Книги по психологии

ОСОБЛИВОСТІ ПОДРУЖНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОДИНАХ ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ “ЕМОЦІЙНОГО ХОЛОДУ”
Периодика - Психологічні перспективи

Т. Асланян

Статтю присвячено дослідженню синдрому “емоційного холоду”, який ускладнює встановлення психологічної інтимності в особистісних стосунках. Досліджено дві групи жінок: 1) заміжні жінки із синдромом “емоційного холоду”; 2) контрольна група. Зокрема, установлено, що жінки контрольної групи більше задоволені шлюбом, ніж жінки із синдромом “емоційного холоду”. Основним чинником задоволеності шлюбом у жінок із синдромом “емоційного холоду” є рівень відданості чоловіка. Компоненти тріади любові за Р. Стернбергом у жінок із синдромом “емоційного холоду”, на відміну від контрольної групи, не пов’язані між собою.

Ключові слова: синдром “емоційного холоду”, жінки, шлюб, задоволе­ність шлюбом, тріада любові.

Асланян Т. Особенности супружеских взаимоотношений в семьях женщин с синдромом “эмоционального холода”. Статья посвящена исследо­ванию синдрома “эмоционального холода”, затрудняющего установление психологической интимности в межличностных отношениях. Исследованы две группы женщин: 1) замужние женщины с синдромом “эмоционального холо­да”; 2) контрольная группа. Установлено, что женщины контрольной группы в большей степени удовлетворены браком, чем женщины с синдромом “эмоцио­нального холода”. Основным фактором удовлетворенности браком у женщин с синдромом “эмоционального холода” является уровень преданности супруга. Компоненты триады любви (Р. Стернберга) у женщин с синдромом “эмоцио­нального холода” в отличие от женщин контрольной группы не связаны между собой.

Ключевые слова: синдром “эмоционального холода”, женщины, брак, удовлетворенность браком, триада любви.

Aslanyan T. Features of Marital Relationships in Families of Women with the Syndrome of “Emotional Coldness”. Article explores syndrome of “emotional coldness”, which prevents the establishment of psychological intimacy in interper­sonal relationships. Were studied two groups of women: 1) married women with the syndrome of “emotional coldness”; 2) control group. Has been found that women in the control group more satisfied with marriage than women with the syndrome of “emotional coldness”. The main factor of satisfaction of married women with the syndrome of “emotional coldness” is level of their husband’s commitment The components of the triad of love (R. Sternberg) of women with the syndrome of “emotional coldness” is not linked, unlike control group’s women.

Key words: syndrome of “emotional coldness”, women, marriage, marriage satisfaction, triad of love.

Загальним місцем соціології й психології родини стала вказівка на кризу інституту родини, що проявляється в збільшенні кількості розлучень, погіршенні стосунків у шлюбі, підвищенні суб’єктивної незадоволеності шлюбом і розчаруванні в ньому [1, 2, 3 та ін.]. Здава­лося б, легко пов’язати такий стан інституту родини з наявністю проблем у соціально-економічній сфері. Міняється пріоритет соціаль­них функцій родини - і сьогодні на перше місце, як відзначає ряд дослідників [1, 4, 5], виходить терапевтична функція родини, яка по­лягає у створенні взаємної нарцисичної підтримки й знятті психоемо-

’ ^ •• ____ Т Г •• * ’ о '

Ційної напруги. У цьому змісті готовність чоловіка й жінки до виконання терапевтичної функції є однією з істотних у створенні шлюбу й забезпеченні його стабільності. Така готовність ґрунтується на досвіді дитячо-батьківських стосунків і повною мірою відбиває всі проблеми й дефіцити таких відносин. Невирішений конфлікт амбівалентності, коли в дитини, а потім у дорослого амбівалентність відносин до батьків не вирішується, а, навпаки, відбувається поси­лення полюсів - і любові й ненависті, призводить до того, що надалі встановлення близьких відносин стає ускладненим [6].

Складність установлення стосунків психологічної інтимності концептуалізується в сучасній психології по-різному - як ізоляція, відносини міжособистісної залежності, несформованість безпечного типу прихильності, базовий дефект і т. п. На наш погляд [7] найбільш адекватним способом опису різних аспектів “емоційного холоду” у міжособистісних стосунках є синдром “емоційного холоду”. Синдром “емоційного холоду” визначає особливості сімейних відносин і може проявлятись у формуванні специфічних форм шлюбних відносин, які можуть бути описані як ізоляція, суперництво, псевдокооперація тощо [8]. У ряді досліджень стверджується, що здатність чоловіка й жінки встановлювати стосунки психологічної близькості, довіри, інтимності є пріоритетною для сучасного шлюбу [4, 5]. Разом із тим зв’язок особливостей подружньої взаємодії зі здатністю чоловіка й жінки встановлювати стабільні, емоційно близькі відносини дотепер не ставала предметом спеціального дослідження.

Мета роботи: виявити особливості подружніх відносин у роди­нах жінок із синдромом емоційного холоду.

Методи дослідження: тест-опитувальник задоволеності шлюбом (В. Століна), опитувальник тріади любові Р. Стернберга, методи ма­тематичної статистики, шкала страху інтимності (Реаг-оі-Іпіїтасу

Scale (И), методика діагностики міжособистісної залежності Б. Уайн - хольда.

Характеристика досліджуваних груп: 1-ша група: 72 жінки 28-35 років, із синдромом “емоційного холоду”, що складаються в шлюбних відносинах (шлюбний стаж від 5 до 9 років). 2-га група (контрольна) - 50 жінок 28-35 років, які одружені (від 5 до 10 років) і підтримують стійкі партнерські стосунки із чоловіком. 3-тя група - 72 чоловіки (група ЗА - чоловіки жінок, що входять в 1-шу групу; група 3Б - 50 осіб - чоловіки жінок із контрольної групи).

Відповідно до результатів тесту-опитувальника задоволеності шлюбом, жінки із синдромом “емоційного холоду” меншою мірою задоволені подружніми стосунками, ніж жінки з контрольної групи (T-критерій Стьюдента, р<0,01). Відзначимо, що задоволеність шлю­бом є одним із критеріїв успішності шлюбно-партнерських відносин [1]. Виявлено рівні тріади любові Р. Стернберга: близькість, пристрасть і рішення/відповідальність (відданість) чоловіків та жінок. При цьому досліджувався зв’язок компонентів любові кожного учасника, а також зв’язок між компонентами любові чоловіка й дружини. Результати дослідження представлені у вигляді кореляційної плеяди. Відзначимо, що в кореляційній плеяді позначені тільки ті кореляційні зв’язки, які досягають значного рівня (р<0,05).

image001

Рис. 1. Взаємозв 'язок компонентів любові тріади Р. Стернберга в подружніх

Парах жінок контрольної групи Примітка: Бч (ж) - близькість чоловіча (жіноча); Пч (ж) - пристрасть чоловіча (жіноча); Р/Зч (ж) - рішення/зобов 'язання чоловіче (жіноче)

Як видно з рис. 1, тріади любові як у чоловіків, так і в жінок мають цілісну структуру, у якій взаємозалежними є всі три компо­ненти тріади. При цьому рівень психологічної близькості, очевидно, є центральним компонентом тріади любові жінок, тому що виявляє зв’язок із такими компонентами тріади любові дружини, як психо­логічна близькість і рішення/зобов’язання. Тобто, чим вище, за оцін­кою дружини, рівень психологічної близькості в шлюбних відно­синах, тим вищий рівень близькості й рівень відповідальності, упевненості в стабільності почуттів та відносин у чоловіка.

На рис. 2 представлено кореляційну плеяду взаємозв’язку компонентів любові тріади Р. Стернберга в подружніх парах жінок із синдромом емоційного холоду.

image002

Рис 2. Взаємозв 'язок компонентів любові тріади Р. Стернберга в подружніх парах жінок із синдромом “емоційного холоду ”

Примітка: Бч (ж) - близькість чоловіча (жіноча); Пч(ж - пристрасть чоловіча (жіноча); Р/Зч (ж) - рішення/зобов 'язання чоловіче (жіноче)


Як видно з рис. 2, компоненти тріади любові в жінок із син­дромом “емоційного холоду” не зв’язані між собою, усі компоненти мають відокремлену позицію. Імовірно, така неоднорідність тріади любові пов’язана з розщепленістю емоційної сфери жінок із син­дромом “емоційного холоду”, у якій співіснують протилежні емоції й установки.

Відзначимо, що існує зв’язок між рівнем пристрасті дружини й рівнем рішення/зобов’язання чоловіка. Здається, що це пов’язано з інструментальною роллю сексуальності жінок із синдромом “емоцій­ного холоду”, при якій секс використовується як спосіб залучення й утримання чоловіка.

Нами було факторизовано простір ознак, у який увійшли резуль­тати опитувальника тріади любові Р. Стернберга, тесту-опитуваль - ника задоволеності шлюбом (В. Століна), шкали страху інтимності й міжособистісної залежності дружини, а також стаж подружнього

Життя. У результаті факторизації простору ознак у контрольній групі виділено три фактори, представлені в табл. 1. У факторах подано тільки ті змінні, які мають відчутне навантаження за фактором (р<0,05).

Таблиця 1

Особливості подружніх стосунків у контрольній групі

1.

Задоволеність шлюбом

2.

Психологічна

Близькість

3.

Стаж сімейного життя

Пристрасть чоловіка (0,491) рішення/зобов’язання чоловіка (0,557) задоволеність шлюбом чоловіка (0,944) задоволеність шлюбом дружини (0,930) близькість дружини (0,828)

Близкість чоловіка (0,826) пристрасть чоловіка (0,577)

Рішення чоловіка (0,742) близькість дружини (0,671)

Страх інтимності дружини (-0,805)

Стаж сімейного життя (-0,873)

Залежність дружини (0,775)

Пристрасть дружини (0,766)

Рішення/зобов’ язання дружини (-0,542)

Як видно з табл. 1, задоволеність шлюбом як у чоловіків, так і в жінок пов’язана з високим рівнем пристрасті й рішенням/зобо­в’язанням чоловіка й високим рівнем психологічної близькості дру­жини. Таким чином, відчуття жінкою емоційної близькості в шлюбі є важливим чинником, що визначає не тільки її задоволеність шлюбом, а й задоволеність шлюбними відносинами її чоловіка.

Фактор 2, названий нами “Психологічна близькість”, більш повно розкриває роль психологічної близькості й відсутності страху інтим­ності в жінки у подружніх відносинах, які виявляються зв’язаними з усіма трьома компонентами тріади любові чоловіка. Таким чином, можна говорити про те, що любов чоловіка до жінки багато в чому заснована на здатності жінки встановлювати й підтримувати відно­сини психологічної близькості.

Третій фактор дає змогу розкрити динамічні характеристики подружніх відносин. Чим менше стаж подружнього життя, тим нижчий рівень рішення/зобов’язання й вищі рівні пристрасті та міжособистісної залежності дружини. Таким чином, етап закоханості й романтичних відносин, пов’язаний з ідеалізацією партнера та високим рівнем сексуальності, у жінок контрольної групи змінюється етапом стабільних відносин, що характеризується впевненістю в правильності зробленого вибору й відповідальністю за відносини у власному шлюбі.

У результаті факторизації простору ознак у групі жінок із син­дромом “емоційного холоду” виділено чотири фактори, представлені в табл. 2. Сюди увійшли тільки ті змінні, що несуть значиме наванта­ження за фактором (р<0,05).

Таблиця 2

Особливості подружніх відносин у жінок із синдромом

“емоційного холоду”

1.

Задоволеність

Шлюбом

2.

Страх інтимності

3.

Стаж сімей­ного життя

4.

Міжособистісна

Залежність

Пристрасть чоловіка (0,424)

Рішення/ зобов’ язання чоловіка (0,478) задоволеність шлюбом чоловіка (0,389) задоволеність шлюбом дружини (0,657)

Близькість чоловіка (-0,675)

Рішення/зобов’ язання чоловіка (0,478) рішення/зобов’ язання дружини (-0,542) страх інтимності дружини (0,704)

Стаж сімейного

Життя (-0,730)

Залежність

Дружини

(0,675)

Пристрасть

Дружини

(0,785)

Залежність дружини (0,880) рішення/ зобов’язання чоловіка (0,800)

Як видно із табл. 2, задоволеність шлюбом у жінок із синдромом “емоційного холоду” пов’язана із задоволеністю шлюбом чоловіка, а також із високими рівнями пристрасті та рішення/зобов’язання чоло­віка. Жінка із синдромом “емоційного холоду” задоволена шлюбом тоді, коли її партнер задоволений шлюбом, відчуває сексуальний інтерес до дружини й упевнений у стабільності їхніх відносин. У цьому випадку доречна метафора, що описує партнерські відносини як такі, у яких хтось цілує, а хтось дозволяє себе цілувати. У цьому випадку активним партнером є чоловік, а жінка лише пасивно приймає увагу.

Багато жінок із групи 1 у напівструктурованому біографічному інтерв’ю описували свої відносини в шлюбі, як “у цілому гарні, але чогось не вистачає”, а своїх чоловіків - як уважних і турботливих. При цьому жінки схильні до створення позашлюбних відносин, які компенсують нестачу, але також не приносять задоволення. Це погод­жується з поданнями Brown [9], котрий у ряді мотивів позашлюбних зв’язків називав уникання психологічної близькості, а також “зраду порожнього гнізда”, при якій партнер, котрий має позашлюбні відносини, відчуває шлюб емоційно порожнім.

У другий фактор “Страх інтимності” увійшли високий рівень страху інтимності дружини, низький рівень рішення/зобов’язання дружини, низький рівень близькості чоловіка. У родинах жінок із

Синдромом “емоційного холоду” низький рівень емоційної близькості сполучається з розчарованістю жінки в партнері й небажанні зв’язу­вати з ним подальше життя. Відзначимо, що при такій емоційно дистанційні сімейній атмосфері шлюб продовжує існувати.

Третій фактор “Стаж сімейного життя” схожий на фактор, що був виділений у контрольній групі. Однак збільшення стажу сімейного життя в групі жінок із синдромом “емоційного холоду” виявилося не пов’язаним із ростом рівня рішення/зобов’язання, що спостерігається в контрольній групі. Таким чином, розчарування в партнері у жінок із синдромом “емоційного холоду” не компенсується формуванням відданості й відповідальності. Очевидно, таке розчарування жінками цієї групи відчувається більш драматично й гостро.

Четвертий фактор, названий нами “Міжособистісною залежніс­тю”, склали показники міжособистісної залежності в жінок і рівень рішення/зобов’язання чоловіка. Імовірно, жінки з високими показни­ками міжособистісної залежності вибирають собі партнера за озна­кою його відданості. Жінка зберігає шлюб не тому, що є вдоволеною подружніми відносинами, а через страх утратити відданого партнера й залишитися самотньою.

Отже, можемо зробити такі висновки:

1. Жінки із синдромом “емоційного холоду” менш задоволені по­дружніми відносинами порівняно із жінками контрольної групи.

2. На відміну від жінок контрольної групи компоненти тріангу - лярної структури любові (близькість, пристрасть, відповідальність) у жінок із синдромом “емоційного холоду” не зв’язані між собою, у той час як у контрольній групі ця структура є цілісною, центральним компонентом виступає рівень психологічної близькості.

3. Емоційна включеність чоловіка в шлюбні відносини є основ­ним чинником задоволеності подружніми відносинами жінок із синдромом “емоційного холоду”.

4. Існує зворотня залежність між стажем подружнього життя й рівнем міжособистісної залежності та рівнем пристрасті дружини. Разом із тим у жінок контрольної групи збільшення шлюбного стажу супроводжується ростом відданості й відповідальності, у той час як у жінок із синдромом “емоційного холоду” подібний феномен не спостерігається.

Література

1. Андреева Т. В. Психология современной семьи: Монография / Т. В. Ан­дреева.- СПб.: Речь, 2005.- 436 с.

2. Чухлиб Е. Внебрачный период / Е. Чухлиб // Корреспондент.- 2007.- № 34 (237).- 8 сентября.- С. 44-48.

3. Шнейдер Л. Б. Дилемма современного человека: профессиональные или се­мейные ценности / Л. Б. Шнейдер // Психологические проблемы современ­ной российской семьи: Материалы всероссийской науч. конф. Ч. 2.- М.,

2000. - С. 93-99.

4. Пейдж С. Близость / С. Пейдж // Психология и психоанализ любви: Учеб. пособ. для фак. психологии, педагогики и соц. работы.- Самара: Изд. дом “БАХРАХ - М”, 2007.- С. 486-520.

5. Бошормени-Нэги И. Изменяющийся облик брака / И. Бошормени-Нэги, Б. Крэснер // Журн. практ. психологии и психоанализа.- № 1, март 2007 [електронний ресурсі - Режим доступа к журн.: Http://psviournal. ru/ j3p/pap. php? id=20070101

6. Боулби Дж. Создание и разрушение эмоциональных связей/ Дж. Боулби / Пер. с англ. В. В. Старовойтова.- 2-е изд.- М.: Академический проект, 2006.- 232 с.- (“Психологические технологии”).

7. Синдром “эмоционального холода” в межличностных отношениях: аддик - тивный контекст / А. С. Кочарян, Н. Н. Терещенко, Т. С. Асланян, И. В. Гур­товая // Вісн. Харків. ун-ту: Сер. “Психологія”.- Х.: Вид-во ХНУ, 2007.- № 771.- С. 115-119.

8. Кочарян Г. С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов / Г. С. Кочарян, А. С. Кочарян.- М.: Медицина, 1994.- 224 с.

9. Schneider J. Disclosure of Extramarital Sexual Activities by Sexually Exploitative Professionals and Other Persons with Addictive or Compulsive Sexual Disorders J. Schneider, R. Irons, and M. D. Corley // Journal of Sex Education and Therapy.- 1999.- 24(4).- Р. 277-287.