ДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МЕТОДИКИ “Я І МОЯ ДИТИНА” У РОБОТІ З ПОРОДІЛЛЯМИ ТА МАТЕРЯМИ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

М. Перун

Проаналізовано діагностичні можливості проективної методики Г. Г. Фі - ліппової “Я і моя дитина”. Акцент зроблено на застосуванні методики для визначення психічного стану жінки під час вагітності та після пологів. Розглянуто результати використання методики “Я і моя дитина” у роботі з породіллями та матерями передчасно народжених дітей.

Ключові слова: материнство, сприйняття материнства, породіллі, матері передчасно народжених дітей

Перун М. Диагностические возможности проективной методики “Я и мой ребенок” в работе с роженицами и матерями преждевременно рожденных детей. Проанализировано диагностические возможности проективной методики Г. Г. Филипповой “Я и мой ребенок”. Акцент сделано на использовании методики для определения психического состояния женщины во время беременности и после родов. Рассмотрено результаты использования методики “Я и мой ребенок” в работе с роженицами и матерями преждевременно рожденных детей.

Ключевые слова: материнство, восприятие материнства, родильницы, матери преждевременно рожденных детей.

Perun M. Diagnostic Possibilities of Project Methods “My child and I” in a Work with Women in Childbirth and Mothers of Prematurely Born Children. It

Was analyzed diagnostic possibilities of project methods by H. H. Filippova “My Child and I”. The accent was put on the usage of methods for the determination of the mental state of woman during pregnancy and after childbirth. It was considered the results of usage the methods “My Child and I” in work with women in childbirth and mothers of prematurely born children.

Key words: maternity, perception of maternity, mothers of prematurely bear children.

Пренатальна психологія та психологія материнства на даному етапі розвитку психологічної науки перебувають на піку актуальності та розвитку (як у теоретичних, так і емпіричних дослідженнях). Особливо актуальним у роботі психолога-теоретика й практика є вибір правильного діагностичного інструментарію, особливо якщо йдеться про роботу з матерями новонароджених дітей.

Жінки в післяпологовому періоді перебувають у дуже складному фізичному й емоційному стані, особливо під час народження першої Дитини. Цей етап вважається критичним у житті жінки [1; 3; 4; 5]. Відбувається зміна соціального статусу. У життя жінки вже повноцінно, а не уявно, як це було під час вагітності, входить нова людина, яка, з одного боку, ще є цілком і повністю залежною від матері, а з іншого - вже є окремою особистістю. Це спричинює труднощі у набутті нових навиків, що стосуються догляду за дитиною, у потребі зміни меж сім’ї, прийнятті себе в новій ролі - матері.

Мета роботи - подати опис використання методики “Я і моя дитина”, запропонований її автором Г. Г. Філіпповою, для діагностики психічного стану жінки під час вагітності та після пологів, а також висвітлення власного досвіду її використання в діагностиці породіль і матерів передчасно народжених дітей.

Малюнковий тест “Я і моя дитина”, запропонований російським автором Г. Г. Філіповою [6], дає змогу оцінити особливості самосприйнятя вагітності й стану материнства жінки. Завданням методики є виявлення особливостей переживання вагітності та ситуації материнства, сприйняття себе і дитини, цінності дитини. Жінку просять намалювати себе у взаємодії з майбутньою дитиною під час діагностики вагітних та себе з дитиною під час роботи з матерями. У малюнковому тесті “Я і моя дитина” враховується наявність на малюнку фігур матері й дитини; заміна образів матері та дитини на тварину, рослину символ; зміст образу дитини і її вік; співвідношення розмірів фігур матері й дитини; відображення спільної діяльності матері і дитини; дистанція та особливості розміщення персонажів; ізоляція фігури дитини; характеристика загального стану (благополуччя, невпевненість у собі, тривожність, ознаки конфліктності й ворожості, що належать до теми малюнка) за формальними ознаками малюнка та поведінковими виявами під час малювання (якість ліній, положення на листку, деталі малюнка, виявлені емоції, висловлювання, паузи й ін.) Інтерпретація проводиться за критеріями, прийнятими у психодіагностиці для малюнкових тестів [2; 6].

За цими показниками виділяється тип малюнка, що відповідає таким особливостям переживання вагітності та ситуації материнства: сприятлива ситуація; незначні симптоми тривоги, невпевненості, конфліктності; тривога й невпевненість у собі; конфлікт з вагітністю чи ситуацією материнства [2; 6].

Опис симптомокомплексів, що характеризують виділені типи малюнків, складається з двох груп ознак: формальних та змістовних.

Сприятлива ситуація сприйняття материнства за формальними ознаками характеризується: хорошою якістю ліній; розміщенням малюнка в центральній частині листка розміри малюнка відповідають прийнятим у психодіагностиці (відображають нормальний стан без ознак тривоги та невпевнености в собі); за наявності розгорнутого сюжету (з додатковими, окрім фігур матері та дитини, деталями: обстановка кімнати, дім, дерева...); малюнок займає значну частину листка; відсутні стирання, закреслення, перемальовки, малюнки на звороті листка; відсутність тривалого обговорення (що і як малювати) чи відмовок (я не вмію і таке ін.), а також пауз у процесі малювання больше ніж 15 секунд; позитивні емоції різного рівня вираженості у процесі малювання.

Змістовними ознаками, що характеризують цю групу малюнків, є наявність на малюнку себе та дитини; відсутність заміни образів себе й дитини та рослини, тварини, на живі об’єкти, символи; співмірність фігур матері й дитини; відсутність інших людей; додаткові предмети та деталі одягу не складають основної частини малюнка, їх кількість, рівень промалювання, розміри не домінують над фігурами матері й дитини; наявність тілесного контакту (мати тримає дитину на руках чи за руку); дитина не захована (у ліжечку, візочку, пелюшках чи животі матері) та не ізольована (дитина, загорнута в пелюшки, із промальованим лицем, яку мама тримає на руках - ознака норми); промальовка обличчя дитини; усі фігури намальовані обличчям до глядача; вік дитини наближається до немовлячого прогресивно, з першого до третього триместру, після пологів - дитина у реальному віці.

Для групи незначних симптомів тривоги, невпевненості, конфліктності формальними ознаками є наявність незначних симптомів тривоги, невпевненості в собі за якістю лінії; недостатньо великий малюнок; розміщення у нижній частині листка чи ближче до одного з кутів; наявність лінії основи; незначна кількість штриховки.

За змістовними ознаками ця група малюнків характеризується наявністю на малюнку себе й дитини без заміни образів; фігура дитини надто велика чи маленька; наявністю чоловіка, інших дітей; великою кількістю додаткових предметів, більших за розміром порівняно з образами матері та дитини; дитина у візочку чи іншому рухомому об’єкті (на санках, у кріслі-качалчі, на іграшці-качалці й таке ін.), при цьому мама тримає дитину за руку чи за деталь об’єкта, у якому розміщена дитина; фігура та лице дитини промальовані; усі фігури - лицем чи у профіль до глядача; спільна діяльність може бути відсутня; вік дитини під час вагітності у межах раннього, до кінця вагітності наближається до малюкового, після пологів - у теперішньому віці.

Тривога та невпевненість у собі об’єднує за формальними ознаками малюнки з поганою якістю ліній, дуже дрібні, розміщені внизу листка чи в кутку, наявність лінії основи, штриховки у великій кількості.

Змістовні ознаки: наявність на малюнку себе й дитини без заміни образу; фігура дитини надто велика або надто маленька; велика кількість додаткових об’єктів, детальне промалювання деталей одягу; недостатнє промалювання фігур та облич себе і дитини, схематизація; відсутність сумісної діяльності; контакт із дитиною може бути незначним, чи поруч із дитиною без контакту (при цьому дитина не ізольована), можливо - простягнуті один до одного руки без прямого контакту; наявність на малюнку декількох членів сім’ї, своєї матері; велика кількість додаткових предметів, їх розміри більші порівняно з фігурами матері та дитини, вони покривають практично весь листок; вік дитини під час вагітності в межах дошкільного до кінця вагітності наближається до раннього чи немовлячого, після пологів - у реальному віці.

Группа конфлікту з вагітністю / ситуацією материнства за формальними ознаками характеризується: відмовою від малювання; обертанням, складанням листка; наявністю стирань, перемальовок, закреслень; великими плямами чорного кольору; неадекватним використання розмірів листка (надто дрібно, або важливі частини не поміщаються, передусім фігури матері та дитини).

Змістовні ознаки характеризуються відсутністю на малюнку себе і/чи дитини; заміною образу дитини і/чи себе на рослину, тварину, символ; відсутністю сумісної діяльності й контакту з дитиною; дитина захована (у пелюшках, візочку, ліжечку чи животі матері); дитина ізольована за допомогою предметів, що відділяють її від матері, чи повністю ізольована без контакту з мамою (у ліжечку, візочку на килимку, на гойдалці...); великою просторовою дистанцією між фігурами матері та дитини; фігури намальовані спиною; відсутністю у фігур лиця, рідше - тіла; великою кількістю додаткових предметів, у розмірах більших, порівняно з фігурами матері та дитини, вони покривають практично весь листок; вік дитини дошкільний, рідше - ранній, до кінця вагітності не зменшується, чи навіть збільшується, після пологів - дитина більш старшого, рідко - більш молодшого віку, ніж на даний час.

Для проведення емпіричного дослідження сприйняття жінками свого материнства нами обрано дві групи. До першої увійшли жінки, котрі передчасно народили і перебували з дитиною на лікуванні у відділенні “Патології недоношених новонароджених дітей” однієї зі львівських лікарень. Другу групу складали жінки, які щойно народили і перебували в післяпологовому відділенні одного з пологових будинків міста Львова. У першу групу ввійшли жінки віком від 17 до 35 років, кількість дітей у сім’ї яких складає від 1 до 4 (середній вік 25, кількість дітей - у середньому 2), а в другу - жінки віком від 20 до 39 років, кількість дітей у сім’ї - від 1 до 3 (середній вік 26, кількість дітей - у середньому 1). Усі породілі були одружені. Усього після проведеного нами дослідження ми отримали результати 60-ти матерів, із яких 34 - матері передчасно народжених дітей і 26 - котрі народили вчасно.

Особливістю цих груп досліджуваних є те, що жінки ще перебувають у пологовому будинку (у випадку нормальних пологів) або приходять у стаціонар до дитини (у випадку передчасних пологів). Значна кількість змін, що “звалюються на жінку” в короткий період, як за ситуації норми, так і патології, ускладнюють процес проведення діагностики. Саме тому першочерговим, на нашу думку, у виборі методики діагностики матерів новонароджених дітей були простота та достатньо короткий час, необхідний для виконання поставленого завдання. На нашу думку, найбільш прийнятним у цьому випадку є використання проективних методик. Для діагностики сприйняття матерями новонароджених дітей свого материнства, нами був обраний малюнковий тест “Я і моя дитина” Г. Г. Філіппової [6]. Загалом матері обох груп достатньо легко йшли на контакт і погоджувалися пройти тестування. У разі категоричної відмови жінки вона не проходила тестування.

За отриманими нами результатами (рис. 1) між двома групами виявилися суттєві відмінності. Так, для матерів передчасно народжених дітей, порівняно з породіллями, котрі народили вчасно, більш притаманним виявився конфлікт із ситуацією материнства (1=3,18; р<0,01), а для матерів учасно народжених дітей, навпаки, сприятлива ситуація сприйняття ситуації материнства (1=2,23; р<0,01). Матері

О и гт

Передчасно народжених дітей, малюючи на задану тему Я і моя дитина”, часто не малювали себе чи дитину. Відбувалася заміна образу дитини на символ (серце, сонце). Траплялися малюнки, де дитина була захована у візочок (відсутній безпосередній контакт мама - дитина). Суттєвими ознаками конфлікту із ситуацією материнства були також, велика просторова дистанція між фігурами матері й дитини, а також зображення фігур дуже маленькими. Такий результат можна пояснити тим, що у матерів передчасно народжених дітей наявна ситуація не збіглася з їхніми очікуваннями (вони народили передчасно, та ще й хвору дитинку). На даний момент постійний контакт із дитиною відсутній (тільки на час годування), тому в матері не встигло сформуватися цілісне уявлення про себе і дитину, та її місце в системі цінностей матері.


Них є постійний контакт із дитиною, вони можуть самі слідкувати за її станом, бачити зворотний зв’язок дитини на їхні дії (посмішка, плач та ін.) і тому легше ідентифікують себе з матір’ю й адекватніше сприймають ситуацію материнства.

Результати, отримані у групі матерів передчасно народжених дітей, трактуємо з точки зору відчуття внутрішнього конфлікту очікувань, невизначеності та невпевненості жінки. Післяпологовий період у житті жінки можна охарактеризувати як дуже двоякий. З одного боку, це великі переживання, страх, невизначеність, відчуття відповідальності, а з іншого - радість народження нового життя, відчуття безмежної любові.

Зазвичай передчасно народжена дитина є дуже незрілою, з фізіологічної точки зору і гарантувати, що дитина житиме чи буде повноцінною у майбутньому, ніхто не може. Така ситуація невизначеності щодо стану здоров’я дитини та її мабутнього, відсутність постійного контакту з дитиною, можливість неприйняття цієї ситуації близькими і може спричинити неповноційне сприйняття жінкою свого материнства та викликає конфлікт із ситуацією материнства.

Основною перевагою цієї методики є те, що вона дає змогу достатньо повно й конкретно оцінити самосприйняття жінкою материнства (вагітності) та дитини і ці дані є достатньо достовірними у зв’язку з практичною відсутністю можливості нещирості жінки та її підлаштування під соціально-бажані результати. До недоліків можна віднести високу можливість відмови жінок виконувати цю методику, що пояснюється невмінням малювати або іншими причинами.

Наш досвід використання проективної методики “Я і моя дитина” підтвердив її діагностичні можливості. Вона є достатньо простою, як у використанні, так і в інтерпретації, і може бути однією з найбільш прийнятних, серед небагатьох методик для діагностики жінок різних груп у післяпологовому періоді.

Отримані нами результати показують на наявність відмінностей між жінками двох досліджуваних груп. Особливо звертають на себе увагу результати матерів передчасно народжених дітей. Основні акценти в наступних дослідженнях, на нашу думку, слід зробити на більш повному та ґрунтовному вивченні психологічних особливостей жінок обох груп.

Література

1. Братусь И. Постнатальная депрессия: характеристики, особенности, профилактика // Практ. психологія та соціальна робота.- 2002.- № 4.- С. 34-39.

2. Брутман В. И., Филиппова Г. Г., Хамитова И. Ю. Динамика психологического состояния женщин во время беременности и после родов // Вопр. психологии.- 2002.- № 3.- С. 59-68.

3. Олифирович Н. И., Зинкевич-Куземкина Т. А., Велента Т. Ф. Психология семейных кризисов.- СПб.: Речь, 2007.- 360 с.

4. Подобина О. Б. Совладающее поведение женщины на этапе принятия роли матери: Автореф. дисс. ... канд. психол. наук.- СПб., 2005.- 14 с.

5. Филиппова Г. Г. Психология материнства: Учеб. пособ.- М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2002.- 240 с.

6. Филиппова Г. Г. Метод рисуночного теста в психологической работе с беременными.- Режим доступа: Http://www. psymama. ru/articles/f8.html