Книги по психологии

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕТНІЧНО ТОЛЕРАНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Периодика - Психологічні перспективи

О. В. Кихтюк

У статті висвітлено основні принципи особистісно-центрованого підходу, відповідно до яких конструюється концептуальна модель етнічно толерантної особистості. Модель містить три компоненти: когнітивний, флективний і по - ведінковий. Запропоновано авторське тлумачення етнічно толерантної особис­тості. На основі запропонованої моделі організовано та здійснено емпіричне вивчення етнічно толерантної особистості студентів.

Ключові слова: етнічна толерантність, етнічно толерантна особистість, особистісно центрований підхід.

Кыхтюк О. В. Концептуальная модель этнично толерантной личности.

В статье рассматриваются основные принципы личностно центрированного подхода, в соответствии с которыми конструируется концептуальная модель этнично толерантной личности. Модель содержит три компонента: когнитив­ный, аффективный и конативний. Предложено авторское определение этнично толерантной личности. На основе предложенной модели организовано и про­ведено эмпирическое исследование этнично толерантной личности студентов.

Ключевые слова: этническая толерантность, этнически толерантная лич­ность, личностно центрированный подход.

Kykhtyuk O. V. Conceptual Model of Ethnically Tolerant Personality. The

Main principles of personality-centered approach are considered in the article. Correspondent^, the conceptual model of ethnic tolerant personality is constructed, The model contains three components: cognitive, affective and conative. The author’s definition of ethnic tolerant personality is suggested. The empirical study of ethnic tolerant personality, which is based on the conceptual model, is planned and organized.

Key words: ethnic tolerance, ethnically tolerant personality, personality-cente­red approach.

Постановка наукової проблеми та її значеня. В умовах рефор­мування вищої освіти та приєднання України до єдиного європей­ського освітнього простору підвищується роль мобільності студентів і під час переходу з однієї навчальної програми на іншу, і протягом переходу з одного навчального закладу в інший. Європейська кредит­но-трансферна система передбачає значну кількість іноземних сту­дентів і у вітчизняних закладах, і українських студентів у зарубіжних установах.

Результати операціоналізації поняття толерантності в психологіч­ній літературі [3; 10] дають змогу розглянути його в контексті функціонування цілісної особистості в сукупності її пізнавальної, емоційної та мотиваційно-вольової сфер як представника конкрет­ного соціального середовища, яке здійснює безпосередній вплив на стосунок і до своєї, і іншої етнічної групи. Отож важливого значення набуває конструювання концептуальної моделі етнічної толерант­ності в контексті цілісної особистості. Відтак основними завданнями цієї праці є, по-перше, конструювання концептуальної моделі етніч­ної толерантності особистості з урахуванням її пізнавальної, емоцій­ної та мотиваційної сфер, що в нашому дослідженні втілюватиметься в моделі етнічно толерантної особистості; по-друге, емпіричне ви­вчення етнічно толерантної особистості студентів.

Дослідження виконано в межах комплексної державної теми “Со­ціально-психологічні трансформації суб’єктів педагогічної взаємодії в умовах кредитно-модульної системи організації навчального про­цесу”, державний реєстраційний номер 0108Ш00406.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Вивчення етнічної толерантності крізь приз­му особистості найповніше може бути показано з позиції особис - тісно-центрованого підходу, який повною мірою охоплює принципи вивчення людини як активного суб’єкта пізнання та діяльності. Ре­зультати аналізу основних тенденцій особистісного підходу як стриж­невого у вивченні людини, що висвітлено в роботах В. В. Рибалки [9], дають змогу встановити провідні напрями вивчення етнічної толе­рантності:

- вивчення етнічної толерантності в контексті цілісної особис­тості, відтак дослідження етнічно толерантної особистості;

- конструювання концептуальної моделі етнічно толерантної особистості, що ґрунтується на цілісному й системному уявленні про особистість у сукупності пізнавальної, емоційної та мотиваційно-вольової сфер;

- розробка й використання психодіагностичного інструментарію для вивчення всіх складових частин етнічно толерантної осо­бистості, можливостей розвитку етнічної толерантності в людини під впливом експериментального середовища;

- урахування цілісного життєвого шляху людини в різні вікові періоди становлення особистості, вивчення етнічної толерант­ності та способів її розвитку в студентства;


- спрямованість цілей, змісту й методів виховної роботи ВНЗ на розвиток етнічної толерантності в студентів як важливих носіїв громадянської та суспільної свідомості.

В основу побудови моделі етнічно толерантної особистості по­кладено такі основні принципи, які слугують ґрунтом для особис - тісно-центрованого підходу загалом: індивідуально-психологічний, соціально-психологічний, віковий, діяльнісний, системно-психологіч­ний принципи.

Індивідуально-психологічний принцип дає змогу розглянути то­лерантність у тісному зв’язку з іншими психологічними властивос­тями етнічно толерантної особистості, що формуються в ході інди­відуалізації особистості й слугують ґрунтом для формування її своєрідності та неповторності. Соціально-психологічний принцип уможливлює розгляд етнічно толерантної особистості крізь призму її соціалізації, набуття соціальної, зокрема етнічної ідентичності, що супроводжується впливом макросоціальних (суспільних, національ­но-культурних, історичних) і мікросоціальних (сім’я, найближче оточення) чинників та виявляється в толерантній міжособистісній взаємодії й толерантному ставленні до представників інших етнічних груп. Віковий принцип дає змогу трактувати етнічно толерантну особистість як таку, що здатна до розвитку, самовдосконалення. Слі­дування віковим особливостям особистості в конкретний період дає змогу якнайповніше організувати позитивний вплив на її розвиток загалом, розвиток етнічної толерантності зокрема. Отже, цей принцип також передбачає урахування вікових особливостей студентства. Діяльнісний принцип до вивчення етнічно толерантної особистості дає змогу розглянути взаємодію людини з представниками інших етнічних груп, а також особливості її спілкування як основи особис­тості. Системно-психологічний принцип уможливлює розгляд етніч­но толерантної особистості як складної, динамічної системи, що представлена єдністю пізнавальної, емоційної та мотиваційно-вольо­вої сфер, тісна взаємодія яких забезпечує адекватну регуляцію розвитку етнічно толерантної особистості та її поведінку в полі - культурному середовищі.

Отже, застосування вищезазначених принципів до вивчення етнічно толерантної особистості дає змогу запропонувати авторське тлумачення та встановити структуру цієї особистості. Внесок кожно­го принципу у визначення етнічно толерантної особистості відо­бражено в табл. 1.


Таблиця 1

Визначення етнічно толерантної особистості

Принцип

Визначення

Індивідуально-психологічний

Індивідуальна сукупність

Соціально-психологічний

Толерантне ставлення, толерантна міжособистісна взаємодія з пред­ставниками інших етнічних груп

Віковий

Здатна до розвитку відповідно до вікових особливостей суб’єкта

Діяльнісний

Толерантна комунікативна взаємодія

Системно-психологічний

Сукупність пізнавальних, мотива­ційний і емоційних властивостей

Отже, визначення етнічно толерантної особистості набуває тако­го вигляду: етнічно толерантна особистість - це сукупність пізна­вальних, емоційних і мотиваційних властивостей, яка формується й розвивається в сприятливому соціальному середовищі й забезпечує толерантне ставлення, толерантну міжособистісну та комунікативну взаємодію з представниками інших етнічних груп.

Застосування особистісно-центрованого підходу до вивчення ет­нічної толерантності в сукупності п’яти принципів дає змогу пред­ставити структурну модель етнічно толерантної особистості, яка міс­тить три основних компоненти: когнітивний, афективний і конатив - ний (див. рис. 1).

Визначаючи змістове наповнення цих компонентів, ми ґрунту­валися на думці Л. В. Засєкіної про те, що під час вивчення етнічної толерантності доцільно враховувати особливості етнічної ідентичнос­ті особистості: яким чином етнічна ідентичність впливає на між - особистісну взаємодію та толерантне ставлення до інших у полінаціо- нальних середовищах [3]. Дослідниця порушує питання про те, де закінчується межа етнічної ідентичності, і чи не переростає вона згодом в етнічну упередженість. Логічність цього запитання Л. В. За - сєкіна обґрунтовує, послуговуючися тлумаченням соціальної ідентич­ності, яке запропонував Е. Еріксон [11]. Адже він зазначає, що соціальна ідентичність, це не лише те, ким людина є і ким би вона хотіла бути, а те, ким би вона не хотіла бути за жодних обставин. “У цьому контексті цілком логічно припустити про те, що усвідомлене небажання людини належати до певної групи і є психологічним механізмом упередженості стосовно цієї групи,... межа між етнічною


Ідентичністю й етнічною упередженістю є дуже хиткою і зникає тоді, коли усвідомлення належності до етнічної групи трансформується в чітку організовану диспозицію, що виражає негативне ставлення до інших через усвідомлення своєї більшості шляхом визнання іншої

image002

Рис. 1. Концептуальна модель етнічно толерантної особистості


Етнічна упередженість відрізняється від особистісної упередже­ності тим, що негативне ставлення зумовлено не характерологічними рисами особистості, а її належністю до певної етнічної групи” [3, 101].

З іншого боку, на наше глибоке переконання, толерантне став­лення до інших етнічних груп можливе лише за умови сформованої власної позитивної етнічної ідентичності, адже поважати інших не­можливо без поваги до себе як носія етнічних цінностей і конкрет­ного національно-культурного простору. Незнання чи повна відсут­ність рефлексії відносно свого етнічного походження становить осно­ву етнічної байдужості особистості, що є двовекторною: і в напрямі до інших, і стосовно себе. Це підтверджується також думкою Г. У. Сол- датової про те, що негативну й позитивну етнічну ідентичність від­діляє рівень норми, при цьому негативна етнічна ідентичність пред­ставлена етнонігілізмом, етноізоляцією й етнофанатизмом [10]. Останні створюють ґрунт до породження ксенофобного мислення та поведінки. Відповідно до цього вважаємо, що позитивна етнічна іден­тичність і рівень норми як усвідомлення особистістю своєї належ­ності до певної етнічної групи безпосередньо пов’язана з толерант­ністю. Проаналізуємо виділені компоненти в структурі етнічно толерантної особистості докладніше.

Когнітивний компонент є безпосереднім вираженням пізнаваль­ної сфери особистості й представлений предметним її фондом - сукупністю знань і уявлень. Адже, як зазначає М. М. Слюсаревський,

• ___ _______ 5 w • ________________ cí /*’5

Когнітивний компонент завжди пов язаний зі сприйманням об єкта та його узагальненою концепцією [8]. На думку В. В. Красних, існує суттєва відмінність між знаннями й уявленнями про об’єкт. Так, знан­ня характеризуються переважно об’єктивною природою, а уявлення є більшою мірою суб’єктивні. “Знання - це деякі інформаційні, змісто­ві одиниці, які потребують не стільки інтелектуально-творчої роботи, скільки роботи пам’яті, їх сукупність представляє чітко структу - ровану і ієрархізовану систему” [4, 153]. Уявлення - це суб’єктивне відображення зв’язків і відношень дійсності, яке має емоційне забарв­лення. Водночас уявлення слід відрізняти від афективного компонен­та етнічно толерантної особистості, адже в основі останнього лежать емоції й емоційні стани, а в основі першого - образи та уявлення. Отже, когнітивний компонент етнічно толерантної особистості пред­ставлений знаннями й уявленнями про інші етнічні групи, їх поход­ження та особливості політичного, економічного, культурного життя. Знання є більшою мірою когнітивно складними, диференційованими утвореннями, і оскільки характеризуються переважно об’єктивною, а не суб’єктивною природою, на нашу думку, здійснюють більший внесок у сформованість когнітивного компонента етнічно толерант­ної особистості порівняно з уявленнями.

Найважливішими поняттями, що характеризують будь-яку націо­нальну чи етнічну спільноту, на думку А. С. Бароніна, є психічний склад нації (етносу), національний характер, етнічні стереотипи, ет­нічні конфлікти [1]. Психічний склад нації представлений сукупністю національної свідомості, національного почуття, яка має історичний


Характер і змінюється відповідно до умов життя. Отже, знання чи уявлення про психічний склад нації передбачає поінформованість про історичне походження цієї спільноти людей, основний уклад її життя, що відбивається на психологічних характеристиках цієї групи. Націо­нальний характер означає специфічні особливості поведінки й образу життя певної спільноти людей. На противагу психічному складу, національний характер більшою мірою виражає особливості групи на сучасному етапі її життєздійснення. Етнічні стереотипи як стійкі уявлення про моральні, розумові й фізичні якості, що притаманні представникам різних етнічних спільнот, дають змогу фіксувати, передусім, оцінні уявлення. Відтак важливим є переважання в ядрі стереотипу власне об’єктивних, а не суб’єктивних характеристик, які притаманні певним групам. Поінформованість особистості про етніч­ні конфлікти як зіткнення суперечливих позицій стосовно етнічних інтересів є важливим складником когнітивного компонента, адже усвідомлення об’єктивних причин цих зіткнень дає змогу особистості без упереджень формувати свою думку стосовно поведінки певної етнічної спільноти.

Отже, когнітивний компонент етнічно толерантної особистості представлено у вигляді знань і уявлень про психічний склад (історію), національний характер, етнічні стереотипи й етнічні конфлікти різних етнічних груп. При цьому провідного значення набувають саме знан­ня як сукупність інформативних одиниць, що ґрунтуються на об’єктивних закономірностях міжетнічної взаємодії у світі.

Афективний компонент тісно пов’язаний з емоційною сферою особистості та виражає емоційно-оцінний аспект ставлення і до своєї, і до інших етнічних груп. Афективний компонент представлений па­літрою емоційних переживань, які супроводжують поведінку особис­тості в полікультурному середовищі. М. М. Слюсаревським уважає, що афективний компонент є центральним порівняно з когнітивним і поведінковим, адже останні трактуються як додатковий приріст, “що формується довкола емоційного компонента як своєрідної матриці, з якої когнітивний і мотиваційний компоненти ростуть” [8, 81]. Важли­вим є виділення одиниці опису афективного компонента. Афектив­ною одиницею, що виражає взаємодію особистості з навколишнім світом, за Л. С. Виготським, є переживання [2].

Сукупність переживань становить ставлення особистості, яке є провідною категорію в теорії ставлень В. М. М’ясищева [7]. На думку вченого, уся психічна діяльність особистості визначається саме став­ленням людини до об’єктів та процесів дійсності, до інших людей, до самого себе. Відтак, у контексті нашого дослідження ставлення може описувати афективний компонент етнічно толерантної особистості у ставленні і до своєї, і до іншої етнічної спільноти. Водночас ставлен­ня особистості проявляється через низку емоцій, види яких ґрунтовно аналізуються в теорії соціалізації особистості В. В. Москаленко [6]. Отже, послуговуючися цією класифікацією, до афективного компо­нента етнічно толерантної особистості належать такі емоції, як прак­тичні (задоволення результатом власної взаємодії з представниками інших етнічних груп), глоричні (бажання самостверджувати полікуль - турні цінності, їх визнання у світі), альтруїстичні (бажання приносити іншим людям радість незалежно від їхньої етнічної належності), комунікативні емоції (бажання спілкуватися з представниками інших етнічних спільнот).

Конативний компонент походить із мотиваційної сфери особис­тості й представлений мотивами міжособистісної взаємодії з пред­ставниками інших етнічних груп, а також реальною поведінкою сто­совно цих осіб. Часто існують розбіжності між тим, що людина де­кларує стосовно своєї етнічної толерантності, та реальні дії, які вона здійснює. Відтак важливими складниками конативного компонента є етнічно толерантна спрямованість, етнічні інтереси, які формують в особистості готовність до ефективної міжетнічної взаємодії.

Отже, тісна взаємодія когнітивного у вигляді знань й уявлень, афективного в сукупності різних видів емоцій, які ґрунтуються на особистісних переживаннях і, зрештою, породжують ставлення до представників різних етнічних спільнот, конативного у вигляді між­етнічних інтересів і загальної міжетнічної спрямованості, забезпечує функціонування етнічно толерантної особистості.

Представлена концептуальна модель етнічно толерантної особис­тості може трактуватися саме як модель з огляду на такі чинники. По - перше, вона є логічною конструкцією, яка відображає певні характе­ристики досліджуваного нами об’єкта - етнічної толерантності осо­бистості в контексті особистісно-центрованого підходу, відтак пред­ставляє етнічно толерантну особистість таким способом, що надає нову інформацію про неї: основні характеристики пізнавальної, емо­ційної та мотиваційної сфер у виділенні відповідних компонентів -


Когнітивного, афективного, конативного. По-друге, моделювання об’єкта, за О. О. Леонтьєвим, не лише не вичерпує пізнання його, а, навпаки, розширює можливості для його вивчення [5, 10].

Конструювання концептуальної моделі етнічно толерантної осо­бистості в сукупності трьох основних компонентів уможливлює ви­вчення останньої на емпіричному рівні. Відповідно до концептуаль­ної моделі ми розробили авторську анкету “Етнічно толерантна осо­бистість”, твердження якої розподілились у три блоки: когнітивний, афективний і конативний.

Обведіть, будь ласка, одне з трьох наведених тверджень

І

Я знаю про історію походження різних етнічних груп та націй.

Я маю уявлення про історію походження різних етнічних груп та націй.

Я не знаю про історію походження різних етнічних груп та націй.

II

Я знаю про особливості національного характеру різних етнічних спільнот.

Я маю уявлення про особливості національного характеру різних етнічних спільнот.

Я не знаю про особливості національного характеру різних етнічних спільнот.

III

Я знаю про етнічні стереотипи, властиві різним національностям.

Я маю уявлення про етнічні стереотипи, властиві різним націо­нальностям.

Я не знаю про етнічні стереотипи, властиві різним національ­ностям.

IV

Я знаю про етнічні конфлікти, які відбуваються у світі.

Я маю уявлення про етнічні конфлікти, які відбуваються у світі.

Я не знаю про етнічні конфлікти, які відбуваються у світі.

V

Я часто отримую задоволення від узаємодії з іноземцями.

Я рідко отримую задоволення від узаємодії з іноземцями.

Я ніколи не отримую задоволення від узаємодії з іноземцями.

VI

Я охоче допомагаю людям, незалежно від їхньої етнічної належ­ності.

Я радше допомагаю представникам своєї національності, ніж іншим.

Я допомагаю здебільшого собі, ніж іншим.

VII

Я отримую задоволення від спілкування з іноземцями.

Я отримую задоволення від спілкування зі своїми співвітчиз­никами.

Я надаю перевагу мовчанню й усамітненню.

VIII

Я цікавлюсь життям інших етнічних груп та національностей.

Мене цікавить життя лише своєї нації.

Мені байдуже щодо етнічних інтересів.

IX

Я охоче контактую з представниками інших націй.

Я уникаю контактів із представниками інших націй.

Я вважаю, що прояв інтересу до життя інших націй гальмує становлення моєї нації.

X

Я вважаю, що слід розвивати етнічну толерантність в українців.

Я вважаю, що українці й так досить толерантні.

Я вважаю, що толерантність українців заважає становленню їхньої етнічної ідентичності.

У запропонованій анкеті 1-4 запитання, спрямовані на вивчення когнітивного компонента, 5-7 запитання - на вивчення афективного компонента, 8-10 запитання - на вивчення конативного компонента. Ступінь сформованості кожного компонента й етнічно толерантної особистості загалом визначався за трибальною шкалою. Отже, макси­мальне вираження сформованості когнітивного компонента стано­вить 12 балів, афективного - 9, конативного - 9, а етнічно толерант­ної особистості загалом - 30 балів.

Висновки. Аналіз результатів анкетування засвідчує, що розбіж­ність існує в показниках максимально можливого (ідеального) й реально сформованого когнітивного компонента, відповідно, 12,00 та 7,95, а також у показниках етнічно толерантної особистості загалом -


Відповідно 30,00 та 23,62. Незначні відмінності спостерігаються в показниках конативного компонента, відповідно 9,00 та 8,17, а також афективного компонента - відповідно, 9,00 і 7,56. Відтак, найменш сформованим у студентів є когнітивний компонент, який представле­ний знаннями й уявленнями про психічний склад різних етнічних груп і націй (психічний склад), національний характер, етнічні сте­реотипи й етнічні конфлікти у світі. Більшість досліджуваних зазна­чала, що вони мають не знання, а уявлення. Однак, як зазначалося вище, останні характеризуються дифузною та тьмяною природою, а також мають швидше суб’єктивний, ніж об’єктивний характер. Від­так, важливого значення набуває інформування студентів про важливі конструкти існування етнічних груп і націй, що є можливим за спе­ціально створених умов. Отже, перспективною уважаємо розробку експериментальної програми, спрямованої на формування етнічно толерантної особистості студентів.

Література

1. Баронин А. С. Этническая психология / А. С. Баронин. - К. : Тандем, 2000. -

116 с

2. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский. - М. : Лабиринт, 2001.

- 368 с.

3. Засєкіна Л. В. Феномен толерантності крізь призму етнічного дискурсу / Л. В. Засєкіна // Психол. перспективи. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2008. - 311. - С. 99-108.

4. Красных В. В. Основы психолингвистики и теории коммуникации / В. В. Красных. - М. : ИТДГК “Гнозис”, 2001. - 270 с.

5. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / А. А. Леонтьев. - М. : Смысл,

2005. - 288 с.

6. Москаленко В. В. Економічна соціалізація особистості: концептуальна мо­дель // Соціальна психологія. - К. : Вид-во Укр. центру політ. менеджменту,

2006. - № 3 (17). - С. 3-16.

7. Мясищев В. Н. Психология отношений : избранные психологические труды /

В. Н. Мясищев. - М. ; Воронеж : Ин-т практ. психологии ; МОДЭК, 1998. - 368 с.

8. Основи соціальної психології : навч. посіб. / за ред. М. М. Слюсаревського. - К. : Міленіум, 2008. - 495 с.

9. Рибалка В. В. Методологічні питання наукової психології (досвід особистіс - но-центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату) : навч. посіб. / В. В. Рибалка. - К. : Ніка-Центр, 2003. - 204 с.

10. Солдатова Г. У. Психологические механизмы ксенофобии / Г. У. Солдатова // Психол. журн. - 2006. - Т. 27. - № 6. - С. 5-17.

11. Эриксон Э. Идентичность : юность и кризис / Э. Эриксон. - М. : Прогресс, 1996. - 344 с.