Книги по психологии

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ СТАРШОКЛАСНИКІВ
Периодика - Психологічні перспективи

О. Кокун

У статті викладено результати досліджень, спрямованих на визначення професійних схильностей сучасних учнів, рівня їх інформованості про різні професії, визначення особливостей їх професійних намірів, їхньої професійної спрямованості, чинників вибору ними професії, можливих помилок при цьому.

Ключові слова: професія, професійний вибір, професійна орієнтація, старшокласники.

Кокун О. Особенности профессионального выбора старшеклассников.

В статье представлены результаты исследований, направленных на определе­ние профессиональных склонностей современных школьников, уровня их информированности про разные профессии, определение особенностей их про­фессиональных намерений, их профессиональной направленности, факторов выбора ними профессии, возможных ошибок при этом.

Ключевые слова: профессия, профессиональный выбор, профессиональ­ная ориентация, старшекласники.

Kokun O. Features of Professional Choice of Senior Pupils. The author’s results of researches, which directed on definition professional propensities of the modern pupils, their knowledge about different professions, their professional intentions’ features, propensities of their professional orientation, factors of the professional choice, possible mistakes of such choice, are considered in the article.

Key words: profession, professional choice, professional orientation, senior pupils.

Стрімкі суспільні зміни в Україні, як відбувались останні 15­

20 років і продовжують відбуватися, привели до кардинальних змін суспільної значимості, престижності, розповсюдженості, доступності багатьох професій. Професійний вибір учня, який закінчує школу у 2008 р., зумовлюється зовсім іншими чинниками, ніж у 1988 р. За цей час змінилися й самі учні, рівень їх фізичного та розумового розвитку, стан здоров’я, інтереси, світогляд, мотивація тощо [3; 4]. Саме тому дослідження, які можуть бути покладені в основу науково обґрунтованої та ефективної профорієнтаційної роботи у школі, ніколи не втратять своєї актуальності.

Профорієнтацію взагалі можна розглядати як компонент загаль­нолюдської культури, що виявляється у формі турботи суспільства про професійне становлення підростаючого покоління, підтримку і розвиток його природних дарувань, проведення комплексу заходів сприяння людині в професійному самовизначенні й виборі оптималь­ного виду зайнятості з урахуванням її потреб і можливостей, соціаль­но-економічної ситуації на ринку праці [7]. Саме від правильного вибору майбутньої професії, яка найбільшою мірою відповідає мож­ливостям, особливостям та схильностям людини, залежить успіш­ність її подальшого професійного становлення. Така робота має засновуватися на застосуванні науково обґрунтованих методик та процедури дослідження, врахуванні науково обґрунтованих даних щодо необхідних для різних професій професійно-важливих якостей, сучасного стану на “ринку професій”, сучасних психологічних та інших чинників й особливостей професійного вибору учнів старших класів.

Рекомендації учням щодо можливих варіантів професійного вибо­ру насамперед мають спиратися на визначення ступеня їх професій­ної придатності до майбутньої професії, яка, у найбільш загальному змісті розуміється як міра відповідності якостей людини актуальним вимогам діяльності [7]. Зрозуміло, що різні професії вимагають різних “наборів” таких якостей [1; 5]. Саме тому ефективність проф­орієнтаційної роботи, значною мірою, визначає поглиблене вивчення особливостей певних професій, вимог, які вони ставлять до людини, і визначення ступеня розвитку потенційних професійно-важливих якос­тей учнів стосовно відповідності вимогам професій різного типу [1; 2].

У цій статті ми викладемо результати першого із серії заплано­ваних досліджень, спрямованих на визначення професійних схиль­ностей учнів, рівня їх інформованості про різні професії, визначення особливостей їхніх професійних намірів, професійної спрямованості, чинників вибору ними професії, можливих помилок при цьому.

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: анкету­вання; психодіагностичні методики: диференційно-діагностичний опитувальник Є. О. Климова (ДДО); методика виявлення “Комуніка­тивних та організаційних здібностей” (КОЗ-2); методика “Опитуваль­ник професійних переваг” (1-ша частина модифікації тесту Голанда). У дослідженнях узяли участь 96 учнів 9-11 класів двох середніх загальноосвітніх шкіл м. Києва (одна зі шкіл була школою із поглиб­леним вивченням математики).

За результатами проведеного анкетування щодо визначеності вибору учнів своєї майбутньої професії, установлено, що у старших класах її вже обрали більше половини (61 %) досліджуваних учнів. При цьому тенденції до підвищення ступеня професійної визначенос­ті у міру наближення до закінчення школи (із 9 по 11 клас) не зафік­совано.

Виявилося, що професійні вподобання учнів школи із поглибле­ним вивченням математики та звичайної школи певною мірою відрізняються. Це, на нашу думку, можна вважати цілком природним.

Так, найбільшою популярністю серед учнів школи із поглибле­ним вивченням математики користуються творчі (дизайнер, вокаліст, стиліст) та економічні (економіст, фінансист, бізнесмен) професії. Із тих досліджуваних, котрі визначились із професійними вибором, їх обрали по 25 % учнів. Професію програміста, що за типом належить до професій типу “людина-знак”, “людина-техніка” і творчих, обрали

21 %. Свій професійний вибір у напрямі професій типу “людина - людина” (педагог, лікар, адміністратор) зробили 17 % учнів; 12 % учнів обрали правові професії (юрист).

Найбільшою популярністю серед учнів “звичайної” школи кори­стуються професії типу “людина-людина” (менеджер, лікар, психо­лог, тренер). Їх обрали 34 % учнів. Також професії, які належать як до професій типу “людина-людина”, так і “людина-знак” (податківець, бухгалтер, економіст, журналіст), обрали ще 20 % учнів. Порівняно незначний відсоток учнів цієї школи виявив бажання працювати за юридичним фахом, у галузі харчування, у творчій та військовій сферах.

При цьому 71 % учнів наполягають, що свою професію вони обрали (чи оберуть) виключно самі, і тільки 24 % вказали, що зро­блять це за порадою батьків, 5 % - що за порадою друзів та ін. Пере­важна більшість (80 %) учнів зазначили, що дуже бажають мати саме цю професію, і тільки 20 % із них - що особливого значення це не має.

Виявилося, що, на думку лише 8 %, їхні здібності відповідають вимогам майбутньої професії недостатньо, 73 % вважають, що їхні здібності переважно відповідають таким вимогам, і 19 % зазначають повну відповідність.

Щодо професійної інформованості, то тут знову є певні відмін­ності у досліджуваних школах. Так, у першій із них 41 % учнів зазначають, що мають неповну інформацію про сучасні професії, 37 % - що досить значну, і тільки 22 %, повну. У другій тільки 19 %

Учнів указують на власну неповну інформованість про сучасні професії, 70 % - указують на досить значну інформованість й 11 % - на повну.

У своїй майбутній роботі воліли б спілкуватися з людьми якнай­менше лише 4 % учнів, стільки, скільки потрібно для роботи - 40 %, і якнайчастіше - 56 %. Щодо організації роботи, керування своїми колегами, то жоден із досліджуваних не вказав, що він із цим у своїй майбутній роботі точно не справився б, 61 % - зазначили, що, мож­ливо, справилися, і 39 % - що справилися б без особливих труднощів.

Свої можливості щодо навчання інших у майбутній роботі до­сліджувані оцінили таким чином: у першій школі - 6 % вважають, що з цим би вони точно не справилися, 75 % - що, можливо, справились би, і 19 % - що справилися б без особливих труднощів; у другій - жоден із досліджуваних не вказав, що він із цим у своїй майбутній роботі точно не справився б, 58 % зазначили, що, можливо, спра­вились би, і 42 % - справилися б без особливих труднощів.

Бажання, щоб їхня майбутня робота була пов’язана з відповідаль­ністю, якнайменше висловили тільки 2 % досліджуваних, щоб це було у необхідних межах - 88 %, і, щоб якнайбільше, - 10 %. Щодо зв’язку майбутньої роботи з ризиком, то 31 % воліли б, щоб цього було якнайменше, 64 % - у розумних межах, і 5 % - якнайбільше.

Інформація щодо найбільш привабливих для учнів кожної зі шкіл ознак майбутньої професії та безпосередньої роботи за цією професією наведена у табл. 1 та 2.

Таблиця 1

Найбільш привабливі для учнів ознаки майбутньої професії

У майбутній професії найбільше приваблює можливість

Школа 1,

%

Школа 2,

%

Багато заробляти

63

22

Отримувати від неї задоволення

53

50

Мати престижну роботу

43

44

Бути корисним суспільству

22

19

Розкрити свої здібності

22

28

Не перенапружуватися під час роботи

2

0

Інше

10

3

Легко отримати цю спеціальність

0

6

Отже, ступінь привабливості різних ознаки майбутньої професії для учнів обох шкіл виявився практично однаковим, за винятком

Чинника величини заробітку. На нашу думку, це пояснюється тим, що перша школа є престижною школою центра Києва, а друга розміщена у віддаленому районі. Відповідно, значно відрізняється соціальний статус сімей батьків учнів та, природно, цінності, які вони засвоюють з дитинства. Це наочно й відобразилося в отриманих результатах.

Таблиця 2

Найбільш привабливі для учнів ознаки майбутньої роботи

У майбутній професії найбільше приваблює можливість

Школа 1,

%

Школа 2,

%

Бути незалежним від начальства і колег

55

30

Допомагати людям

31

43

Керувати людьми

11

Інше

12

Захищати людей

1

19

Навчати інших

Б

14

Про певні відмінності у соціальних цінностях і, як наслідок, - у професійних пріоритетах, між учнями двох шкіл свідчать і результати другої таблиці. Так, учні першої школи значно більшою мірою демонструють потяг у майбутній роботі до незалежності від началь­ства й колег, а учні другої - до допомоги іншим людям.

За “Диференційно-діагностичним опитувальником Є. О. Климо­ва” найбільшу схильність (5-8 балів) досліджувані учні першої школи продемонстрували до професій типу “людина-техніка” та “людина-художній образ” (більше 50 %). Порівняно меншу (більше 40 %) - до професій типу “людина-людина” і “людина-знак”. І значно нижчу схильність досліджувані виявили до професій типу “людина - природа”.

Учні другої школи найбільшу схильність продемонстрували до професій типу “людина-знак” та “людина-природа” (по 44 %). Далі йдуть професії типу “людина-людина” (39 %), “людина-техніка” (14 %) та “людина-художній образ” (11 %).

За “Опитувальником професійних переваг” (табл. 3) у досліджу­ваних обох шкіл найбільш вираженими професійними типами (3-4 бали) стали “реалістичний” (74 %), “заповзятливий” (б4 %) та “соціальний” (б4 %). Дещо нижчі показники були отримані за “артистичним” (47 %), “інтелектуальним” (44 %) та “конвенційним” (33 %) типами.


Професійні переваги у досліджуваних шкіл

Професійний тип

Вираженість професійного типу (у балах)

1

2

3

4

Заповзятливий, %

24

12

25

39

Реалістичний, %

12

14

48

26

Соціальний, %

21

15

46

18

Інтелектуальний, %

29

27

31

13

Артистичний, %

25

28

21

26

Конвенційний, %

50

17

19

14

За “Методикою КОЗ-2” (табл. 4) високий та найвищі рівні розвитку комунікативних здібностей було зафіксовано у 63 % учнів і організаційних - у 68 %.

Таблиця 4

Професійні переваги за “Методикою КОЗ-2”

Здібності

Рівень

Низький

Нижче за середній

Середній

Високий

Найвищий

Комунікативні, %

2

10

25

33

30

Організаційні, %

6

22

60

12

Проведення узагальненого (перехресного) аналізу отриманих за психодіагностичними методиками результатів показало, що необхідні професійно важливі якості та схильності для успішної роботи за професіями типу “людина-людина” (один із найбільш розповсюдже­них і затребуваних типів професій [5]) мають 37 % досліджуваних (це одночасна наявність: 5-8 балів за типом “людина-людина” ДДО Є. О. Климова, 3-4 балів за “заповзятливим” чи “соціальним” типом “Опитувальника професійних переваг”, високого чи найвищого рівня розвитку комунікативних й організаційних здібностей за “Методикою КОЗ-2”).

Про узгодженість отриманих даних за використаними методика­ми свідчать також отримані достовірні позитивні коефіцієнти кореля­ції між їхніми показниками: типу “людина-людина” та “соціального” типу (г=0,32; р<0,05); “соціального типу” й організаційних здібностей (г=0,30; р<0,05); “заповзятливого типу” та комунікативних (г=0,37; р<0,01) й організаційних здібностей (г=0,41; р<0,001).

Отже, результати проведеного дослідження засвідчили, що свою майбутню професію вже обрала більшість учнів 9-11. При цьому тенденції до підвищення ступеня професійної визначеності у міру наближення до закінчення школи не зафіксовані.


Виявилося, що професійні вподобання учнів школи із поглиб­леним вивченням математики та звичайної школи певною мірою відрізняються. Серед учнів першої школи найбільшою популярністю користуються творчі й економічні професії; дещо меншою популярністю - професії типу “людина-людина”, правові та професія програміста; серед учнів другої - як професії типу “людина-людина”, так і “людина-знак”.

Більшість учнів мають достатньо повну інформацію про сучасні професії та не заперечують, щоб їхня майбутня робота була пов’язана зі спілкуванням із людьми, певною відповідальністю й ризиком.

Найбільш дієвим чинником вибору професії для учнів престиж­ної школи центру Києва став заробіток, а для учнів периферійної школи - отримання задоволення від роботи. Найбільш привабливою ознакою майбутньої роботи для учнів першої школи стала незалеж­ність від начальства і колег, другої - допомога іншим людям. Це пояснюється відмінностями у соціальному статусі сімей батьків учнів, що, природно, позначається на цінностях, які вони з дитинства засвоюють.

Лише приблизно третина досліджуваних учнів, за результатами психодіагностики та анкетування, мають необхідні професійно важ­ливі якості та схильності для успішної роботи за професіями типу “людина-людина”; і це треба враховувати у профорієнтаційній робо­ті, а також самим учням та їх батькам із метою уникнення помилок у професійному виборі, які унеможливлять успішне професійне станов­лення в обраній професії.

Література

1. Зеер Э. Ф. Психология профессий: Учеб. пособ.- 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Изд. центр “Академия”, 2007.- 240 с.

2. Климов Е. А. Психология профессионала.- М.: Изд-во “Ин-т практ. психо­логии”; Воронеж: НПО “МОДЭК”, 199б.- 400 с.

3. Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіо­логічний аспект забезпечення діяльності: Монографія.- К.: Міленіум, 2004.- 2б5 с.

4. Кокун О. М. Психофізіологічна “ціна” та ефективність інноваційного на­вчання // Інституту психології ім. Г. С. Костюка - б0 років: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка.- К.: Міленіум, 200б.- Вип. 25.- С. 207-215.

5. Кокун О. М. Становлення фахівця у професіях типу “людина-людина”: передумови психологічного забезпечення // Вісник: Зб. наук. ст. Київ. між - нар. ун-ту: Сер. “Психол. науки”.- К.: КиМУ, 2007.- Вип. 11.- С. 48-58.

6. Пряжников Н. С., Пряжникова Е. Ю. Психология труда и человеческого достоинства.- 3-е изд.- М.: Академия, 2005.- 480 с.

7. Толочек В. А. Современная психология труда: Учеб. пособ.- СПб.: Питер, 2005.- 479 с.