КОМПОНЕНТИ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРОЯВУ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

Ю. Олександров

Стаття присвячена вивченню структури благополуччя особистості як відображення та умови психологічного здоров’я. Описано п’яти - і десятифакторні рішення, які були отримані методом кластерного аналізу значної кількості змінних, що належать до благополуччя особистості та її здоров’я. Робиться висновок, що критерієм психологічного здоров’я може бути лише певна інтегрована структура цілісної особистості.

Ключові слова: благополуччя, психологічне здоров’я, кластерний аналіз, цілісна особистість.

Александров Ю. Компоненты благополучия личности как проявления и детерминанты психологического здоровья. Статья посвящена изучению структуры благополучия личности как проявления и условия психологического здоровья. Описано пяти - и десятифакторные решения, полученные методом кластерного анализа значительного количества переменных, которые относятся к благополучию личности и ее здоровью. Делается вывод, что критерием психологического здоровья может быть лишь определенная интегрированная структура целостной личности.

Ключевые слова: благополучие, психологическое здоровье, кластерный анализ, целостная личность.

Alexandrov Y. Personal Well-being Components as Manifestations and Determinants of Mental Health. The article is devoted to the investigation of personal well-being as mental health manifestation and conditions. The five- and ten - factorial decisions obtained by a cluster analysis of personal well-being and mental health variables are described. The conclusion is made that the criterion of mental health may be only integrated structure of a whole personality.

Key words: prosperity, psychological health, cluster analysis, integral personality.

Позитивне розуміння здоров’я вимагає розкриття сутності цього феномену, його умов і детермінант [1]. Одним із підходів до вирішення цього завдання є використання доробок вершинної психології, яка розглядає психологічне здоров’я за допомогою таких понять, як самоактуалізація, особистісна зрілість, автентичність та ін. При цьому здоров’я може розглядатись як синонім, умова або наслідок вищевказаних концептів. Одним із необхідних показників здоров’я, згідно до ВООЗ, є наявність певних структурно-функціональних характеристик організму та стану емоційного й соціального благополуччя [5].

Таким чином, вивчення благополуччя особистості та його детермінант дає змогу краще зрозуміти як критерії та показники здоров’я (якщо розглядати благополуччя як прояв здоров’я), так і саму структуру здоров’я і його умови й чинники (якщо розглядати здорову особистість як таку, що самоактуалізується, є зрілою, автентичною, успішною у професійній сфері та особистому житті і т. д.).

Сучасне уявлення про благополуччя особистості дає змогу розкривати це поняття за допомогою концепцій особистісного зростання, самоактуалізації, особистісної зрілості, суб’єктності, внутрішньої мотивації та мотивації «потоку», психологічного й суб’єктивного благополуччя, почуття когеренції, прояв справжнього “Я”, гармонійності особистості [див. 1-3, 6-14 та ін.]. При цьому з’являються спроби виявити факторну структуру простору цих змінних, а також найважливіші чинники благополуччя. Одним із результатів таких спроб є виокремлення двохфакторної [13] (суб’єктивне благополуччя і відкритість досвіду, яка розглядається як показник самоактуалізації) та трьохфакторної [7] (суб’єктивне благополуччя, особистісне зростання і релігійність) моделей благополуччя. Серед детермінант благополуччя виокремлюють отримання задоволення (насамперед, задоволення базових потреб), наявність внутрішньої мотивації та спеціальних умов, які ведуть до стану потоку, служіння вищим смислам і цінностям [10]. Треба зауважити, що, з іншої точки зору, ці феномени можна розглядати і як прояви благополуччя особистості.

Уявляється важливим вивчення структури певної сукупності якостей, які розглядаються як складники або умови чи прояви благополуччя особистості на вітчизняній виборці. Це дасть змогу, з одного боку, більш економно описувати благополуччя, а з іншого - краще розуміти його структуру, що, у свою чергу, дозволить більш предметно говорити про критерії та чинники психологічного здоров’я на прикладі вітчизняних досліджуваних.

Мета статті: вивчення структури благополуччя особистості.

Методи дослідження: 1) авторська методика “10 цінностей”;

2) авторська методика вивчення окремих показників благополуччя особистості; 3) багатомірний опитувальник “Личностный потенциал” (зібраний нами на основі шкал та окремих пунктів низки англо - й російськомовних методик); 4) шкала “Удовлетворенность жизнью” [9] у нашому перекладі; 5) методика “Психологическое благополучне” в адаптації Т. Д. Шевеленкової та П. П. Фесенко [6]; 6) методика “Оценка потребности в одобрении” Марлоу і Крауна [4] (шкала неправди).

Наведемо стислу характеристику авторських методик.

Методика “10 цінностей” полягає у тому, що людина називає десять найважливіших для неї цінностей, які потім оцінюються за різними параметрами. Це дає змогу вивчати такі характеристики: задоволеність у ціннісній сфері, досяжність, автентичність й інстру - ментальність цінностей (наскільки сприяють іншим цінностям), взаємозв’язки задоволеності в ціннісній сфері та автентичності й важливості цінностей, взаємозв’язки досяжності та автентичності й важливості цінностей (а також двох останніх показників). Ці показники тісно пов’язані як із реалістичністю ціннісно-смислової сфери людини, так і з умінням реалізовувати свої справжні цінності, інтегрувати ціннісну сферу, а також бути задоволеним у найважливішому для себе, що є невід’ємними характеристиками здорової та благополучної людини.

Методика вивчення окремих показників благополуччя особистості полягає в оцінюванні міри схожості власного характеру з портретними описаннями людей, які відображують такі якості та характеристики: 1) зрозумілість життя; 2) емоційний інтелект; 3) толерантність;

4) позитивний афект; 5) негативний афект; 6) творча позиція у житті; 7) спонтанність; 8) духовність, віра; 9) соціальний інтелект; 10) життєва мудрість; 11) гедоністична позиція у житті; 12) позитивне ставлення до змін у житті (оптимізм); 13) критичність; 14) позитивне сприйняття життя.

Багатомірний опитувальник “Особистісний потенціал” оцінює такі характеристики: відповідальність, локус контролю, допитливість (потяг до нового, яке розширює можливості дії, надає основу для вибору нових цілей), проактивний копінг (тенденція ставити все більш складні цілі перед собою, йти на труднощі заради свого розвитку), загальна самоефективність (упевненість у власних силах і здібностях), залучення до діяльності (показник інтенсивного втягнен - ня в реалізацію осмислено вибраної та організованої діяльності), осмисленість (глибоке розуміння ситуації і своїх дій, їх сенсу, можливостей, необхідного, наслідків і т. д.). Опитувальник працює також і як єдина шкала особистісного потенціалу, під яким ми розуміємо особистісний рівень керування самим собою. Цей рівень характеризується поєднанням стійкості й упевненості в собі, здібності шукати нові можливості та самовизначатися, а також інтенсивно й, не відволікаючись на інше, виконувати поставлені цілі, перебувати у стані потоку, здатності до розуміння того, що краще зробити у такій ситуації, що необхідно, які наявні можливості тощо, розуміння того, коли краще дотримуватися старих цілей і не помічати нічого навкруги, а коли треба зупинитися та подумати або, залишивши старі плани й цілі, схопитися за можливості, що з’являються.

На наш погляд, підібрана батарея методик дає змогу вивчати значну частину якостей та характеристик, що притаманні здоровій людині, або слугують детермінантами її здоров’я.

Вибірку склали 93 студенти харківських ВНЗ: 30 юнаків та 63 дівчини, середній вік 18,36 року.

Досліджувані, які набрали понад 15 балів за шкалою неправди, були вилучені з подальшого розгляду (обсяг вибірки вказаний уже без них).

Для статистичної обробки даних використовувався 8Р88 15.0.

Для вирішення поставлених завдань вивчення структури простору змінних, що оцінювалися, використовувався метод кластерного аналізу.

Ієрархічний кластерний аналіз зі змінних (метод - зв’язок між групами, міра близькості - абсолютне значення коефіцієнта кореляції Пірсона) дав змогу виокремити такі кластери: 1) потужний кластер, який поєднує шкали особистісного потенціалу та всі його субшкали (відповідальність, локус контролю, допитливість, проактивний ко - пінг, загальна самоефективність, залучення до діяльності та осмисле- ність), психологічне благополуччя і всі його субшкали, крім автономії (самоприйняття, позитивні відносини з іншими, керування середовищем, цілі у житті, психологічне зростання) та задоволеність життям як показник суб’єктивного благополуччя. Цей кластер можна позначити як благополуччя особистості, його підкластерами є психологічне благополуччя, когнітивний аспект суб’єктивного благополуччя й особистісний потенціал; 2) кластер “мудрість”, що поєднує життєву мудрість та соціальний інтелект; 3) відокремлена шкала позитивний афект; 4) кластер, який поєднує позитивне сприйняття життя, негативний афект, позитивне ставлення до змін у житті (оптимізм) й емоційний інтелект. Цей кластер можна позначити як баланс афекту або позитивність-негативність сприйняття життя; 5) кластер, що поєднує творчу позицію в житті, спонтанність, автономність та кореляцію важливості й автентичності цінностей. Цей кластер можна позначити як творче самовираження, реалізацію свого шляху та цінностей у житті, або самоактуалізацію; 6) відокремлена шкала віра; 7) кластер, який поєднує зрозумілість життя, критичність (уміння бачити та виправляти свої помилки й недоліки) та толерантність - кластер розуміння себе і світу, а також терпимості до інших через визнання власних недоліків; 8) кластер, що поєднує кореляції між задоволеністю у ціннісній сфері та важливістю й автентичністю цінностей, доступності цінностей та важливості й автентичності цінностей, а також зусиль у ціннісній сфері та автентичності цінностей, що показує вміння бути найбільше задоволеним і робити найбільш доступним те, що важливе та відповідає щирому “Я”, та, навпаки, цінити те, що доступне. Це кластер уміння співвідносити власні бажання та наявні можливості, цінуючи доступне і роблячи доступним те, що цінується; 9) кластер, що поєднує задоволеність у ціннісній сфері, досяжність, автентичність й інструментальність цінностей (наскільки сприяють іншим цінностям), а також зусилля для досягнення своїх цінностей і кореляцію задоволеності у ціннісній сфері та доступності цінностей. Цей кластер можна позначити як інтегровану, реалістичну й автентичну систему цінностей, тобто оптимальність характеристик ціннісної сфери; 10) відокремлена шкала “гедоністична орієнтація” (схильність до задоволень).

Ієрархічний кластерний аналіз зі змінних (метод - зв’язок усередині груп, міра близькості - абсолютне значення коефіцієнта кореляції Пірсона) дав змогу виокремити такі кластери: 1) потужний кластер особистісна зрілість, який поєднує шкали особистісний потенціал та всі його субшкали, задоволеність життям і позитивний афект, позитивне сприйняття життя й позитивне ставлення до змін у житті (оптимізм), емоційний інтелект та зрозумілість життя, соціальний інтелект і життєву мудрість, толерантність. Цей кластер можна позначити як, насамперед, особистісні ресурси здоров’я, ті якості та характеристики зрілої особистості, що виступають як умови і сприяють здоров’ю. Хоча задоволеність життям та позитивний афект можна розглядати не тільки як особистісні умови благополуччя або здоров’я, але і як наслідки зрілого ставлення до життя, здорової структури особистості; 2) кластер, який складається з усіх шкал психологічного благополуччя та негативного афекту. Цей кластер можна розглядати як відображення узагальнених результатів відповідей людини на загальні для всіх екзистенціальні виклики життя - певний рівень освоєння як самого себе, так і свого оточення; 3) кластер, що поєднує творчу позицію в житті, спонтанність, духовність (або віру) та кореляцію важливості й автентичності цінностей. Цей кластер можна позначити як творче самовираження або самоактуалі - зацію, реалізацію власного шляху в світі; 4) кластер, що поєднує такі самі шкали, як кластер 8 із попередньої моделі, тобто вміння співвідносити власні бажання й цінності та наявні можливості; 5) кластер, що поєднує ті самі шкали, що й кластер 9 із попередньої моделі, тобто інтегрована, реалістична та автентична або оптимальна система цінностей.

Як ми бачимо, достатньо великий простір змінних, що відображають характеристики й умови благополуччя та здоров’я, можна “звернути” у декілька груп. Кластерний аналіз дає змогу виокремити п’ять факторів: особистісну зрілість як, насамперед, особистісні ресурси здоров’я; психологічне благополуччя як певні досягнення у загальних для всіх людей сферах; самоактуалізацію як реалізацію саме власного шляху та цінностей; уміння співвідносити бажане й те, що цінується, з тим, що є доступним і приносить задоволення; оптимальність ціннісно-смислової системи. Більш детальна картина виявляє такі чинники, як особистісний потенціал (гармонійна єдність життєстойкості, здатностей до пошуку нових можливостей, інтенсивного включення у виконання своїх цілей, а також розуміння ситуації та кращих для себе варіантів дій), психологічне благополуччя, суб’єктивне благополуччя (задоволеність життям і позитивність-негативність сприйняття життя), мудрість, самоактуалізація, духовність, уміння розуміти світ і себе та бути толерантним, уміння співвідносити те, що цінується, з тим, що реально доступне, оптимальна ціннісно-смислова система. При цьому кожен чинник зазвичай є цілою системою інших властивостей та якостей.

Як нам здається, наш розгляд дає змогу краще розуміти, що може вивчатися і слугувати критеріями під час дослідження здоров’я та благополуччя людини. Хоча треба зробити зауваження, що наші результати отримані на відносно невеличкій студентській вибірці й потребують подальшої перевірки. Ми також не маємо відповідей, які чинники та яку їх кількість можна вважати достатньою і найважливішою для здоров’я, оскільки взяті окремо, критерії благополуччя можуть бути хибними: віра може бути фанатичною, потенціал людини - не знаходити свого розкриття, стан потоку - викликаний певною залежністю, задоволеність й оптимізм - бути ілюзорними і т. д. Тому про стан здоров’я свідчать не окремі показники, а цілісна особистість та її спосіб життя.

Перспективами подальшого дослідження є проведення факторного аналізу змінних, які вивчалися (що потребує збільшення вибірки), включення в аналіз не тільки структурно-динамічних, а й змістовних характеристик ціннісно-смислової сфери, вивчення впливу на психологічне благополуччя інших чинників, наприклад системи саморегуляції і т. д.

Література

1. Леонтьев Д. Психология - наука о нарушениях? // Http://positivepsychology. ru/history/leontiev_article. htm#more

2. Маслоу А. Мотивация и личность // Пер. А. М. Татлыбаевой. A. H. Maslow. Motivation and Personality (2nd ed.).- N. Y.: Harper & Row, 1970; СПб.: Евразия, 1999. Терминологическая правка В. Данченко.- К.: PSYLIB, 2004.

3. Оллпорт Г. Становление личности: Избр. тр.- М.: Смысл, 2002.- 462 с.

4. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособ. / Под ред. Л. А. Головей, Е. Ф. Рыбалко.- СПб.: Речь, 2005.- 688 с.

5. Репина Н. В., Воронцов Д. В., Юматова И. И. Основы клинической психологии.- 2003.Http://bookap. by. ru/ genpsy/books/osclin. rar

6. Шевеленкова Т. Д., Фесенко П. П. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования) // Психол. диагностика.- 2005.- № 3.- С. 95-129.

7. Compton W. C. Toward a tripartite factor structure of mental health: subjective well-being, personal growth, and religiosity // The Journal of Psychology.- 2001.- № 5.- Vol. 135.- Р. 486-500.

8. Klepp O. M., Mastekaasa A., S0rensen T., Sandanger I., Kleiner R. Structure analysis of Antonovsky’s sense of coherence from an epidemiological mental health survey with a brief nine-item sense of coherence scale// International Journal of Methods in Psychiatric Research.- 2007.- № 1.- Vol. 16.- Р. 11-22.

9. Pavot W., Diener E. Rewiew of the satisfaction with life scale // Psychological Assessment.- 1993.- № 2.- Vol. 5.- Р. 164-172.

10. Peterson C., Park N., Seligman M. Orientations to happiness and life satisfaction: the full life versus the empty life // Journal of Happiness Studies.- 2005.- № 1.- Vol. 6.- Р. 25-41.

11. Ryan R. M., Deci E. L. On happiness and human potentials: a review of research on hedonic and eudaimonic well-being // Annual Review of Psychology.- 2001.- Vol. 52.- Р. 141-166.

12. Subjective well-being: an interdisciplinary perspective / Ed. by Fritz Strack....

1. ed.- Oxford u. a.: Pergamon Press, 1991.- VIII, 291 S.: graph. Darst.

13.Vitters J. Subjective well-being versus self-actualization: Using the flow-simplex to promote a conceptual clarification of subjective quality of life // Social Indicators Research.- 2004.- № 3.- Vol. 65.- P. 299-331.

14.Waterman A. S. Finding someone to be: studies on the role of intrinsic motivation in identity formation // Identity: an international journal of theory and research.-

2004. - № 3.- Vol. 4.- P. 209-228.