Книги по психологии

ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСІБ ІЗ СЕРЕДНЬОЮ ВИРАЖЕНІСТЮ ФАСИЛЯТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ЕТАПІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У СУСПІЛЬСТВІ
Периодика - Психологічні перспективи

УДК 155.2+303.035+301 М. Й. Казанжи

У статті представлено результати створення математичної моделі надання суб’єктивних переваг певним ціннісним орієнтаціям особами із середньою вираженістю фасилятивного потенціалу. Показано специфіку відмінностей в обранні цінностей усередині цієї групи та можливості застосування отриманих результатів у практичній роботі.

Ключові слова: фасилятивний потенціал особистості, ціннісні орієнтації, модель суб’єктивних переваг.

Казанжи М. И. Особенности ценностных ориентаций лиц со средней выраженностью фасилятивного потенциала на этапе трансформационных преобразований в обществе. В статье представлены результаты создания ма­тематической модели субъективных предпочтений определенных ценностных ориентаций лицами со средней выраженностью фасилятивного потенциала. По­казано специфику отличий в выборе ценностей внутри этой группы и возмож­ности применения полученных результатов в практической работе.

Ключевые слова: фасилятивный потенциал личности, ценностные ориен­тации, модель субъективных предпочтений.

C M. Yo The Peculiarities of Value Orientations Among the Persons with a Middle Intensity of Facilitative Potential at the Stage of Transformational Reforms in the Society. The article deals with the results of creation of a mathematic model of giving subjective priorities to value orientations by the persons with a middle intensity of facilitative potential. The specificity of differences in the choice of values within this group and possibilities of use of the results in practice are shown.

Key words: personal facilitative potential, value orientations, a model of subjective priorities.

Постановка наукової проблеми. Зміни, що відбуваються в нашій державі, виражаються не тільки в політичних, економічних, соціальних трансформаціях, ай у своєрідних змінах внутрішнього світу кожного члена суспільства. Соціальний світ “змушує” людину здійснювати вибір, який завжди ґрунтується на цінностях, потребах людини, смислах того чи іншого кроку. Зрушення в суспільстві призводять до перетворень ціннісної сфери особистості як частинки цього суспільства. Водночас розвиток людської спільноти детермінується динамічним поступом кожної людини, тому особливо акту­альним на сьогодні є вивчення однієї з фундаментальних особистісних основ розвитку суспільства - фасилятивності людини.

Розвиток системи ціннісних орієнтацій, ціннісно-мотиваційного стержня особистості є однією зі складових формування здатності до фасилітаційного впливу [4, 79], ціннісний досвід як компонент суб’єктного досвіду обумовлює фактор процесу розвитку здатності педагога до фасилітуючого спілкування [2, 66], особливості розвитку здатності до фасилітації визначаються й регулюються духовними цінностями людини [2, 45] та взагалі “якщо життя чи психотерапія надає нам сприятливі умови для продовження процесу психологіч­ного зростання, ми рухаємось вперед по деякій спіралі, розвиваючи в собі підхід до цінностей” [8, 410]. Саме тому, незважаючи на ряд досліджень якраз цього аспекту, вивчення ціннісних орієнтацій як власних ціннісних орієнтирів, певним чином засвоєних у суспільстві та перетворених особистістю, ніколи не втрачає актуальності. Адже відображає не тільки сьогодення, а й показує минуле та “передбачає” майбутнє суспільства, відіграючи важливу роль у формуванні спрямованості активності людини.

Отже, основним об’єктом дослідження є особливості ціннісних орієнтацій осіб із певною специфікою фасилятивного потенціалу.

Виходячи з мети дослідження, було поставлено декілька завдань: емпірично побудувати модель суб’єктивного надання переваги пев­ним ціннісним орієнтаціям, установити особливості кожної моделі та позначити можливості застосування отриманих результатів в прак­тичній роботі.

Вибірка дослідження формувалася за допомогою стратифікова - ного випадкового відбору, виходячи з відомостей щодо більшої вираженості фасилятивності в представників соціономічних професій (К. Роджерс, І. В. Жижина, О. О. Кондрашихіна, Р. С. Дімухаметов, М. Й. Казанжи, Ф. Робак, Д. Еспі, К. Г. Врубльовска та ін.), тому екс­периментальна робота проводилася за участю 300 студентів Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (майбутні психологи, педагоги).

Задля досягнення поставленої мети та виконання висунутих завдань було обрано методики “Тест-опитувальник фасилятивного потенціалу особистості” [1] та “Ціннісні орієнтації” [7]. Як додатко­вий метод застосовано бесіду задля збагачення матеріалу змістовни-


Ми доповнення й більш індивідуалізованими даними, оскільки бесіда була нестандартизована.

Наведемо стислу характеристику авторської методики “Тест-опи-

V>

Тувальник фасилятивного потенціалу особистості” (М. Й. Казанжи, 2009). Фасилятивний потенціал розглядається як єдність двох інте­гральних складників: актуалізаційної та ресурсної (власне потенці­альної). У склад актуалізаційної складової частини входить ціннісно - смисловий, потребово-мотиваційний та поведінковий компоненти. Виділення потребово-мотиваційного та ціннісно-смислового компо­нентів є досить умовним задля їх більш повного вивчення. До ресурс­ного складника належать емоційний, когнітивний і вольовий компо­ненти. Саме на такому теоретичному конструкту базується тест-опи - тувальник фасилятивного потенціалу особистості [1], застосований у роботі.

Велика кількість інформації, яку можна отримати із застосуван­ням методики діагностики ціннісних орієнтацій М. Рокича потребує підбору адекватних методів аналізу, тому, крім якісних (які традицій­но застосовуються в аналізі результатів цієї методики та застосову­вались і нами в попередніх роботах [3]) ми обрали побудову моделі суб’єктивного надання переваги на основі методу багатовимірного шкалювання. Статистична обробки отриманих даних здійснювалася за допомогою комп’ютерної програми SPSS 13.0 for Windows.

Відповідно до моделі надання переваг кожен суб’єкт характери­зується ідеальним об’єктом, а ступінь переваги стимулу визначається його відмінністю від ідеалу. Кінцевим результатом аналізу переваг є груповий простір ознак, у якому поряд з об’єктами переваг розміщені ідеальні точки суб’єктів [6, 324-325].

Оскільки науковий інтерес для нас представляє відмінність цін­нісних орієнтацій у осіб із різною вираженістю фасилятивного потен­ціалу, то модель створювалася не для всіх загалом, а для окремих груп досліджуваних. Критерієм для формування груп та побудови мо­делі суб’єктивних переваг для кожної з них було обрано вираженість у них фасилятивного потенціалу (надалі будемо скорочувати - ФП).

Найчастіше експериментально досліджують осіб із високим рів­нем показників ФП як певного еталону, задля порівняння їх характе­ристик з особливостями представників інших груп. Досліджуваних із низьким рівнем ФП прискіпливого вивчають із метою проведення корекційної роботи, здійснення формувальних, розвивальних впливів. Водночас слід констатувати, що за результатами дослідження ці групи не є настільки численними, на відміну від групи із середньою вираженістю показників ФП, яка насправді не є однорідною ні за вираженістю всіх компонентів фасилятивного потенціалу, ні за особ­ливостями поєднання ціннісних орієнтацій. Тому першочергового до­слідження потребує найчисленніша група, яка найчастіше залиша­ється поза межами розгляду - особи із середньою вираженістю ФП. Саме ця категорія, незважаючи на середню вираженість усіх показ­ників ФП, має специфіку та може слугувати “переходом” в групу з низьким ФП або з високим.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження. Експериментальна робота проводилася таким чином. Спочатку всі досліджувані пройшли діагностику фасилятивного потенціалу. Оброблені результати дали змогу поділити їх на групи (із високими, середніми й низькими значеннями за всіма показниками). Після цього основною групою дослідження стали особи із середніми значеннями ФП (2 та 3 квартилі відповідно), саме вони пройшли діагностику ціннісних орієнтацій за допомогою методики М. Рокича. Ця ж група була поділена на дві. Першу групу склали досліджувані з розвиненою актуалізаційною складовою частиною, а друга містить осіб із вираженим ресурсним складником ФП. Саме для цих окремих груп досліджуваних і створювалися моделі суб’єктивних переваг у виборі ціннісних орієнтацій. Звичайно, можна сформувати й інші групи (за певними критеріями), однак на цьому етапі нас цікавить цей аспект, оскільки особи із вираженою ресурсною складовою частиною можуть спрямовувати наявну потенцію впливу не в русло фасилітації, а особам із вираженим актуалізаційним складником не вистачає знань, умінь та навичок для ефективного фасилятивного впливу на іншого. І те, й інше потребує корекційної роботи.

Згідно з методикою М. Рокича досліджуваним пропонувалося впорядкувати по 18 цінностей (термінальних та інструментальних) за різними питаннями (“у якому порядку реалізовані цінності у Вашому житті?”, “як би ви розмістили ці цінності, якби стали такими, якими мріяли?” й ін.) [7, 637-641]. Наразі нас цікавило ранжування тільки термінальних цінностей відносно їх реалізації в житті респондентів.

Вихідними даними для шкалювання наданих переваг певним цінностям є матриці первинних даних для кожної з груп, у яких рядки

- певні досліджувані, а стовпці - результати ранжування ними 18 цінностей за ступенем надання переваги.

-

Зупинимося на основних результатах, відображених на рис. 1 та рис. 2. Задля очного представлення результатів ми взяли по п’ять - шість представників кожної з груп із дотриманням умови, що конфігурація отриманих даних графічно майже не змінилась, інакше на малюнку було б накопичення точок без змоги в рамках статті їх детального розгляду.

Derived Stimulus Configuration

 

Euclidean distance model

 

2-

 

Row 1

 

Т14

 
image002

1-

 

Т3

 

Т15

 


image003

Т11

 

Т6

 

0

 

Row 6

 

0

О

Т17

Row 2

 
image004

Т16

 

Т10

 


Row 5

 

Т8

 

Т4

 

-2-

 

“Г

-1

 

-2

 

0

 

1

 

2

 

Dimension 1

 

Рис. 1. Модель суб ’єктивних переваг для осіб із вираженою ресурсною складовою частиною фасилятивного потенціалу Примітка: тут і надалі 1) термінальні цінності позначені ті, т2 і т. д. до т18; 2) позначками гоі1 і т. д. позначено досліджуваних.

Спочатку проаналізуємо модель суб’єктивних переваг для осіб із вираженою ресурсною складовою частиною ФП. Як видно з малюнка (рис. 1), досліджувані розділилися на три групи. Перша з груп об’єд­нана цінностями суспільного визнання, пізнання (можливість розши­рення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуального розвитку), переживання прекрасного в природі та мистецтві, розвитку (роботи над собою, постійного фізичного й духовного вдосконален­ня), розваг (приємного, необтяжливого проведення часу, відсутністю обов’язків). Досить близькою цій групі є і цінність хороших та вірних

 



Друзів. Таким чином, можна сказати, що превалюють цінності осо­бистого життя та власних задоволень. Ресурси фасилятивного впливу не надто спрямовані на інших людей, швидше - на досягнення влас­них цілей, та важливим чинником, імовірно, є ситуативний складник.

Для другої групи характерні можливість творчої діяльності, від­сутність матеріальних затруднень, максимально повне використання своїх можливостей, сил і здібностей, а також благополуччя, розвиток та вдосконалення інших людей, усього народу, людства в цілому. Для цієї групи характерний вибір цінностей розвитку як себе, так і інших людей. Поєднання таких цінностей свідчить про найбільшу вираже - ність тенденцій здійснення фасилятивного впливу у представників цієї групи, хоча, порівняно з іншими наразі виділеними, наявний приблизно ідентичний ресурсний складник. Адже “щастя інших” є альтруїстичною цінністю, а “творчість” як одну з базисних ціннісних орієнтирів фасилітатора позначено в інших дослідженнях [4, 90].

Третя група об’єднана цінностями здоров’я, упевненості в собі, свободи (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках), життє­вої мудрості, любові та щасливого сімейного життя. За різними відомостями, цінність “життєва мудрість” має приблизно однаковий ранг значущості для майбутніх викладачів зі сформованими ціннісними орієнтаціями й несформованими [5], однак існує також інформація щодо більшої вираженості цінності “життєва мудрість” у фасилітаторів, узагалі вона міститься в п’ятірці провідних цінностей фасилятивних осіб [4, 90].

Цікавим є те, що стосовно всіх досліджуваних найбільш далеко розмістилися цінності “активне діяльне життя” та “цікава робота”. З одного боку, це можна пояснити тим, що ранжувалися цінності, які реалізовані в житті, а з іншого, - багато хто зі студентів уважає, що навчання - це цікава робота й саме наразі в них активне діяльне життя, тобто ці цінності є реалізованими. Деякі автори [4] вказують на те, що цінність “активне діяльне життя” характеризує фасилятив­них осіб. Загалом, за результатами побудови моделі надання суб’єк­тивних переваг у виборі ціннісних орієнтацій слід відзначити відмін­ності між утвореними групами досліджуваних. Найбільш змістовну роботу з розвитку ціннісно-смислового, потребово-мотиваційного та поведінкового компонентів фасилятивного потенціалу (тобто актуалі - заційного складника) слід проводити з досліджуваними першої групи,


Оскільки саме їх система ціннісних орієнтацій повинна зазнати досить глобальних трансформацій, а для цього потрібен час та поєднання зусиль (як досліджуваних, так і тих людей, хто цю корекційну роботу буде проводити).

Тепер перейдемо до розгляду моделі суб’єктивних переваг для осіб із вираженою актуалізаційною складовою фасилятивного потенціалу.

Як видно з рис. 2, досить компактно виділилися три групи дослід­жуваних. Перша група об’єднана цінностями свободи (самостійності, незалежності в судженнях), можливості творчої діяльності та макси­мально повної реалізації своїх можливостей, сил і здібностей. Тобто сюди входять люди, яких за об’єднавчою сукупністю ціннісних орієнтацій можна охарактеризувати як активних, самостійних, твор­чих, незалежних, критичних, спрямованих на реалізацію задуманого. Такий результат співвідноситься з виміряними показниками їх фаси - лятивного потенціалу, адже з ресурсних компонентів найбільше роз­виненим усе ж таки є вольовий. Водночас поєднання таких ціннісних орієнтирів дає сприятливий прогноз на успішне, цілеспрямоване, організоване набуття знань, умінь та навичок фасилятивної взаємодії за достатньої мотивації (про що свідчить виражена актуалізаційний складник). Імовірно, за час професійного становлення представники цієї групи підвищать рівень своїх фасилятивних ресурсів за умови правильної організації його здобуття: наявності прикладу вчителя - фасилітатора (викладача-фасилітатора), набуття навичок фасилітації в процесі психолого-педагогічної практики, постійного особистісного самовдосконалення та ін.

Для другої групи властиві активне діяльне життя, духовна й фізична близькість із коханою людиною, матеріально забезпечене життя, суспільне визнання, розваги та щастя інших людей. Ця група характеризується поєднанням цінностей особистого життя, альтруїс­тичних, самоствердження тощо. Слід відзначити, що саме в цих дослід­жуваних, хоча й незначно, але превалює емоційний компонент ФП.


image005


Euclidean distance model


Cs

С

О

W

С

О

E

¡5


Рис. 2. Модель суб ’єктивних переваг для осіб із вираженою актуалізаційною

Складовою частиною ФП


подпись: derived stimulus configurationУ третю групу ввійшли особи, об’єднані орієнтаціями на цінності пізнання, розвитку, цікавої роботи, наявності хороших і вірних друзів, краси природи та мистецтва. Найімовірніше, цінності пізнання й розвитку сприятливо вплинуть на швидкість та якість розвитку особистісних ресурсів фасилітації.

Найбільш далеко розміщеними цінностями від усіх утворених груп є життєва мудрість, здоров’я і щасливе сімейне життя, внутріш­ня гармонія, впевненість у собі (свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів). Загалом, цій віковій групі повинні бути властиві цінності здоров’я, щасливого сімейного життя, тому, незважаючи на те, що групи є невеликими для надання остаточних висновків, усе ж потріб­но насторожитись. Роз’яснювальної роботи цим групам досліджува­них (із вираженою актуалізаційною складовою частиною) потребує проблема збереження власного здоров’я, важливість сімейного благо­получчя й душевної рівноваги задля ефективної допомоги іншим людям.

Під час зіставлення результатів нашого дослідження з іншими встановлено, як певні схожі висновки, так і відмінності, і навіть


Протиріччя. Наприклад, О. О. Кондрашихіною встановлено, що до­сліджувані, які проявили здатність до фасилітаційного впливу за двома та більше критеріями, мають вищі значення за цінностями “життєва мудрість”, “творчість”, “розвиток” і “активне діяльне жит­тя” [4, 120]. А С. І. Маслаков відносить цінність “активне діяльне життя до цінностей власного Я, прояву егоїзму, однак щастя інших усе ж уважає позитивною альтруїстичною характеристикою ціннісної системи педагога [5, 15]. Нами встановлено, що цінність “активне діяльне життя” більш характерна для досліджуваних із вираженим актуалізаційним складником і не властивим особам із переважанням ресурсного компонента ФП, що більше узгоджується з результатами дисертаційного дослідження О. О. Кондрашихіної [4].

Загалом, те, що досліджуваним як із вираженою актуалізаційною, так і ресурсною складовими частинами, не чужі цінності допомоги іншому, альтруїзму, доброти, сприяння розвитку іншої людини (ці дані отримані в бесіді), не є дивним. Адже у всіх респондентів фаси - лятивний потенціал середньої вираженості. Водночас ще Т. І. Шну - ренко [9, 20] показала, що цінності альтруїзму, доброти, допомоги й милосердя до інших людей, життєвої активності тощо не є втраченими молодим поколінням сьогодення, а навпаки, вони наявні та є інтегруючим стержнем різних поколінь (студентської молоді й людей більш старшого віку). Саме в цьому вбачається спадкоємність між поколіннями, а специфікою культурного механізму, що її забез­печує, є “подвійний стандарт”: засвоєння цінностей старших поколінь наряду із засвоєнням розходжень між декларованими цінностями та реальною структурою цінностей.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Підсумо­вуючи зроблений аналіз моделей суб’єктивних переваг ціннісних орієнтацій виділених груп досліджуваних, можна зробити висновок щодо наявності специфічного поєднання цінностей у кожної з досліджуваних груп. Отриманою інформацією не слід нехтувати в практичній роботі особливо з представниками групи з вираженою ресурсною складовою частиною, адже здатність здійснювати вплив на іншу людину може бути використана не із фасилятивною метою.

Роботу в групі з вираженим актуалізаційним складником потріб­но проводити не тільки в напрямі розвитку знань, умінь і навичок фасилітації (можна здійснити у вигляді тренінгів або ж продумано включити в навчальний процес), а й слід спрямувати на обговорення

72 проблеми збереження власного здоров’я, важливості сімейного благо­получчя, душевної рівноваги задля ефективного сприяння розвитку інших людей, тобто підняти рейтинг цих цінностей у структурі їх ціннісних орієнтацій.

Подальша робота планується з узагальнення інформації стосовно поєднання термінальних цінностей під час відповіді на всі питання, які запропоновані в методиці М. Рокича. Наразі вони залишилися поза межами розгляду, це стосується також особливостей ранжування інструментальних цінностей. Важливий напрям роботи - аналіз кри­теріїв (суб’єктивних ознак), які є визначальними в розрізненні сти­мулів і лежать в основі надання тих чи інших суб’єктивних переваг.

Окремої дослідницької роботи потребують випадки, у яких до­сліджувані ставили на одне рангове місце (найчастіше перше) декілька цінностей, що мали однакове значення для них. Оскільки це могло порушити принцип лінійного ранжування, прийнятий за основу, то це не допускалось. Водночас лінійна схема впорядкування не дала змогу всім досліджуваним відобразити істинний порядок їх цінностей, що потребує врахування в подальшій роботі.

Література

1. А. с. Тест-опитувальник фасилятивного потенціалу особистості / М. Й. Ка - занжи. - № 30817; заявл. 31.08.2009 ; опубл. 30.10.2009.

2. Врублевская Е. Г. Развитие способности педагогов к фасилитирующему об­щению : учеб. пособие / Врублевская Е. Г. - Хабаровск : Колорит, 2001. - 182 с.

3. Казанжи М. И. Ценностные ориентации лиц с определенной спецификой фасилятивного потенциала : материалы І Междунар. науч. интернет-конф. [“Гуманитарная картина мира в системе современного знания”], Караганда, Казахстан, 1 сент. - 31 окт. 2009 г. - Караганда : Центр гуманит. исслед., 2009. - С. 92-95.

4. Кондрашихіна О. О. Формування здатності до фасилітаційних впливів у май­бутніх практичних психологів : дис. на здобуття вченого ступеня канд. пси - хол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / О. О. Кондра­шихіна. - К., 2004. - 239 с.

5. Маслаков С. И. Формирование ценностных ориентаций личности молодого преподавателя высшей школы : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук : спец 19.00.07 “Педагогическая психология” / С. И. Ма - слаков. - Курск, 2009. - 22 с.

6. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных : учеб. пособие / Наследов А. Д. - СПб. : Речь, 2006. - 392 с.

7. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учеб. пособие // под ред. Д. Я. Райгородского. - Самара : Изд. дом “БАХРАХ-М”, 2002. - 672 с.

73

8. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К. Роджерс ; [пер. с англ.]. - М. : Изд. группа “Прогресс”, 1998. - 480 с.

9. Шнуренко Т. И. Ценностные ориентации студенческой молодежи как резуль­тат межпоколенной преемственности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук : спец. 19.00.05 “Социальная психология” / Т. И. Шнуренко. - Курск, 2009. - 31 с.