Книги по психологии

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНОГО ТРЕНІНГУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
Периодика - Психологічні перспективи

УДК 159.923.9:81’246.2 Т. В. Пастрик

У статті викладено організацію професійного тренінгу для формування білінгвізму в майбутніх психологів. Описано особливості його впровадження в навчальний процес підготовки таких фахівців.

Ключові слова: продуктивний білінгвізм, психолінгвістичний тренінг, європейський освітній простір, знання, стратегії.

Пастрык Т. В. Особенности внедрения психолингвистического тре­нинга в профессиональную подготовку будущих психологов. В статье ото­бражена организация профессионального тренинга для формирования билин­гвизма у будущих психологов. Описано особенности его внедрения в учебный процесс подготовки таких специалистов.

Ключевые слова: продуктивный билингвизм, психолингвистический тренинг, европейское образовательное пространство, знания, стратегии.

Pastryuk T. V. The Peculiarities of Psycholinguists Training Penetration in Professional Teaching of Future Psychologists. The peculiarities of organization of psycholinguistic training for future psychologists are highlighted in the article. The specifics of its penetration in professional teaching of future psychologists are described.

Key words: productive bilinguism, psycholinguistic training, European education space, knowledge, strategies.

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасні інте­граційні процеси, входження України в Європейський освітній про­стір, а також формування глобального ринку праці зумовлюють по­требу високої мобільності людських ресурсів. У Болонській декла­рації проголошується, що з метою зближення освітніх систем країн Європи необхідно зробити такі кроки: гармонізувати системи рівнів освіти, прийняти систему освіти, що базується на освітніх рівнях, усунути перешкоди в отриманні студентами всіх послуг, що мають відношення до освіти, створити Європейську систему залікових оди­ниць, а також увести таке поняття, як “Європейський простір вищої освіти”.

Вища освіта в Україні повинна забезпечувати підготовку фахів­ців, які могли б конкурувати з випускниками престижних закордон­них ВНЗ. Практика ринкових відносин у нашій країні свідчить, що нині конкурентоспроможний фахівець повинен володіти мінімум однією, а то й кількома іноземними мовами, адже іноземна мова - це друга робоча мова. Перехід на кредитно-модульну систему вимагає від студентів-психологів посилення не лише спеціалізованої підготов­ки, але й поглибленого вивчення інших дисциплін для професійної реалізації майбутніх професій.

Ми розглядаємо процес підготовки майбутніх психологів через максимальне зближення аудиторного навчання, позааудиторної робо­ти та набуття практичних навичок. Використання інтегративного навчання, зокрема психолінгвістичних тренінгів у процесі підготовки психологів дає можливість створити психологічні умови, які сприяти­муть ефективному співтовариству. Адже спільна діяльність виклада­ча й студента розглядається як партнерство, тобто співпраця в оволо­дінні певною системою знань і навичок, їх практичного застосування. У сучасних умовах як перед студентами, так і перед викладачами стоїть чимало проблем, які потребують цілеспрямованої, багатогран­ної діяльності, направленої на їх вирішення. Навчальні програми повинні будуватися таким чином, щоб створити оптимальні умови для вивчення здібностей студента та реалізації їхніх зацікавлень, тому що саме студент є головною фігурою в навчальному процесі.

На сьогодні професійний спеціаліст, який прагне бути на рівні науково-технічних досягнень, повинен володіти хоча б англійською мовою, оскільки в Інтернеті 90 % інформації викладено англійською. Важливим результатом упровадження змін у системі підготовки студентів-психологів стало поглиблене вивчення англійської мови. Тому нами розроблено психолінгвістичний тренінг, спрямований на формування продуктивного білінгвізму в майбутніх психологів.

Конструювання навчальних завдань для формування продуктив­ного білінгвізму базується на авторській теоретичній моделі продук­тивного білінгвізму. Методологічною основою конструювання моделі слугували праці Л. С. Виготського, Л. В. Засєкіної, О. О. Леонтьєва,

О. О. Селіванової, Т. О. Фасенко [2-6].

До основних змістових компонентів цієї моделі належать концеп­туальні знання, які містять лінгвістичні, текстові, соціокультурні й комунікативні. Результати аналізу цих видів знань сприяли розробці основних критеріїв оцінювання ступеня сформованості цих знань як складників продуктивного білінгвізму психолога. Перелік цих крите­ріїв розміщено в табл. 1.

Таблиця 1

Критерії сформованості знань як предметної основи продуктивного

Білінгвізму психолога

№ з/п

Основні критерії

Зміст

1

Наявність знань про психоло­гічну основу мовних явищ

Адекватне встановлення психологіч­ного підмета, присудка, роду, числа, відмінка

2

Наявність знань про мовні універсали, їх національно - культурну специфіку

Адекватне встановлення перекладаць­ких універсалій, а також національно - специфічних реалій

3

Наявність знань про типи інформації

Адекватне встановлення когнітивної, емоційної, естетичної інформації та засобів їх вираження

4

Наявність знань про ціліс­ність та зв’язаність тексту

Адекватне встановлення засобів зв’язаності та цілісності тексту

5

Наявність знань про зміст та функції спілкування

Адекватне встановлення комунікатив­ної, інтерактивної, перцептивної функції спілкування автора й читача

Лінгвістичні знання сприяють установленню психологічної при­роди різних мовних явищ. Соціокультурні знання створюють уявлен­ня про те, що мова об’єктивно відображає світ, тому має поряд із національними реаліями, пронизаними особливостями національного характеру та етнічної свідомості, також універсальні поняттєві й логічні структури, у яких відбито основні способи пізнання діяль­ності людиною як родовою істотою. Текстові знання спонукають розглядати текст як вираження особистості його автора, виділяти специфіку жанрової належності тексту через установлення мовних засобів вираження когнітивної інформації з її інформативною метою, емоційної інформації, що справляє емоційний уплив на читача, та естетичної інформації, яка виконує конативну функцію, формуючи готовність читача до певної дії, наприклад розвитку, самовдоскона­лення тощо. Комунікативні знання дають змогу розглядати взаємодію перекладача з автором, перекладача з читачем, автора з читачем через текст як процес спілкування з реалізацією всіх його функцій: інтер­активної, перцептивної, комунікативної. Важливого значення для нашого дослідження набувають ідеї Т. В. Щербан щодо провідної ролі навчального спілкування, що ґрунтується на особистісних смислах. Адже саме особистісні смисли можуть тлумачитись як психологічні основи в критеріях продуктивності спілкування [7].


На основі виділених критеріїв сформованості знань як предметної основи продуктивного білінгвізму психологів було встановлено кри­терії сформованості перекладацьких стратегій, які містять сукупність умінь евристичної природи, зумовлених лінгвістичними, комуніка­тивними, текстовими та соціокультурними знаннями (див. табл. 2).

Таблиця 2

Критерії сформованості перекладацький стратегій як операціональної основи продуктивного білінгвізму психологів

№ з/п

Основні критерій

Зміст

1

Правильне відтворення психо­логічної основи мовних явищ

Уміння встановлювати психологіч­ний підмет, присудок, рід, число, відмінок

2

Коректне відтворення мовних універсалій та їх національно - культурної специфіки

Уміння встановлювати перекла­дацькі універсали, а також національно-специфічні реалії

3

Знаходження типів інформації в тексті

Уміння встановлювати та адекватно передавати мовою перекладу типи інформації

4

Знаходження параметрів цілісності й зв’язаності тексту

Уміння відтворювати зв’язність та цілісність тексту мовою перекладу

5

Коректне визначення змістової та функціональної сторін спілкування в діаді “автор-читач”

Уміння передавати адекватними засобами мовою перекладу змістову та функціональну сторони спілку­вання автора тексту з потенційним читачем

На основі виділених критеріїв розроблено технологію формуван­ня продуктивного білінгвізму в студентів четвертого курсу Волин­ського національного університету імені Лесі Українки спеціальності “Психологія”.

Експериментальна технологія у вигляді професійного тренінгу для психологів містить 10 блоків завдань. Розробка тренінгової про­грами базувалася на обов’язковому встановленні програмно-цільової спрямованості тренінгу, що визначається І. В. Вачковим як система навчання й підготовки професійних кадрів на відтворення цілісного феномену професійної майстерності, характерної для конкретного виду професійної діяльності [1].

Під час розробки професійного тренінгу для психологів ми вихо­дили з того, що тренінг - це, по-перше, форма активного навчання майбутніх фахівців. Він передбачає передачу знань, умінь та навичок із перегляду як специфічного виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності. По-друге, він є методом створення оптимальних умов не лише для професійного саморозкриття студентів, а й особистісного зростання. Це передбачає самостійний пошук способів розв’язання як професій­них завдань, так і особистісних проблем, пов’язаних із майбутньою діяльністю.

Перед початком реалізації професійного тренінгу зі студентами обговорювались основні складники концептуальної моделі продук­тивного білінгвізму, з’ясовувався зміст усіх видів знань та особливос­ті перебігу перекладацьких стратегій. Значна увага зосереджувалася на розумінні студентами мотиву, установки й інтенції в їх професій­ній діяльності. Кожен блок професійного тренінгу починається з тре- нінгової зарядки, вправ, які вдосконалюють уміння та автоматизують навички з мнемотехніки, логічних операцій, що базуються на понят­тєвому мисленні й самостійному моделюванні ситуації.

Розглянемо приклади таких вправ.

1. Вправа з мнемотехніки “Слова”. Студентам зачитується низка слів із постійним нарощуванням ряду з одного семантичного поля, яке є відповідним до тематики заняття.

2. Вправа з мнемотехніки “Числа”. Студентам пропонується числовий ряд на слух (10, 12, 22, 71, 84, 33) для відтворення спочатку рідною, а потім іноземною мовою.

3. Вправа з мнемотехніки “Сніжний ком”. Викладач читає пер­ший рядок твору - поезії, конкретний студент її відтворює іноземною мовою; тоді викладач читає другий рядок, той самий студент повторює перший рядок і перекладає інший, у результаті два рядки; викладач читає третій рядок. Мета іншого студента полягає в тому, щоб відтворити попередні два рядки та перекласти третій, таким чином, відтворивши три рядки.

4. Вправа з мнемотехніки “Запам’ятовування тексту”. Сту­дентам пропонується текст іноземною мовою, який вони сприймають на слух, а потім їх просять відтворити конкретну інформацію з цього тексту (обсягом 3-4 речення) спочатку іноземною, а потім - рідною мовою.

Основна мета вправ мнемотехніки - це розвиток обсягу оператив­ної пам’яті, засвоєння мнемічних прийомів запам’ятовування. Мне­мотехніка дає змогу розвивати когнітивно-лінгвістичні стратегії, які ґрунтуються на психологічних механізмах мовленнєво-мисленнєвої діяльності особистості.


Розглянемо приклади вправ із розвитку поняттєвого мислення й логічних операцій.

1. Вправа “Мисленнєві операції”. Студентам у швидкому темпі зачитується ряд із трьох чисел рідною мовою. Після цього вони повинні відтворити цей ряд іноземною мовою, про цьому спочатку додавши до цих чисел 1, а потім віднявши від кожного з них 10.

2. Вправа “Біжучість мислення”. Студентам пропонується у високому темпі дієслово, яке вони повинні відтворити у всіх можли­вих варіантах теперішнього, минулого та майбутнього часу англій­ською мовою, наприклад:

Іти (go, goes, is going, are going, am going).

Йшов (has gone, had gone, was going, were going).

Піде (Shall go, will go, will be going).

Метою цих вправ є підтримання гнучкого та швидкого темпу мислення, підтримки пам’яті в мобілізованому стані.

Третій вид вправ - моделювання ситуації, спрямований на розвиток усіх стратегій - особистісних, конативних та когнітивно - лінгвістичних. Розглянемо їх докладніше.

1. Вправа з моделювання ситуації “Контекст ”. Студентам про­понується рідною мовою низка словосполучень, у яких вони повинні швидко знайти синонім до ключового слова, у конкретному випадку

- до слова ставити:

Ставити заплату - накладати заплату.

Ставити термометр - вимірювати термометром.

Ставити діагноз - визначати діагноз.

2. Вправа з моделювання ситуації “Продовження речення”.

Студентам пропонується одне речення рідною мовою, на основі якого вони один за одним повинні продовжити розповідь англійською мовою.

Тренінгова зарядка, що спрямована на розвиток усіх перекла­дацьких стратегій - особистісних, контрактивних, когнітивно-лінгвіс - тичних, слугує певним психологічним налаштуванням студентів на подальшу роботу. Ця робота спрямовується на формування всіх видів знань, виділених у моделі продуктивного білінгвізму психолога, - соціокультурних, текстових, лінгвістичних та комунікативних.

Із метою формування соціокультурних знань протягом заняття другий етап тренінгової зарядки містив інтерпретацію смислу та пе­реклад прислів’їв з англійської на українську мову. Робота над прислів’ями полягала в їх глибинній інтерпретації для знаходження особливостей етнічної свідомості українців, що задає правильний напрям у пошуку еквівалента.

Третій етап заняття (розрахований на 15-20 хв) спрямовувався на формування комунікативних знань майбутніх психологів. Цей етап проводиться у формі ділової гри, інтерв’ю, конференції, переговорів, дискусії. Студентам заздалегідь пропонувалося підготовити фрагмент доповіді рідною мовою (3 хв) на визначену тему. На занятті викладач обирає студента, який синхронно передає фрагмент доповіді іншого.

Мета цього етапу полягає у формуванні комунікативних знань та, відповідно, конативних стратегій. Наступний етап заняття в перших п’яти блоках був представлений синхронним перекладом фрагментів текстів у лінгафонному кабінеті, а в останніх блоках - перекладом художніх текстів. Тексти на суспільно-політичні теми були зібрані разом із аудіозаписами.

Елементи синхронного перекладу є дуже важливими в розумінні того, що створюється жива ситуація комунікації, це передбачає охоплення як змістової, так і функціональної сторін спілкування. Ця робота також передбачає формування мовних знань і тих мисленнє - вих механізмів, які лежать у їх основі.

Таким чином, використання психолінгвістичного тренінгу для формування білінгвізму в майбутніх психологів дає змогу дійти вис­новку про перспективність його використання у фаховій підготовці спеціалістів цього профілю.

Література

1. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга / Вачков И. В. - М. : Ось-89, 1999. - 176 с.

2. Выготский Л. С. Мышление и речь / Выготский Л. С. - М. : Лабиринт, 2001.

- 368 с.

3. Засєкіна Л. В. Когнітивна модель перекладацького процесу / Л. В. Засєкіна // Філол. студії. - Луцьк : Волин. акад. дім, 2002. - № 2. - С. 70-76.

4. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / Леонтьев А. А. - М. : Смысл, 2005. - 288 с.

5. Селыванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации / Селыванова Е. А. - К. : Брама, 2004. - 336 с.

6. Фесенко Т. А. Концептуальные основы перевода / Фесенко Т. А. - Тамбов : ТГУ, 2001. - 124 с.

7. Щербан Т. Д. Психологія навчального спілкування : монографія / Щербан Т. Д.

- К. : Міленіум, 2004. - 346 с.