ОСОБЛИВОСТІ СФОРМОВАНОСТІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

УДК 81 272 - 057.87 О. Л. Лавриненко

У статті пропонується комплексне дослідження когнітивного компонента та комунікативної поведінки мовної особистості студентів математичної й філологічної спеціальностей. Проведено порівняльний аналіз отриманих даних. Установлено, що фахова спеціалізація впливає на деякі параметри мовленнєво - мисленнєвої діяльності й комунікативної поведінки мовної особистості студента.

Ключові слова: мовна особистість, мовна картина світу, картина світу, мислення, мовні знання, мовна компетентність, лексикон, міжособистісна взаємодія, комунікативна толерантність.

Лавриненко А. Л. Особенности сформированости языковой личности студентов высших учебных заведений. В статье предлагается комплексное исследование когнитивного компонента и коммуникативного поведения языковой личности студентов математической и филологической специальностей. Проведён сравнительный анализ полученных данных. Установлено, что предметная специализация влияет на некоторые параметры речемыслительной деятельности и коммуникативного поведения языковой личности студента.

Ключевые слова: языковая личность, языковая картина мира, картина мира, мышление, языковые знания, языковая компетентность, лексикон, межличностное взаимодействие, коммуникативная толерантность.

Lavrinenko O. L. Peculiarities of Lingual Personality Formation in Students of High Educational Institutions. In article is proposed the complex research of cognitive component and communicative behavior of lingual personality in students, which study on mathematical and philological specialty. The comparative analysis of received data was carried out. It is defined, that subject specialization influence some parameters of speech-thinking activity and communicative behavior of student’s lingual personality.

Key words: lingual personality, lingual world representation, world representation, thinking, language knowledge, lingual competence, lexicon, interpersonal interaction, communicative tolerance.

Постановка наукової проблеми та її значення. Протягом останніх років мовна особистість як цікавий психолінгвістичний феномен нерідко виступала об’єктом дослідження для мовознавців, психолінгвістів та психологів. У роботах дослідників були вдалі спроби описати її структуру [1; 2, 48-62], визначити співвідношення мовної особистості зі спорідненими поняттями [3, 148-152], дослідити мовну особистість персонажів відомих літературних творів. Популярність поняття “мовна особистість” пов’язана з тим, що вона виступає найбільш природною й надійною інтеграційною сферою між психологією та мовознавством. Безпідставно було б заперечувати тезу про те, що академічний навчальний процес накладає свій відбиток як на розвиток особистості взагалі, так і на формування мовної особистості зокрема. Проте досі не було прецедентних спроб дослідити, як саме фахова спеціалізація, яку вибирає собі молода людина під час здобуття вищої освіти, впливає на мовленнєво-мисленнєву діяльність та комунікативну поведінку її мовної особистості, що й зумовлює актуальність роботи. Запропоноване в цій статті порівняльне дослідження когнітивних і комунікативних особливостей мовної особистості студентів різних спеціальностей матиме практичне значення, оскільки його результати можна використати для покращення навчальних і розвиваючих програм, та теоретичне значення, тому що воно дає змогу відкрити деякі закономірності в процесі формування мовної особистості.

Мета дослідження полягає в порівняльній оцінці когнітивних та комунікативних параметрів мовної особистості студентів відповідно до профілю їх підготовки.

Об’ єкт дослідження - мовна особистість як важлива складова частина особистості людини.

До завдань цієї праці належать визначення середньогрупових показників мовленнєво-мисленнєвої діяльності та міжособистісної комунікативної взаємодії в студентів різних спеціальностей; виявлення істотних особливостей у мовній особистості студента, пов’язаних із фаховою спеціалізацією, шляхом диференційного аналізу отриманих показників.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. У дослідженні в ролі респондентів узяли участь 60 студентів третього курсу факультету романо-германської філології та 50 студентів другого курсу математичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки. Проте декілька бланків опитування виявилися заповненими некоректно, тому до уваги бралися результати 102 досліджуваних, із них 59 осіб - представники факультету романо-германської філології, а 43 особи - представники математичного факультету. Для вивчення особливостей у мовленнєво-мисленнєвій діяльності мовної особистості студентів були застосовані такі методики: вільний асоціативний тест [4, 174-177], методика визначення активності вербального та наочно-образного мислення [4, 147-149], методика оцінки понятійного мислення [4, 158-160], ланцюговий асоціативний тест [4, 182-183] і методика доповнення [4, 198-199].

Вільний асоціативний тест дає змогу визначити рівень володіння мовою на рівні мовних знань. Методика пропонує досліджуваному набір слів-стимулів у кількості 30 одиниць, які повинні належати до різних частин мови. У відповідь на кожне слово-стимул досліджуваний повинен поряд написати перше слово, яке спадає йому на думку. По закінченню виконання асоціативного експерименту кожна пара слів, що складається зі слова - стимулу й реакції на нього. Результат оцінюється за двома критеріями: як логічна та граматична реакція. Логічна реакція може бути центральною або периферичною. Логічні зв язки є змістовними зв язками між словесними стимулами й реакціями на них. Якщо такий змістовний зв’язок наявний, то реакцію можна справедливо назвати “центральною”, інакше реакція є “периферичною”. Для дорослих носіїв мови характерним є переважання центральних асоціативних реакцій, частка яких повинна складати не менше 65 % від загальної кількості. Менша частка центральних логічних реакцій свідчитиме про погане знання мови, порушення динамічних особливостей - уповільненість або нестабільність процесів мислення.

Методика визначення активності вербального й наочно-образного мислення дає змогу встановити такі особливості мовленнєво - мисленнєвої функціональності, як вербальна біжучість, образна біжу- чість, вербальна гнучкість, образна гнучкість. Біжучість мислення оцінюється за кількістю виконаних однотипних завдань у межах одного способу вирішення. Г нучкість мислення визначається за його продуктивністю під час виконання завдань різного типу, вирішення яких потребує швидкого переключення від одного способу на інший. Автори методики зазначають, що такі характеристики відображають первинні знання та швидкість добування їх із пам’яті. Виходячи з накопичених досліджень структури мовної особистості та її функціонування, можна стверджувати, що образна біжучість і гнучкість відображають здатність мовної особистості діставати й оперувати знаннями власної картини світу. Подібним чином вербальна біжучість і гнучкість демонструють, наскільки швидко мовна особистість здатна активізувати знання із власної мовної картини світу та оперувати ними. Для визначення вербальної біжучості досліджуваним

Пропонують записати протягом однієї хвилини жіночі або чоловічі імена, що починаються на певну літеру. Кількість правильно записаних досліджуваним імен буде відповідати показнику вербальної біжучості. Під час визначення образної біжучості досліджуваним пропонують у попередньо підготовлених кружечках протягом хвилини намалювати максимальну кількість об’єктів, які належать до певного класу (наприклад флора). Кількість намальованих належним чином об’єктів буде відповідати показнику образної біжучості. Для визначення вербальної гнучкості досліджуваним пропонується протягом хвилини скласти максимальну кількість речень, кожне слово в якому буде починатися із наперед визначеної літери (наприклад: З, О, П, Н - Золота осінь прийшла несподівано). Для визначення образної гнучкості експериментатор малює будь-який фрагмент без змістовного навантаження (наприклад хвилясту лінію) та пропонує досліджуваним протягом хвилини вмонтувати цей фрагмент у максимальну кількість власних завершених малюнків. Кількість створених таким чином малюнків буде відповідати показнику образної гнучкості. Накопичені авторами методики експериментальні дані дають змогу припускати, що для респондентів вікової групи 18-25 років, які мають рівень освіти не нижчий від середнього, нормальними показниками активності мислення є показник вербальної біжучості, який дорівнює п’ятьом іменам, показник образної біжучості, що дорівнює п’ятьом малюнкам, показник вербальної гнучкості, який рівний чотирьом реченням, показник образної гнучкості, який дорівнює п’ яти малюнкам.

Методика оцінки поняттєвого мислення дає досліднику змогу оцінити структуру та ступінь сформованості лексикону досліджуваного. Поняття визначається як одиниця мислення, яка відображає загальні й найбільш істотні ознаки предметів та явищ дійсності й виражає ці істотні ознаки у вербальній формі. Без удалого оволодіння мовною особистістю поняттєвим мисленням неможливо говорити про її мовну компетентність. Запропонована методика визначає ступінь розвитку та структуру лексикону досліджуваного. Кожному досліджуваному дають бланк з 22 парами понять для порівняння, серед яких 15 пар понять належать до спільного семантичного поля, а сім - до різних. Завдання для досліджуваних полягає в тому, щоб указати спільні інтегруючі ознаки для тих пар понять, де така ознака існує, та виявити ті пари понять, які спільних ознак не мають. Правильні відповіді рахують за 15 парами, що належать до одного семантичного поля, при цьому за кожну правильно визначену властивість у парі понять дають один бал. Нормою вважається показник від 10 до 15 балів. Нижчі результати свідчитимуть про недостатнє вміння виділяти й узагальнювати ознаки понять.

Методика доповнення також досліджує мовленнєво-мисленнєві процеси мовної особистості. Об’єктивна оцінка розуміння текстової інформації будується на психолого-педагогічних підставах, які пов’язані з особливостями протікання когнітивних процесів під час читання. Інакше виглядає ситуація, коли в тексті з певним інтервалом пропущено ряд змістовних фрагментів. Від читача в цьому випадку вимагається залучення його мовної компетентності й загальних енциклопедичних знань для відновлення повної структури тексту. Повнота та якість виконання такої роботи продемонструє як рівень складності перфорованого тексту, так і рівень мовної компетентності й інтелекту самого виконавця, на що й направлена методика доповнення. Дослідник роздає кожному досліджуваному перфорований текст, у якому пропущене кожне п’яте слово. Досліджувані заповнюють пропуски та після перевірки правильності заповнення дослідник підраховує кількість правильних доповнень. Показник 70 % правильно виконаних доповнень буде свідчити про досить хороший, однак не найкращий результат.

Найчастіше ланцюговий асоціативний тест використовується в психоаналізі, оскільки дає можливість психоаналітику дістати зі сфери підсвідомого пацієнта приховані тривоги, фобії, потяги та нав’язливі стани з метою їх вербалізації й розробки конструктивних заходів для виводу пацієнта з напруженого стану. Проте ця методика також дає змогу визначити швидкість мовленнєво-мисленнєвих процесів, їх структурні й динамічні особливості. Досліджуваному пропонують записувати протягом однієї хвилини будь-які слова, що спадають йому на думку, не перераховуючи при цьому предмети, що перебувають у полі його зору, та не згадуючи завчені раніше ряди слів. Аналізуючи експериментальні дані, спочатку підраховують довжину асоціативного ланцюга, яка для здорової активної людини, котра добре володіє мовою, повинна складати 19-21 слово. Нижчі показники вказують на вповільнення мовленнєво-мисленнєвих процесів, яке може викликатися різними причинами: поганим знанням мови, утомою, ригідністю мислення. Більша довжина асоціативного ланцю-

Га вказує на надмірну рухливість мовленнєво-мисленнєвих процесів, яка може бути спричинена хворобливою збудливістю, емоційним напруженням. Аналізуючи структуру асоціативного ряду, слід мати на увазі, що нормою вважається утворення 3-4 гнізд за хвилину із середнім розміром гнізда 5-6 слів. Збільшення кількості гнізд та зменшення кількості слів у гнізді, так само, як і зворотний процес, відображатимуть збудження або вповільнення підсвідомих та свідомих процесів, пов’язаних із мовленнєво-мисленнєвою діяльністю.

Таблиця 1

Середньогрупові показники мовленнєво-мисленнєвої діяльності мовної

Особистості (група - математики)

Помітно, що деякі показники відхиляються від нормативних значень методик. Такі показники мисленнєвої діяльності, як вербальна біжучість, вербальна гнучкість, образна біжучість, образна гнучкість, є різною мірою нижчими від нормативних значень, що свідчить про дещо занижену здатність до оперування образами картини світу й вербальною інформацією мовної картини світу в респондентів цієї групи. Такі методики доповнення відобразили невелику заниженість рівня мовної компетентності та загальних енциклопедичних знань.

Ланцюговий асоціативний тест показав істотніші відхилення: значне зменшення довжини асоціативного ланцюга, при цьому збільшення кількості гнізд на фоні зменшення їх середнього розміру. Це свідчить про вповільнення або ригідність мислення з незначними змінами в направленості його свідомих і підсвідомих процесів. Співвідношення між центральними та периферичними логічними реакціями й методика оцінки поняттєвого мислення вказали на нормальний розвиток лексикону та достатнє володіння рідною мовою на рівні мовних здібностей і мовних знань.

Ці методики оцінки активності вербального та наочно-образного мислення у цій групі респондентів відкрили цікаву особливість: якщо вербальна й образна біжучість у респондентів приблизно відповідають нормі, то гнучкість обох типів мислення помітно поступається нормативним значенням. На практиці це означає, що досліджувані не відчували проблем під час виконання низки однотипних завдань, однак такі проблеми відразу виникали у процесі переключення від одного типу завдань до іншого. Дані вільного асоціативного тесту та

Методики оцінки поняттєвого мислення показали достатній рівень володіння рідною мовою представниками цієї групи. Результати методики доповнення виявили незначний дефіцит мовної компетентності й загальних енциклопедичних знань. Показники ланцюгового асоціативного тесту вказали на зменшену довжину асоціативного ланцюга, збільшену кількість гнізд та зменшення їх розміру. Такі дані свідчать про вповільнення або ригідність процесу мислення й про певні динамічні зміни в його протіканні. Можливо, такі результати спричинені звичайною втомою.

Диференційний аналіз показників мовленнєво-мисленнєвої діяльності двох груп респондентів проводився засобами програмного забезпечення 8Р88 для Windows. Значущі відмінності між показниками встановлювалися з допомогою 1;-критерію Стьюдента для двох незалежних вибірок досліджуваних. Такий аналіз виявив значущі відмінності між двома групами в таких критеріях, як вербальна біжучість, образна біжучість, довжина асоціативного ланцюга, кількість гнізд асоціативного ланцюга, середній розмір гнізда.

Таблиця 3

Перелік показників зі значущими відмінностями між двома групами респондентів при оцінці мовленнєво-мисленнєвої діяльності мовної

Особистості

За показниками вербальної та образної біжучості досліджувана група студентів-філологів помітно переважає групу студентів-мате- матиків. Відмінність за першим показником можна пояснити фаховою спеціалізацію в другій групі. Відмінність у середньогрупових значеннях образної біжучості є дещо несподіваною. Очевидно, що студенти-філологи навчені краще користуватися мовною картиною світу, оскільки специфіка навчального процесу на факультеті вимагає від них вироблення прийомів зі збагачення та ефективного використання мовної картини світу. Ефективне маніпулювання образами картини світу вимагається від будь-якої людини, яка навчається, незалежно від напряму її спеціалізації. Однак і за цією характеристикою, яка вимірювалася показником образної біжучості, - перевага на боці студентів філологічного спрямування. Тому напрошується закономірний висновок, що студенти, які представляють факультет романо - германської філології, уміють краще користуватися знаннями, закладеними в картині світу та мовній картині світу. Ланцюговий асоціативний тест виявив значущі відмінності між двома групами за всіма показниками. Середньогрупова довжина асоціативного ланцюга в обох групах є меншою від норми, проте встановлене відхилення менше в студентів романо-германської філології. Таким чином, студенти цієї групи показали вищу активність мовленнєво-мисленнєвого процесу. Аналіз структури асоціативних ланцюгів у обох групах виявив наступну відмінність: у групі студентів математичного факультету такі ланцюги мали менше гнізд, проте гнізда включали більше слів. При цьому саме результати останніх є ближчими до нормативних значень. Тому студенти математичного факультету програють представникам романо-германської філології за показником загальної активності мислення, проте позитивно відрізняються за особливостями його перебігу, вочевидь краще вміючи зосереджувати свою увагу на актуальних завданнях.

Під час оцінки міжособистісної комунікативної взаємодії застосовувалися такі методики: методика “Карта контролю стану мовлення” [4, 188-190], методика оцінки потреби в спілкуванні, методика діагностики комунікативної толерантності [6, 60-65], методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні [5, 281-287].

Методика “Карта контролю стану мовлення” відображає схильність мовної особистості до мовленнєвої тривожності, яка часто пов’язана із самооцінкою та співвідноситься із загальною тривожністю. У ситуаціях публічного виступу будь-яка людина відчуває певне хвилювання, пов’язане з відповідальністю, бажанням показати себе з кращого боку, побоюванням насмішок. Іноді мовленнєва тривожність у мовної особистості досягає такої величини, що спотворює комунікативну поведінку. Під час застосування методики досліджуваному пропонують 24 твердження, які описують певні емоційні стани досліджуваних у різних ситуаціях. Свою згоду або незгоду із тверд-

Женням досліджуваний позначає знаком “+” або “-”. За одними твердженнями зараховуються позитивні, за іншими - лише негативні відповіді. Зарахована відповідь оцінюється в 1 бал. Нормальним вважається результат 4-5 балів. Більша кількість набраних балів свідчить про підвищену мовленнєву тривожність, менша - про завищену самооцінку.

Для оцінки потреби в спілкуванні слугує методика Ю. М. Орлова “Потреба в спілкуванні”. Досліджуваному пропонується низка положень, із кожним із яких він може погодитися, написавши поряд із номером положення “так”, або ж відхилити положення, написавши “ні”. За одними положеннями зараховуються лише позитивні відповіді, за іншими - лише негативні. Кожне зараховане положення оцінюється в 1 бал. Чим більша потреба мовної особистості в спілкуванні, тим більше вона є стимульованою до побудови комунікативних ситуацій та входження у різні сфери спілкування.

Із метою діагностики такої якості, як комунікативна толерантність, використовувалася методика діагностики загальної комунікативної толерантності В. В. Бойка. Студентам пропонується 45 тверджень, які оцінюються за шкалою від 0 до 3 балів, у межах якої 0 - зовсім неправильно, 1 - правильно деякою мірою, 2 - правильно значною мірою, 3 - абсолютно правильно. Усі твердження згруповані в дев’ять блоків, які відображають більш конкретні аспекти прояву інтолератності. Максимальна кількість балів за кожен блок - 15, з усіма блоками разом - 135. Чим вищим є загальний бал, тим більш нетерпима мовна особистість до оточуючих.

Оцінка поведінки мовної особистості в конфліктних комунікативних ситуаціях здійснювалася за методикою діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В. В. Бойка. Ця методика дає змогу визначити домінуючу форму психологічного захисту в конфліктах і побачити, у якому співвідношенні перебувають різні її види. Автор виділяє три основні форми психологічного захисту: “Миролюбність”, “Уникання”, “Агресія”. Для отримання даних респонденту дають бланк із 24 коротко змальованими конфліктними ситуаціями, у кожній із яких дають можливість вибрати один із трьох можливих варіантів поведінки. Вибір респондентом одного із запропонованих варіантів поведінки є підставою для зарахування 1 бала до відповідного виду психологічного захисту. Домінуючу форму психологічного захисту в спілкуванні визначають шляхом звичайного порівняння отриманих балів. Хорошим результатом уважається помірне домінування форми “Миролюбність” над іншими видами психологічного захисту.

Таблиця 4

Середньогрупові показники міжособистісної комунікативної взаємодії

(група - математики)

Досліджувані цієї групи продемонстрували завищений рівень мовної тривожності. Отриманий результат свідчить про певну невротизацію процесу мовлення, підвищену тривожність у ситуаціях публічних виступів, надмірний страх перед провалом або насмішками співрозмовників. “Мовна тривожність часто співвідноситься із загальною тривожністю особистості” [4, 189]. Показник потреби в спілкуванні засвідчив хорошу стимульованість респондентів до участі в комунікативних ситуаціях. Значення показника загальної комунікативної нетерпимості вказує на помірну терпимість досліджуваних до оточуючих людей. Цікавим є співвідношення між різними формами психологічного захисту в спілкуванні. Замість слабкого домінування миролюбності, злегка переважає захист “Уникання”. Такий результат відображає прагнення в представників групи заощаджувати власні інтелектуальні й емоційні ресурси в конфліктних ситуаціях.

Таблиця 5

Деякі дані потребують пояснення. Показник мовленнєвої тривожності є помітно вищим від норми. Таким чином, як і представники попередньої групи, респонденти продемонстрували схильність до надмірного хвилювання в ситуаціях виступу перед аудиторією, зайвого страху зазнати невдачу через негативну реакцію слухачів. Показник потреби в спілкуванні відображає бажання й готовність основної кількості досліджуваних до комунікативної взаємодії. Показники загальної комунікативної нетерпимості вказують на певну нестачу толерантності в студентів цієї групи в спілкуванні з іншими людьми. Виходячи з орієнтуючих даних, які наводить автор методики [6, 65], є підстави вважати результат у 55 балів дещо завищеним. Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту також засвідчила відхилення від нормативних значень: замість легкого переважання миролюбності, установлено паритет між захистом “Уникання” та “Агресія”. Таким чином представники цієї групи здатні до уникання конфліктних ситуацій або їх вирішують шляхом агресивного впливу на опонентів.

Диференційний аналіз показників міжособистісної комунікативної взаємодії двох досліджуваних груп проводився засобами програмного забезпечення SPSS для Windows. Виявлено значущі відмінності

Досить помітною є різниця між двома групами за показником загальної комунікативної толерантності, яка вимірюється в балах комунікативної нетерпимості. Якщо в першій групі респондентів значення цього показника є цілком нормальним (порівняно зі значеннями, які наводить автор), то середньогруповий результат другої групи (55,36 бала) є завищеним. Таким чином полілінгвістичне навчальне середовище студентів романо-германської філології, яке передбачає не лише вивчення іноземних мов, але й ознайомлення з культурою та історією інших народів, не створило позитивного впливу на комунікативну толерантність мовної особистості цієї групи досліджуваних. Також установлено наявність помітного розходження у співвідношенні між різними формами психологічного захисту. Студенти математичного факультету більш схильні до залучення такої форми психологічного захисту, як “Уникання”. Це означає, що респонденти першої групи частіше намагаються уникати конфліктних ситуацій, залишаючи опонентів без відповіді, не розтрачаючи емоційної енергії та не напружуючи інтелект. Причини надавання переваги саме цій формі психологічного захисту можуть бути різноманітними: слабка вроджена психоемоційна енергетика, ригідність мислення, млявий темперамент, але й також життєва мудрість, значний досвід спілкування в поєднанні з далекоглядністю. У групі студентів-філологів частка такої форми психологічного захисту, як “Агресія”, помітно більша, ніж у їхніх “візаві” з математичного факультету. Агресія закладена в людині генетично як один із базових тваринних інстинк-

Тів і нерідко добре поєднується з роботою вищої психіки особистості. Таким чином, представники другої групи респондентів, яку складають студенти романо-германської філології, схильні частіше вдаватися до інстинктивної агресивної поведінки в конфліктних ситуаціях, відстоюючи в такий спосіб інтереси свого “Я”. Причина залучення мовною особистістю цієї форми психологічного захисту в конфліктних комунікативних ситуаціях більш однозначна: агресія закладена в особистості генетично, тому це найпростіша й найприродніша форма захисного реагування, хоча таким чином людина часто псує відносини з оточуючими.

Проведене дослідження дало підстави для висновків. Фахова спеціалізація, яку вибирає собі молода людина під час здобуття вищої освіти, має вплив на такі характеристики її мовної особистості, як структура картини світу й мовної картини світу та ефективність користування ними, динаміка й стабільність процесів мислення та мовлення, рівень комунікативної толерантності, особливості захисного реагування в конфліктних комунікативних ситуаціях. Цікаву перспективу матиме кореляційне дослідження вищеописаних особливостей мовної особистості з характеристиками її емоційної й мотиваційної сфер.

Література

1. Засєкіна Л. В. Мовна особистість у сучасному соціальному просторі / Л. В. Засєкіна // Соц. психологія. - 2007. - № 5 (25). - С. 82-90.

2. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Караулов Ю. Н. - М. : Наука, 1987. - 210 с.

3. Красных В. В. Основы психолингвистики и теории коммуникации / Красных В. В. - М. : Гнозис ; Кучково поле, 2001. - 270 с.

4. Крылов А. А. Практикум по общей, експериментальной и прикладной психологии / А. А. Крылов, С. А. Маничев. - СПб. : Питер, 2000. - 560 с.

5. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика, методики и тесты / Райгородский Д. Я. - Самара : Изд. дом “Бахрай - М”, 2002. - 668 с.

6. Солдатова Г. У. Психодиагностика толерантности личности / Г. У. Солдатова, Л. А. Шайгерова. - М. : Смысл, 2008. - 172 с.