ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ОБРАЗУ ФІЗИЧНОГО “Я” В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Т. Нечитайло

Стаття присвячена дослідженню формування позитивного образу фізичного “Я” в підлітковому віці. Автор подає власну розроблену тренінгову програму щодо гармонізації фізичного “Я” підлітків та описує ефективність її застосування.

Ключові слова: образ фізичного “Я”, підлітковий вік, тренінгові програма, тілесно-орієнтована терапія.

Нечитайло Т. Формирование позитивного образа физического “Я” в подростковом возрасте. Статья посвящена исследованию формирования позитивного образа физического Я в подростковом возрасте. Автор предлагает разработанную тренинговую программу по гармонизации физического “Я” подростков и описывает эффективность ее использования.

Ключевые слова: образ физического “Я”, подростковый возраст, тренинговая программа, телесно-ориентированная терапия.

Nechytaylo T. Forming of Positive Appearance Physical “I” in Teens. The

Given article describes to the positive body self-image formation in the adolescents. The author gives gives her own training program, which aim is the advancement of the harmonious state of the adolescents’ body image and describes its’ usage effectiveness.

Key words: body self-image, adolescent, training program, body-oriented therapy.

Сучасна психологія активно використовує у практичній роботі методи групової тренінгової роботи, серед яких особливе місце займають тренінги, які інтегрують тіло та розум і виходять із положення про те, що зовнішні тілесні прояви та внутрішні переживання - єдине ціле. Вони, передусім, включають тілесно-орієнтовану терапію, яка ставить акцент на знайомстві з тілом та формуванні цілісного гармонійного образу фізичного “Я” [1; 2]. Надзвичайно важливого значення набуває тілесно-орієнтована терапія у роботі з підростаючою особистістю. За допомогою спеціальних вправ та рольових ігор підліток має можливість ближче познайомитися зі своїм фізичним “Я” і певною мірою змінити своє ставлення до нього.

Розробка програми соціально-психологічного тренінгу “Знайомство зі своїм фізичним «Я»”.

У тренінговій роботі взяло участь 45 підлітків: 17 із них молодшого підліткового віку, 18 - середнього та 15 - старшого. Тренінг проводився на базі міського палацу дітей та юнацтва міста Чернівці протягом 3-х місяців, після чого була проведена повторна діагностика з використанням тих же методик, а саме: шкали реактивної й особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера-Ю. Л. Ханіна; методики дослідження самооцінки методом прямого оцінювання учнів середніх

І старших класів запропонована Г. М. Прихожан; методика “Самооцінка афективно-когнітивних компонентів образу фізичного «Я»” (авторська розробка) [3]; тест “Семантичний диференціал”, розроблений Р. В. Моляко для дослідження ставлення до своєї зовнішності; тест САРТ - The Color A-Person Body Dibsctistation Test, тест указування на незадоволення власним тілом, запропонована О. Вулей і

С. Роллом.

На засадах тілесно-орієнтованого підходу було створено програму соціально-психологічного тренінгу з формування цілісного та гармонійного образу фізичного “Я” підлітків. Тілесно-орієнтовані техніки цікаві на всіх стадіях тренінгу. Їх можна неодноразово повторювати. Вони можуть виступати як у вигляді фону, так і в ролі фігури, коли головне - тілесність. Їх базова форма використання - групова-парна. Але вони придатні і для індивідуальної роботи [1, 31].

Методи тілесно-орієнтованої терапії відповідають усім вимогам холістичного підходу, а саме: людина - єдине функціонуюче ціле, взаємозв’язок тіла та психіки, в якому зміни в одній сфері супроводжуються змінами в іншій. Їх об’єднує прагнення повернути людині відчуття цілісності, навчити її не тільки усвідомлювати витіснену інформацію, але й переживати у теперішній момент єдність тіла та психіки, цілісності всього організму. Всі методи тілесно-орієнтова - ного підходу спрямовані на забезпечення умов, у яких людина зможе пережити свій досвід як взаємозв’язок психічного та тілесного, прийняти себе в цій якості, тим самим отримуючи можливість для покращення свого функціонування. Основним завданням підходу є переборення дуалізму тіла і розуму та повернення до цілісної особистості, що приводить до глибоких змін розуміння поведінки людини [7, 8].

Відповідно до зазначених вище основних положень тілесно - орієнтованого підходу невербальні техніки вдало використовувати у роботі з людьми, які переживають труднощі у самовираженні, скутими, якими є підлітки. Метою рухових імпровізацій є надання підлітку можливості побути в різних ролях, у різних емоційних станах, узаємодіяти один з одним неординарними способами, прислухатися до своїх відчуттів у рухах [2, 10]. Окрім того, ситуація тренінгу створює спеціальний соціальний простір взаємин, спілкування та діяльності, у якому підлітки відчувають себе самодостатніми особистостями, що, у свою чергу, сприяє їх вільному самовираженню.

Саме тому ми прийшли до висновку, що доречно використовувати вправи тілесно-орієнтованої терапії у роботі з підлітками, спрямовані на формування позитивного образу фізичного “Я” та розширення сфери усвідомлення власного тіла.

Із цією метою нами була розроблена програма соціально-психологічного тренінгу “Знайомство зі своїм фізичним «Я»”, яка передбачала використання вправ тілесно-орієнтованої терапії. Мета тренінгу

- допомогти підліткам краще пізнати себе, свої сильні сторони, перебороти почуття невпевненості в собі, розвинути відчуття власної гідності.

Програма тренінгу складається з трьох етапів:

1 етап - орієнтовний. Включає два вступні заняття, присвячені знайомству учасників та створенню довірливої атмосфери у групі. Основною метою цього етапу є знайомство й емоційне об’єднання учасників групи.

2 етап - розвивальний; його мета - активізація процесу самопізнання, підвищення власної значущості та цінності зовнішнього вигляду. Формування цілісності й гармонійності образу фізичного “Я”. Цей етап включає базову частину тренінгової програми, яка передбачає у своїй структурі три основні блоки:

“Я відчуваю...” - 3, 4, 5 заняття;

“Я думаю.” - 6, 7, 8 заняття;

“Я дію..” - 9, 10, 11 заняття.

Зазначені блоки запропоновані відповідно до структури образу фізичного “Я” підлітка, яка включає три компоненти, а саме: афективний, когнітивний та конативний.

Оскільки попередньо проведене нами психодіагностичне дослідження довело наявність достовірної різниці між показниками компонентів образу фізичного “Я” в підлітків молодшого, середнього і старшого вікових періодів, застосовані вправи дещо відрізнялися. Зазначені блоки були збережені у повній формі, але для підлітків

11-ти років акцент робився на блоці “Я відчуваю.”, для 13-ти річних

- на блоці “Я думаю. ”, для 15-ти річних - “Я дію..”.

3 етап - спрямований на закріплення отриманої інформації, набутих навичок щодо покращення та гармонізації власного образу фізичного “Я”. Цей етап включає підсумкове 12-те заняття, яке передбачає також проведення повторної діагностики, підведення підсумків і прощання із групою.

Кожне заняття триває 1,5-2 години. Уся програма розрахована на 12 занять. У ході роботи використовуються елементи психодіагностики, проективні малюнкові методики, тренінгові ігри, тілесно - орієнтовані методики, рольові ігри.

Кожне заняття проводиться за стандартною схемою та включає в себе такі елементи: привітання, вступний шерінг, оголошення теми заняття; вправа-розминка; базові вправи; вправа - енергізатор; заключний шерінг, ритуал прощання.

Запропонована тренінгова програма з підлітками 11-ти, 13-ти та 15-ти років довела свою ефективність у роботі щодо гармонізації образу фізичного “Я” та збільшення рівня сформованості його компонентів. У ролі контролю нами визначалися показники компонентів образу фізичного Я підлітків, зокрема рівень тривожності і самооцінки, рівень домагань, загальний показник сприйняття зовнішності та задоволення/незадоволення підлітків різними частинами власного тіла.

Згідно з отриманими кількісними даними рівень тривожності досліджуваних достовірно зменшився після проведення експерименту. Оскільки в нашому дослідженні ми пов’язуємо підвищену тривожність із переживаннями стосовно сприйняття зовнішнього вигляду, можна сказати, що особистість підлітка, усвідомлюючи для себе самої особливості власного фізичного “Я”, сприяє тим самим зниженню рівня тривожності. Протягом тренінгових занять підлітки стали більш розкутими, не соромилися висловлювати свої позиції, перестали боятися критичних оцінок зі сторони однолітків і дорослих. Але, найважливіше те, що вони почали сприймати свій зовнішній вигляд без напруження та зневаги, а емоційне ставлення до свого фізичного “Я” поступово набувало позитивних характеристик.

За результатами повторної діагностики нами була виявлена достовірна різниця між показниками самооцінки до і після проведення експерименту. Аналізуючи збільшення рівня самооцінки підлітків після застосованих психологічних заходів, варто відзначити, що респонденти всіх вікових груп стали більш упевненими в собі та почали більше цінувати свій зовнішній вигляд. За допомогою тілес- но-орієнтованих вправ вони змогли ближче познайомитися зі своїм фізичним “Я”, а також зрозуміти його роль у власній життєдіяльності. Зовнішність перестала бути лише фізичною оболонкою, а стала також частиною внутрішнього світу підлітка, що привело до зміни ціннісного ставлення щодо фізичного “Я”. Варто додати, що для більшості підлітків збільшення рівня самооцінки по закінченню тренінгу вже саме по собі стало значним результатом. Адже невпевненість у собі негативно впливає не тільки на сприйняття зовнішності, але й на загальне самоставлення та стосунки з оточуючими.

На рівні афективного компонента образу фізичного “Я” у підлітків можна констатувати більш позитивне емоційне сприйняття своєї зовнішності, більш спокійне її прийняття зі всіма особливостями, зокрема й негативними. За допомогою тренінгу підлітки навчилися не тільки відчувати, але й розуміти своє тіло, аналізувати та змінювати власне ставлення до нього. Це відображалоь у змінах на рівні когнітивного компонента образу фізичного “Я”. У ході роботи можна було помітити, що у підлітків з’являється здатність відрефлексувати власний образ фізичного “Я” з різних позицій, у тому числі й у плані порівняння себе з однолітками. Однак, порівнюючи ці результати зі змінами в афективній сфері, варто відзначити, що на рівні когніцій позитивні зрушення відбувалися повільніше та супроводжувалися сильним опором зі сторони самих підлітків, який можна продемонструвати словами однієї з учасниць тренінгу: “ви хочете переконати мене в тому, що я гарна, а я вам не вірю”. Таку позицію ми пояснювали наявним глибоким комплексом неповноцінності, який проявлявся таким безсвідомим опором. У ряді випадків нам не вдалося його побороти й сформувати у підлітка позитивну картину його образу фізичного “Я”. Однак для більшості учасників експерименту застосовані вправи виявились ефективними в роботі щодо гармонізації їхнього образу зовнішності.

Оскільки одним із найважливіших завдань тренінгу є перенесення отриманих знань у реальні умови життєдіяльності, нами визначалися зміни у ставленні підлітків до власної зовнішності на рівні поведінки. Після проведення формувального експерименту конатив - ний компонент образу фізичного “Я” набув характеристик зрілості й урівноваженості, однак поведінка підлітків не позбулася залежності від зовнішнього контролю. Варто відзначити, що в результаті первинної діагностики нами були отримані дані, за якими більшість виборів респондентів належала косметичним засобам та дієтам (саме таким чином вони намагаються покращити свою зовнішність). Заняття спортом підлітки ставили лише на третє місце, на останньому місці зазначалось уникнення спілкування з однолітками через надмірну сором’язливість своєї зовнішності чи деяких її особливостей. Повторна діагностика й аналіз результатів дав змогу виявити значні зміни у виборі стилів поведінки підлітками. Проведена тренінгова робота сприяла тому, що підлітки почали надавати перевагу заняттям спортом. Це свідчить про те, що позитивні зміни на рівні афективної та когнітивної складових образу фізичного “Я”, які з’являлися в ході роботи, також позитивно вплинули і на конативний компонент. Відповідно, поведінкові прояви щодо власного фізичного “Я” набули конструктивного характеру. Варто також звернути увагу на те, що після проведеного формувального експерименту зникла категорія підлітків, які обирали уникнення спілкування з однолітками, демонструючи тим самим негативний образ свого фізичного “Я”. Ми пояснюємо це тим, що, за допомогою використаних вправ, вони навчилися загалом позитивно сприймати свою зовнішність, приймаючи до уваги наявні недоліки, однак не робити з цього трагедії, а використовувати конструктивні шляхи покращення власного образу фізичного “Я”.

Протягом тренінгу підлітки змогли розпізнати свої сильні сторони, побачити власні привабливі риси й переконатись у власній неповторності та унікальності. Це сприяло не тільки росту самооцінки, а й дало змогу розширити уявлення про себе та діапазон власних можливостей. Завдяки розробленій програмі можна констатувати позитивні зміни на рівні всіх компонентів образу фізичного “Я” підлітків, а саме: афективного, когнітивного й конативного.

Література

1. Психология телесности между душой и телом / Ред.-сост. В. П. Зинченко, Т. С. Леви.- М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2005.- 731 с.

2. Сандомирский М. Е. Психосоматика и телесная психотерапия: Практ. руководство.- М.: Независимая фирма “Класс”, 2005.- 592 с.

3. Нечитайло Т. А. Діагностичний інструментарій дослідження афективно - когнітивної сфери образу фізичного Я підлітка: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименко. Т. X. Ч. 1.- К.,

2008. - С. 315-324.