ОСОБЛИВОСТІ СТРЕСОРНИХ ПРОЯВІВ У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

О. Раковчена

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей стресорних проявів, що проявляються у змінах різних функціональних систем організму в медичних працівників. Проаналізовано, зокрема, поведінкові, інтелектуальні, емоційні та фізіологічні прояви стресу в медичних працівників.

Ключові слова: стрес, медичні працівники, організм, функціональні системи, поведінка, інтелект, емоції, фізіологічні прояви.

Раковчена О. Особенности стрессорных проявлений у медицинских работников. В статье представлены результаты эмпирического исследования особенностей стрессорних проявлений, которые проявляются в изменениях разных функциональных систем организма у медицинских работников. Проанализированы, в частности, поведенческие, интеллектуальные, эмоциональные и физиологичные проявления стресса у медицинских работников.

Ключевые слова: стресс, медицинские работники, организм, функциональная система, поведение, интеллект, эмоции, физиологические появления.

Rakovchena O. Medical Workers’ Features of Stress Displays. In the article the results of empiric research of features of displays of stress are presented in the changes of the different functional systems of organism for medical workers. The conduct, intellectual, emotional and physiology displays of stress are analysed for medical workers.

Key words: stress, medical workers, organism, functional system, conduct, intellect, emotions, physiological appearances.

Проблема професійного здоров’я людини останнім часом привертає до себе особливу увагу. Одним із важливих аспектів цієї проблеми є явище професійного стресу, що спричинює ускладнення здоров’я працівників. У теперішній час існує чимало професій, для яких імовірність виникнення професійного стресу є дуже високою. Професійна діяльність медичних працівників належить до найбільш складних та відповідальних видів діяльності людини. Вона характеризується значним інтелектуальним навантаженням, а в окремих випадках вимагає і більше фізичних зусиль та витривалості, уваги й високої працездатності в екстремальних умовах [7, 4].

Якість та ефективність праці медичних працівників багато в чому залежить від умов їх праці та стану здоров’я. Умови й характер праці

Різних категорій та професійних груп працівників охорони здоров’я заслуговують особливої уваги в питанні охорони їх здоров’я, оскільки за родом своєї діяльності вони можуть піддаватися впливу різних негативних чинників виробничого середовища, таких як висока нервово-емоційна напруга, вимушена робоча поза, надмірна напруга аналізаторних систем, дискомфортний мікроклімат, недостатнє освітлення робочих місць, шкідливі хімічні речовини, біологічні агенти, шум, вібрація, ультразвук, іонізація, лазерний вплив тощо [7, 4].

Останнім часом значно розширилися дослідження психології праці та здоров’я медичних працівників. Ця проблематика знайшла відображення в роботах Г. С. Абрамової, Г. І. Куценко, В. Ф. Мі - накова, Т. І. Рогнинської [6], Є. І. Сошникова [7], Ю. А. Юдчиць [1], Л. М. Юр’євої [9], Б. А. Ясько [10] та ін., проте вони не охоплюють достатньою мірою всі необхідні аспекти, а проблема професійного стресу в медичних працівників практично не була предметом спеціального наукового розгляду, що й зумовило вибір теми нашого дослідження.

На підставі аналізу наукової літератури та проведених нами попередньо теоретичних досліджень під професійним стресом у медичних працівників ми розуміємо специфічну форму порушення фізіологічної та психічної діяльності медичних працівників, яка виникає у відповідь на негативний вплив робочої ситуації, що виникла в медичній організації і яка зумовлена індивідуально-психологічними характеристиками медичних працівників (особистісними, соціально - демографічними й організаційно-професійними) [4, 60].

Професійний стрес може виявлятись у змінах різних функціональних систем організму, а інтенсивність порушень може варіювати від невеликої зміни емоційного настрою до серйозних захворювань. Відповідно до підходу російського вченого Ю. В. Щербатих [8, 35] щодо класифікації стресорних проявів ми будемо окремо розглядати поведінкові, інтелектуальні, емоційні та фізіологічні прояви стресу.

Метою емпіричного дослідження є вивчення особливостей проявів професійного стресу в медичних працівників.

У рамках дослідження нами визначено такі завдання:

1) вивчити інтелектуальні ознаки професійного стресу в медичних працівників;

2) визначити зміни поведінкових реакцій при професійному стресі в медичних працівників;

3) проаналізувати прояви професійного стресу в медичних працівників у вигляді емоційних симптомів;

4) розглянути зміни фізіологічних процесів під час професійного стресу в медичних працівників.

Загальні підходи до дослідження та вибору його методів, критерії аналізу отриманих даних визначено нами відповідно до завдань дослідження, створеної моделі професійного стресу в медичних працівників та з урахуванням вимог до організації емпіричного дослідження.

Дослідження проводилося в ряді медичних установ різного типу (поліклініки, відділення стаціонару, лікарня швидкої медичної допомоги, приватна клініка) міста Києва. У дослідженні брали участь 140 лікарів різних спеціальностей віком від 23 до 66 років, чоловіків -

51,4 % , жінок - 48,6 %.

Для проведення дослідження проявів професійного стресу в лікарів застосовано авторську розробку російського вченого Ю. В. Щербатих “Комплексна оцінка проявів стресу” [8, 229], яка дає змогу проаналізувати та оцінити наявні прояви стресу в інтелектуальній, поведінковій, емоційній і фізіологічній сферах життєдіяльності медичних працівників. Математична обробка даних та представлення результатів здійснювалися за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм 8Р88 (версія 13) [3, 102].

Вирішуючи перше завдання дослідження, проаналізуємо зміни інтелектуальних процесів під час стресу в медичних працівників. Дані, що характеризують прояви професійного стресу в медичних працівників у інтелектуальній сфері їхньої життєдіяльності, представлені у вигляді діаграми (див. рис. 1).

Рис. 1. Інтелектуальні ознаки прояву професійного стресу в медичних

Працівників (кількість, %)

Як бачимо, 38,6 % опитаних респондентів відзначають погіршення показників пам’яті. Постійна завантаженість свідомості обговоренням причин стресу та пошуком виходу з нього знижує ємність оперативної пам’яті, а змінений при стресі гормональний фон вносить порушення у процес відтворення необхідної інформації [8, 39]. У 30,7 % опитаних спостерігається постійне і безплідне обертання думок навколо однієї проблеми; 29,3 % відзначають важкість прийняття рішень та тривалі коливання під час вибору; 28,6 % - переважання негативних думок; 27,9 % - підвищене відволікання, а також 25,7 % - важкість зосередження. Прояви вказаних симптомів у медичних працівників можуть стати причиною встановлення неправильного діагнозу та призначення неправильної схеми лікування, що може призвести до вповільнення процесу одужання пацієнта або ж до погіршення стану його здоров’я.

Для вирішення другого завдання дослідження проаналізуємо зміни поведінкових реакцій під час стресу в медичних працівників. Дані, що характеризують прояви професійного стресу в медичних працівників у поведінковій сфері їхньої життєдіяльності, представлені у вигляді діаграми (див. рис. 2). Установлено, що в значної кількості опитаних медичних працівників спостерігаються поведінкові ознаки стресу, а саме: 60,7 % опитаних скаржаться на зменшення часу, який виділяється на спілкування з близькими і друзями; 54,3 %;

- на хронічний брак часу; 29,3 % респондентів відзначають збільшен-

Ня конфліктних ситуацій на роботі або в сім’ї; 28,6 % - порушення сну або безсоння; 22,1 % - утрату апетиту або ж надлишкове харчування, а 17,1 % - указують на низьку продуктивність діяльності. Наявність таких поведінкових ознак професійного стресу в медичних працівників указує на те, що у них відбувається як порушення режиму дня, що може призвести до погіршення стану здоров’я самого медичного працівника, порушення соціально-рольових функцій (підвищення конфліктності, зниження сенситивності під час спілкування тощо), а також професійні порушення, що можуть стати причиною збільшення помилок під час виконання звичних дій на роботі, що в діяльності медичних працівників просто недопустимо.

Рис. 2. Поведінкові ознаки прояву професійного стресу в медичних працівників

(кількість, %)

Виконуючи третє завдання дослідження, проаналізуємо емоційні прояви професійного стресу у медичних працівників. Дані, що відображають наявність у медичних працівників емоційних симптомів прояву професійного стресу, представлені у вигляді діаграми (див. рис. 3).

Так, 40,7 % опитаних відзначають у себе зменшення задоволеності життям; 37,1 % - дратівливість та напади гніву; у 30,7 % опитаних спостерігаються неспокій, підвищена тривожність; у 29,3 %

- зниження самооцінки, поява відчуття провини або незадоволеності собою або своєю роботою; 22,1 % респондентів відчувають зменшення впевненості в собі, а 21,4 % медичних працівників, які брали участь в опитуванні, скаржаться на похмурий настрій.

Рис. 3. Емоційні симптоми прояву професійного стресу в медичних працівників

(кількість, %)

За наявності певних передумов вищеописані емоційні прояви стресу в медичних працівників можуть вийти за межі психологічної норми та набути психопатологічних рис, які найчастіше проявляються у вигляді різноманітних неврозів (астенічного, неврозу тривожного очікування тощо) [8, 43].

Для вирішення четвертого завдання дослідження розглянемо зміни фізіологічних процесів під час професійного стресу в медичних працівників. Дані, що характеризують зміни фізіологічних процесів під час стресу в медичних працівників, представлені у вигляді діаграми (див. рис. 4).

Фізіологічні прояви стресу стосуються майже всіх систем органів людини - травної, серцево-судинної та дихальної [8, 41]. Так, 55,0 % досліджуваних скаржаться на підвищену втомлюваність; 30,7 % - на болі у різних частинах тіла невизначеного характеру та головні болі;

26,4 % опитаних відзначають підвищення чи зниження артеріального тиску; 25,0 % - мають порушення процесів травлення (закріп, діарея, підвищене газоутворення).

Рис. 4. Фізіологічні симптоми прояву професійного стресу в медичних

Працівників (кількість, %)

Порушення нормальної діяльності окремих органів та їх систем, з одного боку, й відображення цих порушень у свідомості - з іншого, можуть призводити до комплексних фізіологічних та біохімічних порушень у медичних працівників, а саме до зниження імунітету, частих недомагань, підвищеної втомлюваності, а також до виникнення та розвитку в них різних психосоматичних і хронічних захворювань.

Вивчення проявів професійного стресу в медичних працівників підтвердило наявність у них інтелектуальних та поведінкових ознак стресу, а також проявів емоційних та фізіологічних симптомів.

Отримані дані свідчать про те, що професійний стрес на сьогодні є значною проблемою в медичних організаціях та установах і потребує впровадження спеціальних корекційно-розвивальних програм підготовки медичних працівників до запобігання та подолання ними професійного стресу.

Література

1. Абрамова Г. С., Юдчиц Ю. А. Психология в медицине: Учеб. пособ.- М.: ЛПА “Кафедра-М”, 1998.- 272 с.

2. Карамушка Л. М., Раковчена О. О. Комплексна оцінка проявів стресу у лікарів в умовах соціально-економічних змін // Лікарня в ХХ столітті: організація та управління медичною допомогою: Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф., 5-6 черв. 2008 р. / Редкол.: Г. О. Слабкий (відп. ред.) та ін.- К., 2008.- 144 с.

3. Наследов А. Д. ЗРББ: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. 2-е изд.- СПб.: Питер, 2007.- 416 с.

4. Раковчена О. О. Особливості моделі виникнення та розвитку професійного стресу в медичних працівників // Актуальні проблеми психології. Т. 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки.- К.: Міленіум, 2005.- Ч. 19.- С. 60-64.

5. Раковчена О. О. Основні прояви професійного стресу в медичних працівників // Психологічні та економічні основи забезпечення організаційного розвитку освітніх організацій: Тези наук.-практ. конф. (22-23 трав. 2008 р., м. Біла Церква) / За наук. ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Н. І. Кло - кар.- К.: Наук. світ, 2008.- 137 с.

6. Рогнинская Т. И. Синдром выгорания в социальных профессиях // Психол. журн.- 2002.- Т. 23.- № 3.- С. 85-95.

7. Труд и здоровье медицинских работников / В. Ф. Минаков, Г. И. Куценко, Е. И. Сошников и др.; Под ред. В. К. Овчарова.- М.: Медицина, 1985.- 216 с.

8. Щербатых Ю. В. Психология стресса и методы коррекции.- СПб.: Питер,

2006. - 256 с.

9. Юрьева Л. М. Профессиональное выгорание у медицинских работников.- К.: Сфера, 2004.- 263 с.

10.Ясько Б. А. Психология личности и труда врача: Курс лекций.- Р. н/Д: Феникс, 2005.- 304 с