Міжнар. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми психо­логії”.- Луцьк: РВВ “Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2008.- С. 58-60.

2. Кляйн М. Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источни­ков.- СПб., 1997.- 95 с.

3. Медицина дитинства: Т. 1 / За ред. П. С. Мощича.- К.: Вища шк., 2001.-

С.148-150.

4. Основы ухода за новорожденными и грудное вскармлевание. Учебный семи­нар.- М.: Европейское региональное бюро Всемирной организации здраво­охранения, 2002.- 173 с.

5. Отт В. Д., Тутченко Л. І., Марушко Т. Л. Дитяче харчування. Годуйте вашо­го малюка грудьми.- К., 2003.- 23 с.

6. Практичний посібник з неонатології / За ред. С. Г. Езутачана, Д. О. Добрян - ського.- Л.; Детройт, 2002.- С. 107-113.

7. Професійний погляд на підготовку до народження дитини. Пологи та догляд за дитиною / З. А. Шкіряк-Ніжник, Т. К. Іркіна, О. П. Голубов, О. М. Шер­стюк // Програма здоров’я та розвитку дітей молодшого віку.- К.: День печати, 2004.- 24 с.

8. Стерн Д. Н. Дневник младенца: Что видит и чувствует и переживает малыш / Пер. с англ.- М.: Генезис, 2001.- С. 51-59.

9. Didierjean-Jouveau C.-S., Duche-Bancel R. Allaitement et maternage // 2eme Journee Nationale pour l’Allaitement [Electronic resource].- 2004.- Mode of acces; http;//www. lllfrance. org/allaitement-information/doc/.

10.Григоровская Н. Ю. Детский психолог о детях и их матерях. Психология грудного вскармлевания / Www. psystatus. ru/articule. php? id=73.