Книги по психологии

ПОВЕДІНКА ТИПУ А ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ СУБ’ЄКТИВНОЇ КАРТИНИ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
Периодика - Психологічні перспективи

А. Большакова

Стаття присвячена проблемі вивчення факторів, що впливають на побу­дову суб’єктивної картини життєвого шляху. Показано, що одним із таких факторів є поведінка типу А (стрес-коронарна). Студенти-менеджери з домі­нуючою поведінкою типу А є орієнтованими на майбутнє, мають більш розроблені життєві перспективи та плани. Майбутніх менеджерів типу В (не схильних до стрес-коронарної поведінки) можна охарактеризувати як безтур­ботних, орієнтованих на пошук задоволень.

Ключові слова: суб’єктивна картина життєвого шляху, поведінка типу А.

Большакова А. Поведение типа А и особенности построения субъек­тивной картины жизненного пути будущих менеджеров. Статья посвящена проблеме изучения факторов, влияющих на построение субъективной картины жизненного пути. Показано, что одним из таких факторов является поведение типа А (стресс-коронарное). Студенты-менеджеры с доминирующим поведе­нием типа А более ориентированы на будущее, имеют разработанные жизнен­ные планы и перспективы. Будущих менеджеров типа В (не склонных к стресс- коронарному поведению) можно охарактеризовать как беззаботных, ориентиро­ванных на поиск удовольствий.

Ключевые слова: субъективная картина жизненного пути, поведение типа А.

Bolshakova A. Type A Behavior Pattern and Construction Characteristics of Subjective Picture of Life Course. The problem of factors of subjective picture of life course is studying. It’s presented that type A behavior pattern is such a factor. Future managers with type A behavior pattern are more future oriented. Future managers with type B behavior pattern are more oriented for the actual pleasure.

Key words: subjective picture of life course, type A behavior pattern.

Теоретичний і практичний аспекти проблеми забезпечення фізич­ного та психічного здоров’я людини завжди цікавили людство. Коло­сальні зусилля вчених у цьому напрямі, а також видатні науково - технічні досягнення ХХ - початку ХХІ ст. дали змогу перемогти деякі смертельно небезпечні інфекційні хвороби, розробити ефектив­ні технології лікування і забезпечення високої якості та тривалості життя людей, котрі страждають на тяжкі неінфекційні захворювання. У той же час сучасні умови існування, що пов’язані з інтенсифікацією темпів життя, зростанням інформаційних потоків, поглибленням еко­номічної, політичної, соціальної нестабільності, руйнуванням звичай­них цінностей і моделей поведінки, призвели до того, що одну з лідируючих позицій серед причин смертності населення більшості розвинених країн зайняли серцево-судинні захворювання. У цьому ракурсі розвиток концепції фізичного та психічного здоров’я найчас­тіше пов’язується з проблемою попередження виникнення ішемічної хвороби серця, особливо у фахівців, котрі працюють у постійному нервово-психічному й емоційному напруженні, таких, наприклад, як менеджери.

Дослідження багатьох учених показують, що такі захворювання, як атеросклероз та ішемічна хвороба серця (ІХС), є поліетіологіч - ними, тобто існує низка факторів, що сприяють їх виникненню. Зокрема, половину всіх причин розвитку ІХС складають психологічні (так звані поведінкові) фактори ризику, що повністю визначаються способом життя та особливостями емоційного реагування хворого на стресові ситуації. Під час описання психотипу хворого на ІХС вико­ристовують різні терміни, серед яких найбільш поширеним є поняття “поведінка типу А”, запропоновано кардіологами М. Фрідманом та Р. Рознеманом (Friedman M., Roseman R. Н., 1959) [1]. Ці дослідники в результаті встановлення кореляцій між ризиком виникнення серце - во-судинних захворювань та психологічними особливостями віднес­ли всі можливі форми поведінки людини до двох типів - А та В. З’ясувалося, що люди поведінкового типу А (стрес-коронарного), які в декілька разів частіше захворюють на інфаркт міокарда, характери­зуються такими рисами, як нетерплячість, надмірне занурення в робо­ту, прагнення до досягнень, суперництво, перебільшене почуття недоліку часу, кваплива мова, напруженість м’язів обличчя і тіла. Основною рисою поведінки типу А є прагнення досягати якомога більшого за мінімальний проміжок часу, долаючи будь-який опір на­вколишніх, діяльність на “зношування”, намагання впоратися з де­кількома справами одночасно та контролювати дії інших людей, не­вміння знижувати активність, очікувати, нічого не робити, відпо­чивати й ін.

Існують дані про те, що особи з поведінкою стрес-коронарного типу схильні до організації такого стилю життя та створення обста­вин, що підвищують вірогідність виникнення стресових життєвих подій. До того ж, поведінка типу А часто проявляється в них й поза ситуаціями, що її провокують [1].

Тип В характеризують більш позитивні уявлення про себе, спо­кій, задоволення життям, неквапливість, менша емоційна напруга.

У подальших дослідженнях тип А був розділений на три підкла­си. У перший входять люди замкнуті, загальмовані, стримані в міміці та жестах. Вони рідко “виходять із себе”, проте, перебуваючи в роз­дратованому стані, довго не можуть заспокоїтися. Друга група - це люди, які дуже часто нервують, але добре вміють приховувати свої почуття. Третя група - особи, котрі звикли бурхливо виражати своє ставлення до всього, що відбувається. Вони часто зриваються, гніва­ються, вступають у конфлікти, поводяться вороже. Традиційно вва­жається, що саме вороже настроєні люди частіше хворіють на ІХС [7].

Таким чином, важливість вивчення стрес-коронарної поведінки визначається її значним негативним впливом на здоров’я та загрозою життю людини. У той же час досі проведено недостатньо досліджень, що розкривали б усі аспекти цієї проблеми. Так, можна констатувати нерозробленість проблеми визначення зв’язку поведінки типу А з особливостями побудови суб’єктивної картини життєвого шляху людини.

Аналіз досліджень і публікацій показує, що останнім часом вивчення особливостей презентації у свідомості людини власного життєвого шляху (минулого, теперішнього та майбутнього) стає все більш популярним і продуктивним напрямом досліджень.

Виникнення цього напряму й основи постановки та розробки проблеми суб’єктивної картини життєвого шляху (СКЖШ) людини пов’язують із роботами таких учених, як Б. Ананьєв (1968) та С. Рубінштейн (1935, 1946, 1973). На сучасному етапі розробка цієї категорії найбільш активно проводиться в рамках подійно-біографіч - ного підходу, що розробляється такими вченими, як Р. Ахмеров, Є. І. Головаха, О. Ю. Коржова, О. А. Кронік. У рамках цього підходу СКЖШ визначається як “образ, часові виміри якого порівняні з масштабами людського життя в цілому. В цьому образі відбито не тільки минуле особистості - історія її становлення, не тільки її теперішнє - переживання поточної життєвої ситуації, але й майбутнє

- плани, побоювання надії” [5, 43]. “Цей образ виконує функції довгострокової регуляції й узгодження життєвого шляху особистості із життям інших, насамперед, значущих для неї, людей” [6, 150]. У традиції психології часу СКЖШ розглядається як “часова транспек - тива” - “особлива психічна та особистісна здатність індивіда до зв’язування у свідомості та підсвідомості свого особистого минулого, теперішнього, майбутнього” [3, 3], що є “психологічним механізмом ефективної часової регуляції людського життя” [3, 24].

Значення багатогранної СКЖШ або, в іншій термінології, часової транспективи визначається функцією регуляції життєдіяльності, яку виконують образи власного минулого, теперішнього та майбутнього, що їх створює людина. У той же час вивчення впливу поведінки на особливості побудови уявлень про власний життєвий шлях досі проведено не було, що й зумовило актуальність цього дослідження.

Метою дослідження, що зумовила формулювання відповідних завдань, було вивчення зв’язку поведінки типу А з особливостями по­будови суб’єктивної картини життєвого шляху студентів-менеджерів.

У дослідженні взяли участь 76 студентів-менеджерів другого курсу навчання у ВНЗ віком від 19 до 22 років. Об’єктом дослідження студентів-менеджерів було обрано з двох причин: по-перше, через те, що саме представники цієї професії зазнають досить значного нер­вово-психічного напруження під час виконання професійної діяль­ності [2]; по-друге, внаслідок того, що саме юнацький вік є найваж­ливішим етапом становлення зрілої особистості, коли відбувається побудова життєвих планів та перспектив, зокрема, професійне само­визначення, формуються стійкі моделі поведінки в складних життє­вих ситуаціях.

Усі психологічні характеристики вивчалися за допомогою психо- діагностичних методик, отримані результати підлягали статистичній обробці та якісному аналізу.

Для виявлення схильності досліджуваних до поведінки типу А (стрес-коронарної, відповідно до теорії Фрідмана та Розенмана) використовувався опитувальник Д. Дженкінса (Jenkins Activity Survey

- JAS).

СКЖШ досліджуваних вивчалася за допомогою низки відповід­них методик: “Психологічна автобіографія” (О. Коржова), “Оцінка п’ятирічних інтервалів” (Є. Головаха, О. Кронік, Р. Ахмеров), “Опи­тувальник часової перспективи” (Zimbardo Time Perspective Inventory

- ZTPI, F. Zimbardo, в адаптації Г. Сирцової).

Аналіз та інтерпретація даних, що були отримані в результаті застосування психодіагностичних методик, здійснювалися за двома основними напрямами. Перший - визначення рівня сформованості в досліджуваних студентів-менеджерів схильності демонструвати стрес-коронарну поведінку (типу А); другий - вивчення зв’язку між оцінками поведінкового фактору виникнення ІХС та особливостями побудови суб’єктивної картини життєвого шляху (СКЖШ).

На першому етапі аналізу даних установлено, що переважна біль­шість досліджуваних виявила схильність демонструвати поведінку типу А (28 осіб 36,84 %), або, принаймні, поведінку змішаного типу АБ (19 осіб - 25 %). Отримані дані дають підстави дійти висновку, що досить високий відсоток (36,84 %) досліджуваних студентів-ме- неджерів демонструють високий рівень прояву стрес-коронарної по­ведінки, тобто їм притаманні такі “проблемні” риси, як честолюбство, імпульсивність, нетерплячість, нездатність понизити рівень активнос­ті, прагнення все встигнути, емоційність, дратівливість, ворожість. З іншого боку, вони демонструють і певні характеристики успішної особистості: висока мотивація досягнення, дух боротьби, наполегли­вість, конкурентоспроможність та ін. Названі психологічні особли­вості також притаманні 25 % досліджуваних, але меншою мірою або лише в деяких ситуаціях.

Таким чином, аналіз результатів, отриманих за методикою Д. Джен - кінса, показує, що вже під час навчання у ВНЗ велика кількість майбутніх менеджерів демонструє або сформовану поведінку типу А, або тенденції до її розвитку (змішаний тип АБ). З одного боку, це може свідчити про наявність у таких студентів задатків ефективних управлінців, оскільки в сучасних економічних умовах саме поведінка типу А приводить до досягнення гарних результатів у професійній діяльності. З іншого боку, названі особливості негативно впливають на здоров’я та значно підвищують рівень ризику виникнення серцево - судинних захворювань.

Другий напрям аналізу експериментальних даних передбачав вивчення зв’язку між схильністю до стрес-коронарної поведінки й особливостями СКЖШ. Для вирішення цього завдання досліджува­них розподілено на дві групи. У першу потрапили студенти (28 осіб), котрі продемонстрували явно виражену поведінку типу А (поведінко - вий фактор розвитку ІХС), у другу (29 осіб) - ті, які продемонстру­вали поведінку типу В (що знижує ризик розвитку ІХС). Інтерпре­тація даних, отриманих під час використання методик діагностики СКЖШ, здійснювалася за допомогою проведення порівняльного аналізу показників досліджуваних двох груп.

На першому кроці в рамках другого напряму аналізу експери­ментальних даних установлено, що існують певні розбіжності в показниках досліджуваних двох груп за методиками “Психологічна автобіографія” та “Оцінювання п’ятирічних інтервалів” (ОПІ). Дані про статистично значущі розбіжності наведені в табл. 1.

Відповідно до процедурних особливостей методики, кількість подій життя, які вказує досліджуваний, є показником продуктив­ності побудови картини життєвого шляху, багатства психологічного часу, розробленості образів минулого та майбутнього.

Таблиця 1

Середні показники методик “Психологічна автобіографія”

Та “ОПІ”

Показники

Групи

Значення

T-критерію

Стьюдента

(р)

Тип А

Тип В

“Психологічна

Автобіографія”

Кількість подій минулого

4,21

5,28

3,431

<0,01

Кількість подій майбутнього

4,41

3,42

3,504

<0,01

Середній час антиципації

5,08

4,82

2,271

<0,05

“ОПІ (Оцінювання п’ятирічних інтевалів)”

Оцінка теперішнього

9,76

8,51

2,548

<0,05

Середня оцінка майбутнього

6,98

6,45

2,098

<0,05

Показник реалізованості

22,7 %

25,93 %

2,193

<0,05

Суб’єктивна оцінка реалізованості

29,87 %

34,5 %

3,605

<0,01

Розбіжність між психологічним та хронологічним віком

-0,37

0,93

3,306

<0,01

Коефіцієнт дорослості

93,9

103,71

2,135

<0,05

Кількість подій майбутнього, названих досліджуваними, що де­монструють стрес-коронарну поведінку (типу А), виявилася значно вищою, ніж у студентів із поведінкою типу В (1=3,504; р<0,01). До того ж, у них визначається значно вищий середній час антиципації (що вказує на віддаленість запланованих подій у майбутнє) (1=2,271; р<0,05).

Отже, хоча 36,84 % досліджуваних студентів-менеджерів демон­струють високий рівень прояву стрес-коронарної поведінки, тобто їм притаманні “проблемні” психологічні риси, їх можна охарактеризу­вати як людей, які більш серйозно замислюються над своїм майбут­нім та активніше займаються розробкою життєвих планів і перспек­тив. На відміну від цього, юнаки, що демонструють поведінку типу В, мають більш розроблені та деталізовані образи минулого (t=3,431; р<0,01), при тому що їх показник кількості очікуваних подій майбут­нього значно відстає від нормативних даних (3,42 при нормативних 4,52±0,41 [4]).

Методика “Оцінювання п’ятирічних інтервалів” дає змогу вияви­ти усвідомлювані оцінки насиченості життя. За даними, наведени­ми в табл. 1, для студентів-менеджерів, схильних демонструвати поведінкові прояви типу А, більшою мірою притаманне сприйняття свого теперішнього, майбутнього та життя в цілому як сповнених важливими, значущими подіями. Подібні показники є результатом прояву таких особистісних якостей людей коронарного типу, як че­столюбство, висока мотивація досягнення, прагнення встигнути вико­нати якнайбільше справ, неможливість понизити власну активність.

Відповідно до процедурних особливостей методики ОПІ, показ­ник реалізованості визначається через співвідношення насиченості важливими подіями прожитих років та сумарною насиченістю життя в цілому, що її очікує людина [4]. Чим більшою є відносна вага минулого у картині життя, тим вища реалізованість, тим більше значущих подій у житті людини вже відбулося. Суб’єктивна оцінка реалізованості визначається особисто досліджуваними як власне уяв­лення про відсоткову частину реалізації змісту всього життя на сьогодні.

Середні оцінки показника реалізованості та суб’єктивної оцінки реалізованості виявляються на статистично значущому рівні (t=2,193; р<0,05 та t=3,605; р<0,01 відповідно) нижчими у групі студентів, схильних демонструвати поведінку типу А. Такі дані свідчать про те, що для юнаків коронарного психологічного типу більшою мірою властиве переживання нереалізованості, уявлення про те, що основні події відбудуться в майбутньому, та саме тоді здійсниться реалізація особистісного потенціалу.

Психологічний вік (ПВ) як показник методики ОПІ, вираховується за формулою ПВ=Р (реалізованість) х ОТЖ (очікувана тривалість життя)/100 % [4]. Оптимальним є збіг психологічного віку з хроно­логічним, або його заниження, що засвідчує наявність значних життє­вих очікувань та нереалізованого творчого потенціалу. Завищений психологічний вік указує на збіднені та песимістичні життєві пер­спективи, занижений - на нереалізованість, відсутність значущих до­сягнень. Коефіцієнт дорослості є співвідношенням психологічного та хронологічного віку, що дає змогу конкретизувати попередній показник методики ОПІ. За даними табл. 1, середні показники май­бутніх менеджерів, схильних демонструвати стрес-коронарну пове­дінку, за психологічним віком і коефіцієнтом дорослості на статис­тично значущому рівні є нижчими, ніж у їх однолітків із В-поведін - кою (1=3,305; р<0,01 та 1=2,135; р<0,05 відповідно). Отже, честолюб­ні, імпульсивні, нетерплячі, надактивні, емоційні, дратівливі, мотиво­вані на досягнення, наполегливі, конкурентоспроможні юнаки відчу­вають себе дещо молодшими, їх очікування та сподівання стосовно майбутнього є інтенсивнішими, орієнтація на майбутнє - більш вира­женою.

Наступний етап статистичної обробки та якісної інтерпретації даних, отриманих у процесі дослідження, був присвячений вивченню розбіжностей у часових перспективах досліджуваних (за методикою ZTPI). Дані про статистично значущі розбіжності наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Середні оцінки за шкалами методики ZTPI

Шкали методики ZTPI

Групи

Значення t-критерію Стьюдента

(р)

Тип А

Тип В

Г едоністичне теперішнє

3,41

3,91

2,136

<0,05

Майбутнє

3,84

3,21

2,976

<0,05

Позитивне минуле

3,87

4,21

2,831

<0,01

За даними табл. 2, досліджувані з поведінкою типу В виявляють більш високі на статистично значущому рівні оцінки за такими шкалами методики ZTPI, як “гедоністичне теперішнє” та “позитивне минуле” (1=2,136; р<0,05 та 1=2,831; р<0,01 відповідно). Тобто май­бутніх менеджерів, котрі не схильні до стрес-коронарної поведінки, можна охарактеризувати як таких, що більш безтурботно сприймають своє теперішнє і життя в цілому, у своїй діяльності орієнтуються на пошук задоволень та насолоди; тепло, з відтінком сентиментальності ставляться до минулого, позитивно реконструюють пройдешні події і ситуації.

У групі студентів-менеджерів зі сформованою поведінкою типу А на статистично значущому рівні виявляється більш вираженою

Орієнтація на “майбутнє” за методикою ZTPI (t=2,976; р<0,05). Ця орієнтація передбачає поведінку, що більшою мірою визначається прагненням до цілей, досягнень і винагород у майбутньому, що дає додаткові підстави характеризувати коронарний тип особистості як амбітний та мотивований на досягнення.

Отже, результати аналізу даних, отриманих у процесі експери­ментального дослідження зв’язку між схильністю до стрес-коронар - ної поведінки, й особливості побудови суб’єктивної картини життє­вого шляху в юнацькому віці, дають змогу встановити:

1. Вже під час навчання у ВНЗ досить велика кількість майбутніх менеджерів демонструють або сформовану поведінку типу А, або тенденції до її розвитку (змішаний тип А Б). З одного боку, це може свідчити про наявність у таких студентів задатків ефективних управ­лінців, оскільки в сучасних економічних умовах саме поведінка типу А приводить до досягнення гарних результатів у професійній діяльності. З іншого боку, названі особливості негативно впливають на здоров’я та значно підвищують рівень ризику виникнення серцево - судинних захворювань.

2. Студентам-менеджерам зі сформованою поведінкою типу А притаманна більша розробленість образів майбутнього та значно вищий середній час антиципації (віддаленість запланованих подій у майбутнє), тобто їх можна охарактеризувати як людей, які більш серйозно замислюються над своїм майбутнім й активніше займаються розробкою життєвих планів та перспектив.

3. Майбутні менеджерам із поведінкою типу В мають більш де­талізовані образи минулого, при тому, що їх показник розробленості образу майбутнього (кількості очікуваних подій) значно відстає від нормативних даних.

4. Для студентів-менеджерів, схильних демонструвати поведінко - ві прояви типу А, більшою мірою притаманне сприйняття свого тепе­рішнього, майбутнього та життя в цілому як сповнених важливими, значущими подіями, що є результатом прояву таких особистісних якостей людей коронарного типу, як честолюбство, висока мотивація досягнення, прагнення встигнути виконати якнайбільше справ, неможливість понизити власну активність.

5. Для юнаків коронарного типу більшою мірою властиве пере­живання нереалізованості, уявлення про те, що основні події відбу­дуться в майбутньому, та саме тоді здійсниться реалізація особис - тісного потенціалу.

6. Майбутні менеджери, схильні демонструвати стрес-коронарну поведінку, є психологічно молодшими та менш реалізованими, їх очікування і сподівання стосовно майбутнього є інтенсивнішими, орієнтація на майбутнє - більш вираженою.

7. У групі студентів-менеджерів зі сформованою поведінкою типу А виявляється більш виражена орієнтація на майбутнє, що пе­редбачає прагнення до цілей, досягнень і винагород у майбутньому, амбітність та мотивованість на досягнення.

8. Майбутніх менеджерів типу В (не схильних до стрес-коронар - ної поведінки), можна охарактеризувати як безтурботних, орієнто­ваних на отримання насолоди й задоволення від життя.

9. З одного боку, поведінкові особливості типу А значно підви­щують рівень ризику виникнення серцево-судинних захворювань. Із другого - високі оцінки майбутніх менеджерів за цією поведінкою пов’язані з такими особливостями суб’єктивної картини життєвого шляху, що забезпечують спрямованість у майбутнє, мотивацію досягнення, прагнення до успіху. Отже, однозначно стверджувати, що треба обов’язково коригувати стиль поводження за типом А, було б недоцільним спрощенням проблеми.

Перспективи подальших досліджень із цієї проблеми мають полягати у вивченні зв’язку особливостей побудови суб’єктивної картини життєвого шляху з різними складниками стрес-коронарної поведінки, такими як: амбіційність, нетерплячість, енергійність, воро­жість, дефіцит часу, специфічність поведінки, стримування емоцій, прихильність до суперництва, занурення в роботу та ін.

Література

1. Бурлачук Л. Ф. Психология жизненных ситуаций [Текст]: Учеб. пособ. / Л. Ф. Бурлачук, Е. Ю. Коржова.- М.: Рос. пед. агентство, 1998.- 263 с.

2. Гусева А. С. Служебная карьера [Текст] / А. С. Гусєва, Е. В. Охотский.- М.: Экономика, 1998.- 304 с.

3. Ковалев В. И. Психологические особенности личностной организации вре­мени жизни: Автореф. дисс. ... канд. психол. наук.: спец. 19.00.01 “Общая

Психология и методология психологии” / В. И. Ковалев.- АН СССР; Ин-т психологии.- М., 1979.- 25 с.

4. Коржова Е. Ю. Методика “Психологическая биография” в психодиагностике жизненных ситуаций [Текст]: Метод. пособ. / Е. Ю. Коржова; под ред. Л. Ф. Бурлачука.- К.: МАУП, 1994.- 109 с

5. Кроник А. А. Каузометрия [Текст]: Методы самопознания, психодиагнос­тики и психотерапии в психологии жизненного пути / А. А. Кроник, Р. А. Ахмеров.- М.: Смысл, 2003.- 258 с.

6. Кроник А. А. Субъективная картина жизненного пути как предмет психо­логического исследования [Текст] / А. А. Кроник // Психология личности и образ жизни: Сборник.- М.: Наука, 1987.- С. 149-152.

7. Малкина-Пых И. Г. Психосоматика [Текст]: Справочник практического психолога / И. Г. Малкина-Пых.- М.: Эксмо, 2004.- 992 с.