Книги по психологии

КОПІНГ-ПОВЕДІНКА ЯК УМОВА ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ
Периодика - Психологічні перспективи

В. В. Г рандт

Статтю присвячено теоретичному огляду проблеми копінг-поведінки як умови професійного здоров’я особистості. Розглянуто розуміння поняття “здо­ров’я” та його структури в контексті різних моделей здоров’я. Проаналізовано структуру копінг-поведінки особистості, а також розглянуто вплив копінг-пове­дінки, копінг-стратегій та копінг-ресурсів на професійне здоров’я особистості.

Ключові слова: здоров’я, професійне здоров’я, копінг, копінг-поведінка, копінг-ресурси, копінг-стратегії.

Грандт В. В. Копинг-поведение как условие профессионального здо­ровья личности. Статья посвящена теоретическому обзору проблемы копинг - поведения как условия профессионального здоровья личности. Рассмотрено понимание понятия “здоровье” и его структуры в контексте разных моделей здоровья. Проанализирована структура копинг-поведения личности, а также рассмотрено влияние копинг-поведения, копинг-стратегий и копинг-ресурсов на профессиональное здоровье личности.

Ключевые слова: здоровье, профессиональное здоровье, копинг, копинг - поведение, копинг-ресурсы.

Grandt V. V. Coping-Behavior as Condition of Professional Health of Personality. The article is devoted to the theoretical review of problem of coping - behavior as terms of professional health of personality. Understanding of concept is considered health and his structures in the context of different models of health. The structure of coping-behavior personality is analysed, and also influence of coping - behavior, coping-strategies and coping-resources on the professional health of personality is considered in this article.

Key words: health, professional health, coping, coping-behavior, coping - resources, coping-strategies.

Постановка наукової проблеми. Сучасні умови високого темпу економічного розвитку у світі, а в Україні зокрема, ставлять дедалі вищі вимоги до ринку праці, який потребує досвідчених професіо­налів, здатних якісно виконувати свої професійні обов’язки. Однією з найважливіших умов успішного професійного функціонування є про­фесійне здоров’я особистості. Здоров’я людини визначається як най­вища людська цінність, яка є показником цивілізованості, що ві­дображує загальний рівень соціально-економічного розвитку суспіль­ства (резолюція ООН № 38/54 від 1997 р.). Адже здоров’я є запору­кою активної життєдіяльності людини, у тому числі й успішної само - реалізації в професійній сфері.

В останні роки психологія здоров’я активно розвивається як в Україні, так і за кордоном. Але провівши аналіз проблеми в психо­логічній літературі, помічаємо, що проблема професійного здоров’я розглянута не повно. Отже, метою статті є теоретичний аналіз про­блеми копінг-поведінки як умови професійного здоров’я особистості.

Щоденна праця потребує чимало фізичних, емоційних та інтелек­туальних зусиль, що може призвести до перевтоми, і, як наслідок, - порушення здоров’я. Існує багато визначень поняття “здоров’я”. П. І. Калью вказує на те, що всі характеристики здоров’я, на які мож­на натрапити в літературі, розподіляються за концептуальними моде­лями [3].

Медична модель здоров’я - здоров’я як відсутність хвороби та її симптомів, тобто суто медичні показники здоров’я людини. У біоме - дичній моделі здоров’я розглядається як відсутність у людини орга­нічних порушень і суб’єктивних відчуттів нездоров’я. У цій моделі підкреслюється значення біологічних закономірностей в існуванні людини та її здоров’я. У біосоціальній моделі здоров’я розглядається як комплекс біологічних та соціальних характеристик, але при цьому соціальним ознакам у цій моделі здоров’я приділяється більше уваги ніж біологічним. Остання модель здоров’я - ціннісно-соціальна. У цій моделі здоров’я характеризується як цінність, що є передумовою для повноцінного життя людини, задоволення духовних та матеріаль­них потреб, участі у всіх видах діяльності.

Підводячи підсумки стосовно визначення поняття “здоров’я”, хо­тілося б звернути увагу на зауваження П. І. Камю, який говорить про те, що одні автори трактують здоров’я як стан, як динамічний процес, а треті зовсім не звертають уваги на процесуальність здоров’я [3]. Виходячи з розгляду поняття “здоров’я”, можна говорити про те, що на здоров’я впливає достатньо велика кількість факторів: соціальні (ціннісно-соціальна модель здоров’я), біологічні (біомедична модель здоров’я) та психологічні. Характеристики здоров’я можуть змінюва­тися під впливом зазначених факторів, тому, на наш погляд, корект­нішим є розгляд здоров’я саме як динамічного процесу.

Важливим для розуміння сутності здоров’я є трактування цього поняття не як позначення певного гіпотетичного стану, а як фактично наявного інтегративного стану функціонування [2, 48]. У літературі з психології виділяють три компоненти здоров’я: фізичне здоров’я, психологічне здоров’я та соціальне здоров’я [2; 3; 5]. У деяких джерелах учені вирізняють четвертий компонент здоров’я - духовне здо­ров’я [1, 36]. Усі ці компоненти є невід’ємними взаємодіючими час­тинами здоров’я людини, і саме вони є основними його показниками.

Найбільшим здобутком здорової людини видатний німецький учений Е. Крепплін уважав працю [5, 483]. Сучасна праця може діяти на людину як позитивно, так і негативно, тому в останній час усе більшу увагу спеціалістів привертає проблема професійного здоров’я. Г. С. Никифоров у своїх роботах розглядає професійне здоров’я як інтегральну характеристику функціонального стану організму люди­ни за фізичними та психічними показниками для оцінки його здібнос­тей до певної професійної діяльності, з урахуванням стійкості до несприятливих (стресових) факторів, які супроводжують цю діяль­ність [5, 508]. Тобто, крім фізичних та психічних характеристик особистості та здібностей до професійної діяльності, важливою умо­вою професійного здоров’я є стійкість до стресових факторів, можли­вість адаптовуватися до них і обирати найменш шкідливі для здо­ров’я способи реагування на стресові фактори, які супроводжують професійну діяльність.

В. О. Пономаренко [4] розглядає професійне здоров’я як власти­вість організму зберігати необхідні компенсаторні та захисні механіз­ми, які забезпечують професійну надійність і працездатність при всіх умовах професійної діяльності особистості.

Виклад основного матеріалу. Зважаючи на ці два визначення професійного здоров’я, можна говорити про важливість адаптаційних можливостей і стресостійкості організму під час виконання професій­них обов’язків. У сучасній літературі з психологоії до цих характе­ристик особистості відносять копінг-поведінку в умовах професійної діяльності.

Останнім часом проблема копінг-поведінки професійного здо­ров’я посідає перше місце в контексті актуальних питань професійної адаптації особистості. Це пов’язано насамперед із тим, що копінг - поведінка, відповідно до теорії психології суб’єкта, розглядається як адаптивна та зріла поведінка, яка позбавлена психоемоційного напруження.

Р. Лазарус і С. Фолкман відзначають, що копінг-поведінка є сукупністю гнучких, динамічних поведінкових та когнітивних зусиль людини, за допомогою яких індивід в одних випадках, головним чином, використовує захисні стратегії, а в інших - удається до страте-


Гій вирішення проблеми шляхом зміни співвідношення “особистість - навколишнє середовище”, мета яких - упоратися з важкими, напру­женими ситуаціями, які перевершують наявні ресурси [6, 142]. Це поведінка, спрямована на усунення або зменшення інтенсивності дії стресору на особистість, що реалізовується за допомогою вибору копінг-стратегій на основі структур особистості, які забезпечують прояв копінг-поведінки - особистісних копінг-ресурсів.

Це сенсорні та когнітивні ресурси, особистісні характеристики, комунікативні та психоемоційні складники. Відсутність чи послаб­лення копінг-ресурсів призводить до синдромів хронічної втоми та емоційного виснаження, і навіть до психосоматичних захворювань. Водночас ефективний копінг відіграє важливу роль у підтримці здоров’я, більш швидкому одужанні при захворюваннях, він може впливати на гормональний рівень, впливати на імунну систему, знижувати шкідливу дію стресорів [5, 36].

Іншим важливим компонентом копінг-поведінки працівників є базисні копінг-стратегії - способи управління факторами, які викли­кають стрес і виникають як відповідь особистості на відчуту загрозу в умовах професійної діяльності. А також особистісно-середові копінг - ресурси - відносно стабільні засоби й можливості, під час усвідомле­ного застосування яких дають змогу людині впоратися з важкою чи стресовою ситуацією. Формування особливостей базисних копінг - стратегій і особистісно-середових копінг-ресурсів відбувається ще із самого початку опанування професією, у процесі професійної під­готовки й подальшої професійної діяльності.

У класифікації, яку надає Г. С. Никифоров, поведінкові копінг - стратегії розділяються на емоційно-сфокусовані, поведінково-сфоку - совані та когнітивно-сфокусовані відповіді на стреси [5, 36], залежно від того, яким чином працівник долає труднощі на своєму професій­ному шляху і які засоби використовує в боротьбі зі стресом. Напри­клад, саморегуляцію відносять до емоційно-сфокусованих копінг- стратегій, аналіз і вибір варіанта виходу працівника зі стресової си­туації можна віднести, швидше всього, до когнітивно-сфокусованих копінг-стратегій.

У своїх роботах Р. Лазарус виділяє активні й пасивні; адаптивні та дезадаптивні копінг-стратегії [6]. До активних відносять стратегію “розв’язання проблем”, як базисну копінг-стратегію, що включає всі варіанти поведінки людини, яка спрямована на розв’язання проблемної або стресової ситуації, і стратегію “пошук соціальної підтримки”, яка включає поведінку, спрямовану на отримання соціальної підтрим­ки із середовища. До пасивної копінг-поведінки відносять варіанти поведінки, що включає базисну копінг-стратегію “уникання”, хоча деякі форми уникнення можуть мати й активний характер. Також Р. Лазарус виділив три типи копінг-стратегій [6]:

- механізми захисту Его як засоби реагування на складні для особистості проблемні ситуації, які виходять за межі можли­востей організму зовнішньо реагувати та спрямовувати зусилля на подолання цієї проблемної ситуації в цей момент, і заміна менш травмуючим, внутрішнім реагуванням представленим одним або кількома із захисних механізмів, наприклад, витис­нення - неможливість згадати або сприйняти інформацію про цю подію;

- пряма дія - це реакція на проблемну чи стресову ситуацію, яка може бути представлена двома стратегіями поведінки: напад - безпосередня взаємодія особистості зі стресовою ситуацією; свідоме уникання стресової ситуації, яка супроводжуються емоційними реакціями, такими як гнів або страх;

- подолання без афекту - це дії, спрямовані на вирішення про­блемної ситуації, коли реальна загроза відсутня, але потенційно існує.

Тип копінг-стратегій, який людина використовує у своїй профе­сійній діяльності для подолання стресових ситуацій, буде визначати копінг-поведінку в цілому і, як наслідок, впливатиме на стан професійного здоров’я.

Стосовно другого компонента копінг-поведінки - особистісно - середових копінг-ресурсів (адаптивних ресурсів), то до них відносять такі характеристики, як рівень когнітивного розвитку, Я-концепцію, локус контролю, емпатію, здатність надавати і сприймати соціальну підтримку, наявність соціально-підтримуючої мережі та її ефектив­ність, а також психологічні особливості особистості, що забезпе­чують стресостійкість і, як результат, - здоров’я особистості.

Г. С. Никифоров виділив три основні групи психологічних факто­рів, які впливають на здоров’я: незалежні фактори, передавальні фак­тори та мотиватори [5, 31]. До групи незалежних факторів належать характеристики особистості, які мають сильний кореляційний зв’язок зі здоров’ям чи хворобою. Автор виділив чотири підгрупи незалеж­них факторів: фактори, які привертають, когнітивні, соціального оточення, демографічні змінні. До підгрупи факторів, які привер­тають, відносять підтримуючі диспозиції - особистісні конструкти, пов’язані з індивідуальними можливостями реагування на труднощі в оптимістичній чи песимістичній манері.

До групи когнітивних факторів належать ставлення до хвороби. На уявлення про здоров’я буде впливати приписування впливу вну­трішніх чи зовнішніх причин на стан здоров’я людини [5, 32]. Ці уявлення залежатимуть від такого особистісно-середового копінг- ресурса, як локус контролю особистості.

Здатність надавати й отримувати соціальну підтримку, наявність соціально-підтримуючої мережі та її ефективність можна віднести до факторів соціального оточення, які впливають на професійне здоров’я особистості. У психології здоров’я роблять акцент на тому, що колеги та керівництво організації зазвичай позитивно впливають на про­фесійне здоров’я особистості шляхом підтримки здорового способу життя, сумісного відпочинку, впровадження програми зниження стресу.

Друга група - передавальні фактори. До цієї групи належать ті фактори, які безпосередньо впливають на здоров’я людини та є закономірним проявом рівня здоров’я. До компонентів цієї групи відносять види поведінки, які сприяють здоров’ю. До цих факторів належить подолання проблем різного рівня, тобто використання та­ких копінг-ресурсів, як переживання та регулювання проблем, само­регуляція. Якщо попередню групу з цієї класифікації можна віднести до когнітивних та поведінкових копінг-ресурсів, то фактори, що належать до складу цієї групи, є емоційно-сфокусованими відповідя­ми на стрес.

Третя група вищенаведеної класифікації має назву мотиватори, у яку входять стресори й існування у хворобі. Під впливом мотиваторів відбувається запуск різноманітних індивідуальних механізмів копін - гу [5, 37]. Групу цих факторів можна віднести до когнітивно-сфокусо - ваних відповідей на стреси.

Висновки. Підводячи підсумки теоретичного аналізу проблеми копінг-поведінки як умови професійного здоров’я особистості, можна говорити про те, що копінг-поведінка та засоби її реалізації віді­грають важливу роль у професійному здоров’ї особистості. Від того, яким чином людина долає професійні труднощі та стресові ситуації з початку професійного становлення і протягом усього професійного шляху, залежатиме стан її професійного здоров’я.

Ми плануємо й надалі досліджувати проблему копінг-поведінки як умови професійного здоров’я особистості та провести дослідження, яке буде присвячене виявленню копінг-ресурсів професійного здоров’я особистості.

Література

1. Вічалковська Н. Збереження психічного здоров’я учня та педагога / Наталія Калинівна Вічалковська, Оксана Євгенівна Іванашко // Психол. перспективи.

- 2009. - Вип. 13. - С. 35-41.

2. Галецька І. Загальна характеристика структури психологічного здоров’я / Іванна Іванівна Галецька // Психол. перспективи. - 2009. - Вип. 13 - С. 47-54.

3. Калью П. И. Сущностная характеристика понятия “здоровье” и некоторые вопросы перестройки здравоохранения / Павел Иосифович Калью. - М. : Обзорная информация, 1988. - 158 с.

4. Пономаренко В. А. Психология жизни и труда летчика / Владимир Алексан­дрович Пономаренко. - М. : Воениздат, 1992. - 224 с.

5. Психология здоровья : учеб. для вузов / [под ред. Г. С. Никифорова]. - СПб. : Питер, 2006. - 607 с. - Серия : Учебник для вузов.

6. Lazarus R. Stress, appraisal and coping / R. Lazarus, S. Folkman. - New York : Springer, 1984. - 257 p.

7. Lazarus R. Psychological stress and coping prosess / Lazarus Richard. - New York : McGraw-Hill, 1966. - 356 p.