ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОРСЬКОГО КУРСУ “ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я” У МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ

Т. Пастрик

У статті викладено основні завдання та блоки курсу “Психічне здоров’я” для студентів медичного коледжу. Результати емпіричного вивчення особливостей упровадження цього курсу свідчать про необхідність акцентування уваги на термінологічному апараті дисципліни, а також психологічному супроводі пацієнтів із різними діагнозами.

Ключові слова: психічне здоров’я, тип особистості медичної сестри, психологічний супровід.

Пастрык Т. Психологические особенности преподавания авторского курса “Психическое здоровье” в медицинском колледже. В статье отображены основные задачи и блоки курса “Психическое здоровье” для студентов медицинского колледжа. Результаты эмпирического исследования свидетельствуют про необходимость акцентирования внимания на терминологическом аппарате дисциплины, а также психологическом сопровождении пациентов с разными диагнозами.

Ключевые слова: психическое здоровье, тип личности медицинской сестры, психологическое сопровождение.

Pastryuk T. Psychological Peculiarities of Author’s Course “Psychic Health” Teaching in Medical College. The main tasks and blocks of course “Psychic health” in medical college are highlighted in the article. The results of empirical investigation show the necessity of accent on terminological apparatus of subject and psychological supervision of patients with different diagnosis.

Key words: psychic health, the type of nurse’s personality, psychological supervision.

Протягом останнього часу у вищих навчальних закладах України дедалі гучніше заявляє про себе предмет “Психічне здоров’я”. Цей предмет займає важливе місце в навчальному плані студентів - бакалаврів медичного коледжу. Це пояснюється тим, що психічне здоров’я і психічне благополуччя є, по-перше, найважливішими складниками високого рівня якості життя, які дають змогу людині вважати своє життя повноцінним та значущим, бути активними і творчими членами суспільства, а по-друге, необхідністю усвідомлення саме майбутніми медиками взаємозв’язку між фізичним і психічним здоров’ям особистості.

Відтак, до основних завдань цієї праці належать висвітлення основних аспектів авторського курсу “Психічне здоров’я”; виділення психологічних особливостей його впровадження серед майбутніх медпрацівників.

Як зазначає Т. Сосновський, “здоров’я людини є відкритою динамічною, функціональною системою, інтерактивність якої виявляється у біологічних, медичних, соціальних, економічних та філософських аспектах, а індивідуальна й суспільна цінність здоров’я зумовлює те, що здоров’я однозначно є об’єктом споживання та інвестицій” [3, 89]. Отже, програма курсу “Психічне здоров’я” підготовлена з урахуванням сучасних теоретичних і практичних вимог до знань, умінь і навичок, необхідних майбутнім бакалаврам у їхній професійній діяльності.

Основоположним у розробці навчальної програми авторського курсу є методичний підхід до викладання в єдиному комплексі. Так, курсу “Психічне здоров’я” передували такі курси, як “Основи психології”, “Медсестринство в психіатрії”. Курс “Психічне здоров’я” логічно завершує вивчення блоку психолого-психіатричних дисциплін.

Розробляючи курс “Психічне здоров’я”, ми виходили із таких основних завдань: 1) вивчення сутності концепції та критеріїв психічного здоров’я, його залежності від впливу соціально-економічних, соціально-політичних, екологічних і психологічних чинників; 2) оволодіння методами індивідуальної та колективної психогігієни і профілактики, способами психічної саморегуляції.

У лекційному курсі, що охоплює 34 години, необхідно викласти основні й найскладніші розділи цієї дисципліни, зокрема проблеми взаємозв’язку психічної норми і патології. На практичних заняттях, що складається із 22 годин, студенти самостійно вивчають фактори, які впливають на стан психічного здоров’я. Питання, які не ввійшли до лекційного курсу та практичних занять, вивчаються студентами самостійно протягом 18 годин.

Нині психологія здоров’я - це галузь прикладної психології, що динамічно розвивається. Основоположником психології здоров’я вважають Дж. Матараццо, який зазначає: “психічне здоров’я - це цілісність специфічного, освітнього, наукового і професійного внеску психології як дисципліни в просування і підтримування здоров’я, запобігання й лікування хвороб, розпізнавання етіологічних та діагностичних корелятів здоров’я, хвороби і подібних дисфункцій, а також в аналіз та оптимізацію системи охорони здоров’я і формування оздоровчої політики” [3, 5].

Ш. Тейлор розтлумачує, що психологія здоров’я - це галузь психології, яка вивчає вплив психологічних чинників на спроможність людей залишатися здоровими, окреслює їх значення в появі хвороб, а також їхню роль у формуванні поведінки людей під час хвороби [4].

Учені пропонують розглядати психічне здоров’я у двох напрямах: структурно-процесуальне психічне здоров’я та психологічне здоров’я. Перший ґрунтується на психічній діяльності та властивостях когнітивної й емоційно-вольової сфер. Психологічне здоров’я є втіленням соціального, емоційного та духовного благополуччя.

“Психологічне здоров’я стосується семантичних аспектів психічного здоров’я, властивостей «я» і ноогенної сфери людини. Якщо структурно-процесуальне психічне здоров’я стосується механізмів, то психологічне охоплює сутність ціннісно-мотиваційної та ноогенної сфери людини, її переконання, властивості «я» та ідентичність, а також духовну сферу” [1, 94].

На сьогодні вивчення предмета “Психічне здоров’я” для медичних сестер є просто необхідним. Адже власне медсестри проводять більше часу з хворими, ніж лікарі й обслуговуючий персонал. Вони є активними виконавцями вказівок лікаря, партнерами в лікуванні хворих та наданні їм допомоги. Отже, медичні сестри займають особливе місце в системі, яка забезпечує лікувальний процес. Тому в медичному коледжі приділяється стільки часу й уваги вивченню основ дисциплін психолого-психіатричного блоку.

Починають вивчати цей блок із засвоєння основ спілкування. Потреба в людських зв’язках, зокрема у спілкуванні дуже велика. Спілкування - це форма психологічного взаємозв’язку людей, що передбачає обмін уявленнями, ідеями, емоціями, почуттями. Ефективне спілкування потребує ретельного обміркування, уважного ставлення. Правильне спілкування передбачає краще порозуміння між людьми.

Існують три канали спілкування: усне мовлення, немовне спілкування, письмове повідомлення та три види перешкод, які можуть виникати у цьому каналі: лінгвістичний, когнітивно-інтерпретацій - ний, соціально-інтерактивний. Лінгвістичний пов’язаний із недоліками мовлення, вадами в артикуляційному апаратові. Когнітивно - інтерпретаційний зумовлений нестачею знань принаймні одного зі співрозмовників. Соціально-інтерактивний породжується через неузгодженість психічних станів комунікантів.

Таким чином, медсестра повинна обрати канал для передачі інформації, залежно від повідомлення й одержувача таким чином, щоб уникнути будь-якого виду перешкоди. Отже, майбутніх медиків ознайомлюють із тим, що повинна знати медсестра для ефективного спілкування з пацієнтом, чого необхідно уникати, проводячи бесіду.

Результати спостереження свідчать про те, що студентам-меди - кам тема з основ спілкування є цікавою і на перший погляд легкою. Проте диференціація спілкування на окремі види відповідно до групи пацієнтів викликають певні труднощі. Теми, які є найскладнішими для розмови - це психологічний супровід таких хвороб, як статеве життя, злоякісні новоутворення, безпліддя, небажана вагітність.

Існує думка, що ніхто краще за жінку не може співчувати стражданням хворого. Медсестра бере найбезпосереднішу участь у проведенні психотерапевтичного впливу на хворих. Не менш важливою з цього предмета є тема особистості та її психологічна характеристика. Поняття особистості є найбільш суперечливим і складним для визначення в психології. Професія медичної сестри потребує обов’язкового знання того, які якості особистості важливі для її професії та які риси

••о * Т Г ’ V ' * *

Характеру їй протипоказані. У науковій літературі визначають такі типи особистостей медичних сестер:

1. “Тип спеціалістів” - це медсестри, які фанатично віддаються своїй професії, їх цікавить лише сфера їхньої діяльності.

2. Сестра-рутинер - це механічне виконання своїх функціональних обов’язків. Медсестра, неначе робот, виконує доручені їй завдання. Вона не співчуває хворому, часто є байдужою.

3. “Артистичний” тип сестри. Такі медсестри будують свою поведінку заздалегідь за планом. Зазвичай, у таких медсестер виникає нещирість у стосунках із хворими, у поведінці є елементи штучного, показного.

4. “Нервовий” тип, характеризується нервозністю медичної сестри у взаєминах із хворими.

5. Тип сестри “Чоловікоподібний”. Акуратні, рішучі, вимогливі до себе й оточуючих медичні сестри, у взаємовідносинах вони суворі, але справедливі.

6. “Материнський” тип сестри. Такі медсестри є турботливими і співчутливими. Своєю поведінкою викликають симпатію. Цей тип характеризує справжніх сестер милосердя [3].

Отже, життя медичної сестри - це постійна робота над своїм удосконаленням.

Результати спостереження та бесід зі студентами під час упровадження авторського курсу “Психічне здоров’я” засвідчують, що основні труднощі під час вивчення матеріалу становлять такі теми: “Емоційний стрес і психічне здоров’я”, “Непсихотичні порушення психіки” та “Психоматичні і соматопсихічні відносини”.

У медицині поширеною є теза про те, що скільки існує людство, стільки існують і хвороби - хвороби тіла та психіки. На жаль, показники охорони психічного здоров’я населення України свідчать про негативні тенденції в цій галузі. На початок 2005 р. понад 1200 тис. жителів України потребували допомоги психіатра та понад 900 тис. - нарколога. У структурі психічної патології відзначається зростання розповсюдженості в 1,2-1,5 раза непсихотичних розладів, психічних розладів органічного походження, шизофренії, розумової відсталості. Із загальної кількості зареєстрованих хворих на психічні розлади 69 % складають хворі працездатного віку, 23 % - діти. Відзначається бурхливий ріст неврозів і невротизації населення.

Важливим у психолого-педагогічних технологіях є отримання зворотного зв’язку зі студентами. Із цією метою розроблено анкети для вивчення основних труднощів під час вивчення цього курсу з погляду студентів. У результаті анкетування виявлено значні труднощі у вивченні термінологічного апарату. На думку студентів, слід більше часу відводити на вивчення основ психічного життя людини, оскільки воно є основоположним чинником здорової фізіології людського організму. Окрім того, важливо чітко виявити зміни у психіці людини, відтак, знання медсестри дає змогу відносно рано розпізнати характер патології і направити хворого до відповідного спеціаліста.

Таким чином, програма курсу “Психічне здоров’я” є необхідним складником навчального плану для медсестер-бакалаврів. Результати спостереження, бесід, анкетування студентів медичного коледжу свідчать про їхній інтерес до вивчення психічного життя людини, що підсилює необхідність розробки та збільшення годин для вивчення основ психології майбутніми медиками.

Література

1. Копилець Л. В. Психологія особистості.- К.: Знання, 2007.- 458 с.

2. Sheridan E. P., Matarazzo I. O. Perry N. W. Post-doctoral education and training for clinical service providers in healthy psychology // Health Psychology.- 1988.-Vol. 7.- P. 1-17.

3. Sosnowski T. Zadania umyslowe a aktywnosc sercowo-naczyniowa.- Sopot: Gdanskie Wydawnictwo Psychologiczne, 2002.- 204 p.

4. Taylor S. E. Health Psychology.- New York: Mc Zraw, 1991.- 188 p.