ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ СУЧАСНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Н. Губа, М. Кандиба

У статті представлено теоретичний аналіз ціннісно-мотиваційної сфери особистості, а також контент-аналіз особливостей розвитку ціннісно-мотиваційної сфери студентської молоді протягом усього періоду навчання у ВНЗ.

Ключові слова: цінності, мотивація, студенти, контент-аналіз.

Губа Н., Кандыба М. Особенности ценностно-мотивационной сферы современной студенческой молодёжи. В статье представлен теоретический анализ ценностно-мотивационной сфере личности, а также контент-анализ особенностей развития ценностно-мотивационной сферы студенческой молодежи на протяжении всего периода обучения в ВУЗе.

Ключевые слова: ценности, мотивация, студенты, контент-анализ.

Guba N., Kandyba M. Features of Value-Motivational Sphere of Modern Students. In this article is presented a theoretical analysis of valued and motivational sphere of personality, and also content-analysis features of development valued and motivational sphere of student during all teaching period in university.

Key words: values, motivation, students, content-analysis.

На сьогодні дослідження проблематики ціннісно-мотиваційної сфери студентської молоді викликає значний інтерес у науковців. Адже період юнацького та старшого юнацького віку, до якого можна сміливо віднести зазначену категорію досліджуваних, є найбільш складним та відповідальним періодом у житті особистості. Юність виступає як період прийняття відповідальних рішень, що визначають усе майбутнє життя людини: вибір професії та свого місця в житті, вибір сенсу життя, вибір світогляду та життєвої позиції, вибір супутника життя, створення власної сім’ї [7, 23]. І те, наскільки екологічно та гармонійно буде протікати процес формування специфіки актуальних мотивів, загальної життєвої спрямованості, характеру включення особистості в соціальну діяльність, буде залежити соціальне здоров’я суспільства в цілому.

Перед тим, як перейти до аналізу мотиваційної сфери сучасного студентства, ми хотіли б спершу звернути увагу на контекст, у якому найбільш слушно, на нашу думку, розглядати особливості мотивації студентів та на загальну характеристику ціннісно-мотиваційних складників особистості.

Як відомо, мотив - це спонукання до діяльності, пов’язані із задоволенням потреб суб’єкта; сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, які викликають активність суб’єкта, визначають її спрямованість. У зарубіжній психології виділено низку особливостей природи та функцій мотиву в регуляції поведінки людини: спонукальна і спрямовуюча функція мотиву висвітлюється у психоаналізі, біхевіоризмі, теорії “поля” К. Левіна, етології; детермінація поведінки людини неусвідомлюваними мотивами характерна для психоаналітичної теорії особистості, ієрархія мотивів притаманна гуманістичному напряму і т. д. Головним же недоліком зазначених досліджень, на думку вітчизняних психологів, є відрив саме від контексту діяльності людини та її свідомості, також вони наголошують на тому, що розвиток мотивів виникає через зміну і розширення кола діяльності, яка перетворює предметну дійсність. Це означає, що у людини джерелом розвитку мотиву є процес суспільного виробництва матеріальних та духовних цінностей, у ролі яких виступають властиві певному суспільству об’єктивні цінності, інтереси й ідеали, котрі у випадку їх інтеріоризації особистістю можуть набути спонукальної сили та стати реально дієвими мотивами [б, 51]. Іншими словами, соціальні цінності (цінності, інтереси й ідеали), проникаючи крізь призму індивідуальної життєдіяльності, входять у психологічну структуру особистості у формі особистісних цінностей, що із джерелами мотивації її поведінки і слугують важливим фактором соціальної регуляції взаємовідносин людей. Так, ми перейшли до характеристики ціннісних орієнтацій та їх взаємодії з мотиваційною сферою особистості.

Одним із перших вітчизняних дослідників ціннісних орієнтацій був А. Г. Здравомислов. У праці “Потреби, інтереси, цінності” він подає доволі цікаву концепцію виникнення ціннісних уявлень людини: “Духовні прагнення, ідеали, принципи, норми моральності належать не стільки до сфери дії інтересів, скільки до сфери цінностей. Стимули та причини людської діяльності отримують тут свій подальший розвиток: потреби перетворюються на інтереси, а останні, у свою чергу, перетворюються на цінності” [4, 15]. Це

___ Т * * *

Твердження можна пояснити його ж словами: У світі цінностей знов виникає ускладнення стимулів поведінки людини та причин соціальної діяльності. На перший план виходить не те, що, безумовно, необхідне, без чого не можна існувати (рівень потреб), не те, що вигідно з точки зору матеріальних умов буття (рівень інтересів), а те, що повинно відповідати уявленням про призначення людини та її гідність, ті моменти у мотивації, поведінки у котрих проявляються самоствердження і свобода особистості” [4, 22]. У своєму дослідженні автор також акцентує увагу на прогресивності впливу цінностей на мотиваційну сферу особистості: “Ціннісне сприйняття дійсності породжує мотивацію дій та вчинків, основану на ціннісних відносинах, які доповнюють і збагачують мотивацію, основану на потребах та інтересах” [4, 34]. Таких же поглядів дотримується й А. Лазарук, визначаючи поняття мотив як динамічне, ціннісно зумовлене утворення у структурі конкретного акту діяльності, що належить до внутрішньо особистісного, смислового рівня саморегуляції [5, 23].

Узагальнюючи наведену вище характеристику ціннісно-мотиваційної сфери особистості, на наш погляд, варте уваги твердження С. І. Дьякова: “Семантична структура особистості на вищому інтегративному рівні становить ціннісно-смисловий осередок її мотиваційної сфери, який визначає свідомі форми та способи активності особистості. Тому семантичні інваріанти досвіду особистості становлять систему її мотиваційно-ціннісних орієнтацій, які є головними свідомими чинниками її «самостійної активності», на базі чого вона робить свій вибір і приймає рішення...” [3, 37]. Отже, подальший аналіз ціннісно-мотиваційних детермінант активності особистості студентів буде проведений у контексті актуальної для них навчальної діяльності та матиме як мотиваційну, так і ціннісно-смислову спрямованість. Але для того, щоб результати нашої аналітичної діяльності були змістовними, необхідно розглянути деякі закономірності мотивації поведінки особистосі, притаманні юнацькому і студентському віку, до якого, власне, і належить контингент досліджуваних.

Таким чином, юнацький вік - це етап формування самосвідомості та власного світогляду, єтап прийняття відповідальних рішень, етап людської близькості, коли цінності дружби, любові, інтимної близькості можуть бути найважливішими.

Цей період онтогенезу традиційно вважається одним із найбільш критичних моментів у психічному розвитку особистості. І насамперед це відбивається на докорінних змінах у мотиваційно-потребовій сфері юнацтва.

В юнацькому віці, за словами Л. І. Божович, за змістом на перше місце виходять мотиви, пов’язані із життєвими планами юнака, його наміри щодо майбутнього, його світогляд та самовизначення.

Мотиваційна сфера юнака за своєю побудовою має ієрархічний вигляд, який уключає в себе наявність певної системи співпідкорення різноманітних мотиваційних тенденцій на основі провідних суспільно значущих і таких, що стали ціннісними для людини, мотивів (Л. І. Божович).

В юнацькому віці суттєво оновлюються мотиви спілкування. Виникають поглиблення й диференціація дружніх зв’язків на основі емоційної, інтелектуальної близькості юнаків. Руйнується внутрішньо - групове спілкування з ровесниками, посилюються контакти з особами протилежної статі, а також із дорослими під час виникнення складних життєвих ситуацій [7, 235].

Окрім того, актуалізується прагнення юнака до звільнення від опіки дорослих (реакція емансипації), що в низці випадків призводить до конфліктів із ними. Однак повної свободи юнаки в дійсності не хочуть, оскільки ще не готові до неї, вони всього лише прагнуть мати право на вільний вибір, на відповідальність за свої слова та вчинки.

Прагнення молодих людей до пізнання світу, своїх можливостей, їх бажання реалізувати себе проявляється також у так званій реакції захоплення або хобі-реакції [7, 258].

Якщо ж вивчати студента як особистість, то вік 18-20 років - це період найбільш активного розвитку моральних та естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеру та, що найбільш важливо, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових й ін. Із цим періодом пов’язаний початок “економічної активності”, під якою демографи розуміють включення людини в самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії та створення власної сім’ї. Перетворення мотивації, усієї системи ціннісних орієнтацій - з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв’язку з професіоналізацією - з іншого, виділяють цей вік як центральний період становлення характеру й інтелекту. Це час спортивних рекордів, початок художніх, технічних і наукових досягнень.

Характерною ознакою морального розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно закріплюються ті якості, котрих не вистачало повною мірою в старших класах: цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, вміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (цілей, образу життя, обов’язку, любові, вірності і т. д.). Факт вступу до вузу укріплює віру молодої людини у власні сили та здібності, породжує надію на повнокровне й цікаве життя. Разом із тим на 2 і 3 курсах нерідко виникає питання про правильність вибору вузу, спеціальності, професії. До кінця 3 курсу остаточно вирішується питання про професійне самовизначення. Дуже часто спостерігаються зміни у настрої студентів - від захоплення в перші місяці навчання у вузі до скепсису в оцінці вузівського режиму, системи викладання, окремих викладачів і т. д.

Студентський вік, за твердженням Б. Г. Ананьева, є сензитивним періодом для розвитку основних соціогенних потенцій людини. Вища освіта спричиняє великий вплив на психіку людини, розвиток її особистості. За час навчання у вузі за наявності сприятливих обставин у студентів виникає розвиток усіх рівнів психіки. Вони визначають спрямованість розуму людини, тобто формують склад мислення, котрий характеризує професійну спрямованість особистості. Для успішного навчання у вузі необхідний достатньо високий рівень загального інтелектуального розвитку, наприклад виховання, уявлень, пам’яті, мислення, уваги, ерудованості, широти пізнавальних інтересів, рівня володіння певним кругом логічних операцій і т. д. При деякому зниженні цього рівня можлива компенсація за рахунок підвищеної мотивації або роботоспроможності, ретельності й охайності в навчальній діяльності.

Дотримуючись контексту актуальної діяльності в аналізі ціннісно-мотиваційної сфери студентства, ми у своїй статті будемо розглядати різноманітні наукові підходи до вивчення мотиваційних феноменів студентського віку в характерному для нього середовищі навчальної діяльності у ВНЗ. Адже, як зазначає Р. І. Цвєткова у своєму дослідженні мотиваційнї сфери особистості студента: “Мотиваційна сфера особистості визначається діяльністю. Для того, щоб діяльність стала компонентом розвитку та саморозвитку, важливо не тільки глибоко розуміти характер її змісту, але й постійно вдосконалювати мотиваційну сторону особистості. Глибоке пізнання та розуміння мотиваційної сфери може забезпечити успіх, спрямувати активність особистості студента у потрібне русло її розвитку” [9, 77].

Розглядаючи наукові роботи дослідників мотиваційної сфери студентів, слід відзначити своєрідність підходів кожного з них. Так, Л. Буйновська поділяє мотиви студентів на соціальні та пізнавальні [1, 68]; А. Г. Бугрименко виділяє пізнавальні (широкі пізнавальні мотиви, учбово-пізнавальні, мотиви самоосвіти) і соціальні (широкі соціальні, вузькі соціальні, мотиви соціального співробітництва) у структурі навчальної мотивації; Е. Ю. Патяєва поділяє студентську мотивацію на внутрішню (пізнавальні та професійні мотиви) і зовнішню (працевлаштування, відстрочка від армії). Зовсім конкретизовано розглядає мотивацію студентів О. В. Виштак за факторами, що впливають на вибір ВНЗ та спеціальності: зовнішні стосовно вузу і внутрішні, зумовлені характером організації самого навчального процесу [2, 137].

Але, окрім розрізненості, в концептуальних підходах дослідників присутні також споріднені характеристики надзвичайно важливих ціннісно-мотиваційних детермінант активності особистості студентів, котрі повсякчасно впливають на їх діяльність та поведінку. Серед них на перший план постає фактор впливу економічної нестабільності, яка має місце в нашій державі. П. Скляр у своїй роботі наголошує на тому, що цінності ринкових відносин стають чи не найважливішими для суспільства. Економічна ідентичність як споживча починає переважати громадянську і навіть людську. Лише 30 % майбутніх фахівців сподіваються одержати роботу за спеціальністю. 97 % молодих людей уважають головним високий рівень зарплати. Такі особливості структури цінностей посідають перші місця у життєвих орієнтирах, визначають діяльність і поведінку молоді. Саме вони формують ставлення до освіти, мотивацію навчання. Провідними мотивами навчання для значної частини молоді, яка одержала студентські квитки, є не досягнення успіху в оволодінні знаннями, а прагнення більш-менш благополучно здолати етапи навчального процесу. Якість підготовки фахівців за такої мотивації не буде високою [8, 99].

Останній, але не менш заслуговуючий на увагу фактор розвитку студентської навчальної мотивації у ВНЗ, ми вважаємо власне вузівське навчально-педагогічне середовище, власне педагогічний склад факультету; студентські групи й неформальні студентські угруповання; навчально-методичне забезпечення і матеріальна база ВНЗ - це ті невід’ємні складники й водночас чинники, що впливають на усвідомлення власного сенсу навчання, предметно-рефлексивного ставлення до навчання, суб’єктивної активності, образу майбутньої професійної діяльності, без яких неможливий повноцінний і гармонійний процес здобуття вищої освіти, а отже й адекватний розвиток особистості студента. Наші думки знаходять своє відображення у праці П. Скляра: “гуманістична, особистісна орієнтація професійної підготовки передбачає звернення головної уваги на ціннісно-мотиваційну домінанту особистості, котра визначає спрямованість останньої, зокрема професійну. Результат педагогічної діяльності стане ефективнішим, якщо буде задіяно весь спектр позитивної мотивації. Наріжним каменем такої роботи має стати розвиток мотиваційної орієнтації студента на успішність навчальної діяльності з наголосом на її процес та результат, а не на майже єдиний метод «залякування», не отримання бажаної оцінки, заліку, стипендії і відповідну реакцію студента

- будь що уникнути таких неприємностей” [8, 101].

Таким чином, ураховуючи усю складність та багатомірність структури мотиваційно-ціннісної сфери в студентському віці, приємно пересвідчуватись у тому, що попри економічні негаразди в державі, молоде покоління поступово починає усвідомлювати важливість отримання вищої освіти, ґрунтовних знань із пріоритетних для нього навчальних дисциплін, оскільки вже сьогоднішній ринок праці заохочений приймати лише справжніх спеціалістів із високим рівнем теоретичних та практичних знань, умінь і навичок і це породжує мотивацію на здобуття цих знань студентами. Але не варто нехтувати таким важливим чинником у формуванні мотиваційної сфери особистості студента, як безпосередньо процес навчання у вузі, та всіх тих його складників, які вже були нами наведені вище, адже від того, наскільки гуманізованим та демократичним буде навчальний процес, багато в чому залежатиме розвиток позитивної внутрішньої мотивації навчання студентства, яка, у свою чергу, відіграє вирішальну роль у становленні висококваліфікованої, готової до конкурентної боротьби молодої особистості.

Література

1. Буйнова Л. Методика і результати вивчення мотиваційної сфери студентів технічного університету // Вища освіта України.- 2002.- № 1.- С. б5-70.

2. Виштак О. В. Мотивационные предпочтения абитуриентов и студентов // Социолог. исследования.- 200З.- № 2.- С. 1З5-1З8.

3. Дьяков С. І. Методика діагностики мотиваційно-ціннісних орієнтацій у дослідженні суб’єктності особистості // Практична психологія та соціальна робота.- 2007.- № З.- С. Зб—41.

4. Здравомислов А. Г. Потреби, інтереси, цінності.- М.: Політ. видат., 198б.- 222 с.

5. Лазарук А. Цінності людини у науково-психологічному осмисленні // Психологія і суспільство.- 2003.- № 2.- С. 19-37.

6. Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психологический словарь.- Свердловск, 1990.

7. Реан А. А. Психология человека от рождения до смерти.- СПб.: ПРАЙМ - ЄВРОЗНАК, 2002.- 656 с.

8. Скляр П. Мотивація навчальнї діяльності студентів // Соціальна психологія.- К., 2004.- № 5.- С. 95-106.

9. Цветкова Р. И. Мотивационная сфера личности студента: условия и средства ее формирования // Психол. наука и образование.- М., 2006.- № 4.-

С. 76-80.