Книги по психологии

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Периодика - Психологічні перспективи

Л. Коробка

У статті розглядається поняття “психічне здоров’я студентської молоді”; аналізуються соціально-психологічні фактори, які впливають на психічне здоров’я студентів. Наводяться результати емпіричного дослідження деяких проблемних аспектів психічного здоров’я студентів-першокурсників та акцен­тується на необхідності психолого-педагогічної допомоги у збереженні їх психічного здоров’я.

Ключові слова: психічне здоров’я, студенти, страх, тривожність, адаптація.

Коробка Л. Исследование влияния социально-психологических факто­ров на психическое здоровье студенческой молодежи. В статье рассматри­вается понятие “психическое здоровье студенческой молодежи”; анализируют­ся социально-психологические факторы, которые воздействуют на психическое здоровье студентов; приводятся результаты эмпирического исследования неко­торых проблемных аспектов психического здоровья студентов-первокурсников и акцентируется необходимость психолого-педагогической помощи в сохранении их психического здоровья.

Ключевые слова: психическое здоровье, студенты, страх, тревожность, адаптация.

Korobka L. Research of Influence of Social and Psychological Factors on the Psychical Health of Student Young People. The article discusses the notion of “mental health of the student youth”; analyses the social and psychological factors that affect the mental health of the students; adduces the results of empirical research of some problem aspects of the first-year students’ mental health and emphasizes the necessity of the psychological and pedagogical assistance to preserve their mental health.

Key words: psychical health, students, fear, anxiety, adaptation.

Сучасний світ через свою динамічність та суперечливість ство­рює різноманітні проблеми для людини і владно втручається в її особистісний простір; спричиняє зростання негативного впливу на особистість різних чинників, збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень, загострення почуття страху, невизначе­ності, невпевненості, розгубленості, а інколи й розчарування. Усе це негативно впливає на стан здоров’я людини загалом і на стан її психічного здоров’я зокрема. Саме тому виникає потреба в пошуку шляхів збереження та соціально-психологічної підтримки психічного здоров’я людини з урахуванням різних умов її життєдіяльності.

У цьому сенсі психічне здоров’я сучасної студентської молоді, його збереження та соціально-психологічна підтримка представляють особливий інтерес для дослідників, оскільки саме цей період життя людини характеризується наявністю багатьох стресогенних факторів.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що проблему пси­хічного здоров’я науковці переважно розглядають з урахуванням того розуміння особистості, що складається в рамках тієї чи іншої теоре­тичної концепції особистості (А. Адлера, Г. Айзенка, А. Бандури, Е. Еріксона, Дж. Келлі, Р. Кеттела, А. Маслоу, Г. Олпорта, К. Роджер­са, Д. Роттера, Б. Скіннера, З. Фрейда, Е. Фрома, К. Хорні, К. Юнга).

Серед українських та російських дослідників питання, пов’язані з різними аспектами психічного здоров’я, розглядали: О. В. Алексєєв (настрій і здоров’я); М. Й. Боришевський (психологія самоактивності й суб’єктного розвитку особистості як саморегульованої соціально - психологічної системи); Б. С. Братусь (аномалії особистості); Л. Д. Дьоміна, І. О. Ральникова (психічне здоров’я та захисні меха­нізми особистості); Г. В. Ложкін, О. В. Наскова, І. В. Толкунова (пси­хологія здоров’я людини); С. Д. Максименко (генетична психологія); В. М. М’ясищев (біопсихосоціальна єдність особистості й біопсихо - соціальні рівні та характеристики здоров’я людини); Г. С. Ники­форов (психологія здоров’я); В. М. Панкратов (саморегуляція психіч­ного здоров’я); Д. Д. Федотов (збереження психічного здоров’я);

О. В. Хухлаєва (особливості психічного здоров’я та його збереження у дошкільників і молодших школярів); О. Я. Чебикін (проблема емоційної стійкості) й інші.

Серед ряду авторських позицій переважають наукові погляди, згідно з якими, психологічне здоров’я розуміється як здатність осо­бистості до самореалізації, самоактуалізації, адекватного самопри - йняття себе та світу (Б. С. Братусь, І. В. Дубровіна, А. Маслоу,

В. Франкл).

Загалом, більшість зарубіжних психологів вважає, що сутність психічного здоров’я особистості виражається через самоповагу та ступінь виявлення тривожності. При цьому вони вказують на те, що люди, які налаштовані на позитив, мають чіткі цілі у житті, не мучать себе вічними сумнівами, невпевненістю, дурними передчуттями та песимізмом, мають хороші перспективи для збереження власного здоров’я.

Аналіз проблеми психічного здоров’я дав змогу виділити основні складники психічного здоров’я: розумове - уміння отримувати, аналізувати та використовувати необхідну інформацію; емоційне - здатність розуміти, висловлювати й регулювати свої емоції та по­чуття; практичне - здатність усвідомлювати свої потреби й інтереси, ставити відповідні цілі та досягати їх.

Дослідники в галузі проблематики здоров’я студентської молоді виділяють низку проблемних аспектів психологічного здоров’я сучас­ного студентства та визначають різні соціально-психологічні факто­ри, що впливають на нього [2; 3]. На аналізі та дослідженні деяких із них ми і зупинимося.

Час навчання у ВНЗ припадає на другий період юності, чи перший період зрілості (17-23 роки). Зазначимо, що перехідний, мар­гінальний характер соціального становища і статусу зазначеного віко­вого періоду визначає також характерні психічні особливості юнацтва, що проаналізовані у працях таких учених, як Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, В. В. Давидов, А. В. Дмитрієв, І. С. Кон, В. Т. Лісов - ський, Л. С. Славіна та ін.

Основне завдання юності - вибір професії, соціальне й особис - тісне самовизначення, що є центральним новоутворенням віку. Осно­вою самовизначення є потреба зайняти внутрішню позицію доросло­го, усвідомити себе членом суспільства, визначитися, тобто зрозуміти себе, свої можливості, своє місце й призначення у житті.

Проблема професійного самовизначення тісно пов’язана з про­блемою більш глобальної життєвої перспективи, як цілісної картини майбутнього, що доводиться в роботах Є. І. Головахи й інших [1]. Тому ми вважаємо, що для оптимізації процесу професійного само­визначення молоді необхідно оптимізувати пошук засобів вирішення широкого спектра життєвих проблем, які обумовлені включенням особистості в самостійне життя.

Зі вступом до вищого навчального закладу різко змінюються об’єктивні чинники впливу на особистість: соціальне середовище і коло спілкування, інші побутові умови (мешкання в гуртожитку, необхідність планування власного бюджету та ін.).

Цей період визначається активним входженням особистості в студентське середовище й передбачає досягнення визнання і високого статусу серед студентів-однолітків та викладачів, засвоєння певних моделей поведінки, що спрямовані на досягнення цієї мети. Нама-

Гання зайняти високий соціальний статус у студентському сере­довищі може супроводжуватися труднощами та викликати у молодої людини, різноманітні емоційні переживання. Все це обумовлює адаптаційні труднощі, призводить до руйнування сформованих сте­реотипів, нерідко негативно впливає на самопочуття студента, на стан його психічного здоров’я.

Аналізуючи фактори, що впливають на стан психічного здоров’я студентства, можна виділити також процес недостатньої ідентифі­кації молодої людини зі студентським середовищем, сприйняття його як чужого, інколи навіть ворожого.

Особливо ця ситуація актуальна для студентів-першокурсників і, передусім, для студентів, котрі народилися в сільській місцевості, в інших містах, які вперше зіткнулися з новими, відмінними від шкіль­них, вимогами, є відірваними від родини та друзів. Цьому контин­генту студентів необхідно адаптуватися не тільки до нових умов студентського середовища, а ще й пережити складний процес адаптації до нових умов життя.

Від особливостей протікання адаптаційного процесу до навчання у ВНЗ безпосередньо залежать навчальні успіхи студентів, їх самооцінка, психосоматичне здоров’я, подальша соціалізація та про­цес становлення самодостатньої особистості.

У дослідженнях особливостей процесу адаптації першокурсників до навчання у ВНЗ виділено такі його характеристики: негативні переживання, пов’язані із закінченням школи, зміною колективу, розлукою зі шкільними друзями; невизначеність мотивації вибору професії, недостатня психологічна готовність до неї; низький рівень розвитку основ саморегуляції поведінки і діяльності; необхідність пошуку оптимального режиму праці й відпочинку в нових умовах, налагодження побуту й самообслуговування (особливо за умови проживання в гуртожитку); нарешті, відсутність навичок самостійної навчальної діяльності й ін.

Таким чином, студенти-першокурсники мають пристосуватися до умов життя і діяльності згідно з новими соціальними функціями й особливостями роботи вищого навчального закладу. У процесі адаптації їм необхідно подолати низку об’єктивних та суб’єктивних труднощів.

До об’єктивних труднощів належать ті, які визначаються середо­вищем, зовнішніми обставинами, особливостями діяльності конкрет­ного ВНЗ. На них студент не може здійснювати безпосередній вплив, змінювати чи корегувати їх на свою користь.

Суб’єктивні труднощі обумовлені індивідуальними особливос­тями анатомо-фізіологічного, психічного та соціального розвитку особистості. Це і загальний інтелектуальний розвиток, і спеціальні здібності або їх відсутність, і риси характеру й тип темпераменту індивіда, і сила його нервової системи, і особливості спрямованості особистості (інтереси, мотиви, переконання, ціннісні орієнтації, ідеа­ли тощо), рівень розвитку її самосвідомості, прагнення до самопіз­нання, самоосвіти і самовиховання.

Проаналізована соціальна ситуація розвитку особистості студент­ства потребує вироблення в молодої людини певних стратегій вирі­шення труднощів, стратегій самопізнання та саморозвитку, стратегій збереження психічного здоров’я і розвитку ресурсних можливостей особистості.

Реальна ситуація, з якою ми стикаємося на практиці, говорячи про особистість юнака (студента) як суб’єкта, самопізнання, самороз­витку та самозбереження здоров’я, показує недостатньо сформовану систему ціннісних орієнтирів, у центрі якої перебувають цінності особистісного саморозвитку і самореалізації як умови надбання психічного та психологічного здоров’я особистості.

На основі аналізу науково-психологічної літератури можна ви­значити поняття “психічне здоров’я студентської молоді”, під яким слід розуміти таке функціонування психіки, яке забезпечує гармоній­ну взаємодію з навколишнім світом, адекватність поведінки, ефектив­ність навчальної діяльності та здійснення особистісного розвитку.

Водночас дослідники в галузі проблематики здоров’я студент­ської молоді визнають такі проблемні аспекти психологічного здо­ров’я студентства, як низький рівень задоволення собою, тенденція до заниженої самооцінки, низький рівень здатності до психологічної близькості, проблеми ціннісно-смислової сфери, недостатньо розви­нутий рівень саморегуляції емоційних станів тощо.

Проаналізовані соціально-психологічні фактори, пов’язані з пе­ріодом навчання у ВНЗ, обумовлюють адаптаційні труднощі, нерідко негативно впливають на самопочуття студента, на стан його пси­хічного здоров’я, та призводять до виникнення негативних емоційних переживань і передусім переживання страху, до формування нових та розвитку вже існуючих в особистості страхів, до підвищення загаль­ного рівня тривожності.

Це засвідчує актуальність і доречність вивчення страхів у сту­дентів у контексті проблеми їх адаптації до ВНЗ та їх вплив на стан психічного здоров’я.

У такому контексті негативний вплив на процес адаптації, на стан психічного здоров’я студентів можуть мати особистісні (індивідуаль­ні) та не відпрацьовані на попередніх етапах розвитку вікові (загальні, притаманні більшості людей певного віку) страхи індивіда (страхи, пов’язані зі спілкуванням, страх зробити помилку, відповіда­ти чи виступати публічно, страх бути висміяним чи покараним, страх бути не прийнятим у колектив тощо). Наявність стійких негативних переживань такого плану позначається як на ефективності адаптації до нових умов, викликаних зміною соціальної ситуації розвитку, появою нового соціального статусу, так і на пристосуванні безпо­середньо до умов навчання у ВНЗ, а також посилює стрес, провокує психосоматичні та фізіологічні розлади, ускладнює (а в найбільш складних випадках - унеможливлює) соціальні контакти, впливає на успішність студента, його самооцінку.

Метою нашого емпіричного дослідження був аналіз взаємов’язку переживання різних страхів, прояву особистісної тривожності студен­тів та соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у ВНЗ, які впливають на стан психічного здоров’я студентів.

Завдання дослідження полягали у виявленні рівня адаптованості та рівня особистісної тривожності студентів, визначенні кількості притаманних студентам-першокурсникам страхів; у визначенні най­актуальніших страхів у контексті адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у вищій школі; у дослідженні кореляційного зв’язку між кількістю притаманних респондентам страхів, рівнем їх особистісної тривожності та рівнем адаптованості студентів.

З огляду на завдання дослідження діагностичний комплекс вклю­чав такі методики: методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда; методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса (в адаптації для студентів ВНЗ); моди­фікований опитувальник ієрархічної структури актуальних страхів особистості, призначений для обстеження здорових осіб.

У дослідженні брало участь 40 студентів першого курсу (10 наків та 30 дівчат) факультету педагогіки і практичної психології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Мака - ренка і фізико-технічного факультету Сумського державного універ­ситету.

Якісний аналіз результатів дав змогу визначити страхи, найбільш пов’язані з процесом адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у ВНЗ: страх ситуації перевірки знань; страх відповіді перед великою аудиторією; страх контрольної роботи, страх перед екзаменами; страх невдачі, неуспіху; страх зробити помилку; страх невідповідності очікуванням оточуючих; страх самовираження; страх бути висміяним; страхи, пов’язані зі стосунками з викладачами. Респонденти, котрі високо оцінили актуальність цих страхів, мають нижчі, порівняно із середніми, показники рівня адаптованості.

Етап вторинної обробки отриманих даних із використанням мето­дів математичної статистики (а саме коефіцієнта рангової кореляції г8 Спірмена) мав за мету підтвердження гіпотези щодо існування статистично значимої кореляції між досліджуваними показниками.

Статистичний аналіз отриманих даних показав, що між показни­ками рівня тривожності та кількості страхів існує позитивний статис­тично значущий кореляційний зв’язок (г8 емп=0,351, при г8 крит. 0,05=0,31; г8 крит. 001=0,40). Між показниками рівня адаптованості й рівня тривож­ності та показниками кількості страхів і рівня адаптованості існує негативна статистично значуща кореляція (г8 емп=-0,66, та г8 емп=-0,427).

Теоретичний та емпіричний аналіз зазначеної проблеми дає під­стави говорити про існування взаємозв’язку між переживанням стра­ху та тривожності як особистісної риси і процесом адаптації першокурсників до умов навчання у ВНЗ. Так, з одного боку, високий рівень тривожності та велика кількість притаманних суб’єкту страхів (зокрема соціоцентричної спрямованості) можуть негативно впливати на ефективність процесу адаптації студента. У той же час, недоліки й негативні наслідки неефективної адаптації можуть детермінувати формування нових та розвиток уже існуючих в індивіда страхів, спричинити підвищення рівня його тривожності.

Таким чином визначені соціально-психологічні фактори, пов’яза­ні з періодом навчання особистості у ВНЗ, обумовлюють адаптаційні труднощі студентів, які супроводжуються негативними емоційними переживаннями, що негативно впливає на стан психічного здоров’я студентів.

Важливим фактором збереження психічного здоров’я молодих людей є цілеспрямована психолого-педагогічна підтримка молодої

Людини, яку можуть надати викладачі ВНЗ, психологи, котрі пра­цюють у системі психологічної служби вищих навчальних закладів.

Також важливо, щоб сама особистість проявляла активність (конкретні практичні дії) щодо збереження свого психічного здоров’я та створення оптимальних умов для самозбереження як власного психічного здоров’я, так і здоров’я оточуючих її людей.

Література

1. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределе­ние молодежи.- К.: Наук. думка, 1988.- 144 с.

2. Виноградова В. Проблеми соціалізації студентської молоді // Соціальна психологія.- 2007.- Спец. вип.- С. 150-151.

3. Заяц И. И. Некоторые аспекты психологического здоровья студентов // Психол. журн.- 2007.- № 2.