Книги по психологии

ДО ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ
Периодика - Психологічні перспективи

О. Єгорова, О. Калмикова

Проаналізовано проблему психічного здоров’я та стресу в підлітків у сучасний період, розглянуто підходи до вивчення проблеми психосоматичних захворювань, описано психологічний експеримент із діагностики та корекції стресу в підлітків, котрі хворіють на психосоматичні хвороби.

Ключові слова: психічне здоров’я, підлітки, психосоматика, хвороба, стрес.

Егорова О., Калмыкова О. К проблеме защиты психического здоровья подростков. Проанализована проблема психического здоровья, стресса и психосоматических болезней у подростков на современном этапе, рассмотрены подходы к изучению проблемы, описан психологический эксперимент по диагностике и корекции стресса у подростков, болеющих психосоматическими болезнями.

Ключевые слова: психическое здоровье, подростки, психосоматика, болезнь, стресс.

Egorova О., Kalmykova О. To the Problem Psychical Health of Teenagers Defense. The article analyses the teenagers’ problem of psychic health, stresses and psychosomatic diseases of contemporary period. It also studies different approaches to psychological problem and describes the psychological experiment on diagnosis and stress correction among teenager who has psychosomatic diseases.

Key words: psychical health, teenagers, psусhosomatics, illness, stress.

In * *_/ *_/ 5 w * w *

Емоційний стан людини напряму пов язаний із його психічним здоров’ям. Психічне здоров’я - це стан душевного благополуччя, який характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам оточуючої дійсності поведінку й діяльність [3].

Тривале негативне переживання фіксується в головному мозку і в результаті зароджується пов’язаний із ним стійкий осередок пору­шення. Цей осередок збудження центральної нервової системи галь­мує роботу інших нервових центрів та дезорганізує регулюючу дію нервової системи, яка охоплює всі сторони діяльності організму й може викликати психосоматичні розлади та хвороби. Особливо потрібно пам’ятати про це в періоди вікових криз, які супроводжують людину протягом її життя. Таким кризовим періодом, який характе­ризується емоційною нестійкістю, є підлітковий період, коли формується образ фізичного “Я”, статева ідентифікація досягає нового рівня, коли послідовно з’являються дві особливі форми самосвідо­мості (почуття дорослості та “Я”-концепція) та багато інших новоутворень. Провідним типом діяльності стає інтимно-особистісна форма спілкування, а саме спілкування і відносини з однолітками й батьками. Хоча вплив на підлітків із боку батьків зменшується, та саме від батьків залежить, як їхня дитина подолає кризу, чи не буде на іншому віковому етапі подібних проблем, які зараз відзначаються. Саме тому не можна недооцінювати роль сім’ї у формуванні й збереженні психічного здоров’я дитини, оскільки воно напряму пов’язане з фізичним здоров’ям [2; 5].

Більшість авторів дотримуються тієї думки, що емоційні розлади у підлітків не проходять безслідно, знаходять відображення в наступ­ному етапі життя. Тривалі неприємні емоційні стани, стрес виклика­ють нервово-психічні розлади й органічні хвороби (гіпертонію, виразку шлунка тощо) [6; 9].

Розуміння стресу як надзвичайного, загрожуючого стану, як за­гальної реакції притаманне більшості зарубіжних (Ш. Левіс, Р. Розен - фельд, Е. Рутман, Г. Сельє, А. Уелфорд, М. Хартлі, П. Фресс та ін.) і вітчизняних авторів (В. Ф. Калюшин, Ц. П. Короленко, В. П. Мари - щук, Д. Д. Романовська, В. Я. Семке, В. В. Суворова, К. В. Сурков, Б. М. Федоров та ін.) [1]. Причинами виникнення стресу в підлітків бувають розлучення батьків, негаразди в школі, сварки з коханими та ін.

Отже, сімейно обумовлені психотравмуючі переживання і пере­живання, що пов’язані з неформальними групами, до яких входить підліток, є тими факторами, що сприяють трансформації порушень життєдіяльності родини, референтної групи в нервово-психічні або соматичні розлади індивіда.

Психосоматичний розлад - порушення функцій внутрішніх орга­нів і систем. Зміни в психосоматичній регуляції є основою для виникнення психосоматичних хвороб [4; 8]. За результатами дослід­жень, існує певний зв’язок психічних і шлунково-кишкових розладів (А. В. Мазурін, Г. Н. Сперанський та ін.), шкірних хвороб (Ю. Ф. Ан­тропов, Д. Н. Ісаєв, Ю. В. Кунабіх, В. В. Остришко, Ю. К. Скрипкін та ін.), порушенням органів дихання (Б. Х. Бернс, І. В. Молдован, С. В. Шварков й ін.) [7]; психічних і серцево-судинних (вегето - судинних) розладів у дітей і підлітків (Н. А. Білоконь, Д. Н. Ісаєв, М. Х. Самібаєв та ін.); емоційних порушень і больових проявів: психогенних головних болей (Б. Д. Карвасарський, В. Д. Тополян - ський, М. В. Струковська). Відзначається значна роль психічних розладів у виникненні діабету (Т. Добжанський, Є. В. Єфімова, Б. Се­док, Г. І. Каплан ), ожиріння (А. Н. Кріпс, Л. Кроткевський) та інших ендокринних патологій [8].

Мета статті: дослідити стан психічного здоров’я підлітків, який пов’язаний із показниками соціометричного статусу, атмосфери в родині, стресом і психосоматичними розладами в учнів.

У дослідженні брали участь 81 підліток віком 13-14 років, учні сьомих класів. Були використані такі методи та методики: методика “АСТ”; методика шкільної тривоги (Філліпс); тест на виявлення стресостійкості; малюнковий тест “КМС”; методика “Соціометрія” (модифікація Кірпічнікова); аналіз медичної документації.

Вивчення сімейної тривоги підлітків показало, що у більшості досліджуваних (72,8 %) переважає високий і середній рівень сімейної тривоги, тобто в родині частіше вони відчувають вину, тривогу, нервово-психічне напруження. При цьому високий рівень тривожнос­ті у своїх родинах більшою мірою притаманний хлопцям, а середній - дівчатам; у цілому більш комфортно (менш тривожно) відчувають себе дівчата.

Застосування методики Філліпса виявило у більшості підлітків (59 %) високий і середній рівень соціального стресу, який вони пере­живають у школі, передусім у спілкуванні з однолітками. Показники переживання соціального стресу і в хлопчиків, і в дівчаток майже збігаються.

76,5 % досліджуваних підлітків виявляють низьку пристосова­ність до ситуацій стресогенного характеру, неадекватно реагують на тривожний фактор середовища. Було виявлено різницю між показни­ками рівня низької фізіологічної опірності стресу в хлопців і дівчат. Причому в дівчат високий рівень низької фізіологічної опірності стресу вище, ніж у хлопців. А в хлопців низький рівень низької фізіологічної опірності стресу вище, ніж у дівчат.

Аналіз результатів дослідження за методикою виявлення стресо - стійкості дав підстави зробити такі висновки. Високий та середній рівні стресостійкості мають, відповідно, 52 % і 34 % підлітків. І в дівчат, і в хлопців переважає середній рівень стресостійкості. При­чому в дівчат високий рівень стресостійкості нижчий, ніж у хлопців. А в хлопців низький і середній рівень стресостійкості вищий, ніж у дівчат. У середньому по групі рівень стресостійкості дівчат перева­жає цей показник у хлопців (незначно)

Дослідження атмосфери в родинах підлітків за методикою КРС виявило, що деякі учні (17 %) не можуть визначити стосунки у своїй родині як благополучні; при цьому вони переживають тривожність у родині (69 %), конфліктність (55,5 %), почуття неповноцінності (51,9 %), почуття ворожості в сімейній ситуації (64,2 %). При цьому ми відзначили різницю між показниками рівня сприятливої сімейної ситуації у хлопців і дівчат. Так, у хлопців переважає середній рівень сприятливої сімейної ситуації (19 чоловік), і в дівчат - високий рівень (19 чоловік). У середньому по групі дівчата почувають себе в родині комфортніше.

Використання методики Киричука допомогло визначити рівень соціометричного статусу в підлітків. Узагалі, більшість учнів задово­лені своїм положенням у класному колективі, але 28 % (!) мають низькі показники статусу, що не може не впливати на їхнє самопо­чуття. Показники рівня соціометричного статусу в хлопців і дівчат різняться: у них переважає середній рівень соціометричного статусу (14 і 19 чоловік, відповідно), а в цілому по групах середній показник статусу дівчат переважає показник хлопців (незначно).

Як показав аналіз медичної документації, 27 підлітків (це 33,3 %) мають скарги на психосоматичні розлади. Це такі скарги, як пору­шення травлення, порушення органів дихання, розлади серцево-су­динної системи, розлади ендокринної системи та ін. До групи хворих входять 13 хлопців (48 %) і 14 дівчат (52 %). Отже, як бачимо, у знач­ної кількості учнів переважає незадовільний рівень психосоматич­ного статусу. Кількість психосоматичних розладів у дівчат перевищує кількість цих же розладів у хлопців на 4 %.

Наявність або відсутність зв’язків між досліджуваними фактора­ми визначалася за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона. Аналіз кореляційних взаємозв’язків у підлітків свідчить, що між показника­ми атмосфери в родині, емоційної сфери учнів та соціометричним статусом установлені тісні зв’язки майже між усіма параметрами. Найбільший рівень взаємозв’язків установлено за показником сприят­ливої сімейної ситуації й рівнем соціометричного статусу (г=0,73; р<0,01) та між показниками сімейної тривоги й рівнем соціального стресу (г=0,41; р<0,01). Установлено слабкий прямий зв’язок між рів­нем сприятливої сімейної ситуації і рівнем стресостійкості (г=0,21; р<0,05),

Значущі зворотні взаємозв’язки знайдені між показниками рівня низької фізіологічної протидії стресу та рівня стресостійкості (г=-0,47; р<0,01); між показниками переживання соціального стресу й сприят­ливої сімейної ситуації (г=-0,42; р<0,01); між показниками сімейної тривоги та стресостійкості (г=-0,4; р<0,01); між показниками пережи­вання соціального стресу і тривожності (г=-0,39; р<0,01).

Помірні зворотні взаємозв’язки помічено також між показниками сприятливої сімейної ситуації та почуттям тривожності, конфлікт­ності, неповноцінності, ворожості в сім’ї (р<0,01);

Слабкі зворотні взаємозв’язки знайдено між показниками сімей­ної тривоги й сприятливої сімейної ситуації (г=-0,34; р<0,01); між показниками переживання соціального стресу та соціометричного статусу (г=-0,33; р<0,01); між показниками сімейної тривоги й соціо- метричного статусу (г=-0,25; р<0,05).

При цьому відзначено різницю між показниками кореляційної залежності у хлопців і дівчат.

Корекційно-профілактична робота [10] проводилась із 28 підліт­ками, котрі мали високі й середні показники сімейної тривоги та соціального стресу (експериментальна група ).

Метою нашої роботи було зниження рівня стресу в підлітків.

Проведена нами корекційно-профілактична робота сприяла зни­женню рівня сімейної тривоги, зменшенню рівня переживань соціаль­ного стресу, підвищенню рівня стресостійкості, покращенню атмо­сфери в сім’ї та підвищенню рівня соціометричного статусу. При­чому, нам удалося покращити психосоматичний статус деяких підліт­ків експериментальної групи.

Наше дослідження показало, що психічне здоров’я підлітків залежить від атмосфери в родині та статусу в класному колективі. З наукової точки зору, це ще раз примушує замислитися про специфіку взаємозалежності між сімейною тривогою, статусом та психосома­тичними хворобами. Із точки зору практики, врахування наявності такої взаємозалежності може внести корективи в процес навчально - виховної роботи з підлітками і сприяти покращенню їх психічного та фізичного здоров’я.

Література

1. Антропов Ю. Ф., Шевченко Ю. С. Психосоматические расстройства и патологические привычные действия у детей и подростков.- М., 1999.— 304 с.

2. Басонова Л. А. Батьківські установки в сім’ ї і ставлення підлітків до себе // Педагогіка і психологія.- 1995.— № 1.— С. 101-108.

3. Буторина Н. Е., Полецкий В. М. Психосоматические расстройства в струк­туре пубертатного криза // Психопатология, психология эмоцийи патология сердца.— Суздаль, 1988.— С. 14—49.

4. Исаев Д. Н. Психосоматическая медицина детского возраста.— СПб., 1996.­454 с.

5. Кулагина И. Ю. Возрастная писхология (развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учеб. пособ.- М., 1996.— 260 с.

6. Левис Ш. Ребенок и стресс.- СПб., 1996.- 321 с.

7. Панкратов В. Н. Саморегуляция психического здоровья: практическое руко­водство.— М., 2001.— 352 с.

8. Психосоматика: Взаимосвязь психики и здоровья. Хрестоматия / Состав. К. В. Сельченок.- Мн., 1999.— 640 с.

9. Селье Г. Стресс без дисстресса.- М., 1982.— 305 с.

10.Снайдер Ди. Практическая хрестоматия для подростков, или как найти свое место в жизни.- М., 1997.— 156 с.