ПРОФЕСІЙНЕ ЗДОРОВ’Я ТА ЕМПАТІЙНА ПОЗИЦІЯ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

Т. Павлюк

Стаття присвячена вивченню емпатійної зумовленості професійного здоров’я медичних сестер. Зазначено, що емпатійність як регулятор професійної адаптації проявляється в емпатійній позиції медичної сестри через дотримання вимог професійної діяльності засобами комунікативно-деонтологічних умінь. Емпірично встановлено особливості емпатійної позиції адаптованих і дезадап - тованих медичних сестер на кожному з етапів професійного становлення.

Ключові слова: емпатія, емпатійна позиція, професійне здоров’я, професійна адаптація.

Павлюк Т. Профессиональное здоровье и эмпатийная позиция медицинских сестер. Статья посвящена изучению эмпатийной обусловленности профессионального здоровья медицинских сестер. Отмечено, что эмпатийность как регулятор профессиональной адаптации проявляется в эмпатийной позиции медицинской сестры через следование требованиям профессиональной деятельности средствами коммуникативно-деонтологических умений. Эмпирически определено особенности эмпатийной позиции адаптированих и дезадаптирова - ных медицинских сестер на каждом из этапов профессионального становления.

Ключевые слова: эмпатия, эмпатийная позиция, профессиональное здоровье, профессиональная адаптация.

Pavlyuk T. Professional Health and Empathic Attitude of Nurses. The

Article is devoted to empathic determination of nurses’ professional health. It is established that empathy as regulator of professional adaptation emerges in empathic attitude through following demands of professional activity from communicative and deontological skills perspective. The results of empirical investigation show the peculiarities of empathic attitude adopted and nonadopted nurses on every stage of professional development.

Key words: empatiya, empatiynaya position, professional health, professional adaptation.

Підвищення якості медичної допомоги населенню вимагає концентрації професійних зусиль усіх медпрацівників, де їх середній ланці відводиться чи не найважливіше місце, оскільки виконання ними відповідальної роботи безпосереднього догляду за хворими людьми вимагає неабиякого фізичного та психологічного напруження, а це, у свою чергу, актуалізує питання їхнього професійного здоров’я. З огляду на досліджуваність проблеми у психологічній та медичній літературі, можна помітити певну фрагментарність теоретиКо-емпіричної експлікації досліджень. Тому запропонований варіант вивчення професійного здоров’я медсестри у ракурсі емпатійної обумовленості їх професійної діяльності по-новому окреслить цю наукову проблематику.

Розпочинаючи теоретичне обґрунтування проблеми, відразу підкреслимо, що емпатійна зумовленість професійної діяльності є природною і визначальною у комунікативно-деонтологічній компетентності медпрацівника. У професійній діяльності медсестри конкретні емпатійні вміння, що функціонують у вигляді засвоєних когнітивних, афективних і мотиваційних патернів поведінки, визначають рівень професійної ідентифікації як процесу усвідомлення суб’єктом образу професійної діяльності та своїх власних можливостей реалізації.

На підставі аналізу специфічності прояву емпатійності у професійній діяльності медичної сестри вважаємо необхідним вивчення її емпатійної позиції як уміння відповідати вимогам реалізації практичної діяльності засобами комунікативно-деонтологічних умінь, що слугує показником професійного здоров’я медсестер.

У дослідженні взяли участь медсестри стаціонарних відділень Волинської обласної клінічної лікарні, Волинської обласної психіатричної лікарні № 2, Радехівської центральної районної лікарні та Луцької міської поліклініки № 2 (n=150). Усі досліджувані були поділені на три експериментальні групи: група 1 - медсестри зі стажем роботи до 3-х років (n=50); група 2 - медсестри зі стажем роботи від

3- х до 10-ти років (n=50); група 3 - медсестри зі стажем роботи більше 10-ти років (n=50). Логіка підбору методів і методик, котрі використовувалися, повністю відповідали поставленим завданням дослідження.

Аналіз отриманих даних проводився передусім у режимі порівняння відмінностей у групах досліджуваних за параметром професійної адаптації. За результатами методики вивчення рівня психологічної та фізіологічної дезадаптації О. Н. Родіної було виявлено, що медсестрам із різним стажем роботи властиві різні рівні її прояву. Відповідно в кожній експериментальній групі було виділено дві полярні підгрупи: підгрупа А - із помірним та низьким рівнем професійної дезадаптації та підгрупа Д - із вираженим рівнем професійної дезадаптації.

Визначення джерел дезадаптації показало, що виражений рівень дезадаптації в групі 1 обумовлений такими її ознаками, як емоційні зсуви у роботі (Хсер=5,9), порушення деяких психічних процесів (Хсер=4,0), зниження загальної активності (Хсер=3,5), відчуття втоми (Хсер=3,6), порушення циклу “сон-неспання” (Хсер=5,1) та погіршення соціальної взаємодії (Хсер=4,4); у групі 2 домінують емоційні зсуви у роботі (Хсер=5,2), відчуття втоми (Хсер=3,4), соматовеге - тативні порушення (Хсер=12,2), порушення циклу “сон-неспання” (Хсер=5,0) та погіршення соціальної взаємодії (Хсер=4,8); у групі 3 виділено ознаки емоційних зсувів у роботі (Хсер=5,8), зниження загальної активності (Хсер=3,0), відчуття втоми (Хсер=3,3), соматовеге - тативні порушення (Хсер=11,9), порушення циклу “сон-неспання” (Хсер=5,0) та погіршення соціальної взаємодії (Хсер=5,8). Цікавим виявився факт, що показник зниження мотивації до діяльності в усіх експериментальних групах не досягнув рівня вираженості, що свідчить про бажання займатися професійної діяльністю, незважаючи на труднощі пристосування до неї.

Особливості емпатійної зумовленості професійної адаптації (дезадаптації) медичних сестер визначалися за допомогою методики “Незакінчені речення” С. Б. Борисенко. Отримані дані в експериментальних групах демонструють відмінності домінування емпатійних чинників, а саме: для медсестер групи 1 - в адаптованих представників найвищим є показник позитивної установки на інших людей (Хусер=7,71), виражені показники моральної свідомості (Хусер=6,28) та емоційної ідентифікації (Хусер=5,95); дезадаптованим медсестрам властиві вираженість позитивної спрямованості на інших людей (Хусер=6,07), емоційної ідентифікації (Хусер=5,5) та особистісної рефлексії (Хусер=5,05); для групи 2 - в адаптованих медсестер вираженим компонентом є емоційна ідентифікація (Хусер=9,52) та позитивна установка на інших людей (Хусер=8,45); у дезадаптованих найвищими є показники емоційної ідентифікації (Хусер=5,55) та спрямованості на інших людей (Хусер=5,05); для групи 3 - в адаптованих медсестер найбільш високими виявилися показники компонента характеру спрямованості на інших людей (Хусер=6,51) та емоційної ідентифікації (Хусер=5,68); а в підгрупі дезадаптованих рейтинг розвиненості компонентів емпатійного процесу поданий у послідовності

- емоційна ідентифікація (Хусер=6,16), характер спрямованості на інших людей (Хусер=5,87), моральна свідомість (Хусер=4,2) й осо - бистісна рефлексія (Хусер=1,27).

Емпатійний процес досліджуваних підгрупи А групи 1 характеризується певною гармонійністю: усі його структурні компоненти розвинені на однаковому рівні. Представники цієї групи відкриті у стосунках з іншими людьми, уміють знаходити з ними спільну мову; у них виражене прагнення входити в положення інших навіть тоді, коли перебувають із ними у стані конфронтації або конфлікту. Вони надають перевагу альтруїстичним формам поведінки, що проявляється в наданні емоційної підтримки вербальними і невербальними засобами, наданні реальної допомоги. Вони емоційно виразні, здатні до зараження емоціями інших. Їх характеризує рефлексивне усвідомлення внутрішнього світу іншої людини на фоні емоційного ставлення до неї. Дезадаптовані медсестри групи 1 характеризуються вира - женістю форм егоїстичної поведінки. Це проявляється у відсутності емоційної підтримки й обмеженні реальної допомоги іншим. У їхній поведінці трапляються вислови і дії, що принижують гідність інших людей. Така поведінка не відповідає вимогам емпатійної поведінки та є неадекватною їхнім переживанням, у яких присутнє і виражене співчуття та яскраве співпереживання.

Адаптовані медсестри групи 2 особливо доброзичливі, емоційно виразні, емоційно легко переходять на сторону партнера і приймають її. Їм властиве рефлексивне усвідомлення внутрішнього світу іншої людини на фоні вираженого позитивного емоційного ставлення до неї. Дезадаптовані медсестри групи 2 характеризуються байдужістю ставлення до людей, вони проявляють роздратування, обурення, зневагу, скривдження, приниження гідності. Така поведінка проявляється і в ставленні до пацієнтів.

Адаптовані медсестри групи 3 характеризуються гармонійністю емпатійного процесу: вони відкриті, доброзичливі, здатні надавати емоційну підтримку, емоційно перейматися переживаннями інших й адекватно їх розуміти. Дезадаптованим медсестрам групи 3 характерні нерозвиненість особистісної рефлексії та вміння адекватно відчувати і розуміти внутрішній світ інших.

Для вивчення блоку особистісних та комунікативних властивостей медсестер за рівнем їх професійної адаптації використовувалися такі методики: 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттела, методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі, методика діагностики “перешкод” у встановленні емоційних контактів В. В. Бойка, опитувальник Г. Айзенка та опитувальник структури темпераменту В. М. Русалова, авторський варіант анкети “Професійний тип медичної сестри”.

Аналіз кореляційних зв’язків між окремими шкалами відповідних методик дав змогу встановити психологічну картину досліджуваних медсестер за рівнем їх професійної адаптації (табл. 1).

З огляду на отримані результати вимальовується загальна тенденція прояву емпатійної позиції адаптованих медсестер на кожному з етапів професійного становлення (морально-емпатійна позиція ® ідентифікаційно-емпатійна позиція ® рефлексивно-емпатійна позиція), що, на нашу думку, співвідносяться із логікою формування комунікативно-деонтологічних умінь медпрацівника, у яких можна виділити такі компоненти: засвоєння операційно-базових (академічних) знань, рефлексивно-орієнтованих смислів та емоційно-сензитив - них переживань особистості. У дезадаптованих медсестер на кожному з 3-х етапів професійного становлення виділяється лише емпатійна позиція спрямування на інших людей.

Таблиця 1

Статистично значущі показники кореляційних зв’язків між показниками емпатійної позиції медсестер та показниками

Діагностичних методик

Закінчення таблиці 1

Примітка: дані, позначені * - значущі при а>0,05; ** - значущі при а>0,01; *** - значущі при а> 0,001

Кожному етапу професійного становлення медсестри властиві свої специфічні характеристики емпатійних чинників. На 1-му етапі професійного становлення (стаж до 3-х років) ефективному засвоєнню операційно-базових (академічних) знань медичної сестри як інформаційному базису деонтологічних умінь сприяє морально - емпатійна позиція, що виражається у вмінні надавати реальну допомогу словом, мімікою, ділом тим людям, які викликали симпатію. Такі медсестри активні й у наданні допомоги тим людям, які їм неприємні. В цілому у їхній поведінці відсутні такі слова та вчинки, які принижують чи ображають іншу людину. Професійна адаптація медичних сестер проявляється в адекватній безстресовій взаємодії з іншими людьми, що характеризується узгодженістю інтересів, вимог й очікувань її учасників.

Другий етап професійного становлення (стаж від 3-х до 10-ти років) - це, коли засвоєнню рефлексивно-орієнтованих смислів кому - нікативно-деонтологічних умінь медсестри сприяє ідентифікаційно - емпатійна позиція, що виражається в емоційній рухливості психічних процесів. Прямими свідченнями такого емоційного співпереживання є вербальні й невербальні засоби спілкування. Зокрема, мова таких медсестер характеризується експресією, багатством інтонаційних відтінків, високою виразністю сказаних слів та зроблених пауз; емоційна рухливість обличчя достатньо швидка, залежно від ситуації. Зрозуміло, що всі спроби людини ототожнити свої емоції з емоціями партнера зі спілкування спрямовані на передачу їх через тотожний вираз обличчя, позу, а також змістову і формальну сторони мовлення. Рівень професійної адаптації демонструє високу стресостійкість.

Третій етап професійного становлення (стаж більше 10-ти років)

- засвоєнню емоційно-сензитивних переживань деонтологічних умінь медсестри сприяє рефлексивно-емпатійна позиція, що виражається у чіткому вмінні медсестер аналізувати власні переживання та критично до них ставитися. Точність розуміння характеру переживань іншої

Людини супроводжується адекватним ставленням до себе, що проявляється на вербальному рівні як співчутливе ставлення до себе з боку опонента. Рівень професійної адаптації супроводжується високою стресостійкістю й узгодженістю професійних вимог та особис - тісних можливостей медсестер.

Дезадаптовані медсестри презентують таку специфіку емпатійно - го процесу: на кожному з 3-х етапів професійного становлення медичних сестер виділяється емпатійна позиція спрямованості на інших людей, що виражається у відкритості медичних сестер, вмінні знаходити спільну тему для розмови; виражене прагнення завжди виправдовувати почуття іншого, пояснювати його поведінку навіть тоді, коли людина перебуває у стані конфронтації або конфлікту. Такі медсестри демонструють своїм зовнішнім виглядом, мімікою, мовленням, поведінкою привітність до інших людей. Ознаки професійної дезадаптації проявляються в емоційних порушеннях реагування на життєві й професійні ситуації, реакціях утоми та зниженні мотивації до діяльності.

Отже, зафіксовані емпатійні позиції медсестер на кожному з етапів професійного становлення визначаються рівнем засвоєння комунікативно-деонтологічних умінь, що в адаптованих медсестер виражається у поступовому формуванні моральної позитивності, професійної ідентичності та професійної надійності, які є ознаками професійного комфорту працюючої людини; а в дезадаптованих, навпаки, загострюються протилежні ознаки - подвійні етичні стандарти, професійний маргіналізм і професійна деформація, які становлять серйозну загрозу нервово-психічній напруженості й емоційному вигорянню.

Отримані дані загострюють увагу на необхідності превентивної роботи, спрямованої на своєчасну профілактику розвитку емоційного вигоряння медсестер, а також на підвищення їх психологічної компетентності в спілкуванні. У зв’язку з цим нами запропоновано систему психопрофілактичних заходів (індивідуальні й групові консультативні вправи, групова дискусія, психогімнастика, аутогенне тренування, музтерапія, сугестивна педагогіка) щодо формування комунікативно-емпатійних умінь, які виконують роль професійної підтримки медсестер, а також зняття нервово-психічної напруженості, що забезпечує адекватне емоційне реагування на професійні стресові ситуації.

Для подальшого вивчення проблеми вважаємо перспективними дослідження професійної адаптації медичних сестер у контексті верифікації таких особистісних чинників, як індивідуально-типологічні та невротичні характеристики фахівця. Важливим є вдосконалення конкретних форм і методів психопрофілактики труднощів професійної адаптації медичних сестер.

Література

1. Вірна Ж. П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: Монографія.- Луцьк: РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2003.- 320 с.

2. Методики вивчення нервово - психічного напруження у професійній діяльності медичних сестер: Метод. рек. / Уклад. Т. М. Павлюк.- Луцьк: РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2006.- 37 с.

3. Павлюк Т. М. Емпатійні чинники професійної адаптації медичних сестер: Автореф. дис. ... канд. психол. наук.- Івано-Франківськ, 2007.- 22 с.