Книги по психологии

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ПІДЛІТКІВ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬСЯ У ЗАКЛАДАХ ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ
Периодика - Психологічні перспективи

О. Чернявська

У статті аналізуються особливості формування здорового способу життя у підлітків, які виховуються в закладах інтернатного типу. Показано психологічні особливості підлітків-депривантів та обґрунтовано модель корекційної роботи з таким контингентом. Визначено оптимальну модель тренінгової програми.

Ключові слова: здоровий спосіб життя, депривація, навички соціальної поведінки, тренінг.

Чернявская Е. Особенности формирования здорового способа жизни у подростков, которые воспитываются в учереждениях интернатного типа.

В статье обозначены особенности формирования здорового образа жизни детей, которые воспитываются в условиях родительской депривации. Показана специ­фика работы с такого вида контингентом, а также выявлены черты личности подростков-депривантов. В статье обусловлены психологические аспекты построения коррекционной модели работы практического психолога с учащи­мися школ-интернатов, некоторые теоретические и прикладные аспекты коррекционной и развивающей работы с подростками.

Ключевые слова: здоровый образ жизни, депривация, навыки социаль­ного поведения, тренинг.

Chernyavska O. Features of Forming of Healthy Method of Life for Teenagers which are Educated in Boarding-School. The features of forming of healthy way of life of children which are educated in the conditions of paternal deprivation are marked in the article. It is shown the specifics of work with such category of children. The peculiarities of deprived personality are exposed. In the article the psychological aspects of correction work of practical psychologist with deprived children are presented.

Key words: healthy model of life, deprivation, social behaviour, training.

Демократизація освіти, надання їй державно-національної спря­мованості вимагають від психолого-педагогічної науки пошуку нових шляхів якісного вдосконалення виховання підростаючої особистості. Відбувається робота над створенням такої моделі вихованості люди­ни, яка б давала їй змогу оптимально вирішувати складні проблеми своєї життєтворчості, успішно досягати індивідуальні й суспільні цілі. Особлива увага звертається на розробку нових виховних техно­логій, які б забезпечували формування і розвиток у підростаючої особистості насамперед духовних цінностей як домінуючих і вирі­шальних у розвитку ціннісної сфери людини.

Директивна педагогіка розглядає виховний вплив за схемою “ви­мога - дія”. Однак ця схема не розкриває суттєвих особливостей розвитку підростаючої особистості, не відображає всіх тонкощів реакції індивіда на поставлену вимогу, нівелюючи активну роль особистості у життєтворчості. Така схема повністю позбавляє твор­чості. Поведінка людини, яка організується за допомогою автори­тарних вимог, штовхає дитину на конформізм, абсолютно не розвива­ючи позитивної мотивації вчинків. Виникає схильність до симуляції дій за переконанням.

Охорона дитинства, створення необхідних умов для всебічного розвитку особистості - пріоритетне завдання будь-якого цивілізова­ного суспільства. Особливо це стосується дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування.

Проблема організації та проведення навчальної і корекційної роботи завжди перебували в центрі уваги не тільки науковців, а й педагогів-практиків. Проте проблема формування здорового способу життя довгий час залишалася поза увагою дослідників. Тому звернен­ня до цієї проблематики є досить актуальним і становить науковий інтерес.

Мета нашого дослідження полягала у визначенні рівня сформо - ваності знань про здоровий спосіб життя та сформованості відповід­них практичних навичок і правил поведінки, а також різних соціаль­них умінь та навичок і їх утілення у житті.

Складність дослідження полягала в розмежуванні двох ліній: дослідження з метою уточнення теоретичних положень проблеми і безпосередня практична робота з метою виявлення ефективних шля­хів створення оптимальної моделі поведінки вихованців.

Методика й організація дослідження. Для проведення дослід­ження ми обрали такий методичний інструментарій: спостереження, тестування, ситуації колізії, контет-аналіз, експертні оцінки. Специ­фіка дослідження практичного психолога в умовах школи-інтернату найбільш складна й відповідальна, оскільки психолог має справу із конкретним виявом бажань, переживань, пізнавальними процесами та діями депривованої дитини. Ефективний вплив ґрунтується на основі чітких теоретичних уявлень про норму здійснення дій, про норму переживань, про норму протікання психічних процесів, про норму цілепокладання в тому чи іншому віковому періоді (у нашому випадку - підлітковий вік).

Наші дослідження та наукові спостереження виявили, що діти, які перебувають у закладах інтернатного типу, значно відрізняються від своїх ровесників, котрі відвідують загальноосвітні школи. Учням, котрі виховуються в умовах батьківської депривації, притаманні такі тенденції: вороже ставлення, недовіра, інфантилізм, здатність до шаб­лонності, стереотипність, споживацьке ставлення, низький соціальний рівень (обізнаність у нормах культури, загальний рівень розвитку).

Тому, працюючи в цьому ключі, пріоритетним завданням висту­пає виділення норм психічного розвитку дітей, які виховуються в умовах батьківської депривації, коло соціальних проблем, з якими найчастіше стикаються вихованці, та створення отимальної розвиваль - ної програми з формування навичок соціальної поведінки, що дасть змогу обґрунтувати основні аспекти роботи практичного психолога.

Результати нашого наукового дослідження показали, що у вихо­ванців досить деформовані духовні пізнавальні й естетичні потреби, спостерігається високий рівень агресивності й тривожності, неаде­кватні прояви самооцінки, байдуже ставлення до власного здоров’я та нехтування правилами здорового способу життя. У багатьох учнів немає стійких навичок навчальної, побутової і суспільно корисної праці, спостерігаються серйозні порушення й у психічному розвитко­ві. Слід особливо наголосити на проблемі інфантилізму, нерозвине­ності соціальних умінь та навичок, на споживацькому ставленні до всього.

Провівши методику визначення ціннісних орієнтацій Рокича, ми визначили, що шкала здоров’я має досить низькі показники. Це можна пояснити недостатньою культурою, обізнаністю у питаннях щодо здоров’я, нерозуміння пріоритетів здорового способу життя, самої цінності здоров’я. Крім того, як виявилось у процесі нашої бесіди, вихованці не можуть розмежувати духовне здоров’я, психічне здоров’я, фізичне здоров’я, не розуміють пріоритетів, цінностей здо­рового способу життя. Багато хто з них мають аддиктивні тенденції та шкідливі звички. Найбільш поширеними відповідями серед вихованців були: “Головне у житті бути крутим, здоров’я - дурниці”. “У мене все в порядку, я здоровий”. “А що мені дасть у житті бути здоровим?”.

Урахувавши специфіку закладу та орієнтуючись на отримані відповіді, ми побудували свою просвітницьку програму у вигляді тренінгу, на якому учні могли б розвинути власні комунікативні вміння, соціальні знання та отримати основи знань про здоровий спосіб життя.

Запропонований нами тренінг складався із таких блоків:

- формування комунікативних навичок;

- формування основних понять про здоровий спосіб життя;

- формування ефективних моделей поведінки.

Перейдемо до якісної оцінки запропонованих нами блоків ситуацій:

1. Уміння вступати у контакт, спілкуватися з іншими виявлено неоднозначно: половина учасників продемонструвала поведінку, наближену до правильної, інша частина вперто уникала контактів чи демонструвала залежність. Такі ситуації можна пояснити тим, що частина учнів комплексує, соромиться свого наявного статусу, інша керується міфами про скромність, ненадокучливість, прагнення бути в ситуаціях, де можна явно виявити власну значущість (обійтися без знайомств, самому не робити перші кроки). Ситуації такого типу виявилися для нас цікавими. Одні підлітки демонстрували “велико­душність”, те, що вони дозволяють, звичайно, не всім вступати із собою в контакт, інші ж убачали у цьому небезпеку, демонструючи уникнення. Ситуації такого плану викликали найбільший інтрес, оскільки діти постійно хотіли почути і дізнатися, як поводяться круті чи значимі особи. Явний брак знань про комунікативні навички, закритість, категоричність не допускали різнопланової поведінки. Деякою мірою підлітки були налаштовані почути від тренера про єдино правильну і впевнену відповідь про особливості спілкування людини, демонструючи повну залежність від інших людей. Крім того, слід відзначити примітивність мовленнєвої сфери, бідність наявного словника, однотипність семантичних конструкцій речень. У мовленні вихованців домінує багато слів-паразитів, ненормативної лексики,

________________________ • 99 *

Висловлень: типу, в натурі, реально, прикольно, отстой та інших. Тому паралельно нам доводилося вести додаткову роботу з розвитку мовлення, просити учнів висловлюватися повністю, пояснюючи вкладений смисл у власні речення. Спочатку така діяльність викликала опір, потім, після проведеної роботи, нам удалося дещо покращити наявну ситуацію.

2. Формування основних понять про здоровий спосіб життя. Під час проведення цього блоку занять можна відзначити такі тенденції: незнання й нерозуміння необхідності дотримання здорового способу життя, зняття із себе будь-якої відповідальності про наслідки. Пра­цюючи за цим блоком занять, у підлітків спостерігаємо тенденцію “тут і зараз”, відсутність перспективи майбутнього, вміння ставити віддалені цілі й аналізувати наслідки.

3. Формування ефективних моделей поведінки. Під час проведен­ня цього блоку можна відзначити одноманітність запропонованих моделей поведінки. Тому нам довелося його деталізувати у таких складниках: формування впевненої поведінки, формування навичок гідної поведінки, уміння адекватно приймати критику, формування навичок прогнозування власної поведінки. Великий блок роботи проводився в рамках формування навичок здорового способу життя та формування почуття відповідальності за наслідки. Також у цьому ключі було проведено ряд диспутів щодо значення здорового способу життя, бесід про здоровий спосіб життя.

Після проведення тренінгу проводилось обговорення в групах. Після проведення тренінгу були виявлені певні зміни: учасники стали більш відкриті, не боялися йти на контакт, задавати запитання. Проте в запропонованих нами ситуаціях спостерігалась одноманітність, стереотипність поведінки. Ми вважаємо, що така картина типова для вихованців інтернатного типу, оскільки дитина не бачить всієї багатогранності моделей поведінки, моделей поведінки батьків, з якими може себе ідентифікувати. Замкнений простір спонукає, на нашу думку, до стереотипів, шаблонів, поширення міфів, гіпербо­лізації наявної небезпеки та закритості до нового соціального досвіду.

Отже, можемо зробити висновки, що результати практичної ро­боти, отримані після тренінгу, відкривають багато перспектив у цьому напрямі. На наш погляд, було б доречно проводити у таких закладах цикл тренінгових занять, на яких підлітки могли б з’ясувати для себе багато різних запитань, також можна було б проводити різноманітні зустрічі, бесіди із залученням спеціалістів різного фаху.

На жаль, повністю нам не вдалося змінити ставлення підлітків до власного життя, поведінки, здоров’я та відповідальності за нього, проте, на наш погляд, намітився великий прогрес у тому, що в ході тренінгу ми отримали багато запитань, висловлювань, нівелюючи прояви категоричності й агресивності. Наводимо деякі висловлення учасників. “Тренінг - це нормально, круто. Не думав, що правильно говорити - це проблема, треба вчитися. Можна запитувати, і це нормально. Вірю, що можу бути здоровим. Мені прикольно, тобто цікаво. У нашій групі всі класні, ми поговорили.”

Беззаперечною заслугою тренінгу можна вважати те, що ми заці­кавили вихованців таким видом роботи і пробудили інтерес до проблем здорового способу життя та його значення для сучасної людини. І на завершення хочеться наголосити, що, попри невеликі отримані позитивні результати, є велика наснага до роботи, оскільки проблема формування здорового способу життя - важлива справа, яка не повинна залишати когось байдужим.

Література

1. Абрамова Г. С. Практическая психология.- М.: Академ. проект, 2002.- 496 с.

2. Байярд Р. Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток.- М.: Просвещение, 1991.- 224 с.

3. Божович Л. И. Избраннные психологические труды.- М.: Междунар. пед. акад., 1995.- 212 с.

4. Горбушина О. П. Психологический тренинг. Секреты проведения.- СПб.: Питер, 2007.- 176 с.

5. Кон И. С. Открытие “Я”.- М.: Политиздат, 1978.- 307 с.

6. Осипова А. А. Общая психокоррекция.- М.: Сфера, 2004.- 512 с.

7. Фельдштейн Д. И. Психология развивающейся личности в онтогенезе.- М.: Педагогика, 1995.- 368 с.