Книги по психологии

ВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ НА ЗМІСТ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ
Периодика - Психологічні перспективи

УДК [159.9: 331]: 159.947.5 М. Ф. Бабій, Р. В. Приймачук

Професійне самовизначення являє собою вибіркове ставлення до світу професій в цілому та до конкретної вибраної професії. Його ядром є свідомий вибір спеціальності з урахуванням власних особливостей та можливостей, ви­мог професійної діяльності й соціально-економічних умов. Під час стратегіч­ного вибору життєвих (професійних, освітніх) альтернатив особистість опира­ється на систему сформованих у неї ціннісних орієнтацій. Їхній зміст може бути різний і змінюватися залежно від життєвих пріоритетів.

Ключові слова: професія, професійне самовизначення, ціннісні орієнтації, інструментальні та термінальні переконання, цілепокладання.

Бабий М. Ф., Приймачук Р. В. Влияние профессионального самоопре­деления на содержание ценностных ориентаций студентов педагогических институтов. Профессиональное самоопределение представляет собой избира­тельное отношение к миру профессий в целом и к конкретной выбранной про­фессии. Его ядром является сознательный выбор специальности с учетом соб­ственных особенностей и возможностей, требований профессиональной дея­тельности и социально-экономических условий. При стратегическом выборе жизненных (профессиональных, образовательных) альтернатив личность опи­рается на систему сформированных у нее ценностных ориентаций. Их содер­жание может быть разным и варьировать в зависимости от жизненных приори­тетов.

Ключевые слова: профессия, профессиональное самоопределение, цен­ностные ориентации, инструментальные и терминальные убеждение, целепола - гание.

Babii M. F., Pryimachuk R. V. Professional Self-Determination Effect on the Content of Students Values in Pedagogical Institute. Professional self-deter­mination is a selective approach to the world of professions in general and to the particular profession. Its kernel is the conscious choice of specialty, taking into account its own characteristics and capabilities, requirements of professional activities and socio-economic conditions. In a situation of strategic choices in vital (professional, educational) alternatives a person relies on the formed system of his values. Their contents may be different and vary depending on life priorities.

Key words: profession, professional self-determination, values, instrumental and terminal believes, goal-setting.

Постановка наукової проблеми та її значення. У психологічній науці є багато різних тлумачень термінів «професія» та «професійне самовизначення». Найбільш точним визначенням стосовно першого поняття ми вважаємо таке: це рід трудової діяльності, що вимагає фахової підготовки і є зазвичай джерелом матеріальних цінностей людини. Професію також характеризують як систему знань, умінь і навичок, які має певна особа. Їх здобувають у навчальних закладах різного рівня акредитації або у вищих навчальних закладах (післяди - пломна освіта) після завершення навчання в загальноосвітніх школах. Саме в таких закладах слухачі отримують фахову підготовку і відповідну професійну кваліфікацію [1, 140].

Професійне самовизначення як одне із видів самовизначень осо­бистості полягає у вибірковому ставленні індивіда до світу професій у цілому та до конкретної вибраної професії. Його ядром є свідомий вибір спеціальності з урахуванням власних можливостей та особли­востей, вимог професійної діяльності й соціально-економічних умов.

Цей процес тісно пов’язаний (взаємопов’язаний) із розвитком самосвідомості, включає формування системи ціннісних орієнтацій, моделювання свого майбутнього, побудову еталонів у вигляді ідеаль­ного образу професіонала. У структурі диспозицій особистості цін­нісні орієнтації утворюють вищий рівень схильностей до певного сприйняття умов життя та поведінки у довгостроковій перспективі. Отже, ціннісні орієнтації, установки є невід’ємною внутрішньою детермінантою професійного самовизначення.

У професійному самовизначенні як ситуації стратегічного вибору життєвих (професійних, освітніх) альтернатив особистість опирається на систему сформованих у неї ціннісних орієнтацій. Професійний вибір, як правило, визначається: системою життєвих цінностей осо­бистості (сенс і особистісно значущі цілі життя); значимістю про­фесійної діяльності як цінності в ієрархії життєвих цілей особистості; змістом самих професійних цінностей (мета, яку людина хоче досягти у своїй професійній діяльності, і засоби її досягнення) та їх ієрархією.

Професія має певну цінність для конкретної особи. Завдяки їй досягають успіху у фаховій діяльності, реалізують власний потенціал у двох варіантах: матеріальному та постматеріальному.

У системі матеріальних цінностей професія має значущість швидше як засіб досягнення матеріального добробуту, високих дохо­дів тощо. Для суб’єктів, орієнтованих на постматеріальну ціннісну систему, більш важливими є інші професійні цінності: самореалізація, ініціативність та відповідальність у професійній діяльності.

Студенти здобувають професію через отримання відповідної про­фесійної освіти у певному виші з урахуванням конкретних соціально - економічних умов. Тому професійне самовизначення щодо спеціаль­ності мотивує такий вибір:

- вибір рівня навчального закладу - мотиви отримання вищої освіти (прагнення до самовдосконалення, здобуття соціального статусу, цікавого кола спілкування і т. д.);

- вибір професії - мотиви професійного вибору (внутрішня моти­вація безпосередньо пов’язана з професійною діяльністю, зов­нішня - лише з атрибутами обраної професії);

- вибір конкретного вишу - мотиви вступу до конкретного за­кладу (важливі умови прийому, престиж вишу та ін.)

Перераховані вище компоненти діяльності професійного само­визначення дають змогу описати різні варіанти в ієрархії ціннісно - мотиваційних утворень, які визначають характер внутрішньої роботи особистості над собою, а також окреслюють загалом плани дієвих стратегій цієї роботи, але не розкривають повною мірою операційну складову частину професійного самовизначення. Інакше кажучи, пси­хологічні механізми професійного самовизначення, які зумовлюють різні його типи, часто залишаються поза увагою дослідників. Разом з тим професійне самовизначення базується не тільки на аналізі акту­альної ситуації, воно відбувається і з урахуванням власного життє­вого досвіду і досвіду інших людей (наприклад, матеріальне стано­вище батьків), минулих перемог і невдач у вирішенні важливих життєвих завдань [2, 77].

Життєвий досвід людини фіксується в рисах її характеру, різних когнітивних і поведінкових стереотипах та інших психічних проце­сах. Природно, що цей досвід особистість активно використовує також під час вирішення завдань професійного самовизначення. Так, однією з детермінант, що визначають процесуальний аспект самовиз­начення, є установки людини, що інтегрують і ціннісне ставлення до світу, і минулий досвід, таким чином визначають характер домінуван­ня різних стратегій у вирішенні завдань професійного самовизна­чення [1, 142]. Згідно з думкою Д. М. Узнадзе, саме установка суб’єк­та визначає 90 % успіху його діяльності [4, 59].

Правомірно розглядати професійну установку, основними компо­нентами якої є якісно особлива структура мотивів і спрямованість особистості на певну систему цінностей, як системне утворення, опосередковане семантичним простором конкретної професії.

13

Ці установки можна віднести до внутрішніх чинників професій­ного самовизначення: спрямованість особистості на «процес-резуль- тат», «альтруїзм-егоїзм», «свободу-владу», «працю-гроші».

Мета дослідження - вивчити вплив особливостей професійного самовизначення майбутніх фахівців на зміст ціннісних орієнтацій.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Сам вибір професії - це досить тривалий та

W________________________ Т Т __________________ • ’ w * • • • .

Складний за часом процес. У психологічній літературі є різні наукові погляди стосовно цього. Деякі дослідники дотримуються думки, що під час вибору професії обирають діяльність. Професійне самовизна­чення розглядають при цьому як розвиток суб’єкта праці. У контексті розуміння професії як вибору діяльності поширене також тверджен­ня, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість. Інші автори розглядають вибір професії як окремий випадок соціального самовизначення, тобто со­ціально задане явище, обумовлене насамперед соціальними характерис­тиками професії.

Важливим психологічним моментом, що визначає успіх профе­сійної освіти, є своєрідна «готовність» (емоційна, мотиваційна) до набуття того чи іншого фаху. Вибір професії, який здійснює людина через аналіз внутрішніх ресурсів і співвіднесення їх із вимогами до спеціальності, є основою самоствердження людини в суспільстві та одним із головних рішень у житті. Вибір професії - багатогранне явище в психологічному плані: з одного боку, той, хто обирає (суб’єкт вибору), з іншого - те, що вибирають (об’єкт вибору). Цей процес неодмінно пов’язаний із минулим досвідом особистості, але він також впливає на формування загального образу «Я» людини, визначаючи плани її життя на майбутнє.

Вибір професії - це не одномоментний акт, а процес, що скла­дається з етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб’єкта вибору професії. Перші відпо­відні інтереси в людини з’ являються ще в шкільні роки. Їх можна помітити в ігрових діях дошкільників, коли вони вибирають за взаєм­ною згодою сюжет, розподіляють ролі та реалізують їх. Так, діти грають ролі лікаря, шофера, продавця і т. п. Це ознаки первинного вибору професії, для якого характерні малодиференційоване уявлен­ня про світ професій, ситуативні представлення про внутрішні ресур­си, необхідні для певного роду професій, нестійкість професійних намірів. Цей етап притаманний також і для учнів молодшого шкільного віку, коли ще не виникають питання про суть професії, умови роботи. Іноді в цьому вагаються і підлітки, хоча багато хто з них мріють про завершення шкільного навчання після дев’ятого класу та фахову підготовку в коледжах, технікумах, де здобувають середню спеціальну освіту. Ця категорія неповнолітніх складає наступний етап - етап професійного самовизначення. Він охоплює старший шкільний вік. На цьому етапі виникають і формуються професійні наміри та первісне орієнтування в різних сферах праці.

Наступний етап - професійне навчання як освоєння обраної професії здійснюється після одержання шкільної освіти [3, 101].

Після отримання диплому і влаштування на роботу розпочина­ється професійна адаптація, що характеризується формуванням інди­відуального стилю діяльності та включенням у систему виробничих і соціальних відносин.

Під час виконання професійних обов’язків відбувається самореа - лізація в праці (часткова або повна), пов’язана з результатом очіку­вань у сфері праці.

Отже, професійне самовизначення розглядають як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від зарод­ження професійних намірів до завершення трудової діяльності, тобто протягом життєвого шляху людини.

На професійне самовизначення впливають ціннісні орієнтації особистості. До них відносять знання, думки і переконання, що визна­чають переваги та конкретний вибір поведінки. Ціннісні орієнтації утворюють свого роду внутрішній стрижень культури людини, визна­чаючи таким чином її поведінку. Саме вони розкриваються під час вибору спеціальності, на етапі фахової підготовки, а також під час виконання своїх професійних обов’язків.

Ціннісні орієнтації характеризують двома найважливішими якос­тями: високою стійкістю та мінливістю; вони також є показником динамізму і відкритості суспільства, його груп та індивідів. Тому ціннісні орієнтації відображають одночасно індивідуальний і громад­ський характер діяльності людини, на основі яких вона задовольняє свої потреби у різних сферах. Через це можна стверджувати, що ціннісні орієнтації особистості є складною багаторівневою ієрархіч­ною системою, а отже вони виконують важливі функції регуляторів соціальної поведінки індивідів [4, 60].

Перед вищою школою стоїть дуже складне завдання - знайти методи управління ціннісними орієнтаціями студентської молоді та вести цілеспрямовану роботу щодо їхнього формування або корекції в умовах професійної підготовки.

Проведений теоретичний аналіз дає нам змогу виділити 5 функ­цій ціннісних орієнтацій: визначення мети, оцінки, мотивації, саморе­гуляції та контролю.

1. Функція цілепокладання. Вона визначає життєву перспективу, «вектор» розвитку особистості, будучи найважливішим його джере­лом і механізмом, психологічним органом, який зв’язує в єдине ціле особистість і соціальне середовище, що виконує одночасно функції регуляції поведінки та визначення його мети.

2. Оцінна функція викликає певне емоційне ставлення особис­тості до різних сторін і явищ життя на основі особистого досвіду. Емоційне ставлення виражається у визначенні індивідом, групою, суспільством значимості отриманих знань у конкретній ситуації або на майбутнє. Цінним визнається те, що є об’єктом бажання і метою діяльності. Їх можна вибрати з-поміж інших явищ.

Ціннісно-орієнтована оцінка збагачує уявлення та поняття сту­дентів про майбутню професійну діяльність, свої можливості та пер­спективу їх реалізації в умовах сучасного суспільства. Отже, оцінна функція є вищим контролюючим органом регулювання всіх збудни­ків активності людини, визначаючи прийнятні способи їх реалізації.

3. Мотиваційна функція. На думку Ф. Е. Василюка, цінності на­бувають якості реально діючих мотивів і джерел осмисленості буття, що приводять до зростання та вдосконалення особистості у власному послідовному розвиткові [2, 27]. Отже, система ціннісних орієнтацій є найважливішим психологічним органом саморозвитку й особистіс - ного росту, визначаючи одночасно його напрям та способи реалізації. К. А. Альбуханова-Славська та А. В. Брушлинський описують роль смислових уявлень в організації системи ціннісних орієнтацій, яка розкривається у таких функціях:

- прийнятті (або запереченні) та реалізації певних цінностей;

- посиленні (або зниженні) їх значимості;

- утриманні (або втрати) цих цінностей у часі [1, 140].

4. Функція саморегуляції в ціннісних орієнтаціях особистості охоплює всі рівні системи збудників активності людини. Як зауважує

А. Г. Здравомислов, специфіка дії ціннісних орієнтацій полягає в тому, що вони функціонують не тільки як способи раціоналізації поведінки, їх дія поширюється не тільки на вищі структури свідомості, а й на ті, які зазвичай позначаються як підсвідомі структури. Вони визначають спрямованість волі, уваги та інтелекту [3, 48].

Ціннісні орієнтації забезпечують саморегуляцію діяльності люди­ни, яка полягає в її здатності свідомо вирішувати поставлені перед нею завдання, вільно вибирати вчинки, стверджувати своєю діяль­ністю ті чи інші соціально-моральні цінності.

5. Контролююча функція, що відстежує рівні освоєння ціннісних орієнтацій особистістю в конкретних соціокультурних умовах розвит­ку суспільства.

Перераховані вище функції, на думку В. Ф. Сержантова, В. Д. Шадрикова, Є. А. Климової, досить чітко проявляються як механізми регуляції професійної діяльності. Так, Є. А. Климова зазначає, що для кожної певної професійної групи характерний свій сенс діяльності, своя система цінностей. При цьому, як підкреслює Л. Г. Дика, сьо­годні професійно важливі якості «стають похідними від моральних якостей людини... від ієрархії ціннісних орієнтації». Роль ціннісних орієнтацій у такому контексті полягає в тому, що вони, за словами О. М. Краснорядцевой, «детермінують професійну поведінку, забез­печуючи зміст і спрямованість діяльності та надаючи сенс професій­ним діям». Особливе значення система ціннісних орієнтацій має у професіях типу «людина-людина», де вона є центральним елементом у структурі їхнього професійного образу світу. Багато авторів у цьому контексті розглядають роль ціннісних орієнтацій у професійній діяльності педагога (О. М. Краснорядцева), психолога (А. В. Сірий), соціального працівника (Т. Д. Шевеленкова, Н. Б. Шмельова).

У нашому досліджені брали участь студенти, які навчаються у педагогічному інституті Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Вони здобувають спеціальності за напрямами: «по­чаткова освіта», «дошкільна освіта» та «соціальна педагогіка», які за класифікацією професій відносимо до типу «людина-людина». Нас цікавило питання про сутність взаємозв’язку й взаємовпливу між особистісним професійним самовизначенням та змістом цінних орієн­тацій слухача. Це спровоковано тим, що під час навчання у виші студент не тільки засвоює знання, уміння, навички, а й систему цін­нісних уявлень про майбутню спеціальність. У нього розвиваються професійно важливі якості, формуються професійні самосвідомість і придатність, відбувається «опанування» та прийняття норм профе­сійних діяльності та спілкування, розуміння сенсу професії і своєї


Причетності до неї. Ситуація вибору сприймається цілісно, професій­на підготовка здійснюється відповідно до життєвих цінностей та пе­реконань особистості. Саме тоді молодь обирає собі конкретний вид праці та певне місце роботи.

Загалом, у дослідженні брали участь 250 осіб. Це студенти перших та випускних курсів. Для реалізації мети дослідження було підібрано відповідні діагностичні методики: «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча [1], «ДДО» Є. А. Клімова [4] та авторська анкета.

У нашому дослідженні ми керувались такими критеріями сфор - мованості професійного самовизначення:

- когнітивний: ступінь уявлення студентів про власні індивіду - альні якості, усвідомлення та розуміння особистісних ціннос­тей; ступінь ознайомлення зі змістом професійної діяльності; ступінь проінформованості про професійно важливі якості особистості у певній фаховій сфері діяльності.

- мотиваційно-ціннісний: характер мотивації та активності слу­хачів, усвідомлення особистої і суспільної значимості майбут­ньої професії, зв’язок інтересів із ціннісними орієнтаціями, інтенсивність емоційних переживань, вольових зусиль, уваги.

- дієво-практичний: здатність співвідносити власні індивідуальні особливості та професійні вимоги з професією, володіння основними прийомами роботи.

Висновки. Більшість студентів перших та випускних курсів задо­волені вибором майбутньої професії. Студенти випускних курсів, порівняно з першокурсниками, більш чітко усвідомлюють, які профе­сійні обов’язки вони мають виконувати, працюючи за фахом, адже під час навчання вони, згідно з навчальним планом, брали участь у різних видах практик, виконували роль вихователя в різних молодіж­них таборах. Тому в цих студентів сформувалося певне уявлення про специфіку майбутньої професії. Першокурсники поки що мають не досить чітке уявлення про професійні обов’язки, які їм у майбут­ньому прийдеться виконувати. На запитання, коли вони визначились із майбутньою спеціальністю, більшість зазначила, що у випускному класі або перед самим вступом до ВНЗ. Під час визначення ціннісних орієнтацій у контексті вибраної професії більшість першокурсників (83 %) зазначила термінальні переконання: цікава робота, обізнаність (розширення власних знань), матеріальне забезпечення, суспільне ви­знання.

У студентів-випускників інструментальні та термінальні переко­нання розділені майже одинаково: 54 % і 46 % відповідно. До перших належать дисциплінованість, акуратність, освіченість, вихованість, відповідальність (почуття обов’язку), незалежність (здатність діяти самостійно), терпимість, чуйність. До других - цікава робота, активна діяльність, кохання, щасливе сімейне життя, матеріальна забезпече­ність, обізнаність, свобода (незалежність та самостійність у поглядах).

Таку відмінність у відповідях можна пояснити досвідом, який студенти отримали під час навчання, проходження педагогічної практики та роботи з дітьми різної вікової категорії. Варто також за­значити, що в більшості випускників серед термінальних переконань з’явились кохання і щасливе сімейне життя. Це можна пояснити тим, що вони усвідомлюють ситуацію: навчання завершується, отримання диплому про присвоєння кваліфікації є питанням часу, а тому в моти­ваціях пріоритетним залишається термінальне переконання - сімейне життя.

Список використаної літератури

1. Абульханова-Славская К. А. Жизненные перспективы личности / К. А. Абуль- ханова-Славская // Психология и образ жизни. - М. : Наука, 2001. - С. 137-145.

2. Асмолов А. Г. Деятельность и установка / А. Г. Асмолов. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1979. - 150 с.

3. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопре­деление молодежи / Е. И. Головаха. - Киев : Наук. думка, 1998. - 144 с.

4. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения / Е. А. Кли­мов. - Ростов н/Д. : Феникс, 2003. - 512 с.

5. Леонтьев Д. А. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего / Д. Леонтьев, Е. Шалобанова // Вопр. психологии. - 2001. - № 1. - С. 57-66.