ОСОБИСТІСТЬ У СОЦІАЛЬНО СКЛАДНИХ СИТУАЦІЯХ: ЕМОЦІЙНИЙ ПРОФІЛЬ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ’Я СПІВРОБІТНИКІВ МИТНОЇ СЛУЖБИ

В. Подляшаник

Стаття присвячена аналізу особливостей змін емоційної стійкості митника під впливом соціально складних ситуацій. Визначено емоційну стійкість як багатокомпонентне утворення в системі професійно обумовленої структури особистості, виділено основні компоненти емоційної стійкості, обґрунтовано діагностичні прийоми оцінки варіативності емоційної стійкості митників та з’ясовано основні емоційні орієнтири професійного здоров’я фахівців.

Ключові слова: емоційна стійкість, соціально складна ситуація, професійне здоров’я, співробітник митниці.

Подляшаник В. Личность в социально сложных ситуациях: эмоциональный профиль профессионального здоровья сотрудников таможенной службы. Статья посвящена анализу особенностей изменений эмоциональной устойчивости таможенника под влиянием социально сложных ситуаций. Определено эмоциональную устойчивость как многокомпонентное образование в системе профессионально обусловленной структуры личности, выделено основные компоненты эмоциональной устойчивости, обосновано диагностические приемы оценки вариативности эмоциональной устойчивости таможенников и конкретизировано основные эмоциональные ориентиры профессионального здоровья специалистов.

Ключевые слова: эмоциональная устойчивость, социально сложная ситуация, профессиональное здоровье, сотрудник таможни.

Podlyashanik V. Personality in Socially Difficult Situations: Emotional Type of Professional Health of Employees of Custom Service. The article is devoted to the analysis of pacularities of emotional stability changes of customs employee under influence of socially difficult situations. Emotional stability is determined as manycomponental education in the system of the professionally conditioned structure of personality. In the article the basic components of emotional stability are underlined. The main emotional orientations of specialists’ professional health are presented.

Key words: emotional stability, socially difficult situation, professional health, employee of custom.

Професійна діяльність є наскрізним фактором, що визначає все життя сучасної людини. Праця дає можливість самореалізації, розкриття своїх потенціалів та задоволення всіх потреб. Сучасний рівень розвитку професійної психології у конкретних дослідженнях Доводить дуалізм праці в плані впливу на здоров’я професіонала. З одного боку, праця дає змогу отримати необхідні для підтримання життєдіяльності ресурси, а з другого - вона вимагає докладання суттєвих фізичних, емоціональних, інтелектуальних й інших особистіс - них ресурсів, що закономірно приводить до їх витрачання. Відповідно, виникає необхідність компенсації всіх витрачених зусиль.

Коли йдеться про професійну діяльність фахівців, зміст якої належить до емоційно напружених, зокрема співробітників митної служби, то ця проблема загострюється удвічі. Специфіка діяльності співробітників митної служби характеризується численними контактами у соціально не визначених умовах, які пов’язані, насамперед, із контингентом, котрий є неоднорідним за віком, статтю, досвідом, віросповіданням, фінансовими можливостями та метою перетинання кордону. Характерними властивостями соціально складних ситуацій є невизначеність характеру їх розвитку й наслідків, а також, як правило, дефіцит часу, наявність недостатньої та неправдивої інформації, її інтерференція, зміни функціонального стану людини. Отже, проблема особистісних механізмів результативності професійної діяльності в соціально складних умовах належить до значущих як у суто науковому, так і в практичному плані.

Результати численних досліджень доводять, що діяльність співробітників митної служби слід відносити до таких видів професійної діяльності, які ставлять підвищені вимоги до фізичного й психічного здоров’я професіоналів, що зумовлює необхідність комплексної розробки програми психологічного забезпечення професійного здоров’я фахівців [1; 2; 3; 4; 9 та ін.]. А дослідження емоційного профілю професійного здоров’я співробітників митної служби становить безсумнівний інтерес, оскільки дає змогу по-новому подивитися на поведінку суб’єкта професійної діяльності.

Виходячи з актуальності заявленої проблеми, спробуємо презентувати її теоретико-емпіричний аналіз. Метою такого аналізу є розкриття змісту і структури емоційної стійкості співробітників митної служби у соціально складних ситуаціях та визначення психологічних умов її забезпечення.

У цій статті психологічне забезпечення професійного здоров’я фахівців, які працюють у соціально складних ситуаціях, буде розглядатись як складник загальної концепції психологічного забезпечення професійної діяльності [3], а емоційна стійкість - як системна якість особистості, що забезпечує цілеспрямовану поведінку людини та її високоефективну діяльність у складних напружених ситуаціях. Розуміння емоційної стійкості як інтегративної, полісистемної якості дає змогу її розглядати з позицій системного підходу [7].

Т • ’ V •• • О •

У цьому ракурсі пропонуємо структуру емоційної стійкості особистості, яка включає такі компоненти: біосоціальний, що пов’язаний із проявами типологічних властивостей темпераменту; мотиваційний, що характеризує диспозицію мотивації; афективний, який відображає емоційний досвід особистості; інтелектуальний, що визначає спроможність суб’єкта оцінити ситуацію, зробити прогноз можливих змін цієї ситуації та прийняти правильне рішення [8].

Аналіз психологічної літератури дає підстави стверджувати, що соціально складна ситуація характеризується взаємодією зовнішніх і внутрішніх чинників, котрі сприяють чи перешкоджають спроможності суб’єкта розв’язати їх. До зовнішніх чинників соціально складної ситуації належать обмежений термін її вирішення; навколишні обставини, які виявляються занадто складними для їх подолання; ризик для здоров’я людини, а іноді й для життя; зміна ситуації та швидкоплинність обставин; брак сторонньої підтримки. До внутрішніх чинників належать усвідомлення перебування людини у соціально складній ситуації, зокрема в умовах ризику та загрози для власного здоров’я; невизначеність у пошуку оптимального рішення; боротьба мотивів між “хочу” і “можу”, “бажаю” та “можливо”; психологічна перевантаженість, тривожність і невпевненість у власних силах.

Співробітник митної служби, який перебуває у соціально складній ситуації, отримує інформацію відносно різних її елементів, а саме: про зовнішні умови, про свої практичні стани, про результати власних дій. Обробка цієї інформації здійснюється за допомогою пізнавальних, емоційних та поведінкових процесів. Результати обробки інформації в цих трьох аспектах впливають на подальшу поведінку особистості у соціально складній ситуації. Порушення рівноваги між окремими елементами ситуації кваліфікується як усвідомлення складності, що означає певний рівень загрози для реалізації поставленої мети діяльності. Сигнал загрози призводить до зміни активності, яка в результаті розшифровки значення цієї інформації для суб’єкта набуває форми негативних емоцій різної модальності й сили.

Таким чином, закономірним є висновок про те, що здатність розв’язати соціально складну ситуацію значною мірою залежить від наявного емоційного ресурсу та особливостей суб’єкта митної діяльності. Конкретному розкриттю такої залежності стосовно співробітників митної служби присвячено це емпіричне дослідження.

До дослідження було залучено 87 співробітників митної служби із різним стажем роботи. Дослідження проводилось у стандартних умовах (щодо порядку тестування й умов його проведення, інструкцій до методик, обрахунків та інтерпретації даних). Блок діагностичних методик складався із таких: методика оцінки “Емоційного інтелекту” (Н. Холл), методика визначення рівня невротизації (Л. І. Вассерман), методика “Визначення стану фрустрації” (В. В. Бойко), методика “Діагностика рівня соціальної фрустрованості” (Л. І. Вассерман), методика “Діагностика емоційності” (В. М. Русалов); самооцін - ний тест “Характеристика емоційності” (Є. П. Ільїн), опитувальник темпераменту (Я. Стреляу), тест “Формула темпераменту” (А. Бєлов), методика оцінки тривожності (Ч. Спілбергера), методика “Мотивація досягнення успіху” (Т. Елерс), тест “Порівняння подібних фігур” (Каган), тест “Вбудованих фігур” (Уткін) та опитувальник стильової саморегуляції поведінки (В. Моросанова).

На основі отриманих результатів виявлено три групи досліджуваних: 1-ша группа (44 %) - інспектори з високим рівнем емоційної стійкості; 2-га група (47 %) - із середнім; 3-тя група (9 %) - із низьким рівнем. Динаміка емоційної стійкості трьох груп обстежуваних виявлялась у фонових умовах (1-й етап), коли вплив психотрав - муючих факторів був найменшим, і в соціально складних ситуаціях (2-й етап), коли досліджувані перебували під впливом дії різних стрес-факторів професійної діяльності. Також виявлено, що під впливом дії стрес-факторів кількість досліджуваних із високою емоційною стійкістю знизилася з 44 % на 1-му етапі до 20 % на 2-му етапі; кількість досліджуваних із середнім рівнем зменшилася із 47 % на 1-му етапі до 36 % на 2-му етапі; із низьким рівнем - із 9 % на 1-му етапі до 44 % на 2-му етапі.

Подальший кількісно-якісний аналіз емоційної стійкості співробітників митниці передбачав оцінку показників афективного компонента. Отримані результативні показники показують, що в досліджуваних 1-ї, 2-ї та 3-ї груп є суттєві відмінності (табл. 1).

Виявлено, що досліджувані з високим рівнем емоційної стійкості мають значний досвід емоційного реагування, управління власними емоціями, розпізнавання емоцій інших людей. Досліджувані із середнім рівнем емоційної стійкості характеризуються середнім рівнем емоційного збудження, середнім і частково високим рівнями психомоторної емоційності, комунікативної та інтелектуальної емоційності, високим і частково середнім рівнями емпатії, управління власними емоціями, розпізнавання емоцій інших людей.

Таблиця 1

Особливості сформованості афективного компонента у співробітників митниці із різним рівнем емоційної стійкості

Наступний крок емпіричного аналізу полягав у виявленні факторного відображення структури афективного компонента співробітників митної служби. Так, виділено два найбільш значущих фактори: 1 - “загальна емоційність” - пояснює 32,2 % загальної дисперсії. Зі значним навантаженням й однаковим знаком у його складі домінують компоненти: психомоторна емоційність (0,855), інтелектуальна емоційність (0,877), комунікативна емоційність (0,807), загальна емоційність (0,984) та невротизація (0,640); 2 - “управління власними емоціями” (21,6 % загальної дисперсії) - суперечливий за своїм складом і репрезентує явну опозицію складових компонентів (невротизація (-0,627) протистоїть емоційній обізнаності (0,655), управлінню власними емоціями (0,870) та розпізнаванню емоцій інших людей (0,684).

Інтелектуальний компонент емоційної стійкості характеризує спроможність суб’єкта оцінити ситуацію, зробити прогноз можливих змін цієї ситуації та прийняти правильне рішення. Оцінка ситуацій, що пов’язані із ризиком та невизначеністю, залежить від здатності співробітника зібрати необхідну інформацію і прийняти рішення на її основі (навіть за умов її дефіциту). В цьому процесі значну роль відіграє індивідуально своєрідний спосіб когнітивної оцінки інформації, когнітивний стиль, що властивий конкретному спеціалісту (табл. 2).

Переважання “полезалежних” осіб серед фахівців, котрим властивий низький рівень емоційної стійкості, не суперечить результатам багатьох дослідників. Так, за даними М. А. Холодної, “поленезалежні” суб’єкти відрізняються гнучкістю інформаційних процесів і легкістю зміни установок, активно переструктурують інформацію, висувають і перевіряють гіпотези, у той час як “полезалежні” пасивно її використовують, менш активні у відборі інформації і відчувають більші труднощі у процесі прийняття відповідальних рішень.

Вивчення інтелектуального компонента емоційної стійкості здійснювалося також за допомогою опитувальника СПП В. Моросанової. Виявлено, що у досліджуваних із високим рівнем емоційної стійкості домінує “гармонійний” профіль саморегуляції. Для них характерні високий рівень дій, свідомого планування та програмування власної діяльності, адекватність в оцінюванні результатів, відсутність фіксації на невдачах, високий рівень гнучкості, швидка орієнтація в ситуації, стійкість і здатність не губитися в умовах невизначеності, творчість у підходах до розв’язання нетипових ситуацій, середній рівень самостійності, контакти з керівництвом, наполегливість у досягненні власних цілей, точність і своєчасність у корекції власних помилок. Для досліджуваних із низьким рівнем емоційної стійкості характерним є “шпилястий” профіль саморегуляції, коли у профілі одночасно представлені середні та високі показники регуляторних ланок. Це можна пояснити дією компенсаторних механізмів, коли “слабкий” бік регуляції перекривається “сильним”.

Проведений теоретико-емпіричний аналіз заявленої проблеми дає змогу зробити висновки, що емоційний профіль забезпечення професійного здоров’я співробітників митної служби складає плідну основу

Щодо розробки різноманітних програм, семінарів, тренінгів з управління стресом. Основний акцент у них повинен бути поставлений на формування у працівників відповідних умінь і навичок самовпливу з метою попередження тривожних станів й емоційного напруження.

Література

1. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности: Учеб. пособ. для вузов.- М.: ПЕРСЭ, 2001.- 511 с.

2. Дикая Л. Г. Психологические проблемы профессиональной деятельности. - М.: Наука, 1991.- 168 с.

3. Психология профессионального здоровья: Учеб. пособ. // Под ред. Г. С. Никифорова.- СПб.: Речь, 2006.- 480 с.

4. Грибенюк Г. С. Саморегуляція як складова діяльності особистості в екстремальних умовах.- Проблеми загальної та соціальної психології // Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.- К., 2004.- Т. VI.- Вип. 4.- С. 73-80.

5. Корольчук М. С. Актуальні проблеми психофізіологічної діяльності військових спеціалістів.- К.: КВГІ, МОУ, 1996.- 160 с.

6. Лебедев В. И. Личность в экстремальных условиях.- М.: Политиздат, 1989.304 с.

7. Ломов В. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии // Отв. ред. Ю. М. Забродин, Е. В. Шорохова.- М.: Наука, 1984.- 444 с.

8. Подляшаник В. В. Особливості проявів емоційної стійкості особистості співробітників митної служби у соціально складних ситуаціях: Автореф. дис. ... канд. психол. наук.- К., 2008.- 20 с.

9. Психологічне забезпечення бойових підрозділів в екстремальних умовах: Метод. посіб. / В. Є. Шевченко, Б. В. Кравченко, С. А. Галкін, С. А. Олійник, Д. О. Коршевнюк.- К.: В/чА 0515.- 175 с.