ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ, КОТРІ ПІДДАЛИСЯ ДІЇ РЕЛІГІЙНОГО КУЛЬТУ

Т. Іванова, Г. Мазилова

Ця стаття присвячена проблемі психічного здоров’я людей, котрі підалися впливу релігійного культу, що здійснює контроль за свідомістю та призводить до змін ідентичності. Найбільш конструктивним видом допомоги у цьому прикладі є консультування про вихід із культу з обрахуванням психотипо - логічних особливостей жертв. Варіант консультування, який ми пропонуємо, припускає активну роботу мислення культиста, що по за підсумком приведе до відновлення ідентичності та контролю свого “Я”.

Ключові слова: психічне здоров’я, релігія, культ, свідомість, ідентичність, контроль “Я”.

Иванова Т., Мазилова Г. Психическое здоровье людей, поддавшихся воздействию религиозного культа. Эта статья посвящена проблеме психического здоровья людей, подвергшихся воздействию религиозного культа, осуществляющего контроль над сознанием и приводящего к изменению идентичности. Наиболее конструктивным видом помощи в этом случае является консультирование о выходе из культа с учетом психотипологических особенностей жертв. Предложенный вариант консультирования предполагает активную мыслительную работу культиста, в итоге приводящую к восстановлению идентичности и контролю своего “Я”.

Ключевые слова: психическое здоровье, религия, культ, сознание, идентичность, контроль “Я”.

Ivanova T., Mazilova G. Psychical Health of People, Who are Under Religious Cult. This article is devoted to the problem of the psychological people’s health, in case they have fallen upon the influence of the religious cult. The religious cult controls the consciousness and changes the identity. Consulting about breaking with the cult is the main constructive type of aid in that case. Specialists have to take into consideration the psychological type of a victim. Our consultation suggests the active thinking process a man from cult. It will bring to the recovered identity and control of personality.

Key words: psychical health, religion, cult, consciousness, identity, self-control.

Стан духовного благополуччя вважається складовою частиною системного поняття здоров’я в цілому. Здоров’я в загальноприйнятому сенсі визначається як “стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби і фізичних дефектів” [1, Т. 9, 442], що відбите в преамбулі Статуту Усесвітньої організації охорони здоров’я. Якщо ж ми говоримо про психічне здоров’я, то маємо на увазі “стан душевного благополуччя, характерний відсутністю хворобливих психічних проявів і що забезпечує адекватну умовам дійсності регуляцію поведінки і діяльності” [5, 225]. Сьогоднішній день зробив актуальною проблему підтримки душевного благополуччя у зв’язку з явищами маніпулювання свідомістю, здійснюваними деструктивними культами, різними сектами, всілякими групами і рухами, налаштованими на контроль свідомості людей. Ця проблема розглядалася в багатьох дослідженнях [2; 3; 4; 6; 7] та ін.

Мета культу - контроль свідомості, який має на увазі владу не тільки над ухваленням рішень членами культу, а й над їхніми думками та відчуттями, над їх особою. Контроль над свідомістю встановлюється шляхом зміни ідентичності й нав’язування стереотипів поведінки і мислення.

Найбільш сильною технікою контролю свідомості, використовуваною деструктивними культами, є індоктринація різноманітних страхів, фобій. Відчуття страху постійно підтримується. Можуть ін - доктринуватися наступні фобії: боязнь мислити незалежно, критично щодо культу, страх позагрупового соціуму, фобія на вихід із культу, боязнь природних лих, створення емоційних піків і спадів, використання ритуального, часто публічного визнання гріхів.

Механізм деформації особи під час попадання в тоталітарний культ є фактичною дезінтеграцією образу “Я”, що виріс природним чином. Відбувається насильницька заміна його штучно сформованим псевдочином “Я”. Суть цього нового образу - бути веденим, керованим і підпорядковуваним. Фактично така жертва деперсоналізації зупиняється у своєму розвитку. Людина починає жити поза особистою історією, поза світом реальних взаємодій із навколишніми суб’єктами [3].

Необхідно відзначити мотивацію вступу до культової общини [6]. Найчастіше це спостерігається у разі відчуття втрати сенсоутворюю - чих позицій свого “Я”, що розвивається, з гіпертрофованою рефлексією. Можна відзначити й мотивацію подолання наростаючого відчуття відгородженості від реального світу і спроби знайти магічний шлях до духовної досконалості. Схильні до дій культу особи з добре розвиненим критичним мисленням, без комплексів, достатньо самостійні, орієнтовані на макросоціальні духовні цінності. У полі зору культів перебувають також особи, котрі характеризуються відсутністю особової захищеності за наявності фрустрації. Мотивація полягає не в жаданні пізнання, а в жаданні визнання, отриманні співчуття та емоційної підтримки з боку інших.

У деструктивному культі людина стикається із середовищем, яке тотально змінює особу. Викликає побоювання факт, що вказані зміни можуть перетворитися на початкове порушення психіки, услід за ним можливий розвиток важчих психічних розладів.

Жертви культового контролю свідомості мають наступні проблеми:

1. Крайнє порушення ідентичності, “плаваючі” стани, тобто особлива зміна свідомості, проміжна між неспанням і сном, неадекватні емоційні реакції, зорові й слухові галюцинації, психомоторне збудження.

2. Напади паніки та тривожності, депресія, посттравматичний стресовий розлад, синдром хронічної втоми.

3. Психосоматичні симптоми: головні болі, болі в спині, астма, шкірні порушення, розлади сну, травні розлади, сексуальні проблеми.

4. Проблеми з ухваленням рішень, відчуття провини, страх, утрата довіри, боязнь близькості (інтимності) й зобов’язань.

Одним із відомих на сьогодні видів допомоги є консультування про вихід із культу. Консультування про вихід - це інтенсивна інформаційна терапія учасника деструктивного культу. Кінцевою метою є відновлення у культиста індивідуальної звички розумно та критично мислити й посилення вільного волевиявлення. Цей процес можна було б точніше позначити як консультування про інформацію, що дає змогу більш повно і критично оцінити ступінь і засоби впливу цієї групи на особу. У роботі з членами культів питання блокування свідомості є необхідним для розуміння. Чому людина відмовляється вірити у факти, незважаючи на досить переконливі доводи? Чому буває неможливо достукатися до свідомості людини? Правильне розуміння мислення культиста й розстановка пріоритетів у його свідомості є головними в досягненні успіху із виведення людини з культу. Автори цього підходу пишуть про нього, що він є добровільним, інтенсивним, обмеженим за часом, договірним освітнім процесом [6].

У нашому дослідженні брали участь молоді люди, котрі виявились учасниками діяльності нетрадиційних релігійних організацій і звернулися за допомогою з метою отримання професійного сприяння у відновленні соціальної ідентичності, допомозі у відході з культу, у віці від 14 до 18 років, що перебувають у нетрадиційних релігійних культах від 1-го до 3-х років. Ми ставимо такі важливі для оздоровлення суспільства завдання:

1. Виявити психотипологічні особливості жертв тоталітарних сект і особливості їх поведінки.

2. Розробити основи профілактичної та просвітницької роботи, шляхи надання реальної допомоги виходу з культу, враховуючи індивідуально-психологічні особливості особи.

3. Розробити програми допомоги жертвам нетрадиційних релігійних культових організацій, ураховуючи індивідуально-психологічні особливості особи.

Нами використовувалися такі методи: нестандартизоване інтерв’ю, метод включеного спостереження, патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО), методи математичної статистики.

Роботу з кожним культистом ми проводили, враховуючи індивідуально-психологічні особливості особи. Виявлено, що понад усе до дії культового впливу схильні такі типи особи: паранояльний, епілептоїдний і шизоїдний. Для кожного типу була розроблена окрема програма консультування. Унаслідок обмеженості можливостей статті ми зупинимося на роботі із шизоїдними адептами.

Шизоїдний тип особи відрізняється патологічною замкнутістю, скритністю, відірваністю від реальності, аутизмом. Людям подібного типу властиві відсутність внутрішньої єдності та послідовності психічної діяльності в цілому, химерність і парадоксальність емоційного життя й поведінки. Така людина відчужена від дійсності, схильна до складних теоретичних побудов. Життя сприймається як “у кривому дзеркалі”. Це люди недовірливі, підозрілі. Встановлення контакту з цим типом із метою надання допомоги становить значну трудність. Багато хто з них абсолютно не виносить спроб “залізти в душу”. Тому в налагодженні контакту ми уникали зайвої наполегливості, напористості. Основною ознакою встановлення контакту, подолання психологічного бар’єру, переходу до неформального, особового спілкування слугує момент, коли шизоїд починає говорити сам, за своєю ініціативою, висловлюючи певні думки, підкреслюючи свою точку зору на ту або іншу проблему. Коли культиста питали про причини приєднання до культу, він відповідав, що знайшов істину, що отримав відповідь на всі життєві питання, що на нього справили враження збори й конференції, які проводилися групою.

У рамках бесіди з таким культистом ми спробували орієнтувати його поглянути на ситуацію іншими очима, адже випробовувані при - ймали все, що їм уселяли лідери організації. Вони не замислювалися про те, щоб вивчати інші джерела. Труднощі в наших бесідах виникали у таких питаннях, як:

- Що б ти почав робити, якби знайшов ще вищу Істину?

- Що, якби ти дізнався, що окремі сторони сповіданого тобою учення неправильні?

- Які докази використовують критики твоєї групи? Якщо ти не знаєш деталей, як ти можеш їх спростовувати?

- Що переконало тебе в тому, що саме це, а не якесь інше учення є найвищою істиною?

Смисловим завершенням цієї роботи є нове “Я” наших випробовуваних, формування нової ідентичності.

Інструментальний підсумок етапу: контроль свого “Я”, відновлення тих думок, відчуттів, аспектів поведінки, яких культист не помічав або пригнічував, аналіз цінностей, спотворених культом.

Випробовуваний повинен повернутися до ключових моментів причетності до культу і наново їх “переробити”, скориставшись новою інформацією, ресурсами й перспективами. Він повинен мати на увазі, що ці негативні події трапилися з його колишнім, більш молодим “Я”. Тепер він старший, мудріший та в нього значно більше знань про контроль свідомості й культові практики. У кінці нашої роботи ми обговорювали питання, що стосуються можливих подальших контактів, планували разом із культистами шляхи адаптації, якщо відбудеться вихід із культу.

Щоб упевнитися, що складена нами програма допомоги успішно вирішує поставлені завдання, ми провели додаткове дослідження за схемою, що припускає наявність двох груп: контрольною (10 чоловік) та експериментальною (10 чоловік із секти). Результатом консультування в експериментальній групі став вихід із культу шість чоловік, останнім консультування допомогло переосмислити своє місце в культовій групі, дало можливість узяти участь в інших організаціях як релігійного (одна людина), так і нерелігійного характеру (три людини). Паралельно здійснювалося спостереження за контрольною групою. Успішність проведеного консультування підраховувалася за допомогою х2-критерію. Значення статистично значущі на рівні значущості 0,001.

Висновки:

1. Молоді люди в сучасному світі схильні до дії деструктивних культів, особливо особи, котрі мають параноїдальні, епілептоїдні та шизоїдні схильності.

2. Ефективною формою роботи з адептами є консультування про вихід із культу. Під час консультування необхідна окрема програма роботи з кожним типом, направлена на активну роботу свідомості культиста, що приводить у результаті до відновлення ідентичності й контролю свого “Я”.

3. Для збереження здоров’я в суспільстві необхідна організована, методична робота з молоддю із профілактики залежності від культу.

Література

1. Большая советская энциклопедия.- М.: Изд-во Сов. энцикл., 1972.

2. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности.- М.: Медиум, 1995.

3. Братусь Б. С. Аномалии личности.- М.: Мысль, 1988.

4. Доценко Е. Л. Психология манипуляции - М.: ЧеРо, 1997.

5. Медицинская энциклопедия / Под ред. Б. В. Петровского.- М.: Сов. энцикл., 1979.

6. Хассен С. Освобождение от психического насилия.- М.: Олма-Пресс, 2002.

7. Шейнов В. П. Скрытое управление человеком. Психология манипулирования.- М., 2000.