Книги по психологии

ОСОБИСТІСТЬ У СОЦІАЛЬНО СКЛАДНИХ СИТУАЦІЯХ: ЕМОЦІЙНИЙ ПРОФІЛЬ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ’Я СПІВРОБІТНИКІВ МИТНОЇ СЛУЖБИ
Периодика - Психологічні перспективи

В. Подляшаник

Стаття присвячена аналізу особливостей змін емоційної стійкості митника під впливом соціально складних ситуацій. Визначено емоційну стійкість як багатокомпонентне утворення в системі професійно обумовленої структури особистості, виділено основні компоненти емоційної стійкості, обґрунтовано діагностичні прийоми оцінки варіативності емоційної стійкості митників та з’ясовано основні емоційні орієнтири професійного здоров’я фахівців.

Ключові слова: емоційна стійкість, соціально складна ситуація, професій­не здоров’я, співробітник митниці.

Подляшаник В. Личность в социально сложных ситуациях: эмоцио­нальный профиль профессионального здоровья сотрудников таможенной службы. Статья посвящена анализу особенностей изменений эмоциональной устойчивости таможенника под влиянием социально сложных ситуаций. Опре­делено эмоциональную устойчивость как многокомпонентное образование в системе профессионально обусловленной структуры личности, выделено ос­новные компоненты эмоциональной устойчивости, обосновано диагностичес­кие приемы оценки вариативности эмоциональной устойчивости таможенников и конкретизировано основные эмоциональные ориентиры профессионального здоровья специалистов.

Ключевые слова: эмоциональная устойчивость, социально сложная ситуация, профессиональное здоровье, сотрудник таможни.

Podlyashanik V. Personality in Socially Difficult Situations: Emotional Type of Professional Health of Employees of Custom Service. The article is devoted to the analysis of pacularities of emotional stability changes of customs employee under influence of socially difficult situations. Emotional stability is determined as manycomponental education in the system of the professionally conditioned structure of personality. In the article the basic components of emotional stability are underlined. The main emotional orientations of specialists’ professional health are presented.

Key words: emotional stability, socially difficult situation, professional health, employee of custom.

Професійна діяльність є наскрізним фактором, що визначає все життя сучасної людини. Праця дає можливість самореалізації, розкриття своїх потенціалів та задоволення всіх потреб. Сучасний рівень розвитку професійної психології у конкретних дослідженнях Доводить дуалізм праці в плані впливу на здоров’я професіонала. З одного боку, праця дає змогу отримати необхідні для підтримання життєдіяльності ресурси, а з другого - вона вимагає докладання сут­тєвих фізичних, емоціональних, інтелектуальних й інших особистіс - них ресурсів, що закономірно приводить до їх витрачання. Відповід­но, виникає необхідність компенсації всіх витрачених зусиль.

Коли йдеться про професійну діяльність фахівців, зміст якої нале­жить до емоційно напружених, зокрема співробітників митної служ­би, то ця проблема загострюється удвічі. Специфіка діяльності спів­робітників митної служби характеризується численними контактами у соціально не визначених умовах, які пов’язані, насамперед, із контингентом, котрий є неоднорідним за віком, статтю, досвідом, віросповіданням, фінансовими можливостями та метою перетинання кордону. Характерними властивостями соціально складних ситуацій є невизначеність характеру їх розвитку й наслідків, а також, як правило, дефіцит часу, наявність недостатньої та неправдивої інфор­мації, її інтерференція, зміни функціонального стану людини. Отже, проблема особистісних механізмів результативності професійної діяльності в соціально складних умовах належить до значущих як у суто науковому, так і в практичному плані.

Результати численних досліджень доводять, що діяльність спів­робітників митної служби слід відносити до таких видів професійної діяльності, які ставлять підвищені вимоги до фізичного й психічного здоров’я професіоналів, що зумовлює необхідність комплексної розробки програми психологічного забезпечення професійного здо­ров’я фахівців [1; 2; 3; 4; 9 та ін.]. А дослідження емоційного профілю професійного здоров’я співробітників митної служби становить безсумнівний інтерес, оскільки дає змогу по-новому подивитися на поведінку суб’єкта професійної діяльності.

Виходячи з актуальності заявленої проблеми, спробуємо презен­тувати її теоретико-емпіричний аналіз. Метою такого аналізу є розкриття змісту і структури емоційної стійкості співробітників мит­ної служби у соціально складних ситуаціях та визначення психо­логічних умов її забезпечення.

У цій статті психологічне забезпечення професійного здоров’я фахівців, які працюють у соціально складних ситуаціях, буде розгля­датись як складник загальної концепції психологічного забезпечення професійної діяльності [3], а емоційна стійкість - як системна якість особистості, що забезпечує цілеспрямовану поведінку людини та її високоефективну діяльність у складних напружених ситуаціях. Розуміння емоційної стійкості як інтегративної, полісистемної якості дає змогу її розглядати з позицій системного підходу [7].

Т • ’ V •• • О •

У цьому ракурсі пропонуємо структуру емоційної стійкості осо­бистості, яка включає такі компоненти: біосоціальний, що пов’язаний із проявами типологічних властивостей темпераменту; мотиваційний, що характеризує диспозицію мотивації; афективний, який відображає емоційний досвід особистості; інтелектуальний, що визначає спро­можність суб’єкта оцінити ситуацію, зробити прогноз можливих змін цієї ситуації та прийняти правильне рішення [8].

Аналіз психологічної літератури дає підстави стверджувати, що соціально складна ситуація характеризується взаємодією зовнішніх і внутрішніх чинників, котрі сприяють чи перешкоджають спромож­ності суб’єкта розв’язати їх. До зовнішніх чинників соціально склад­ної ситуації належать обмежений термін її вирішення; навколишні обставини, які виявляються занадто складними для їх подолання; ризик для здоров’я людини, а іноді й для життя; зміна ситуації та швидкоплинність обставин; брак сторонньої підтримки. До внутріш­ніх чинників належать усвідомлення перебування людини у соціально складній ситуації, зокрема в умовах ризику та загрози для власного здоров’я; невизначеність у пошуку оптимального рішення; боротьба мотивів між “хочу” і “можу”, “бажаю” та “можливо”; психологічна перевантаженість, тривожність і невпевненість у власних силах.

Співробітник митної служби, який перебуває у соціально склад­ній ситуації, отримує інформацію відносно різних її елементів, а саме: про зовнішні умови, про свої практичні стани, про результати власних дій. Обробка цієї інформації здійснюється за допомогою пізнавальних, емоційних та поведінкових процесів. Результати оброб­ки інформації в цих трьох аспектах впливають на подальшу поведінку особистості у соціально складній ситуації. Порушення рівноваги між окремими елементами ситуації кваліфікується як усвідомлення складності, що означає певний рівень загрози для реалізації постав­леної мети діяльності. Сигнал загрози призводить до зміни актив­ності, яка в результаті розшифровки значення цієї інформації для суб’єкта набуває форми негативних емоцій різної модальності й сили.

Таким чином, закономірним є висновок про те, що здатність розв’язати соціально складну ситуацію значною мірою залежить від наявного емоційного ресурсу та особливостей суб’єкта митної діяль­ності. Конкретному розкриттю такої залежності стосовно співробіт­ників митної служби присвячено це емпіричне дослідження.

До дослідження було залучено 87 співробітників митної служби із різним стажем роботи. Дослідження проводилось у стандартних умовах (щодо порядку тестування й умов його проведення, інструк­цій до методик, обрахунків та інтерпретації даних). Блок діагностич­них методик складався із таких: методика оцінки “Емоційного інте­лекту” (Н. Холл), методика визначення рівня невротизації (Л. І. Вас­серман), методика “Визначення стану фрустрації” (В. В. Бойко), ме­тодика “Діагностика рівня соціальної фрустрованості” (Л. І. Вассер­ман), методика “Діагностика емоційності” (В. М. Русалов); самооцін - ний тест “Характеристика емоційності” (Є. П. Ільїн), опитувальник темпераменту (Я. Стреляу), тест “Формула темпераменту” (А. Бєлов), методика оцінки тривожності (Ч. Спілбергера), методика “Мотивація досягнення успіху” (Т. Елерс), тест “Порівняння подібних фігур” (Каган), тест “Вбудованих фігур” (Уткін) та опитувальник стильової саморегуляції поведінки (В. Моросанова).

На основі отриманих результатів виявлено три групи досліджу­ваних: 1-ша группа (44 %) - інспектори з високим рівнем емоційної стійкості; 2-га група (47 %) - із середнім; 3-тя група (9 %) - із низь­ким рівнем. Динаміка емоційної стійкості трьох груп обстежуваних виявлялась у фонових умовах (1-й етап), коли вплив психотрав - муючих факторів був найменшим, і в соціально складних ситуаціях (2-й етап), коли досліджувані перебували під впливом дії різних стрес-факторів професійної діяльності. Також виявлено, що під впливом дії стрес-факторів кількість досліджуваних із високою емоційною стійкістю знизилася з 44 % на 1-му етапі до 20 % на 2-му етапі; кількість досліджуваних із середнім рівнем зменшилася із 47 % на 1-му етапі до 36 % на 2-му етапі; із низьким рівнем - із 9 % на 1-му етапі до 44 % на 2-му етапі.

Подальший кількісно-якісний аналіз емоційної стійкості співро­бітників митниці передбачав оцінку показників афективного компо­нента. Отримані результативні показники показують, що в дослід­жуваних 1-ї, 2-ї та 3-ї груп є суттєві відмінності (табл. 1).

Виявлено, що досліджувані з високим рівнем емоційної стійкості мають значний досвід емоційного реагування, управління власними емоціями, розпізнавання емоцій інших людей. Досліджувані із серед­нім рівнем емоційної стійкості характеризуються середнім рівнем емоційного збудження, середнім і частково високим рівнями психо­моторної емоційності, комунікативної та інтелектуальної емоційнос­ті, високим і частково середнім рівнями емпатії, управління власними емоціями, розпізнавання емоцій інших людей.

Таблиця 1

Особливості сформованості афективного компонента у співробітників митниці із різним рівнем емоційної стійкості

Показники афективного компонента

Рівні прояву емоційної стійкості

Високий (І група)

Середній (ІІ група)

Низький (ІІІ група)

Психомоторна емоційність

26,2±0,85

29,6±0,33

36,8±2,44

Інтелектуальна емоційність

30,5±1,01

32,1±0,82

42,3±1,65

Комунікативна емоційність

25,4±0,44

30,4±0,96

37,6±3,21

Загальна емоційність

87,4±2,44

93,2±2,12

98,6±4,51

Емоційна обізнаність

5,41±0,36

3,66±0,18

3,22±0,24

Управління власними емоціями

5,82±0,24

4,02±0,04

2,85±0,94

Емпатія

3,12±0,86

4,23±0,32

1,23±0,38

Розпізнання емоцій інших людей

5,98±0,05

4,73±0,24

4,23±0,13

Невротизація

8,7±0,99

8,7±0,99

16,9±0,91

Наступний крок емпіричного аналізу полягав у виявленні фактор­ного відображення структури афективного компонента співробіт­ників митної служби. Так, виділено два найбільш значущих фактори: 1 - “загальна емоційність” - пояснює 32,2 % загальної дисперсії. Зі значним навантаженням й однаковим знаком у його складі домінують компоненти: психомоторна емоційність (0,855), інтелектуальна емо­ційність (0,877), комунікативна емоційність (0,807), загальна емоцій­ність (0,984) та невротизація (0,640); 2 - “управління власними емо­ціями” (21,6 % загальної дисперсії) - суперечливий за своїм складом і репрезентує явну опозицію складових компонентів (невротизація (-0,627) протистоїть емоційній обізнаності (0,655), управлінню влас­ними емоціями (0,870) та розпізнаванню емоцій інших людей (0,684).

Інтелектуальний компонент емоційної стійкості характеризує спроможність суб’єкта оцінити ситуацію, зробити прогноз можливих змін цієї ситуації та прийняти правильне рішення. Оцінка ситуацій, що пов’язані із ризиком та невизначеністю, залежить від здатності співробітника зібрати необхідну інформацію і прийняти рішення на її основі (навіть за умов її дефіциту). В цьому процесі значну роль віді­грає індивідуально своєрідний спосіб когнітивної оцінки інформації, когнітивний стиль, що властивий конкретному спеціалісту (табл. 2).

Таблиця 2

Особливості прояву когнітивних характеристик залежно від рівня емоційної стійкості інспекторів пасажирського відділу

Рівні прояву емоційної стійкості

Когнітивно - стильові показники

Високий (І група), %

Середній (ІІ група), %

Низький (ІІІ група), %

Імпульсивність - рефлексивність

“Імпульсивні”

33

45

73

“Рефлексивні”

67

55

27

Полезалежні - поленезалежні

“Полезалежні”

50

27

68

“Поленезалежні”

50

73

32

Переважання “полезалежних” осіб серед фахівців, котрим власти­вий низький рівень емоційної стійкості, не суперечить результатам багатьох дослідників. Так, за даними М. А. Холодної, “поленеза­лежні” суб’єкти відрізняються гнучкістю інформаційних процесів і легкістю зміни установок, активно переструктурують інформацію, висувають і перевіряють гіпотези, у той час як “полезалежні” пасивно її використовують, менш активні у відборі інформації і відчувають більші труднощі у процесі прийняття відповідальних рішень.

Вивчення інтелектуального компонента емоційної стійкості здій­снювалося також за допомогою опитувальника СПП В. Моросанової. Виявлено, що у досліджуваних із високим рівнем емоційної стійкості домінує “гармонійний” профіль саморегуляції. Для них характерні високий рівень дій, свідомого планування та програмування власної діяльності, адекватність в оцінюванні результатів, відсутність фікса­ції на невдачах, високий рівень гнучкості, швидка орієнтація в ситуації, стійкість і здатність не губитися в умовах невизначеності, творчість у підходах до розв’язання нетипових ситуацій, середній рівень самостійності, контакти з керівництвом, наполегливість у досягненні власних цілей, точність і своєчасність у корекції власних помилок. Для досліджуваних із низьким рівнем емоційної стійкості характерним є “шпилястий” профіль саморегуляції, коли у профілі одночасно представлені середні та високі показники регуляторних ланок. Це можна пояснити дією компенсаторних механізмів, коли “слабкий” бік регуляції перекривається “сильним”.

Проведений теоретико-емпіричний аналіз заявленої проблеми дає змогу зробити висновки, що емоційний профіль забезпечення профе­сійного здоров’я співробітників митної служби складає плідну основу

Щодо розробки різноманітних програм, семінарів, тренінгів з управ­ління стресом. Основний акцент у них повинен бути поставлений на формування у працівників відповідних умінь і навичок самовпливу з метою попередження тривожних станів й емоційного напруження.

Література

1. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности: Учеб. пособ. для вузов.- М.: ПЕРСЭ, 2001.- 511 с.

2. Дикая Л. Г. Психологические проблемы профессиональной деятельности. - М.: Наука, 1991.- 168 с.

3. Психология профессионального здоровья: Учеб. пособ. // Под ред. Г. С. Ни­кифорова.- СПб.: Речь, 2006.- 480 с.

4. Грибенюк Г. С. Саморегуляція як складова діяльності особистості в екстре­мальних умовах.- Проблеми загальної та соціальної психології // Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.- К., 2004.- Т. VI.- Вип. 4.- С. 73-80.

5. Корольчук М. С. Актуальні проблеми психофізіологічної діяльності військо­вих спеціалістів.- К.: КВГІ, МОУ, 1996.- 160 с.

6. Лебедев В. И. Личность в экстремальных условиях.- М.: Политиздат, 1989.­304 с.

7. Ломов В. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии // Отв. ред. Ю. М. Забродин, Е. В. Шорохова.- М.: Наука, 1984.- 444 с.

8. Подляшаник В. В. Особливості проявів емоційної стійкості особистості спів­робітників митної служби у соціально складних ситуаціях: Автореф. дис. ... канд. психол. наук.- К., 2008.- 20 с.

9. Психологічне забезпечення бойових підрозділів в екстремальних умовах: Метод. посіб. / В. Є. Шевченко, Б. В. Кравченко, С. А. Галкін, С. А. Олійник, Д. О. Коршевнюк.- К.: В/чА 0515.- 175 с.