ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ТЕРОРИСТИЧНИЙ АКТ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Є. Захарчук, Я. Захарчук

Розглянуто окремі фактори впливу інформації про терористичну подію на психологічне здоров’я людини. Описано деякі аспекти впливу зазначених інформаційних повідомлень.

Ключові слова: здоров’я, терористичний акт, тероризм, інформація, повідомлення.

Захарчук Е., Захарчук Я. Влияние информационных сообщений о террористическом акте на психологическое здоровье человека. Рассмотрены отдельные факторы влияния информации о террорстическом происшествии на психологичское здоровье человека. Описаны некоторые аспекты влияния отмеченных информационных сообщений.

Ключевые слова: здоровье, террористический акт, терроризм, информация, сообщение.

Zakharchuk E., Zakharchuk Y. Influencing of Information Messages about Assassination on Psychological Health of Man. The separate factors of influencing of information are considered about act of terrorism on the psychological health of man. Some aspects of influencing of the noted information messages are described.

Keywords: health, assassination, terrorism, information, report.

Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство й держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я та збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту й відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, удосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя [1]. Відповідно до ст. 3 зазначеного законодавчого акта, “здоров’я” - стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя. Специфіка та рівень сучасної цивілізації характеризується існуванням важливих глобальних проблем, що торкаються майбутнього не тільки окремих людей, соціальних груп, регіонів, націй, але й людства в цілому. Тероризм треба відносити до переліку небезпечних і складнопрогнозованих явищ сучасності, які набувають усе більш загрозливих форм та масштабів. Відтак, навіть інформаційні повідомлення про наслідки терористичних актів деструктивно впливають на психічне здоров’я - породжують паніку, страх, тривожність, психосоматичні захворювання у громадян.

Зауважені проблеми наслідків терористичної діяльності досліджені в працях учених С. Хантінгтона, С. Хоффмана, українських дослідників В. Антипенка, Н. Гапон, Т. Кошманової, В. Крутова,

С. Телешуна, російських - М. Делягіна, І. Михєєва та ін. Авторами статті зроблено спробу розглянути лише деякі негативні аспекти впливу інформаційних повідомлень ЗМІ щодо вчинення терористичних актів на психологічне здоров’я людини.

Мета статті - розглянути соціально-психологічні аспекти впливу інформаційних повідомлень про терористичний акт на здоров’я людей.

Аналізуючи чисельні визначення багатьох авторів, а також тих, що містяться у міжнародних конвенціях щодо терористичної діяльності, можна виділити кілька найбільш характерних елементів: По - перше, тероризм є “формою організованого насилля” (P. Wilkinson,

A. Stewards, 1987). У цьому контексті насиллям потрібно вважати загрозу або застосування сили стосовно фізичних осіб або груп. Подруге, теракт має за мету не тільки негайне нанесення збитків жертві, але й досягнення певного ефекту - загроза великій груп людей, що і є кінцевою метою теракту. Не випадково деякі дослідники схильні вважати тероризм “формою політичного спілкування” (R. Crolinsten, 1987), підкреслюючи, що це засіб учинення тиску на певну частину суспільства. По-третє, одним із найважливіших елементів у визначенні поняття “тероризм” - наявність жертви насилля або групи, котрі є “об’єктом впливу, метою цього насилля” (Schmid, 1984).

Вітчизняним законодавцем визначено, що тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій із метою досягнення злочинних цілей [2].

Сучасний тероризм в ураженні соціального середовища використовує, окрім усього іншого, методи психологічного маніпулювання з метою залякування, деморалізації, доведення до самогубства тощо. На сьогодні зазначена проблема глобального характеру вивчається у різних площинах. Психологів, насамперед, цікавлять психологічні, особистісні, соціально-психологічні аспекти поряд із правовими й етичними чинниками цієї проблеми. Результати опитування психологів Т. Кошманової, Н. Гапон українських студентів після повідомлень ЗМІ про терористичний акт у культурно-мистецькому центрі на Дубровці (Москва) указують на те, що молодь із тривогою, занепокоєнням реагує на дистанційовані від українських реалій екстремальні соціальні ситуації [7].

Ініціатори терактів усвідомлюють, що шляхом повідомлень насильницького характеру, шантажу через ЗМІ, доведення дезорієнту - ючої інформації й створення таким чином ілюзії майбутнього недоб- ровільного примусу можливе вчинення “необхідного” психологічного тиску на суспільство. Відтак, обсяг інформаційних повідомлень ЗМІ щодо терористичного акту, недооцінка його реальної небезпеки не дає змоги адекватно реагувати суспільству, особистості на страхітливе руйнівне явище. Інформація про терористичну подію руйнує психіку, нервову систему та інтелект одночасно.

Г оловними напрямами державної інформаційної політики, відповідно до законодавства України про інформацію, є забезпечення доступу громадян до інформації про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися й загрожують безпеці громадян [3]. У цій площині принципи та вимоги інформаційного законодавства не дають змоги обмежувати державними фіскальними механізмами інформаційні повідомлення про подібні події. Це означає. що ЗМІ мають особливу відповідальність у коректності подання даних про терористичні акти, перебіг подій, наслідки, зважаючи на загрозливий характер психологічного впливу інформації на соціальне середовище.

Сучасні дослідники виділяють такі основні ознаки негативного впливу на психологічне здоров’я людини:

1. Характерною рисою тероризму є те, що він породжує високу суспільну небезпеку, яка виникла в результаті здійснення небезпечних дій або подібних загроз.

2. Тероризм вирізняє публічний характер його виконання. Інші злочини звичайно здійснюються без претензій на розголошення, а для інформування лиш тих осіб, у діях котрих зацікавлені винуватці. Тероризму без широкого розголошення, без відкритого висунення вимог не існує.

3. Визначальною особливістю тероризму є зумисне створення обстановки страху, пригнічення, напруження. При цьому формується страх не на індивідуальному або груповому рівні, а на рівні соціальному й об’єктивно утворюється соціально-психологічний фактор, який впливає на інших осіб та спонукає їх до будь-яких дій в інтересах терористів або прийняття їх умов. Ігнорування зазначених обставин призводить до того, що тероризму приписують будь-які дії, які породжують страх і неспокій у соціальному середовищі. Водночас тероризм тим і відмінний від інших діянь, утворюючих страх, що неспокій, жахіття й обставини невизначеності слугують інструментарієм цілеспрямованого впливу. Таким чином, утворення обстановки страху, дестабілізуючих факторів і обставин є змістом тероризму, а не його кінцевою метою.

4. Відмінною рисою тероризму є те, що під час його здійснення небезпечне насилля застосовується стосовно одних осіб або майна, а психологічний вплив із метою схиляння до певної поведінки вчиняється на інших осіб, тобто насилля впливає на прийняття рішення не безпосередньо, а опосередковано - через прийняття (під примусом) вольового рішення потерпілою особою (фізичною, юридичною або групою осіб) унаслідок утвореної обстановки страху і висловлених на цьому фоні прагнень терористів.

Учиняючи терористичний акт, його ініціатори та виконавці із початкового етапу перебувають у програшній позиції стосовно соціуму та видів суспільних ресурсів, окрім одного виду - інформаційно-психологічного. Такий формат зусиль протиборчих сторін (перевага терористів у деструктивному інформаційно-психологічному впливі) залишається протягом усієї фази терористичного акту [4]. Зокрема, в процесі дослідження матеріалів американських учених за результатами подій 11 вересня 2001 року (наймасштабніший терористичний акт у США). В. Антипенко [5] дійшов висновку про те, що застосування суб’єктами комунікативних відносин інформаційних диверсій у ЗМІ у великих соціальних групах здійснюється із метою підвищення маніпуляції останніми. Аналогічні форми диверсій були присутні у ЗМІ під час висвітлення актів терору в Іспанії (2004 рік), Великобританії (2005 рік), недавніх терористичних подій в Індії - атака терористами 26.11.2008 року фінансових установ міста Мумбаї, внаслідок якої загинуло понад 170 осіб, та організація 02.11.2008 року

Катастрофи пасажирського потяга з численними жертвами на північному сході країни.

Окрім деструктивного впливу інформаційних повідомлень ЗМІ про терор на соціум, дослідниками виявлені й інші негативні чинники. Так, учені медичного факультету Мадридського університету (Іспанія) дійшли висновку про суттєво вищу розповсюдженість психічних патологій серед жертв тероризму. Депресії, стреси, тривожні розлади - найбільш часто ідентифіковані порушення психічного здоров’я у жертв терору. Часто вони носять хронічний характер і проявляються на фоні зловживання алкоголем, наркотичними речовинами [6]. Співробітник Наукового центру психічного здоров’я Російської академії медичних наук (м. Москва) В. Ястребов за результатами проведених досліджень психологічного впливу та перебування соціальних груп в інформаційному потоці щодо терору дійшов висновків, що допомога в місцевостях скоєння терористичних актів повинна бути комплексною. У наданні допомоги мають брати участь різні фахівці, зокрема психологи, психіатри, за ініціативи державних установ і підтримки суспільства в цілому. У своїх дослідженнях

В. Ястребов також припускає, що ймовірним є застосування терористичних загроз як інформаційно-психологічної зброї. Інформаційна перевага у цих обставинах визначається як здатність опосередковано через ЗМІ розподіляти безперервний потік інформаційно-психологічних даних про ситуацію.

Тероризм є безпосередньо пов’язаним із проблемою психологічного здоров’я соціальних верств, виживання людства, забезпечення безпеки держав. Перебуваючи на позиціях крайньої форми виразу соціального, етнічного, релігійного радикалізму й екстремізму, тероризм не зупинятиметься ні перед чим задля досягнення своїх цілей. У міжнародному масштабі відповідь терроризму повинна бути адекватною.

Література

1. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” (.№ 2801-ХІІ від 19.11.1992 року), ^^^гаёа. gov. ua.

2. Закон України “Про боротьбу з тероризмом” (№2 638-ІУ від 20.03.2003 року), ^^^^гаёа. gov. ua.

3. Закон України “Про інформацію” (№ 2657-ХІІ від 02.10.1992 року), ^^^^гаёа. gov. ua.

4. Морозов И. Л. Психологическая трактовка политического терроризма - обзор подходов и концепций, Www. morozov. vlz. ru.

5. Антипенко Л. Г. Параллельным курсом: “черные технологии” терроризма и “черные технологии” в формировании исторического сознания // Терроризм - угроза человечеству в ХХІ веке.- М., 2003.- С. 255-265.

6. Інформаційний ресурс Центру психологічної консультації “Псиград” (м. Москва), Www. psygrad. ru.

7. Koshmanova T. S., Hapon N. P., Carter C. C. Extreme social situations in the narratives of Ukrainian teacher candidates // Teaching and Teacher Education.- 2007.- Vol. 23 (4).-Р. 215-225.