Книги по психологии

КРИТЕРІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ І ТИПОЛОГІЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАРТИНИ ЗДОРОВ’Я
Периодика - Психологічні перспективи

О. Лісова

У статті представлено розроблені автором критерії діагностики внутріш­ньої картини здоров’я: відчуття тілесного комфорту, енергетичного резерву; чіткість диференціації своїх почуттів та здатність до їх ефективного вираження; рівень тривожності; ступінь компетентності у сфері здоров’я; характер самооцінки здоров’я; місце здоров’я у системі ціннісних орієнтацій; рівень внутрішньої мотивації до здорового способу життя; міра активності позиції людини щодо власного здоров’я; міра суб’єктивної цінності різних аспектів здоров’я. Відповідно до запропонованих критеріїв виділено шість типів внут­рішньої картини здоров’я: інфантильно-оптимістичний, ціннісно-продуктивний (зрілий), ціннісно-адаптивний (умовно зрілий), інфантильно-песимістичний, ціннісно-заперечуючий та іпохондрично-сенситивний. Установлено, що у хворих на виразкову хворобу переважають інфантильно-песимістичний, цінніс­но-адаптивний і ціннісно-заперечуючий типи.

Ключові слова: внутрішня картина здоров’я, внутрішня картина хвороби, ставлення до хвороби, виразкова хвороба, психологічні особливості хворих, психологія здоров’я.

Лисовая Е. Критерии психологической диагностики и типология внутренней картины здоровья. В статье представлены разработанные авто­ром критерии диагностики внутренней картины здоровья: мера ощущения телесного комфорта, энергетического резерва; уровень тревожности, связанной со своим здоровьем; степень осведомленности и компетентности в сфере здоровья; характер самооценки здоровья; место здоровья в системе ценностных ориентаций; уровень внутренней мотивации к здоровому стилю жизни; мера активности позиции человека относительно собственного здоровья; мера субъективной ценности разных аспектов здоровья. Соответственно отмеченным критериям выделено шесть типов внутренней картины здоровья: инфантильно­оптимистический, ценностно-продуктивный (зрелый), ценностно-адаптивный (условно зрелый), инфантильно-пессимистический, ценностно-отрицающий, ипохондрически-сенситивный. Установлено, что у больных язвенной болезнью преобладают инфантильно-пессимистический, ценностно-адаптивный и цен - ностно-отрицающий типы внутренней картины здоровья.

Ключевые слова: внутренняя картина здоровья, внутренняя картина болезни, отношение к болезни, язвенная болезнь, психологические особенности больных, психология здоровья.

Lisova O. Criteria of Psychological Diagnostics and Tipologiya of Percep­tion of Health. The following criteria have been developed for health-perception diagnostics: feeling of corporal comfort, energy reserve; clear differentiation between The person’s feelings and his/her ability to express them efficiently; anxiety level; degree of competence in the sphere of health; self-evaluation of health character; place of health in the system of values; level of internal motivation towards healthy lifestyle; level of the person’s active treatment of his/her health; subjective value of various health aspects. The dissertation offers a new differentiation of health-per - ception types: infantile-optimistic, value-productive (mature), value-adaptive (condi­tionally mature), infantile-pessimistic, value-rejecting and hypochondriac-sensitive. It has been established that the infantile-pessimistic, value-adaptive and value-rejecting types are common with people suffering from stomach and duodenum ulcer.

Key words: self-perception of health, self-perception of illness, attitude towards the illness, ulcer, psychological peculiarities of the patients, health psychology.

Однією з найбільш актуальних і перспективних у сучасній пси­хології є проблема дослідження особистісних аспектів індивідуаль­ного здоров’я людини. Це закономірно випливає з провідного мето­дологічного підходу науки - принципу суб’єктності, а також зумовле­но, зокрема, суспільними процесами, пов’язаними зі зміною пріори­тетів на користь збереження унікальності внутрішнього світу особис­тості. Наукові пошуки в галузі визначення шляхів і розробки психологічних методів підтримки та розвитку індивідуального здо­ров’я людини відповідають завданням, сформульованим урядом України в Міжгалузевій комплексній програмі “Здоров’я нації” на 2002-2011 рр., затвердженій Постановою Кабінету Міністрів від 14 січ­ня 2002 р. № 14. Криза здоров’я в Україні вимагає активізації зусиль, направлених на виявлення нових можливостей та способів оптиміза - ції традиційних терапевтичних підходів для подолання хроніфікації тих соматичних розладів, які набувають статусу медико-соціальної проблеми.

Сприйняття пацієнтами свого здоров’я, його суб’єктивні оцінки вважаються одними з найважливіших для визначення результатив­ності у процесі контролю і подолання хвороби [1; 2].

У зв’язку з цим дослідження суб’єктивного відображення здо­ров’я (внутрішньої картини здоров’я), подальші розробки методів виявлення його особливостей та оптимізації оцінюються як важливі й необхідні [3; 4].

Концепцію “внутрішньої картини здоров’я” (ВКЗ) обґрунтував у 1988 році В. Є. Каган [5]. За його трактуванням, внутрішня картина здоров’я - це цілісне уявлення, “для-себе-знання” про здоров’я; це особистісна установка, що визначає здоровий спосіб життя, терміни звертання по допомогу, адресовані медицині очікування, задоволе­ність отриманою допомогою, а часто і її ефективність [6].

В останні роки в науковій літературі з’явилося багато праць, при­свячених вивченню внутрішньої картини здоров’я [7-10]. У зв’язку з тим, що ВКЗ визнається психосоматичним потенціалом людини, авторами зазначається необхідність дослідження психологічних особ­ливостей суб’єктивного відображення здоров’я хронічно хворих, що дасть можливість оптимізувати терапевтичний процес на основі активізації особистісних ресурсів. Також констатується необхідність розробки адекватних уявленням про індивідуальне здоров’я людини діагностичних критеріїв та виділення типів ВКЗ.

Мета дослідження: на основі комплексного вивчення внутріш­ньої картини здоров’я у хворих на виразкову хворобу шлунка і

12- палої кишки розробити критерії діагностики її типів та описати їх.

Методи дослідження: спостереження; стандартизоване інтерв’ю; психодіагностичний метод (16-факторний опитувальник Кеттела, Гіс - сенський перелік соматичних скарг, Торонтська шкала алекситимії, Шкала оцінки дискомфорту, методика “Рівень співвідношення цін- ності-доступності в різних життєвих сферах”, методика для психоло­гічної діагностики типів ставлення до хвороби (ТОБ), проективна методика “Дерево здоров’я”); статистичні параметричні й непара - метричні методи (И-критерій Манна-Уїтні; Н-критерій Крускала-

*

Уолліса; багатофункціональний критерій ф Фішера; коефіцієнт рангової кореляції г8 Спірмена).

Характеристика досліджуваних груп. Перша група (п=60) - особи, хворі на виразкову хворобу шлунка та 12-палої кишки (ВХ), серед яких 31 особа - чоловіки і 29 - жінки. У більшості (92 %) хво­рих діагностовано виразку 12-палої кишки і лише у 8 % - виразку шлун­ка. Середня тривалість захворювання у вибірці складає 2,79±0,53 роки.

Друга група (п=61) - практично здорові особи, у яких були від­сутні скарги на погане самопочуття, будь-які патологічні симптоми та хронічні захворювання в анамнезі. У цю групу входили 30 чоловіків і 31 жінка. Середній вік досліджуваних в обох групах 33,46±0,92 роки.

Внутрішня картина здоров’я хворих на виразкову хворобу має певні особливості, що відрізняють її від внутрішньої картини здоров’я практично здорових осіб. Значна більшість обстежених хво­рих, особливо чоловічої статі (44 %), виявляють виражений внутріш­ній дискомфорт, а також інтенсивні соматичні скарги, які відпові­дають клініці епігастрального синдрому. Це узгоджується зі змен­шенням у структурі їхньої ВКЗ частки суб’єктивного образу фізич­ного здоров’я (г8=-0,99, р<0,00001).

Переважним емоційним тлом, на якому відбувається розгортання ВКЗ хворих на ВХ, виступає інтенсивніше, ніж у здорових осіб (р<0,05), переживання відчуття покинутості, ізольованості, нещастя (53 % порівняно з 23 % у практично здорових), пригнічення й розби­тості (30 % порівняно з 10 % у практично здорових), а також схиль­ність до агресивних вербальних проявів (62 % порівняно з 31 % у практично здорових). У ВКЗ хворих на ВХ показники емоційного компонента, не пов’язані з представленістю в її структурі суб’єктив­них образів п’яти аспектів здоров’я (фізичного, афективного, інтелек­туального, соціального та духовного), тоді як у ВКЗ практично здорових осіб такий зв’язок є. Це узгоджується з висловленою вище думкою про дезінтеграцію структури ВКЗ у хворих на ВХ у зв’язку із частковою її трансформацією у ВКХ (внутрішню картину хвороби). На користь цього свідчить і те, що показники емоційного компонента ВКЗ у хворих виявляють тенденцію до кореляції з типами ставлення до хвороби: позитивні афективні переживання - з анозогнозичним типом (г8=0,27, р<0,04), негативні афективні переживання - із невра­стенічним (г8=0,21, р<0,1), іпохондричним (г8=0,25, р<0,06) та гармо­нійним (г8=-0,22, р<0,09) типами.

Загалом емоційний компонент ВКЗ більше виражений у хворих, у яких у результаті лікування працездатність залишилася більше зни­женою, ніж у хворих, працездатність яких відновлено у процесі лікування (р<0,03). Ці хворі частіше були схильні до імпульсивної критики, звинувачення і погроз на адресу лікарів, після чого, обду­мавши сказане, шкодували про свою поведінку; такі спалахи гніву в них зазвичай змінювалися депресивним настроєм.

Хворі на ВХ схильні значно (р<0,05) недооцінювати свій когні - тивний потенціал (53 % порівняно з 34 % у практично здорових), що узгоджується зі зменшенням у структурі їхньої ВКЗ суб’єктивного образу інтелектуального здоров’я (г8=-0,51, р<0,003) і з показниками алекситимії (г8=0,51, р<0,003). При цьому спостерігається значно вища, порівняно зі здоровими, алекситимічність, тобто нездатність диференціювати й ефективно виражати свої почуття (р<0,001). У групі хворих на ВХ “неалекситимічний тип” діагностувався у 10 % пацієнтів (порівняно з 62 % у контрольній групі), “алекситимічний тип” - у 53 % (і 10 % - у контрольній групі). У решти (37 %) діагно­стувався межовий рівень алекситимії (у контрольній групі - 28 %). Хворі, які були госпіталізовані за терміновими показниками, мають достовірно вищий (середній бал у групі - 81) рівень алекситимії, ніж хворі, які були госпіталізовані за планом (72 бали, р<0,02).

Мотиваційно-ціннісний компонент ВКЗ хворих на ВХ характери­зується високою (54,18 бала порівняно з 35,70 у контрольній групі, р<0,0001) дезінтеграцією мотиваційно-особистісної сфери, що ви­являється у переживанні внутрішнього конфлікту (цінне, але не до­ступне) у сферах “здоров’я”, “впевненість у собі”, “щасливе сімейне життя”, “матеріально забезпечене життя”, а також у переживанні “мотиваційного вакууму” (доступне, але не цінне) у сферах “активне діяльне життя”, “пізнання”, “краса природи і мистецтва”. Найменш сприятливий стан мотиваційно-особистісної сфери у чоловіків зріло­го віку. Рівень дезінтеграції мотиваційно-особистісної сфери пов’яза­ний з інтенсивністю скарг (г8=0,82, р<0,0001) та рівнем внутрішнього дискомфорту (г8=0,64, р<0,001).

В умовах виникнення хронічного захворювання внутрішня кар­тина здоров’я зазнає змін, які проявляються у трансформації частини ВКЗ у ВКХ (внутрішню картину хвороби) - відбувається розгортання широкого спектра ставлень людини до свого хворобливого стану і ситуації захворювання в цілому Трансформація ВКЗ хворих на ВХ супроводжується значним, порівняно з практично здоровими особа­ми, зменшенням психосоматичного потенціалу у сферах фізичного, інтелектуального та духовного здоров’я (р<0,05).

На основі проведених досліджень розроблено критерії психоло­гічної діагностики типів внутрішньої картини здоров’я. За зазначе­ними критеріями були виділено шість типів внутрішньої картини здоров’я (див. табл. 1).

Установлено, що у хворих на ВХ найчастіше виявляється інфан­тильно-песимістичний (37 % порівняно з 20 % у практично здорових), ціннісно-адаптивний (32 % і 40 % відповідно) та ціннісно-запере - чуючий (18 % і 10 % відповідно) типи ВКЗ; ціннісно-продуктивний тип трапляється у 5 % (порівняно з 23 % у практично здорових, р<0,01), іпохондрично-сенситивний - у 8 % (у здорових не виявлено) пацієнтів. Ціннісно-продуктивний тип ВКЗ найчастіше зустрічається в осіб із високими показниками за факторами Ь, Н, А (за тестом Кеттела) й низькими показниками за фактором І. Ціннісно-адаптив­ний тип ВКЗ, як правило, діагностується в осіб із високими показ­никами за факторами А, О, N Ь, Н. Інфантильно-песимістичний тип найчастіше зустрічається в осіб із високими показниками за факто­рами р3, А й низькими - за фактором В.

Отже, типологічна класифікація внутрішньої картини здоров’я включає шість основних варіантів: інфантильно-оптимістичний, цін­нісно-продуктивний (зрілий), ціннісно-адаптивний (умовно зрілий), інфантильно-песимістичний, ціннісно-заперчуючий та іпохондрично - сенситивний. У хворих на ВХ найчастіше діагностуються такі типи ВКЗ, як інфантильно-песимістичний, ціннісно-адаптивний і ціннісно - заперечуючий. При цьому в жінок зрілого віку найбільшою мірою виражений ціннісно-адаптивний тип, а в чоловіків цієї ж вікової групи - інфантильно-песимістичний.


Диференціація типів внутрішньої картини здоров’я відбувається на основі таких критеріїв діагностики: міра відчуття тілесного ком­форту, енергетичного резерву; чіткість диференціації своїх почуттів та можливість їх вираження; рівень тривожності, пов’язаної зі своїм здоров’ям; ступінь поінформованості й компетентності у сфері здо­ров’я; характер самооцінки здоров’я; місце здоров’я у системі цінніс­них орієнтацій та суб’єктивне співвідношення його цінності / доступ­ності; рівень внутрішньої мотивації до здорового стилю життя; міра активності позиції людини щодо власного здоров’я; міра суб’єктивної цінності різних аспектів здоров’я (фізичного, афективного, інтелек­туального, соціального, духовного).

Література

1. Association of patients’ perception of health status and exercise electrocardio­gram, myocardial perfusion imaging, and ventricular function measures / J. A. Mattera, C. M. De Leon, F. J. Wackers, C. S. Williams, Y. Wang, H. M. Krum - holz // Am Heart Journal.- 2000.- Sep; 140(3).- Р. 359-360.

2. Eurenius E., Brodin N., Lindblad St. Predicting physical activity and general health perception among patients with rheumatoid arthritis // Journal of rheumatology.- 2007.- Vol. 34, № 1.- P. 10-15.

3. Phull P., Ryder S., Halliday D. The economic and quality of life benefits of Helicobacter pylori eradication in chronic duodenal ulcer disease - a communty - based stady // Postgrad. Med. Journal.- 1995.- Vol. 71, № 837.- P. 413-418.

4. Циммерман Я. С., Белоусов Ф. В. Состояние психической сферы у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и методы ее коррекции // Сибирский вестник психиатрии и наркологии.- 2005.- № 3.- С. 75-78.

5. Каган В. Е. Внутренняя картина здоровья и психосоматический потенциал индивида // Психогенные и психосоматические расстройства: Тез. науч. конф. Тарту, 24-25 нояб. 1988 г. / Отв. ред. Л. Мехилане.- Тарту: ТГУ, 1988.-

Ч. 1.- С. 201-204.

6. Каган В. Е. Внутренняя картина здоровья - термин или концепция? // Вопр. психологии.- 1993.- № 1.- С. 86-88.

7. Хомская Е. Д., Будыка Е. В., Ефимова И. В. Межполушарная организация мозга и субъективная оценка здоровья // Вестн. Московск. ун-та: Сер. 14 “Психология”.- 1995.- № 2.- С. 20-29.

8. Красильников Г. Т., Сыч Л. Н., Галина Л. Л. Внутренняя картина здоровья как медико-психологическая проблема // Сибирский вестник психиатрии и наркологии.- 1996.- № 2.- С. 19-21.

9. Внутрішня картина здоров’я дітей і підлітків як психологічний феномен / Г. В. Кукуруза, О. Е. Бєляєва, О. О. Кирилова, С. М. Цилюрик // Наук. запис­ки Ін-ту психології АПН України.- 2007.- Вип. 32.- С. 148-157.

10.Образ здоров’я у хлопців із затримкою фізичного та статевого розвитку / Г. В. Кукуруза, О. Е. Бєляєва, О. О. Кирилова, С. М. Цилюрик // Медицин­ская психология.- 2007.- Т. 2, № 3.- С. 87-89.