Книги по психологии

ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА В РІЗНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
Периодика - Психологічні перспективи

УДК 316.6:923.3 Л. О. Ляховець

У статті розглядається проблема професійного становлення й розвитку спеціалістів-психологів. Наводяться результати емпіричного дослідження осо - бистісних та індивідуально-психологічних особливостей практичних психоло­гів, які працюють в освітніх закладах різного типу (дошкільні дитячі заклади, загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади).

Ключові слова: особистісний розвиток, професійне становлення фахівця, індивідуально-психологічні особливості практичних психологів.

Ляховец Л. А. Личностные особенности профессионального функцио­нирования практического психолога в разных учреждениях образования. В статье рассматривается проблема профессионального становления и развития специалистов-психологов. Представлены результаты эмпирического исследова­ния личностных и индивидуально-психологических особенностей практических психологов, которые работают в образовательных учреждениях различного ти­па (дошкольные детские учреждения, общеобразовательные школы, высшие учебные заведения).

Ключевые слова: личностное развитие, профессиональное становление специалиста, индивидуально-психологические особенности практических пси­хологов.

Liakhovets L. О. Personality Featers of the Professional Functioning of Practical Psychologist in Different Establishments of Education. The problem of the professional becoming and development of specialists-psychologists is examined in the article. Results over of empiric research of personality and individually psychological features of practical psychologists which work in educational establish­ments of different type are brought (preschool child’s establishments, general schools and higher educational establishments).

Key words: personality development, professional becoming of specialist, individually psychological features of practical psychologists.

Постановка наукової проблеми. Перехідний період від однієї системи суспільно-економічних відносин до іншої завжди супровод­жується певними труднощами. Специфіка психологічних проблем сучасного періоду визначається необхідністю оволодіння новими соціально-економічним та професійним досвідом. З одного боку, професії, які з’явились у зв’язку з переходом до ринкової економіки, ще не вкоренились у професійній культурі нашого суспільства, з іншого, - відбувається процес знищення стереотипів традиційних форм професіоналізації, які теж змінюються в сучасних умовах.

Важливо пам’ятати, що образ професії як когнітивне та емоційне утворення певною мірою змінює систему загальних орієнтирів у суспільній та індивідуальній свідомості людей. Зокрема, професія практичного психолога в системі освіти розглядається деякими май­бутніми і вже працюючими фахівцями переважно як засіб забезпе­чення бажаного способу життя, а не як суттєва його частина. На думку ж багатьох сучасних учених [1-4 та ін.], однією з головних цілей сучасної освіти є розвиток у майбутніх психологів (та й у працюючих теж) зацікавленості й потреби в самозміні, усвідомленні ціннісних уявлень про професію, пошуку власного місця в ній. Зважа­ючи на специфіку професійної діяльності психолога, зазначене тверд­ження стосується його найбільшою мірою.

Отже, професійний розвиток нерозривно пов’язаний з особистіс - ним: обидва засновані на принципі саморозвитку, який детермінує здатність особистості трансформувати власну життєдіяльність на предмет практичного перетворення, що й призводить до творчої самореалізації особистості спеціаліста [2].

Т ’ ^ __________ ' ’ о * • * *

У сучасній психологічній науці є велика кількість досліджень, присвячених різним психологічним аспектам особистісного розвитку професіонала, професійної діяльності, професіоналізації особистості. Ці питання розглядаються в контексті діяльнісного підходу до становлення й функціонування спеціалістів різних профілів (О. Бода - льов, А. Деркач, Н. Кузьміна, А. Маркова та ін.); виявлення етапів, сутності й детермінант становлення професіонала як суб’єкта діяль­ності (В. Бодров, Є. Климов, А. Реан та ін.); формування професійно важливих рис фахівців (Е. Зеєр, Є. Климов, Т. Кудрявцев, Б. Ломов, Б. Теплов й ін.).

Поряд із тим низка проблем особистісного та професійного ста­новлення фахівця, особливо соціономічних професій, залишається недостатньо вивченою. Зокрема, недостатньо досліджені особливості процесу формування адекватного образу професії в молодих спеціа­лістів; динаміка особистісних змін у процесі тривалого виконання профобов’язків; співвідношення особистісного та професійного роз­витку фахівця в професійному становленні; прояв особистісних особливостей представників комунікативних професій залежно від типу освітнього закладу, де вони працюють. Остання проблема, власне, й визначила тему статті.

Мета статті - вивчення проявів особистісних характеристик практичних психологів - співробітників освітніх установ різних типів.

Основне завдання - визначення специфіки професійної діяль­ності та прояву особистісних характеристик у діяльності психологів дошкільних навчальних закладів (далі - ДНЗ); психологів загально­освітніх шкіл (далі - ЗОШ); психологів вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ).

Матеріали та методи дослідження. Відповідно до мети й зав­дань роботи сформовано вибірку, яка складалася зі 100 практичних психологів: 10 чоловіків (10 %) та 90 жінок (90 %); середній вік досліджуваних склав 32,29 років (від 23 до 59 років). Базами дослід­ження виступали дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні школи I-III ступенів, психолого-педагогічний факультет Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (нині - Чернігівський національний університет). Практичні психологи поді­лялися на три групи, залежно від виду установи, у якій вони працюють: 22 психологи ДНЗ, 41 психолог ЗОШ і 37 психологів ВНЗ. Зважаючи на існуючий у сучасній науці поділ фахівців із психології за двома основними типами професіоналізації - теоретики (дослід­ницька робота) та практики (Н. Амінов, О. Власова, В. Лабунська, М. Молоканов, А. Реан й ін.), - ми висували особливі вимоги до психологів-викладачів вищої школи, оскільки у своїй діяльності вони поєднують функції обох напрямів. Тому до участі в дослідженні залучалися лише ті особи, які мали досвід роботи практичним психо­логом або поєднують роботу ВНЗ із наданням постійних професійних послуг в інших установах та закладах.

Причиною активізації нашої уваги до групи практичних психо­логів слугували такі причини:

1) саме в дорослому віці суб’єкт досягає громадянської, особис - тісної, професійної та соціальної зрілості (відповідальності), форму­ється його професійна індивідуалізація в межах обраного виду діяль­ності;

2) відбувається певна стабілізація соціально-інтелектуального по­тенціалу людини та її соціально-перцептивних здібностей, розширю­ється спектр соціальних і професійних ролей;


3) з’являється можливість конкретизувати ті індивідуально-типо­логічні особливості спеціалістів, які впливають на успішність їхньої професійної діяльності, адже в реальному спілкуванні об’єктом інтер­претації психологів виступають саме прояви особистості, що постій­но змінюються й розвиваються.

Особистісні особливості психологів-співробітників різних освіт­ніх установ вивчалися за допомогою таких методик. “Методика дослідження соціального інтелекту” Дж. Гілфорда та М. Саллівена (адаптація О. С. Михайлової (Альошиної)); опитувальник “Індивіду­альні стилі мислення” (О. Алексєєва, Л. Громова); опитувальник “Шістнадцять особистісних факторів”(16 FPQ-187-А); “Індивідуаль­но-типологічний опитувальник” (Л. Собчик).

Результати дослідження піддано стандартній процедурі матема­тичного аналізу, здійсненого за допомогою математично-статистич­ного пакету SPSS. З’ясування відмінностей проявів особистісних особливостей у професійному функціонуванні практичних психо­логів, які працюють у різних закладах освіти відбувалося шляхом застосування t-критерію Ст’юдента (підрахунок статистично значу­щих відмінностей).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих

Результатів дослідження Особистісні особливості практичних психологів ДНЗ

Ціллю професійної діяльності психолога у ДНЗ є забезпечення психологічного здоров’я дітей. В основі психологічного здоров’я перебуває повноцінний розвиток малюка на всіх етапах дитинства. Відповідно до окресленої цілі практичний психолог виконує низку конкретних завдань: 1) реалізовує в процесі роботи з дошкільнятами можливості розвитку кожного віку; 2) розвиває індивідуальні особли­вості дитини (її інтереси, здібності, схильності, почуття, систему ставлень тощо); 3) створює сприятливий для розвитку дитини клімат у межах дитячого садка, а також учасно надає психологічну допомогу малюкам, їхнім батькам, вихователям, адміністрації садка [5].

Порівняння особистісних особливостей психологів ДНЗ та ЗОШ висвітлило таку картину (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика особистісних особливостей психологів

ДНЗ та ЗОШ

З/п

Особистісний складник

Середнє зна­чення в психо­логів ДНЗ

Середнє зна­чення в психо­логів ЗОШ

Достовірність різниці за ^критерієм

1

Субтест 4 (Гілфорд)

4,45

5,68

Р<0,05

2

Емоційна стабільність (шкала С)

4,77

5,76

Р<0,05

3

Домінантність (шкала Е)

5,09

6,17

Р<0,05

4

Експресивність (шкала Б)

4,14

5,07

Р<0,05

5

Соц. сміливість (шкала Н)

5,68

6,98

Р<0,05

6

Тривожність (шкала О)

6,91

5,73

Р<0,05

7

Самостійність (шкала Q2)

6,05

5,27

Р<0,05

8

Екстраверсія (ІТО)

5,73

7,07

Р<0,01

9

Інтроверсія (ІТО)

5,59

3,98

Р<0,01

10

Ідеалістичний стиль мислення

51,18

55,66

Р<0,05

11

Реалістичний стиль мислення

57,82

54,46

Р<0,05

Отже, як видно з даних, уміщених у табл. 1, у психологів ДНЗ, порівняно з психологами ЗОШ, значно нижча здатність до розпіз­навання структури міжособистісних ситуацій у динаміці (субтест 4, Гілфорд). Слід зазначити, що соціальний інтелект підвищує ефектив­ність праці психологів, забезпечуючи: а) прогнозування складних соціальних відносин; б) можливість розуміти інших, спираючись на стійку здатність розуміти самого себе; в) інтегровану чутливість до соціальних об’єктів, процесів, результатів психологічної діяльності (О. Бодальов, Є. Климов, В. Куніцина, А. Реан). Мабуть, робота з до­шкільниками не вимагає від цих фахівців глибокого розуміння внутрішніх мотивів і прогнозування поведінки дітей як учасників комунікації, бо поведінка малюків, як відомо, відкрита й безпосеред­ня, що значно спрощує розуміння їх відносин [3].

Психологи ДНЗ, працюючи з батьками, членами педагогічного колективу чи адміністрацією дитсадка, часто виявляють виваженість у прийнятті рішень (шкала Б), послідовність у їх виконанні (шкала р2), ретельно обмірковуючи свої дії та вчинки (реалістичний стиль мис­лення). У роботі з малюками, вони демонструють емоційну рухли­вість (шкала С), недомінантність (шкала Е), уразливість (шкала Б), обережність у встановленні соціальних контактів (шкала Н). Емоцій­но благополучна поведінка дорослого наслідується дитиною й забез­печує її позитивне ставлення до оточуючих; це сприяє розвиткові


Механізмів емпатії та ідентифікації, що спрощують дошкільнику пошук способів узаємодії з іншими. Наявність у психологів риси інтроверсії (ІТО) у поєднанні з тривожністю (шкала О) та емоційною лабільністю (шкала С) створює умови для підвищення сензитивності щодо емоційних переживань і вразливого внутрішнього світу дитини й дає змогу вчасно попередити виникнення емоційних та поведінко - вих проблем у дитини-дошкільника.

Особистісні особливості практичних психологів ЗОШ

Ціллю професійної діяльності психолога ЗОШ виступає оптимі - зація навчального процесу дітей різних вікових груп з урахуванням конкретних труднощів навчання і відносин у тріаді “учень - батьки - вчителі”. Основні завдання його роботи: 1) методична робота (знайомство з новою літературою, з новітніми дослідженнями, психо- діагностичними методиками та способами їх застосування); 2) робота з майбутніми першокласниками; 3) моніторинг стану наступності в навчанні; 4) здійснення діагностично-корекційної роботи; 5) консуль­тативна та просвітницька робота з дітьми, батьками, вчителями тощо [4].

Характеристика особистісних особливостей психологів ЗОШ наведена в табл. 2.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика особистісних особливостей психологів

ЗОШ та ВНЗ

З/п

Особистісний

Складник

Середнє зна­чення в психо­логів ЗОШ

Середнє зна­чення в психо­логів ВНЗ

Достовірність різниці за ^критерієм

1

Субтест 1 (Гілфорд)

10,05

11,30

Р<0,05

2

Субтест 3 (Гілфорд)

8,44

9,59

Р<0,05

3

Субтест 4 (Гілфорд)

5,68

7,43

Р<0,01

4

Товариськість (шкала А)

5,95

7,49

Р<0,01

5

Загальна інтелектуаль­ність (шкала В)

6,56

7,59

Р<0,05

6

Сумлінність (шкала О)

5,54

6,41

Р<0,05

7

Підозрілість (шкала Ь)

7,17

5,76

Р<0,01

8

Радикалізм (шкала 01)

6,98

5,19

Р<0,01

9

Синтетичний стиль мислення

50,32

46,46

Р<0,01

10

Прагматичний стиль мислення

53,17

57,70

Р<0,01

11

Реалістичний стиль мислення

54,46

57,65

Р<0,05



Психологи ЗОШ, працюючи не тільки з учнями різних вікових категорій, але й із різними групами дорослих (учителі, батьки, члени адміністрації школи та ін.), стикаються з великою кількістю між - особистісних проблем, вони змушені аналізувати складні ситуації людської взаємодії (субтест 1, Гілфорд); адекватно відображати цілі, наміри, потреби учасників комунікацій, зважаючи на їхні вербальні реакції (субтест 3, Гілфорд); швидко орієнтуватись у причинно - наслідкових зв’язках динамічних ситуацій узаємодії (субтест 4, Гілфорд). Порівняно з психологами ВНЗ, шкільні спеціалісти менш вправні в цих діях.

Крім того, психологи ЗОШ демонструють нижчий рівень готов­ності до спілкування (шкала А), сумлінності (шкала О), вищий рівень підозрілості (шкала Ь) та радикалізму (шкала р1). Це свідчить про здатність спеціалістів такого рівня надавати перевагу роботі з доку­ментами, методичною літературою; виявляти гнучкість щодо при­йняття групових норм: оминати ці правила й норми, але якщо йдеться про виконання власних обов’язків - це сумлінні та прискіпливі працівники; вони обережні й насторожені щодо оточуючих; прагнуть бути поінформованими, не схильні до моралізаторства, готові пору­шувати сталі традиції та звички. Можливо, подібний поведінковий малюнок відбиває одну з основних труднощів роботи психолога в школі: нечіткість статусних позицій: фахівець змушений постійно виборювати право на виконання своїх посадових обов’язків, він часто не зустрічає розуміння з боку колег; крім того, потрапляє в ситуації неконструктивної взаємодії, розв’язуючи конфлікти між учасниками навчального процесу. До речі, на користь високої схильності шкільних психологів до методичної роботи свідчить і високий рівень сформованості в них синтетичного стилю мислення.

Особистісні особливості практичних психологів ВНЗ

Основним напрямом професійного функціонування психолога ВНЗ є переважно викладацька діяльність: “викладач психології має сприяти теоретичному та практичному оволодінню знаннями й мето­дами побудови спілкування та взаємодії з людьми в різних умовах їх життєдіяльності” [1, 74].

Основні відмінності особи психолога ВНЗ від психолога ДНЗ розкриті в табл. 3.

Таблиця 3


Порівняльна характеристика особистісних особливостей психологів

ВНЗ та ДНЗ

З/п

Особистісний складник

Середнє зна­чення в психо­логів ВНЗ

Середнє зна­чення в психо­логів ДНЗ

Достовірність різниці за t-критерієм

1

Субтест 1 (Гілфорд)

11,30

9,73

Р<0,05

2

Субтест 4 (Гілфорд)

7,43

4,45

Р<0,01

3

Товариськість (шкала А)

7,49

5,55

Р<0,01

4

Емоційна стабільність (шкала С)

5,81

4,77

Р<0,05

5

Соціальна сміливість (шкала Н)

7,14

5,68

Р<0,01

6

Підозрілість (шкала Ь)

5,76

7,36

Р<0,01

7

Тривожність (шкала О)

5,73

6,91

Р<0,05

8

Радикалізм (шкала Ql)

5,19

6,68

Р<0,01

9

Самостійність (шкала Q2)

4,78

6,05

Р<0,01

10

Інтроверсія (ІТО)

3,76

5,59

Р<0,01

11

Синтетичний стиль мислення

46,46

48,59

Р<0,05

Як видно з наведених вище даних, психологи ВНЗ, порівняно з психологами ДНЗ, мають вищу здатність передбачати наслідки пове­дінки, наступні вчинки людей на основі аналізу реальних ситуацій спілкування (субтест 1, Гілфорд) та опановувати логіку розвитку ситуації соціальної взаємодії в динаміці, вільно добудовуючи невідо­мі складники (субтест 4, Гілфорд), що, власне, й пояснює високу комунікативну ефективність цих фахівців. Психологи ВНЗ здатні до встановлення міжособистісних контактів (шкала А); емоційно врівноважені, постійні в планах та настрої (шкала С); соціально гнуч­кі, сміливі, вільно вступають у контакти (шкала Н); не відчувають невротизації стосовно довготривалого й емоційно насиченого спілку­вання з різними людьми (шкала L); самовпевнені (шкала О). Отже, зазначені особистісні риси оптимізують зовнішні умови праці психо - лога-викладача ВНЗ, визначаючи його особисті й рольові відносини як у науковому товаристві, так і в студентському середовищі. Низь­кий рівень гнучкості поведінки (шкала Q1), на нашу думку, можна пояснити потребою виконувати контролюючу функцію (пов’язану з оціночною діяльністю), оскільки ціль викладача - максимально можлива передача знань студентам, а, як відомо, більшість студентів, особливо молодших курсів, зазвичай, не вчать наукові дисципліни сумлінно. Низька самостійність поведінки, залежність від референтної групи (шкала р2) та інтроверсія (ІТО) характеризують викладача психології у ВНЗ як людину, яка працює в широкому інформацій­ному просторі, самостійно створюючи частину інформаційного сере­довища (самоосвіта, робота з науковою літературою, чужою інтелек­туальною власністю, емпіричним матеріалом), що змушує цього фахівця прислухатися до думки колег і поважати її, а також бути готовим до тривалих інтелектуальних навантажень, що різко звужує коло соціальних контактів.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Таким чином, специфіка навчального закладу, у якому працює практичний психолог, певним чином визначає його особистісні прояви. Психо­логів ДНЗ вирізняють труднощі прогнозування наслідків динамічних ситуацій узаємодії; емоційна нестабільність; відсутність домінант - ності в поведінці; реалістичність мислення; самостійність у прийнятті та виконанні рішень; сором’язливість; висока тривожність; інтровер- тованість; психологів ЗОШ - нездатність розуміти й прогнозувати як окремі вчинки комунікантів, так і складні динамічні ситуації взаємо­дії; неготовність до спілкування; низький рівень сумлінності; високий - підозрілості й радикалізму; в обробці інформації перевага надається синтетичному стилю мислення; психологів ВНЗ - здатність ефектив­но прогнозувати та адекватно тлумачити поведінку оточуючих, висо­ка готовність до спілкування, емоційна стабільність, соціальна сміли­вість, низька підозрілість і тривожність, консерватизм у професійній поведінці, висока залежність від групи.

Перспективою досліджень є вивчення уявлень практичних пси­хологів про труднощі професійної діяльності (особливо психологів ЗОШ), динаміки особистісних змін та професійних досягнень залеж­но від типу освітнього закладу й стажу, співвідношення особистого та професійного розвитку фахівця.

Література

1. Карандашев В. Н. Методика преподавания психологии : [учеб. пособие] /

B. Н. Карандешев. - СПб. : Питер, 2005. - 250 с. - (Серия “Учебное пособие”).

2. Пиняева С. Е. Личностное и профессиональное развитие в период зрелости /

C. Е. Пиняева, И. В. Андреев // Вопр. психологии. - 1998. - № 2. - С. 3-10.

3. Психология человека от рождения до смерти. Полный курс психологии раз­вития / [под ред. член.-корр. РАО А. А. Реана]. - СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. - 416 с. - (Серия “Психологическая энциклопедия”).

4. Рабочая книга школьного психолога / [под ред. И. В. Дубровиной]. - М. : Про­свещение, 1991. - 303 с. - (Серия “Психологическая наука - школе”).


5. Я работаю психологом... Опыт, размышления, советы / [под ред. И. В. Ду­бровиной]. - М. : ТЦ “Сфера”, 1999. - (Серия “Практическая психология”).