СІМЕЙНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

О. Угрин

Проведено теоретичний аналіз понять “сімейна ідентифікація” та “психологічне здоров’я”. На основі емпіричного дослідження визначено ступінь задоволеності життям осіб із високим рівнем сімейної ідентифікації. Не виявлено гендерних відмінностей щодо показника особистої ідентифікації з партнером. Для осіб із високими показниками за шкалою особистісної ідентифікації з партнером характерна задоволеність станом власного здоров’я, роботою, спілкуванням із близькими людьми, мотивація до успіху, зовнішня привабливість, господарчо-побутова сімейна цінність та рольове очікування як прояв емоційно-психотерапевтичної цінності від партнера.

Ключові слова: сімейна ідентифікація, психологічне здоров’я.

Угрын О. Семейная идентификация как фактор психологического здоровья. Проведен теоретический анализ понятий “семейная идентификация” и “психологическое здоровье”. На основе эмпирического исследования определено степень удовлетворенности жизнью лиц с высоким уровнем семейной идентификации. Не обнаружено гендерных отличий относительно показателя личной идентификации с партнером. Для лиц с высокими показателями за шкалой личностной идентификации с партнером характерная удовлетворенность состоянием собственного здоровья, работой, общением, с близкими людьми, мотивация к успеху, внешняя привлекательность, хозяйственнобытовая семейная ценность и ролевое ожидание как проявление эмоциональнопсихотерапевтической ценности от партнера.

Ключевые слова: семейная идентификация, психологическое здоровье.

Ugryn O. Domestic Authentication as Factor of Psychological Health.

Performed a theoretical analisys of family identification and psychological health. Based on empiric research there were degree of satisfaction of live people with high level of family identification. In this research there were not set the difference between female and male on relation to the index of personal identification with partner. For persons high-performance after a scale personality identification with a partner characteristic satisfaction by the state of own health, work, intercourse, with near people, motivation to success, external attractiveness, economic is a domestic domestic value and рольове expectation as a display emotionally-psychotherapy value from a partner.

Key words: family identification, psychological health.

Особливу актуальність дослідження ідентифікації набуває в умовах сучасного соціуму, що характеризується високою динамічністю. Сім’я як соціальний інститут представляє собою модель суспільних Відносин, є відображенням сучасного історичного стану людини, особливостей і можливостей її самовизначення в процесі розвитку суспільства. Вона є важливою сферою особистісної самореалізації, завдяки якій задовольняються базові психологічні потреби особистості, без чого неможливим є її психологічне здоров’я та особистісний розвиток.

Метою дослідження було виявити психологічні особливості сімейної ідентифікації як одного із чинників психологічного здоров’я.

Психологічне здоров’я сім’ї - це комплексний узагальнений показник соціально-психологічної активності її членів у внутрішньо - сімейних стосунках, у соціальному середовищі й професійній сфері їх діяльності. Це стан душевного психологічного благополуччя сім’ї, що забезпечує адекватну їх життєвим умовам регуляцію поведінки і діяльності всіх членів сім’ї.

До основних критеріїв психологічною здоров’я сім’ї В. С. Торохтій [6, 25] відносить схожість сімейних цінностей, функціонально - рольову узгодженість, соціально-рольову адекватність у сім’ї, емоційну задоволеність, адаптивність у мікросоціальних стосунках, спрямованість на сімейне довголіття, стабільність та ідентифікацію. Розглянемо особливості їх прояву.

1. Подібність сімейних цінностей, що відображає єдність, збігання поглядів, членів сім’ї до загальнолюдських норм, принципів. У динаміці цього показника спостерігаються дві тенденції. Перша тенденція - поляризація (розходження) ціннісних орієнтацій у сім’ї, як правило, батьків і дітей, друга - деформація сімейних цінностей, поява у членів сім’ї поглядів, що відрізняються від традиційних. Це дає дисбалансований вплив на психологічне здоров’я сім’ї.

2. Функціонально-рольова узгодженість як критерій психологічного здоров’я сім’ї, відображає рівень взаєморозуміння, взаємодопомоги, передбачає високу синхронність дій.

3. Емоційна задоволеність шлюбом чи сімейними відносинами показує характер емоційного прийняття, повагу один до одного в сім’ї.

4. Адаптивність у сімейних відносинах узгодженість як критерій психологічного здоров’я сім’ї, характеризується в здібності, передусім, пристосовуватися до соціально-психологічної атмосфери сім’ї. На адаптивність пари впливає “синдром згорання” - будь-яке перевищення норми соціальних контактів приводить до комунікативного перенасичення і з часом наростає роздратованість, утомлюваність (особливо характерно для професій людина-людина).

5. Спрямованість на сімейне довголіття - це потяг до нових сімейних цілей, їхньому розумному плануванні.

6. Ідентичність і стабільність у сім ’ї ввів у науковий обіг Акерман, один із засновників сімейної терапії. Він розглядає сімейну ідентичність як цінності, прагнення і тривоги, які поділяються членами сім’ї чи взаємодоповнюється ними. Це емоційно - когнітивне “МИ” даної сім’ї.

Усі ці елементи психологічного здоров’я відображають стійкі, такі, що по-своєму склалися в конкретній сім’ї соціально-психологічні явища, схильні до управління як усередині, так і поза системними діями.

Вищеназвані показники психологічного здоров’я сім’ї створюють загальний психологічний портрет сучасної сім’ї і насамперед характеризують ступінь її благополуччя.

У цій статі ми розглянемо один із чинників психологічного здоров’я сім’ї, а саме ідентифікацію.

Аналіз дослідження проблеми сімейних відносин показав, що в контексті процесу ідентифікації вона вивчалася недостатньо.

Так, питання ідентифікації із сім’єю одним із перших у своїх працях проаналізував Н. Акерман. На його думку, сімейна ідентифікація - це сукупність цінностей, прагнень, очікувань, тривог і проблем адаптації, що їх розділяють члени сім’ї чи взаємодоповнюють у процесі виконання сімейних ролей [1, 2].

У свою чергу, Є. Г. Ейдемиллер і В. Юстицкіс запропонували термін “внутрішня картина сім’ї” для позначення сукупності уявлень про послідовність типових ситуацій (сценаріїв) повсякденного життя сім’ї. Ця послідовність сімейних сценаріїв утворює основу уявлень сім’ї про себе і своє життя. Вона пов’язана з минулим сім’ї та її планами на майбутнє. На основі сімейних сценаріїв з’являються взаємні почуття, виникають і вирішуються проблеми [3, 23].

Л. Б. Шнейдер розглядав сімейну ідентичність як емоційне і когнітивне “Ми” даної сім’ї. Сімейна ідентичність пов’язана із самосвідомістю особистості й може характеризуватися різним ступенем включення чи протиставлення “Я” і “Ми” [7, 4].

Теорія “Я - Ти - відносини” Бубера (1954) описує ідеальну форму відносин в подружньому житті. Особа свій особистий світ сприймає як світ свого партнера, тобто вона приймає іншу особу і не хоче відрізнятися від неї. Іншими словами, вона ідентифікується зі своїм партнером” [8, 5].

Рефлексивно-смисловий підхід [2, 3] до проблеми формування ідентичності в сім’ї розглядає ідентифікацію як процес рефлексії над ситуацією, що повинен привести до формування особистої ідентичності.

Концепція проективної ідентифікації (Шапіро, Зінер, Френк та ін.) розглядає ідентифікацію як певний засіб оптимізації комунікації в подружньої пари на ранніх етапах їхнього розвитку [4, 12; 5, 32].

У дослідженні використано опитувальник для оцінки якості життя Н. Е. Водольянової, методика “Рольові очікування та рівень домагань у шлюбі” А. Н. Волкової, методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Єлерса, методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Єлерса, методика діагностики ступеня готовності до ризику Шуберта.

Досліджено 114 осіб віком від 21 до 44 років, із яких 58 осіб - чоловічої статі, 56 - жіночої. Сімейний стан досліджуваних становить 32 особи - одружені, 82 - неодружені. 55 досліджуваних із вищою освітою, 43 - із незавершеною вищою і 16 осіб - із середньою спеціальною освітою.

Аналіз отриманих результатів здійснено за допомогою математи - ко-статистичних методів опрацювання даних (порівняльний аналіз на основі показників 1;-критерію Стьюдента та кореляційний аналіз).

На основі порівняльного аналізу були виявлено відмінності серед чоловіків та жінок віком від 21 до 44 років (див. табл. 1).

Таблиця 1

Результати порівняльного аналізу отриманих даних на основі виокремлених груп: перша - чоловіки, друга - жінки

Отримані дані можуть свідчити про те, що жінки мають більшу, ніж чоловіки, підтримку (внутрішню, зовнішню - соціальну), відчуття задоволеності власною роботою та особистими досягненнями, що стимулює їх досягати успіху. Однак чоловіки для досягнення самореалізації, відчуття задоволеності собою та своєю роботою більш схильні до ризику. Вони відчувають менше напруження, ніж жінки. У сімейному житті для жінки важливішою є побутова організація сім’ї, зовнішня привабливість партнера, значимість взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім’ї, орієнтація на шлюб як середовище, що сприяє психологічній стабільності. Також жінки, на відміну від чоловіків, більше прагнуть, щоб їхній партнер мав серйозні професійні інтереси, був самореалізованою особистістю.

У цьому дослідженні не встановлено відмінностей у чоловіків і жінок стосовно показника особистої ідентифікації з партнером.

Порівняльний аналіз осіб із високими та низькими показниками особистісної ідентифікації з партнером указує на певні відмінності (див. табл. 2).

Так, особи з високими показниками особистої ідентифікації з партнером порівняно з особами із низькими показниками, уникають невдачі, не схильні до ризику. Також такі особи задоволені роботою, спілкуванням із близькими людьми. Вони оптимісти. Проте порівняно з особами із низькими показниками особистої ідентифікації з

Партнером, відчувають брак підтримки від оточуючих та незадоволеність власними особистісними досягненнями через високий рівень мотивації до успіху. Вони очікують від партнера активної участі в побутовій організації сім’ї, оскільки вважають господорчо-побутову сферу важливим складником сімейного життя. Також особи прагнуть, щоби їхні партнери надавали їм моральну й емоційну підтримку, створили сприятливий психологічний клімат. Важливим є і зовнішній вигляд партнера, бажання мати привабливого партнера. Особи з вищим показником особистісної ідентифікації з партнером мають вищий показник здоров’я, тобто, ідентифікуючись із чоловіком/дружиною, відчувають більшу задоволеність власним станом здоров’я.

Таблиця 2

Результати порівняльного аналізу для груп досліджуваних із низькими та високими показниками особистої ідентифікації

З партнером

Що стосується кореляційного аналізу, то він указує на існування прямих зв’язків між особистісною ідентифікацією з партнером (г=0,26 при р<0,01), задоволеністю психологічним станом власного здоров’я (г=0,25 при р<0,01), мотивацією уникнення невдачі (г=0,27 при р<0,01),

Рольовими очікуваннями як проявом господарчо-побутової сімейної цінності (г=0,31 при р<0,01) та рольовими очікуваннями як проявом зовнішньої привабливості парнера (г=0,22 при р<0,05). Також існує обернений кореляційний зв’язок між особистісною ідентифікацією з партнером (г=0,26 при р<0,01) та мотивацією схильності до ризику (г=-0,25 при р<0,01).

Психічне здоров’я характеризується динамічністю, відображає й обумовлює здатність людини ставити перед собою цілі та реалізовувати їх, здійснювати саморегуляцію. Шлях до психічного здоров’я - шлях до інтегральної особистості, тобто її цілісності, що проходить шлях від найнижчого рівня: адаптованості, до середнього рівня - психологічної стійкості, до вищого рівня - гармонії особистості.

Термін “сімейна ідентифікація” увів Акерман. Автор розглядав сімейну ідентифікацію як сукупність цінностей, прагнень, очікувань, тривог і проблем адаптації, що їх розділяють члени сім’ї чи взаємодоповнюють у процесі виконання сімейних ролей. Вона виступає одним із критеріїв психологічного здоров’я.

У цій статі описувалися результати дослідження окремого аспекту сімейної ідентифікації, а саме особистісної ідентифікації з партнером (чоловіком/дружиною). У подальших дослідженнях будуть досліджуватись інші аспекти сімейної ідентифікації.

На основі емпіричного дослідження встановлено взаємозв’язок між особистою ідентифікацією з партнером, здоров’ям, зовнішньою привабливістю, рольовими очікуваннями як проявом господарчо - побутової сімейної цінності та мотивацією до успіху.

Також виявлено гендерні відмінності в період ранньої дорослості. Для жінок, порівняно з чоловіками, характерні вищі показники за такими шкалами сімейних цінностей, як соціальна активність, зовнішня привабливість, емоційно-психотерапевтична цінність та професійна ідентифікація. Рівень задоволеності роботою, особистісними досягненнями, підтримкою є вищим, ніж у чоловіків. Проте для чоловіків, порівняно із жінками, характерний нижчий показник напруженості та високий показник схильності до ризику.

Установлено, що для осіб із високими показниками за шкалою особистісної ідентифікації з партнером характерна задоволеність станом власного здоров’я, мотивація до успіху, зовнішня привабливість, господарчо-побутова сімейна цінність та рольове очікування як прояв емоційно-психотерапевтичної цінності від партнера. Для осіб із низь - кими показниками особистісної ідентифікації з партнером характерна

Схильність до ризику.

Література

1. Аккерман Н. Теория семейной динамики// Семейная психология: Хрестоматия / Сост. Э. Г. Эйдемиллер, Н. В. Александров, В. Юстицкис.- СПб.: Речь, 2007.- С. 57-б2.

2. Елизаров А. Н. Рефлексивно-смысловой подход к проблеме формирования идентичности в семье // Мир психологии: Науч.-метод. журн.- 2004.- № 2 (38).- С. 113-119.

3. Эйдемиллер Э. Г. Психология и психотерапия семьи / Э. Г. Эйдемиллер,

В. В. Юстицкис.- СПб., 1999.

4. Кляйн М., Айзекс С., Райвери Дж., Хайманн П. Развитие в психоанализе.М.: Академ. проект, 2001.

5. Сигел Д. П. Идентификация как фокусная точка в терапии пар // Журн. практ. психологии и психоанализа.- 2007.- № 2 [Цит. 2007, 12 лист.]. Доступний з [<Http://psyjournal. ru/j3p/pap. php? id=20070209>].

6. Торохтій В. С. Психологическое здоровье семьи и путь его изучения // Вестн. психологии и корекц. реабилитацион. работы.- 199б.— № 3.- С. 3б-44.

7. Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений. Курс лекций.- М.: Апрель-Пресс, 2000.- 512 с.

8. Martin R. Textor Kommunikation, Beziehungsdefinition.- Verträge Berlin; Heidelberg; New York; Tokyo: Springer, 1985.- S. 45-51, 71-74, 102-117 [Zitat 2007, 12 Mai]. [Zugänglich aus: [<Http://freenet-homepage. de/T extor/Kommuni- kation. html>].