ТЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ УСВІДОМЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ СВОБОДИ

Н. Губа, В. Грандт

У статті представлено теоретичний аналіз феномену свободи у вітчизняній та зарубіжній психології, а також висвітлено результати емпіричного дослідження гендерних особливостей усвідомлення феномену свободи.

Ключові слова: гендер, феномен свободи.

Губа Н., Грандт В. Гендерные особенности осознания феномена свободы. В статье представлен теоретический анализ феномена свободы в отечественной и зарубежной психологии, а также освещены результаты эмпирического исследования гендерных особенностей осознания феномена свободы.

Ключевые слова: гедер, феномен свободы.

Guba N., Grandt V. Gender Features of Awareness of the Phenomenon of Freedom. In this article the theoretical analysis of the phenomenon of freedom is presented in the works of native and foreign psychologist, and also exposed the results of empirical research of gender features of awareness of phenomenon of freedom.

Key words: gender, phenomenon of freedom.

Феномен свободи є одним із найважливіших показників соціального здоров’я, як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому.

Із розвитком психологічної науки, яка потребує єдності теоретичного осмислення та емпіричних досліджень, свобода затверджувалась у статусі психічного явища - якості людини. Співпраця філософів та психологів призвела до появи єдиного семантичного простору розуміння і вивчення свободи, в котрому заявлені і філософські, і психологічні вектори пізнання.

Завдяки психологічному вектору, котрий репрезентує суб’єкта як одиницю аналізу всіх психічних явищ, а тому об’єднує онтологічну, гносеологічну й аксіологічну основи розуміння свободи, надає можливість на основі об’єктивних методів підтвердити філософське уявлення про неї, розкрити нові сторони і прояви в житті людини.

Вивченням феномену свободи в зарубіжній психології займались А. Бандура, Дж. Келлі, Ю. Козелецький, А. Маслоу, Р. Мей, Г. Ол - порт, Дж. Рейчлек, К. Роджерс, Т. Тулку, З. Фрейд, Є. Фромм, К. Юнг та інші. Представниками вітчизняної психології, котрі вивчали феномен свободи, є Н. А. Бернштейн, М. І. Владиславлєв, Л. С. Виготський, В. П. Зінченко, Є. І. Кузьміна, А. Ф. Лазурський, Д. О. Леон - тьєв, І. П. Павлов, С. Л. Рубінштейн, І. М. Сєчинов й інші.

М. І. Владиславлев висловлював думки про свободу, котрі в сучасній психології можна було б віднести до проблеми саморегуляції. Під свободою він розумів можливість людини контролювати свої дії

- змінювати і брати назад свої рішення, вибирати мету і засоби їх втілення, що, у свою чергу, є здатністю “вільної ініціативи діяльності” [2, 47].

Із багатьох концепцій свободи, представлених вітчизняними та зарубіжними психологами, концепція С. Л. Рубінштейна є найбільш опрацьованою в методологічному й теоретичному планах і, безсумнівно, перспективною для подальшого вивчення свободи.

Під свободою людини С. Л. Рубінштейн розуміє можливість: “...самому визначати стратегію своєї поведінки, відкинувши усі рішення, несумісні з нею” [4, 209], причому самовизначення трактується як відповідальність за себе та інших людей, із якими людина взаємодіє.

У роботах Е. Фромма вказується на реальні можливості, які визначають межі свободи людини і детерміновані “загальною ситуацією”. Свобода людини полягає в її можливості вибирати між двома наявними реальними альтернативами. Свободу в цьому сенсі треба розуміти як дію на основі усвідомлення альтернатив та їхніх наслідків [5, 103].

Тобто свобода визначається як можливість для людині робити власний вибір, володіти собою і своєю поведінкою, і в результаті мати можливість змінити будь-яку ситуацію.

Аналіз розуміння свободи в культурно-історичній теорії свободи Л. С. Виготського показав такі положення у вказаній теорії:

1. Існує безпосередній зв’язок свободи і мислення. Свобода людини полягає у тому, що людина мислить, тобто пізнає створену ситуацію, можливість вивільнитися від конкретної ситуації і можливість творчої переробки ситуації та зміни її елементів [3, 45].

2. Свобода пов’язана з усвідомленням. Свобода як усвідомлена необхідність, людина за допомогою волі оволодіває своєю поведінкою за допомогою засвоєння зовнішніх стимулів, змінює своєю зовнішньою діяльністю довкілля і, таким чином, впливає на свою власну поведінку, підкорює її своїй владі [3, 45].

3. Існує різниця між установленим та вільним вибором. Розглядаючи питання про свободу вибору, Л. С. Виготський виявив різницю між установленим і вільним вибором, котра полягає в тому, що в першому випадку піддослідний виконує надану інструкцію, а в другому - створює її, проявляє більшою мірою активність та відповідальність [3, 45].

Особливо значущим для психології свободи виступило розуміння

І. М. Сєчиновим явища центрального гальмування в якості механізму довільної (вольової) поведінки. І. М. Сєчинов перший із фізіологів висунув припущення про те, що акти, які здійснює людина, хоча й здаються вільними (тобто ні від чого не залежать, окрім абсолютно вільного волевиявлення людини, її духовної сили), але насправді вони підкоряються об’єктивним законам - виступають результатом рефлекторної діяльності людини. Відкритий ним принцип рефлекторного здійснення будь-якої психічної діяльності як загального закону психічного не виключає вивчення свободи, навпаки, він надає можливість природно-наукового пізнання цього феномену.

Сьогодні проблема розуміння свободи людини в психологічній науці виступає однією з насущних, яка потребує уваги і осмислення. Свобода виступає необхідною умовою самовизначення особистості, створення, збереження і трансляції своєї особистісної позиції стосовно цінностей у системі міжособистісної взаємодії [4, 10].

Попри розуміння та усвідомлення свободи кожною людиною, на наш погляд можна спостерігати гендерну специфіку усвідомлення і прояву свободи. Адже на всіх етапах розвитку людства актуальними питаннями були визначення місця чоловіка й жінки в суспільній ієрархії, котрі майже ніколи не були рівними, що впливало на рівень не тільки свободи в суспільстві, а й на рівень внутрішньої свободи чоловіків та жінок.

Адже питання, пов’язані з особливостями статі людини і її психологічними відмінностями, останнім часом часто входять у перелік найбільш активно обговорюваних у суспільстві. У повсякденному житті ми постійно в тій або іншій формі стикаємося з відмінностями між статтю, яка багато в чому є віддзеркаленням деякої угоди щодо можливості проявляти ті або інші якості.

У максимально узагальненій формі вони представлені стереотипами мужності й жіночності. Чоловік - сильний, незалежний, активний, агресивний, раціональний, орієнтований на індивідуальні досягнення, інструментальний; жінка - слабка, залежна, пасивна, м’яка, емоційна, орієнтована на інших, експресивна і т. п. У суспільстві існують статеворольові стереотипии, які роблять великий вплив на процес соціалізації особистості [1, 77]. Тобто, згідно з вищеназваними характеристиками чоловіка і жінки, можна говорити про те, що жінка більш залежна, а отже, має менший ступінь свободи, аніж чоловік. Але ж, спостерігаючи за тенденцією розвитку українського суспільства, особливо в останні роки, можна говорите про те, що ці стереотипи вже не зовсім збігаються з дійсністю.

На нашу думку, усвідомлення феномену свободи відображає рівень розвитку суспільства в цілому і кожної окремої особистості. На наш погляд, було б цікавим виявити саме гендерний аспект в усвідомленні особистістю свободи. Це було б ще одним кроком у дослідженні як гендерних особливостей особистості у цілому, особливостей і ролі статі у сприйнятті свободи, так і показник усвідомлення феномену свободи, котру людина відстоює в умовах суспільного життя як фактор соціального здоров’я.

Тому ми вирішили у нашому науковому дослідженні визначити гендерні особливості усвідомлення феномену свободи емпирічним шляхом. У нашому науковому дослідженні узяли участь 156 учасників, із них - 80 жінок і 76 - чоловіків віком від 18 до 30 років.

Учасникам дослідження запропоновано дати визначення феномену “свободи” й оцінити рівень власної внутрішньої свободи і свободи у суспільстві. Також методика, запропонована С. Бем, метою якої є діагностики психологічної статі, визначає ступінь андрогіннос - ті, маскулінності й фемінності особистості.

У результаті контент-аналізу змісту визначень виділено фактори розуміння феномену свободи, які ми поділили на дві групи:

- внутрішні (внутрішня свобода, свобода творчості, самостійне прийняття рішень, бути хазяїном свого життя, внутрішній спокій, відсутність проблем, міцне здоров’я, самореалізація, реалізація в улюбленій справі, абсолютна свобода - самотність, свобода думки та її висловлювання, можливість діяти без обмежень, любити і бути любимим);

- зовнішні (відсутність заборон і обмежень, відсутність територіальних кордонів, відсутність негативних зовнішніх факторів;

- інтегральні характеристики, які включають як зовнішні, так і внутрішні фактори (відсутність обов’язків, незалежність від інших людей, можливість проявляти волю, фінансова незалежність).

Максимальний відсоток отримало визначення жінками феномену свободи як можливість діяти без обмежень та внутрішня свобода ці визначення отримали (близько 18 % кожне). Чоловіки також убачають у свободі можливість діяти без обмежень, що складає 27,55 % відповідей, але на другому місці частіше, на відміну від жінок, чоловіки надавали визначення свободи як фінансової незалежності (22,45 %)

Але після більш детальної обробки даних ми виявили, що визначення свободи як можливість діяти без обмежень характерне для чоловіків і жінок із маскулінним та андрогінним типами характеру, жінки з фемінним характером, більше звертали увагу на свободу думки та її висловлювання, незалежність від інших людей і життєвих проблем.

У результаті обробки результатів за шкалами внутрішньої свободи і свободи у суспільстві ми виявили, що чоловіки та жінки в цілому почувають себе вільними як внутрішньо, так і в суспільстві; у чоловіків не було жодного показника від -1 до -3, що засвідчує їх відчуття свободи. 10 % жінок продемонстрували внутрішню несвободу, але найменшою мірою (-1), і 8 % жінок продемонстрували несвободу в суспільстві з тим же показником (-1), показники -2, -3 були відсутні у відповідях учасників дослідження. Також ми виявили, що як чоловіки, так і жінки з андрогінним характером, почувають себе більш вільними за двома шкалами, аніж учасники з іншою психологічною статтю.

У цілому ми досягли поставленої мети і виявили специфіку розуміння та усвідомлення свободи у чоловіків й у жінок, ураховуючи їхню психологічну стать. Ми плануємо й надалі займатися проблемами психології свободи і проводити подальші дослідження стосовно цієї проблематики.

Література

1. Алешина Ю. Е., Волович А. С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопр. психологии.- 1991.- С. 74-82.

2. Владиславлев М. Психология. Исследование основных явлений душевной жизни: В 2 т.- СПб., 1881.

3. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т.- М., 1982.

4. Кузьмина Е. И. Психология свободы: теория и практика.- СПб., 2007.- 336 с.

5. Фромм Е. Душа человека.- М., 1992.