Книги по психологии

ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ ЗАКАРПАТТЯ
Периодика - Психологічні перспективи

УДК 159.923.33:316.6 Т. О. Попович (Гісем)

У статті вміщено психологічно-соціальний та культурний аналіз поняття гендерних стереотипів і їх впливу на сприйняття світу молодих людей, які створили сім’ю. Конкретно досліджено гірські регіони Закарпатської області, які є найзахіднішою місцевістю України зі своїм індивідуальним гірським коло­ритом і закарпатською ментальністю, а також полінаціональністю та полікуль - турністю. Наводиться порівняльна характеристика становища чоловіка й жінки в закарпатських сім’ях, що є результатом дії гендерно-історичних та релігійних стереотипів цього регіону.

Ключові слова: гендер, стереотипи, гендерні стереотипи, маскулінність, фемінність, закарпатський менталітет, ментальність, колорит, полінаціональ - ність, полікультурність, полірелігійність.

Попович (Гисем) Т. О. Влияние гендерных стереотипов на семейную жизнь молодых людей Закарпатья. Статья вмещает психологически-социаль - ный и культурный анализ понятия гендерных стереотипов и их действия на восприятие мира молодыми людьми, которые создали семью. Конкретно иссле­дуются горные регионы Закарпатья, которые есть самыми западными террито­риями Украины со своим индивидуальным горным колоритом и закарпатской ментальностью, а также полинациональностью и поликультурностью. Наводит­ся сравнительная характеристика места женщины и мужчины в закарпатской семье, что есть результатом действия гендерно-исторических стереотипов дан­ного региона.

Ключевые слова: гендер, стереотип, гендерные стереотипы, маскулин­ность, феминность, закарпаткий менталитет, ментальность, колорит, полина­циональность, поликультурность, полирелигиозность.

Popovich (Hisem) T. O. The Influence of Gender Stereotips to Family Life of Young People in Transcarpathia. The article is devoted to psycho-social and cultural analysis of the concept of gender stereotypes and their impact on the percep­tion of the world, young people who have created family. The article specifically investigates mountain regions of the Transcarpathian region, which is westernmost territory Ukraine with his personal touch and the Transcarpathian mountain mentality and polinatsionalnistyu and poli kulturality. We give comparative characteristics of men and women in the Transcarpathian families as a result of gender-historical and religious stereotypes of the region.

Key words: gender stereotypes, gender stereotypes, masculinity, feminnity, Transcarpathian mentality, the mentality, color, poli natsionality, poli kulturality, poli religiosity.

Постановка наукової проблеми та її значення. У статті “Ген­дер: інтелектуальний бік у вирішенні сімейних конфліктів”, що була представлена на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теоретико-методологічні та прикладні аспекти психології особис­тості” (4-5 грудня 2009 р., Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка), ми детально розглянули поняття “гендеру”, “гендерної ідентичності”, “маскулінності” та “фемінності”. Зараз ми прагнемо детальніше розглянути поняття “стереотипу” й дослідити вплив гендерних стереотипів на сімейні відносини молодих людей Закарпаття.

Стереотипи - це певна установка, стійкий образ якогось явища, що сформувався в нашій свідомості в процесі набуття досвіду. Коли представники різних народів не розуміють світогляду одне одного - це національні стереотипи. Походять вони із нашого далекого мину­лого, коли велике значення мало все містичне - ритуали, звичаї.

Гендерні стереотипи, що є похідними від загального стереотип­ного мислення людини, трактують статеві ролі так, якби вони були дійсними біологічними відмінностями. Тобто вчинки, що визначені культурою, перетворюються на хибні уявлення про те, що можуть чи не можуть робити жінки або чоловіки. Проте гендерні стереотипи мають місце та зберігаються й надалі. Отже, можна сказати, що гендерні стереотипи - це спрощені та широко поширені уявлення про основні характеристики чоловіків і жінок [13, 674-712].

Гендерна “нормативна” система також функціонує через низку стереотипів - стандартних моделей поведінки, які напрацьовані в суспільстві й базуються на відповідному тлумаченні понять “чоло­віче” та “жіноче”. Гендерні стереотипи справляють великий вплив на процес соціалізації як дитини, так і дорослої людини, визначають напрям їх соціалізації.

Аналіз останніх досліджень із проблеми. Т. Говорун стверджує, що гендерні стереотипи - це набір консервативних, загальноприйня­тих норм і суджень, які стосуються статусу жінки й чоловіка в сім’ї, норм їх поведінки, мотивів їх учинків і характеру потреб [6, 304].

Дослідник О. М. Кікінеджі розглядає гендерну рівність як виклик часу й фундаментальну цінність, яка зумовлює реальні зміни в економічному, гуманітарному, соціальному вимірі [7, 64-68]. Проте реальність існування деяких віддалених гірських сіл Закарпаття скла­дає враження завмерлого історичного пейзажу поза будь-яким часом.

‘Тендерна ідентичність тісно повязана із національною ідентич­ністю” [цит. за 7, 65]. А якщо врахувати, що національна ідентичність закарпатців не є повноцінно одинично сформованою через полінаціо - нальність, то можливо й тендерної ідентичності тут не варто шукати?..

Оскільки гендер зосереджує в собі всі психологічні та соціальні характеристики, які, зі свого боку, асоціюються із чоловіком чи жінкою, а точніше - із рисами жіночності та мужності, то тендерні стереотипи полягають у закріпленні тих чи інших правил поведінки чоловіків і жінок, їх стереотипних поглядів на життя, які приводять до виникнення різноманітних психологічних реакцій і станів.

Можна з упевненістю стверджувати, що на сьогодні в сучасному суспільстві активно діє традиційно “маскулінна ідеологія” [11]. Від­сутність гендерної рівності, або гендерна асиметрія, у загалом су­часному суспільстві мало кого хвилює. Натомість багато кого вона навіть задовольняє. І не йдеться про феміністичні рухи активісток - правозахисниць. Справа в іншому. Чомусь унаслідок різних історич­но-культурних, економічно-географічних і соціально-психологічних особливостей на Закарпатті розвинулися декілька радикально відмін­них гендерних стереотипів, які безпосередньо впливають на молодих людей, котрі прагнуть створити свою власну сім’ю чи вже створили.

Вищезгадана гендерна асиметрія задовольняє не тільки чоловіків, на чию користь вона діє, але знайдеться безліч жінок, котрим таке становище також підходить. “Зайва” трудова, керівна чи владна ак­тивність жінок обтяжує та лякає їх самих. “Це все не мої справи. Хай вирішує чоловік. Моє місце на кухні (чи на городі, в полі, тощо)”, - часто можна почути від молодих жінок гірських районів Закарпаття. Так, сучасні молоді жінки мають освіту, часто навіть вищу. Проте на отриманні диплома закінчується їх активний саморозвиток. Що це? Абулія, відсутність волі, небажання задовольнити потреби в самоак - туалізації, саморозвитку? Така своєрідна пасивність жінки в житті навколо неї самої, полягає в закріпленні в нашій свідомості т. зв. ген - дерних стереотипів, які прививають заздалегідь сформовані стандар­ти поведінки, сімейні й соціальні ролі, а також види реагування на ті чи інші подразники. Відносна невисока соціальна активність закар­патських жінок прямо суперечить загальнодержавній статистиці, у якій проглядається тенденція до розвитку т. зв. жіночого руху та кризи маскулінності.

І. Кон розглядає кризу маскулінності як значне зростання ролі жінки в суспільстві: “Це перш за все криза звичного гендерного порядку і традиційної маскулінної ідеології, яка перестала відповідати соціально-економічним умовам, що змінилися та створює соціально - психологічні труднощі як для жінок, так і для самих чоловіків. За всіма макросоціальними осями позиції, соціально-рольові відмінності між чоловіком та жінкою різко зменшилися на користь останьої” [11].

Проте більшість жінок гірських районів Закарпаття ніби про­тестують проти загальної емансипації жінок в урбанізованих районах України. Стверджувати, добре це чи погано, ми не беремося, але роз’яснити всі плюси й мінуси цього явища спробуємо.

Ряд учених, як-от: І. Кон, О. М. Кікінеджі, О. Б. Кідзь, Л. Кол - берг, Е. Маккобі, К. Джеклін, А. Ерхард, С. Бем, Н. Смелзер, І. Кле - ніна, М. Арутунян, М. Баскова, Н. Лавриненко, Т. Гурко й ін., - до­сліджували вплив стереотипів на гендерну ситуацію в суспільстві. Щодо конкретно Закарпаття, то тут це питаття докладно не досліджу­валося.

Метою цієї статті є визначення та психологічний аналіз гендер - них стереотипів, які існують у сучасному суспільстві й безпосередньо впливають на молодих людей, які починають жити у своїй новоство - реній сім’ї. Перед собою ми ставили завдання дослідити закарпат­ський колорит цієї проблематики.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. У процесі проведення нами пілотного дисер­таційного дослідження на базі Закарпатського обласного центру соціально-психологічної допомоги, а також серед студентів Ужгород­ського національного університету, які перебувають у шлюбі, зафік­совано безліч випадків стереотипізації мислення молодих людей. У роботі з молодими сім’ями, віком від 18 до 35 років, використовуєть­ся первинне оцінювання ситуації, спостереження, тестування, анкету­вання, корекційні бесіди й сімейне консультування. Досліджується рівень конфліктності кожного з пари; стиль поведінки в конфліктній ситуації; сфери життя, що є найбільш конфліктними для чоловіка чи дружини. Протягом перших зустрічей із молодими людьми (26 моло­дих сімей), ми помітили велику кількість гендерних стереотипів, якими керуються досліджувані. Поставлено завдання детальніше дослідити це явище та його вплив на сімейне життя.

На основі опрацьованих матеріалів різних учених та в процесі роботи з досліджуваними сім’ями, ми спробували узагальнити всі стереотипи, що траплялися нам на шляху психологічного консультування молодих сімей. Можна виокремити три умовні групи тендер­них стереотипів. Перша група стереотипів базується на відповідних уявленнях про психологічні риси та здібності особистості чоловіків і жінок - стереотипи “шаБсМІе - ГешіппіІе”. За цими стереотипами чо­ловіки й жінки є протилежностями. Чоловікам приписується активне, творче начало, здатність вирішувати проблеми, застосовувати розви­нуте логічне мислення і власну компетентність. Жіноче ж начало - природно-репродуктивне, й тому жінка “повинна” бути покірною, залежною, емоційною. Яскравим прикладом цієї групи стереотипів є виокремлення жіночої та чоловічої Я-концепції, які ми досліджували в статті “Психологічний аналіз сімейних конфліктів” [4, 61-68].

В основу виокремлення другої групи стереотипів покладено со­ціальні начала. Ця група стереотипів закріплює професійні ролі чоло­віків і жінок. Для жінки головними є ролі сімейні (жінка, мати, господарка), а для чоловіків - ролі професійні.

До третьої групи гендерних стереотипів можна віднести стандар­тизовані уявлення, які пов’язані з відмінностями у змісті праці - жіночої та чоловічої. Місце жінки - у сфері виконавчої й обслуго­вуючої праці, чоловіка - у сфері інструментальної праці, тобто творчої.

Усі три групи стереотипів тісно переплетені між собою, мають міцні позиції в суспільстві, а тому суттєво впливають на нього. При цьому вплив є прихованим і тому дуже важко піддається коригу­ванню.

Гендерна сімейна нерівність у гірських районах Закарпаття на­пряму залежить від історичних, культурних, релігійних стереотипів, які склалися протягом багатьох років. Стереотипне мислення гір­ського населення відрізняється своєю догматичністю, стриманістю, часто надуманістю та нереальністю.

У процесі психологічного консультування молодих людей, які щойно створили власну сім’ю, виявилося, що їм притаманне яскраво виражене гендерно-стереотипне мислення. У спілкуванні з молодими людьми можна було побачити різноманітні стереотипи, які стосують­ся кожної із трьох груп. Окремі випадки, які найбільше повторю­валися, ми спробуємо описати.

Стереотип 1: “Жінка повинна займатися лише господарством (виховання дітей, догляд за городом, виконання хатніх клопотів, до­гляд за худобою, тощо)”. Змалечку дівчаток привчають прислужу-


Ватися всій родині, а особливо батькові. Таким чином її готують при­служуватися майбутньому чоловікові. Розвиток “комплексу Електри” проявляється майже в кожному випадку, із яким нам довелося стика­тися. Проте, як писав В. Сухомлинський, “не повинно бути таких трудових відносин, щоб дівчатка обслуговували хлопчиків і звикали таким чином до ролі домогосподарки. Те, що треба робити в домаш­ньому господарстві, однаково вміло та старанно можуть робити як жінки, так і чоловіки” [цит. за 17].

Вислів “вийти заміж”, тобто бути “за мужом” (діалект) сприйма­ється буквально. Після весілля жінка часто переходить жити в домів­ку чоловіка та його батьків й абсолютно підпорядковується чоловіко­ві, виконує його волю. Для Закарпаття звичним є явище коли в одному домі живе три, а інколи й чотири покоління одночасно. Що­денна важка фізична жіноча праця сприймається тут абсолютно нормально та звично обома сторонами. Натомість, соціальна актив­ність жінок у гірських районах Закарпаття не дуже заохочується. Прикладом цього є той факт, що навіть під час президентських чи парламентських виборів явка жіночого населення в гірських селах дуже мала. А свідоме виявлення власної думки на подібних заходах ще менша. Часто жінки йдуть проголосувати замість своїх чоловіків, які перебувають за кордоном на різних роботах, і роблять вибір винятково за вказівкою їхніх чоловіків.

Закарпатський регіон строкатий не тільки за своєю полікультур - ністю та полінаціональністю, а також полірелігійністю. Тут поширена велика кількість традиційних християнських релігій, а також стрім­кого росту набуває розповсюдження т. з. нових релігійних течій (бап­тизм, свідки Ієгови, суботники, євангелісти, тощо). Релігійні традиції та трактування Біблії тієї чи іншої релігійної течії часто дають розвиток усе новим і новим сімейним стереотипам, на основі яких формуються молоді сім’ї. Саме це яскраво простежується нині й на Закарпатті. Одним із прикладів цього є Послання св. Апостола Павла до Єфесян (5: 22-24): “дружини - коріться своїм чоловікам, як Господеві, - бо чоловік - голова дружини, як и Христос - Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! І як кориться Церква Христу, так і дру­жини своїм чоловікам у всьому”. (5:28): “чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить свою жінку, той лю­бить самого себе”. (5:33): “Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка”. Вплив релігії та релігійних догм, а також авторитет священнослужителів, дуже сильний у гірських селах Закарпаття.

Стереотип 2: “Жінка не може керувати...” Безліч чоловіків, вихованих у післярадянську, епоху не мислять собі іншої ситуації. Жінки, які повсякчасно займають другорядні позиції, їм вигідні. Крім того, показником вирішення соціальних питань у державі давно прийнято вважати представництво статей на різних владних рівнях. Так, у Верховній Раді України сьогодні лише 8 % жінок.

Цікавим є показник представлення статей у владі Закарпатської області. Так, представництво жінок тут складає 70 %, проте майже жодної - на керівних посадах. Жінки займають посади, починаючи із 7-8 категорії. Серед держслужбовців 1-4 категорії немає жінок. Та й зарплата жінок на 30 % менша, ніж у чоловіків, тобто вони працюють в основному на менш оплачуваних посадах. Можливо, саме тому простежуються значні проблеми з репродуктивним і психічним здо­ров’ям закарпатських чоловіків. А 90 % самогубств в Україні здій­снюється саме чоловіками. Розвінчання гендерних стереотипів, що склалися в нашій свідомості, стосовно неможливості займання керівної посади жінкою, допоможе розвантажити трудову ієрархічну вертикаль кожного підприємства. Переважно жіноче населення гір­ських сіл працює у сфері освіти та медицини. Останнім часом розвинулася сфера обслуговування (санаторно-курортні бази, готелі, ресторани, кафе, бари, тощо). Інші сфери, які є більш прибутковими, для них залишаються недосяжними, часто й через власне небажання ознайомлюватися із новим і незвіданим.

Роль релігії також впливає на розповсюдження цього стереотипу. Становище жінки, за релігійними вченнями, відводить їй місце відповідно до її Я-концепції, Я-образу, який здебільшого формується навколо сфер: “любов”, “сім’я”, “діти”, “матеріально забезпечене життя”, і аж ніяк не навколо сфер “робота”, “любов”, “пізнання” [1].

В останні роки зріс відсоток отримання вищої освіти молодими людьми на Закарпатті. Стало популярним віддавати своїх дітей до вищих навчальних закладів. Але про подальше використання жінками здобутих знань не йдеться.

Розглянувши детальніше вплив освіти, особливо початкової, на розвиток і закріплення гендерних стереотипів у молодих людей, ми


Дійшли висновку, що всі ми є “жертвами” стереотипного початкового виховання. Щоб подолати гендерні стереотипи дорослих, потрібно розробити та започаткувати нову ідеологію гендерного виховання молодшого й старшого дошкільного віку, оскільки саме в цей період закладаються основи гендерного розуміння власної та протилежної статей, рольових ігор і обов’язків.

На базі гендерного паритету стояв і А. Макаренко, який казав, що “виховання дівчаток та хлопців - це передусім формування культури особистості, виховання їх як майбутніх сімянинів, формування в них почуття любові, почуття власної гідності та відповідальності, яке включає самоповагу й повагу до інших” [цит. за 14].

Сприйняття статево-рольових стереотипів може призвести до обмеження, збідніння особистого життя.

О. Кікінеджі продовжує: “Соціальне оточення не завжди є об’єк­тивним в оцінці поведінки статей і справедливим у вимогах до них. Воно часто нав’язує свої вимоги, відповідно до яких діти різної статті мають поводитись по-різному” [цит. за 9, 10-13].

Стереотип 3: “Чоловіки менш емоційні від жінок”. Вже згадані нами самогубства, а також загалом коротка протяжність життя чоловіків засвідчують, що чоловіки в більшості є дуже емоційними. Гендерна нерівність робить перші свої кроки ще в дошкільному вихованні, коли хлопчиків примушують бути сильними, відповідаль­ними, не плакати, тощо. А свідоме стримування емоцій усередині призводить до важких форм психосоматики.

Стереотип 4: “Жінки дуже балакучі, язикаті, ті, що не вміють тримати язика за зубами. Натомість чоловіки не багатослівні”. Статевих відмінностей у рівнях вербальної активності дорослих нами не виявлено. Відмінність простежується лише в змісті спілкування, його експресивності. Жінки більше орієнтовані на передачу ставлен­ня до події, чоловіки - на саму подію. Ми не зафіксували статевих відмінностей в особливостях спілкування чоловіків і жінок. Навпаки, у спілкуванні зі спеціалістами чоловіки були більш направлені на обмін конкретною інформацією.

Цю ж таки гендерну нерівність можна простежити й у кількох колоритних висловах - афоризмах, які постійно використовуються гірським населенням Закарпаття. Діалектний вислів “Дорогов йшли люди й жони” (по дорозі йшли люди та жінки). Або “Ей, пойте люди їсти, й жони тоже!” (заклик йти їсти адресований людям і жінкам). Подібне розмежування людей, тобто чоловіків, із жінками (які, отже, не є людьми) має місце в діалектних виразах. Історично-культурний підтекст їх зрозумілий, проте психологічний тиск та інформацію, що несуть у собі подібні вислови важко зрозуміти.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Наведемо кілька статистичних даних. За останні кілька десятиліть Закарпатття лідирує в списку областей України як таке, у якому простежується найпозитивніше співвідношення відсотка укладання шлюбів і розлу­чень. Найміцніші шлюби традиційно фіксуються саме в Закарпат­ській області. Так, із початку 2009 р. в Закарпатті на кожні чотири шлюби припадало лише одне розлучення. Напрошується висновок: можливо, стереотипність і догматичність мислення гірського насе­лення і не є дуже демократичним, проте зберігає одну із головних ланок суспільства - сім’ю.

Література

1. Андреєва Т. В. Семейная психология / Андреєва Т. В. - СПб. : Речь, 2005. - 248 с.

2. Бендас Т. В. Гендерная психология : учеб. пособие / Бендас Т. В. - СПб. : [б. и.], 2005. - 431 с.

3. Виноградова Т. В. Сравнительное исследование познавательных процессов у мужчин и женщин : роль биологических и социальных факторов / Т. В. Ви­ноградова, В. В. Семенов // Вопр. психологии. - 1993. - № 2. - С. 63-71.

4. Гісем Т. О. Психологічний аналіз сімейних конфліктів / Т. О. Гісем // Акту­альні проблеми психології : психологічна теорія та технологія навчання / [за ред. С. Д. Максименко, М. Л. Смульсон]. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Дра - гоманова, 2009. - Т. 8. - Вип. 6. - С. 61.

5. Єрмоленко С. Гендерне питання в мовному та методичному аспектах / С. Єрмоленко // Укр. мова та л-ра. - 2008. - № 3. - С. 36-43.

6. Каган В. Е. Стереотипы мужественности и женственности и образ Я /

В. Е. Каган // Вопр. психологии. - 1987. - № 2. - С. 304.

7. Кікінеджі О. М. Гендерне виховання змалку / О. М. Кікінеджі // Дошк. вихо­вання. - 2006. - № 2. - С. 3-5.

8. Кікінеджі О. М. Формування гендерної культури молоді : наук.-метод. мате­ріали до тренінгової програми / О. М. Кікінеджі, О. Б. Кідзь // Практ. психо­логія та соц. робота. - 2007. - № 2. - С. 64-68.

9. Кікінеджі О. М. Гендерне виховання змалку / О. М. Кікінеджі // Дошк. вихо­вання. - 2006. - № 3. - С. 10-13.


10. Козоріз І. Дівчаток і хлопчиків треба виховувати без стереотипів / І. Козоріз // Новини Закарпаття. - 2007. - 2 черв. - № 60-61 (3178-3179). - С. 7.

11. Кон И. Сексология / Кон И. - М. : Изд. центр “Академия”, 2004. - 384 с.

12. Кравчук С. Особливості агресивної поведінки чоловіків та жінок / С. Крав­чук // Соц. психологія. - 2008. - № 1 (27). - С. 142-148.

13. Кун Д. Основы психологии : Все тайны поведения человека / Кун Д. - СПб. : Прайм - ЕВРОЗНАК, 2004. - С. 674-712.

14. Макаренко А. С. Книга для родителей / Макаренко А. С. - М. : Правда, 1986. - С. 446.

15. Мединська Ю. Досвід смерті та жіноча ідентичність / Ю. Мединська // Психологія та суспільство. - 2009. - № 2. - С. 99-103.

16. Онопрієнко Л. Гендерні відносини у сім’ ї і суспільстві / Л. Онопрієнко // Соц. психологія. - 2009. - № 2 (34). - С. 152-159.

17. Сухомлинська Г. І. Сухомлинський В. О. Біобібліографія: 1987-2000 рр. / уклад. Г. І. Сухомлинська, О. В. Сухомлинська ; ред.-бібліогр. Н. О. Гожа - ман, Л. І. Ніколюк ; відповід. за вип. П. І. Рогова. - К. : [б. в.], 2001.