ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ МІЛІЦЕЙСЬКИХ МЕНЕДЖЕРІВ

УДК 351.741:159.922 О. В. Сахнік

У статті автором описуються психолого-педагогічні особливості організації особистісно орієнтованого навчання міліцейських менеджерів за програмою їх професійно-психологічної підготовки до управлінської діяльності.

Ключові слова: особистісно орієнтоване навчання, психолого-педагогічні особливості, міліцейський менеджер, професійно-психологічна підготовка, управлінська діяльність.

Сахник Е. В. Психолого-педагогические особенности организации лич - ностно ориентированного обучения милицейских менеджеров. В статье автором описываются психолого-педагогические особенности организации лич - ностно ориентированного обучения милицейских менеджеров по программе их профессионально-психологической подготовки к управленческой деятельности.

Ключевые слова: личностно ориентированное обучение, психолого-педа - гогические особенности, милицейский менеджер, профессионально-психологическая подготовка, управленческая деятельность.

Sanyk О. V. Psychological and Pedagogical Peculiarities of Person-Oriented Education Organization of Militia Managers. The author of the article describes psychological and pedagogical peculiarities of person-oriented education organization of militia managers in the course of their professional and psychological training for managerial activity.

Key words: person-oriented education, psychological and pedagogical peculiarities, militia manager, professional and psychological training, managerial activity.

Постановка наукової проблеми. Зібрані в ході констатуючого експерименту дані дали нам змогу спроектувати програму особистісно орієнтованої професійно-психологічної підготовки співробітників ОВС України до управлінської діяльності, що спрямована на вдосконалення основних мотиваційних, комунікативних, інтелектуальних характеристик особистості міліцейського менеджера, а також рис, що описують блок професійно-управлінських вимог до особистості керівника ОВС. Запропонована нами програма роботи з резервом кадрів на висунення на керівні посади та діючими управлінцями ОВС має ряд специфічних особливостей і характеристик, що обумовлюються принципами організації суб’єкт-суб’єктної психолого-педагогічної взаємодії. З урахуванням цього тезису перед нами постає завдання щодо детального аналізу специфіки психолого-педагогічних аспектів роботи за запропонованою програмою, яка складається з трьох етапів (підготовчого, основного та завершального), кожний із яких переслідує певну мету на шляху підготовки співробітників міліції до ефективного здійснення управлінських функцій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зупинимося на пси - холого-педагогічних особливостях організації основного етапу роботи з міліцейськими менеджерами за особистісно орієнтованою програмою їх професійно-психологічної підготовки до управлінської діяльності, яку нами вирішено побудувати у формі професійно-психологічного тренінгу, що є синтезом психологічного, соціально-психологічного та професійного тренінгів “...і спрямований на особистість як суб’єкт життєдіяльності” [1, 65]. Про доцільність упровадження тренінгових технологій у процес навчання дорослих, що створюють сприятливу основу для апробації психолого-педагогічних інновацій, свідчать роботи багатьох видатних науковців [2-8].

Перед початком роботи нами сформульовано гіпотезу, яка припускає, що психолого-педагогічний процес, побудований за запропонованою програмою, є ефективним засобом формування професійно - важливих рис сучасного управлінця ОВС, унаслідок застосування якого в членів експериментальних груп, порівняно з контрольними, значно покращаться показники розвитку мотиваційних, комунікативних, інтелектуальних характеристик особистості міліцейського менеджера, а також рис професійно-управлінського блоку.

Особлива увага під час створення умов для організації успішної суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників експерименту нами відведена принципам формування тренінгових груп. Також нами вважається актуальним у створенні тренінгових груп, що мають працювати за принципами особистісно орієнтованої психолого-педагогічної взаємодії, певне обмеження їх кількісного складу.

Професійно-психологічний тренінг нами побудований з урахуванням загальних принципів, серед яких, за ієрархією, визначеною Л. І. Мороз, перші чотири позиції займають організаційні принципи створення тренінгового середовища, етико-екологічні принципи, принципи навчання дорослих і керівні принципи поводження учасників тренінгу [1, 65].

До ключових положень роботи тренера нами віднесено такі: виняткову орієнтацію на потреби самої особистості; постійну підтримку тісного зворотного зв’язку між учасниками групи та тренером на кожному етапі тренінгу; сприйняття організатором суб’єкт-суб’єктної психолого-педагогічної взаємодії групи працівників міліції.

Специфічні організаційні положення роботи з тренінговими групами в контексті особистісно орієнтованого навчання, з нашої точки зору, полягають у такому:

1. Визначальною умовою організації особистісно орієнтованого навчання нами визнано роботу з тренінговими групами двох тренерів одночасно. Перший тренер (основний) був безпосереднім організатором та учасником більшості запропонованих ним вправ, ігор, робочих моментів, інший (допоміжний) - забезпечував проведення хвилинок відпочинку, чає пиття, підбір та застосування музичного супроводження тощо.

2. Навчання відбувалось у формі тісної рівноправної співпраці між основним тренером й учасниками тренінгу. В організованій нами суб’єкт-суб’єктній узаємодії зазначений тренер був активним та повноцінним учасником групової роботи.

3. У ході тренінгу відбувалося почергове делегування ролі основного тренера кожному його учаснику, наприклад у плані спостереження за роботою групи, надання коментарів за результатами відпрацювання окремих вправ, підведення підсумків сесій та робочого дня тощо.

4. Одним з основних принципів організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників навчального процесу є забезпечення їх неформального спілкування.

5. Завдяки малочисельності тренінгових груп нами реалізовано принцип організації особистісно орієнтованого навчання, що полягає в забезпеченні постійного тісного контакту його організатора з кожним членом суб’єкт-суб’єктної взаємодії.

6. У ролі значимого моменту в організації й проведенні роботи основним тренером, що працює за допомогою особистісно орієнтованої технології, нами визнано формування індивідуальних папок - накопичувачів матеріалів, які створювалися членами тренінгової групи в ході щоденної роботи.

Специфічні методичні положення особистісно орієнтованого навчання в програму тренінгу нами впроваджено такими шляхами:

1. Програму основної роботи психолога з аудиторією дорослих учнів побудовано з урахуванням результатів констатуючого експери-

Менту, які підтвердили отримані раніше дані щодо пріоритетності рис мотиваційного, комунікативного, інтелектуального та професійно - управлінського блоків для успішної управлінської діяльності міліцейського менеджера. Програма особистісно орієнтованого навчання передбачає відпрацювання напрямів професійно-психологічної підготовки за наступною схемою:

- з урахуванням принципу оптимальності, раціональності й компактності організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії робота з дорослою аудиторією відбувалася протягом 5 днів;

- під час першого дня навчання увага працівників міліції акцентувалася на необхідності вдосконалення властивостей мотиваційного блоку;

- другий день навчання був присвячений роботі над формуванням комунікативних умінь та навичок, необхідних сучасному управлінцю ОВС;

- третій день суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників тренінгу мав на меті підкреслити важливість інтелектуального потенціалу сучасного управлінця правоохоронного органу та бажання працівника міліції працювати над його збагаченням;

- блок рис, що описує професійно-управлінські вимоги до особистості керівника ОВС, став змістом роботи четвертого дня навчання;

- на п’ятий день навчання відбулося підведення підсумків роботи, обговорення її результатів індивідуально з кожним учасником тренінгу.

Забезпечення визначеної послідовності проведення етапів тренін - гової роботи надало можливість втілити в психолого-педагогічний процес основні принципи особистісно орієнтованого навчання дорослої аудиторії - наявність поступовості у відпрацюванні навчального матеріалу, логічної єдності його смислових блоків, надання можливості дорослому учню самому впевнитися в об’єктивності зроблених їм висновків наприкінці навчального процесу, побачити результати.

2. Програма професійно-психологічного тренінгу передбачала під час кожного дня занять проведення вправ, які виконувались учасниками тренінгу самостійно, у парах, у малих групах (по чотири учасника) та шляхом залучення до роботи всієї групи. Така методична схема організації роботи дала змогу максимально широко використати різноманітні методи особистісно орієнтованого навчання, сконцентруватися на індивідуальному підході до кожного учасника, одночасно не забуваючи про необхідність дотримання принципу колективної творчості під час проведення занять.

3. Із кожним працівником міліції (як в індивідуальному порядку, так і у формі активного залучення до групової роботи) ґрунтовно відпрацьовувалися ті тренінгові вправи, які сприяли якісному формуванню професійно-важливих рис, потребуючих суттєвого вдосконалення.

4. Із метою реалізації принципу свободи вибору індивідом траєкторії та методів свого навчання нами надавалася можливість учасникам тренінгу вибрати близький для себе спосіб виконання деяких вправ, які призначалися для самостійної роботи. Наприклад, виконуючи єдине для групи завдання, працівник міліції мав змогу написати, намалювати, схематично відобразити відповідь на аркуші паперу, просто висловити власну точку зору на проблему, відобразити свою думку за допомогою жестів, спонтанно організувати ігрову ситуацію, за допомогою якої висвітлити своє ставлення до суті спірного питання тощо. Також нами віталося самостійне обрання працівником міліції ігрової ролі, враховувалися всі побажання щодо проведення індивідуальної чи групової роботи, особлива увага приділялася відпрацюванню тих питань, які, з точки зору учасників тренінгу, потребували додаткового обговорення, уточнення, роз’яснення тощо;

5. Особистісно орієнтована суб’єкт-суб’єктна взаємодія нами побудована з урахуванням принципу забезпечення тісної творчої співпраці учасників тренінгу. Тренінг складається зі значної кількості різноманітних творчих завдань, які дають змогу учасникам експерименту усвідомити можливість вирішення одного завдання за допомогою різноваріантних методів досягнення поставленої мети.

6. З огляду на те, що особистісно орієнтоване навчання має відштовхуватися від особистого досвіду та практичної зацікавленості його учасників у досягненні позитивного результату, зміст основних завдань і вправ, із яких складається тренінг, тісно пов’язаний із життєдіяльністю міліцейського колективу. Сюжети рольових ігор, різноманітних вправ будувалися нами на реальних фрагментах повсякденної професійної діяльності сучасного управлінця ОВС. Така характеристика запропонованих для виконання завдань дала змогу учасникам тренінгу жваво відчути практичну значущість того, що відбувалося в аудиторії, застосувати набутий життєвий та практичний

Досвід для вирішення тих чи інших завдань, прискорила процес включення в роботу, ефективно мотивувала процес пошуку оптимальних варіантів виходу з проблемних ситуацій.

7. Робота з тренінговими групами нами побудована з урахуванням андрогогічних засад організації психолого-педагогічної суб’єкт- суб’єктної взаємодії. Із цією метою особливий акцент зроблено на підборі гасел тренінгу, запропонованих тренером під час обговорення правил роботи в групі, якими стали такі прислів’я, висловлювання, афоризми: “Людині властиво помилятися” (Сенека Старший); “Кожну думку, яку я закував у фразу, я зобов’язаний звільнити своїми справами” (Д. Джебран); “Немає неправильних відповідей - є різні точки зору”; “Кращий метод навчання - обмін досвідом”; “Краще вчитися на чужих помилках”, “Одна голова добре - дві краще”, “Кожний досвід потребує уваги та переосмислення” тощо [11]. Зміст висловлювань відомих мислителів, народна мудрість, що сконцентрували в собі багатовіковий досвід щодо шляхів накопичення людиною знань, набуття нею практичних умінь і навичок, задавали необхідний тон навчання, підкреслювали значущість тренінгової роботи в процесі вдосконалення особистісних та професійних якостей.

8. Нами зроблено спробу перетворити особистісно орієнтоване навчання на засіб задоволення, що є невід’ємною його вимогою. У цьому контексті важливою визнана думка вітчизняних й іноземних науковців, які неодноразово зазначали, що, охоплюючи всі різновиди переживань людини - від глибоко травмуючих страждань до високих форм радості та соціального відчуття життя, емоції можуть стати як позитивним чинником життєдіяльності, посилюючи активність організму, так і негативним, пригнічуючи всі його функції.

Із метою створення сприятливого психоемоційного фону занять нами використано ряд методів і методичних прийомів формування позитивного, піднесеного настрою в групі.

Так, щодня до початку заняття, під час збору учасників тренінгу допоміжним тренером організовувалися тонізуючі чаєпиття (по 10-15 хв), що супроводжувалися прослуховуваннями бадьорих музичних композицій, демонстрацією відео кліпів. Така форма неформального спілкування давала змогу учасникам тренінгу налаштовуватися на “доброзичливу хвилю”, відчути наближення гри, свята, відпочинку. Застосування цього методу сприяло зникненню тривоги, що, як правило, викликається очікуванням навчального процесу, створенню сприятливого емоційного фону в аудиторії, швидкому відключенню від повсякденних реалій. Подібні чаєпиття проводились і по закінченню навчальних днів, що давало змогу в ситуації “поза заняттям” ще раз обговорити хвилюючі моменти. Також завдяки впровадженню цього методу роботи в тренінговій групі нам удалося, не надаючи зайвих установок на включення в навчальний процес чи виключення з нього, сприяти мимовільному налаштуванню дорослих учнів на суб’єкт-суб’єктну психолого-педагогічну взаємодію, створити приємний ритуал вітання та прощання.

На кожному занятті для психо-емоційного розвантаження, відпочинку після виконання об’ємних за обсягом та часом завдань, полегшення переключення з одного виду діяльності на інший допоміжним тренером проводилися покази фрагментів тележурналів “Єралаш”, “Городок”, “Музичні хвилинки” з використанням композицій на замовлення, “Гумористичні хвилинки з життя правоохоронців”, під час яких працівники міліції за власною ініціативою мали можливість розповісти про казусні й курйозні моменти з власного професійного життя.

Для формування стенічних емоцій і почуттів, що посилюють активність людини, покращення працездатності членів тренінгових груп нами активно застосовувалися фрагменти музикотерапії - одного з ефективніших і маловивчених у вітчизняній психології методів впливу на свідомість людини способом включення її до різних видів музичної діяльності. Детальний огляд літератури, присвячений різним аспектам зазначеного психотерапевтичного методу, поданий у роботах В. М. Бехтерева, Л. С. Брусиловського, В. Ю. Зав’ялова, В. Л. Петрушина, А. А. Осипової, А. Б. Леонової, А. С. Кузнецової, М. І. Чис - тякової, В. М. Ізилькіна та інших науковців, що підкреслювали наявність благотворного впливу музики на вищу нервову діяльність особистості [12-14]. За думкою науковців, музична стимуляція зменшує час рухової реакції особистості, покращує пам’ять та орієнтацію в часі, пробуджує умовні рефлекси, допомагає подолати стреси, надає додаткову енергію, гармонізує почуття, відносини з товаришами. Музикотерапія може бути допоміжним засобом установлення контакту між психологом і клієнтом, що полегшує емоційну реакцію в процесі корекційної роботи [15, 90-93].

Також під час побудови програми тренінгу нами використано результати наукових досліджень у галузі вивчення механізмів та

Характеру впливу функціональної музики на активність працюючої людини [16]. Зокрема, враховано, що спеціально підібране музичне супроводження трудового, навчального, ігрового процесу (з огляду на індивідуально-психологічні особливості аудиторії) формує сприятливий емоційний фон, сприяє підтримці працездатності учасників діяльності та їх психічного комфорту. Під час самостійної роботи групи над вирішенням поставлених основним тренером завдань створювався музичний фон із класичних творів відомих композиторів, що допомогло членам тренінгових груп більш глибоко абстрагуватися, зануритися в суть проблеми, прислухатися до свого внутрішнього світу. За думкою З. Фрейда, музичні твори можуть пробуджувати безліч різних асоціацій та спогадів, що надає психологу доступ до несвідомого життєвого досвіду особистості та можливості для виявлення різноманітних емоційних станів [15, 94-95].

Як зазначає у своїй праці В. В. Зонь: “В цілому найбільш сильну емоційну реакцію на музичні твори проявляють люди з середньою музичною культурою” [15, 90], тобто ті, що не мають спеціальної музичної освіти та підготовки, але активно та із задоволенням сприймають музичні твори в повсякденному житті. Це положення підкреслило важливість застосування методів музикотерапії й функціональної музики під час проведення особистісно орієнтованого навчання в нашій аудиторії як ефективних та ненав’язливих засобів стимуляції мотивації до навчання та оптимізації самопочуття учасників тренінгових груп.

Невід’ємність зазначених методів від психолого-педагогічної роботи з дорослою аудиторією підкреслюють судження К. Юнга, на думку якого “.. .мистецтвотерапія полегшує процес індивідуалізації розвитку особистості на основі встановленого зрілого балансу між несвідомим і свідомим «Я»” [15, 91].

У ролі гімнастики для зняття фізичної та емоційної напруги після роботи над індивідуальними й груповими завданнями нами практикувалося проведення танцювальних перерв (по 5-10 хв) із виконанням заздалегідь підібраних комплексів фізичних вправ, спрямованих на розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба. Ураховуючи те, що фізичні рухи, узгоджені з музичними ритмами, мають велику перетворюючу дію на особистість людини, розвивають образне мислення, допомагають переборювати психологічну ізоляцію, сприяють особистісному росту, корекції самооцінки, підтриманню нормального фізичного стану організму, дають змогу швидко згуртувати малознайомих людей, танцювальні хвилинки нами визнані ефективним динамічним засобом роботи з дорослою групою учнів у процесі особистісно орієнтованого навчання.

Таким чином, завдяки застосуванню методу музикотерапії та функціональної музики нам удалося:

1) зняти психоемоційну напругу в аудиторії на початку тренінгу й оперативно коректувати емоційні стани працівників міліції протягом усього часу занять;

2) певним чином стимулювати дорослих учнів до опрацювання власних думок і почуттів, їх відвертого прояву та вербалізації;

3) створити доброзичливу й невимушену атмосферу спілкування між членами групи внаслідок того, що спільна участь у музичній діяльності сприяє формуванню відносин на основі емпатії та взаєморозуміння.

4) задовольнити потребу особистості в розвагах, яку американський психолог Глоссер уважав однією з п’яти основних потреб у житті людини, що задовольняється через музичні ігри, танці, слухання ритмічної розважальної музики [15, 95-96], завдяки чому систематично викликати позитивні емоції дорослих учнів під час здійснення суб ’ єкт-суб ’ єктної взаємодії.

5) підтримувати почуття задоволення в дорослої аудиторії від участі в психолого-педагогічному процесі.

Основною умовою такої роботи вважалася наявність згоди учасників тренінгових груп на проведення того чи іншого виду відпочинку, застосування певного музичного фону занять.

Для підтримання оптимістичної атмосфери в аудиторії під час проведення занять нами активно використовувались ігрові методи та прийоми, враховуючи те, що гра може стати засобом самооновлення, самовдосконалення, подолання внутрішнього конфлікту, активної мобілізації людини й разом із тим стимулювання піднесеного настрою [17, 11]. Із метою забезпечення жвавості сюжету, розвитку творчої думки, швидкого входження в роль для проведення рольових ігор основним тренером пропонувався для використання заздалегідь підібраний інвентар, який за творчим баченням учасників тренінгу пристосовувався для оформлення ігрового простору (елементи рольових костюмів, підручні засоби тощо). Завдяки такій підготовці ігрові вправи автоматично перетворювались у театралізовані дії, що підносило настрій членів групи та створювало атмосферу свята.

Особливе місце в нашій роботі також відведено формуванню змістовної частини сесій тренінгу з орієнтацією на виявлені в ході констатуючого експерименту актуальні проблеми розвитку професійно-важливих рис особистості сучасного менеджера ОВС України, що належать до кожного з виділених нами блоків.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Таким чином, ураховуючи вищевикладене, можна стверджувати, що запропонована нами програма соціально-психологічного тренінгу, що передбачає роботу з дорослою аудиторією за особистісно орієнтованими принципами навчання, має ряд специфічних психолого-педа - гогічних особливостей її реалізації, спрямованих на створення оптимальних умов для гармонійного розвитку особистості як суб’єкта діяльності й суспільних відносин. Описані організаційні та методичні засади впровадження особистісно орієнтованого навчання в системі професійної підготовки працівників міліції відкривають перспективи конструювання навчальних програм різної тематичної спрямованості, застосування яких дасть змогу оптимізувати процес особистісного та професійного зростання правоохоронців.

Література

1. Мороз Л. І. Теоретичні засади та організація психологічного тренінгу в органах внутрішніх справ : [монографія] / Людмила Іванівна Мороз. - К. : ПАЛИВОДА А. В., 2005. - 228 с.

2. Ситников А. П. Акмеологический тренинг : Теория. Методика. Психология / Алексей Петрович Ситниов. - М. : Технологическая шк. бизнеса, 1996. - 428 с.

3. Большаков В. Ю. Психотренинг: Социодинамика. Упражнения. Игры / Владимир Юрьевич Большаков. - СПб. : Социально-психологический центр, 1996. - 380 с.

4. Деркач А. А. Формирование и развитие профессионального мастерства руководящих кадров : социально-психологический тренинг и прикладные психотехнологии / А. А. Деркач, А. П. Ситников. - М. : Луч, 1993. - 72 с.

5. Петрусинский В. В. Игры - обучение, тренинг, досуг... / Вячеслав Вячеславович Петрусинский. - М. : Новая шк., 1994. - 368 с.

6. Келлерман П. Ф. Психодрама крупным планом / Питер Феликс Келлерман. - М. : Независимая фирма “Класс”, 1998. - 240 с.

7. Лейтц Г. Психодрама : теория и практика. Классическая психодрама Я. Л. Морено / Грете Лейтц. - М. : Изд. группа “Прогресс-Универс”, 1994. - 352 с.

8. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы : теория и практика / Кьелл Рудестам. - М. : Прогресс, 1993. - 368 с.

9. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга : учеб. пособие / Игорь Викторович Вачков. - М. : Ось - 89, 1999. - 176 с.

10.Загальна психологія : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / [Максименко С. Д., Зайчук В. О., Клименко В. К., Соловієнко В. О.]. - К. : Форум, 2000.

- 543 с.

11. Литвак М. Е. Принцип сперматозоида : учеб. пособие [для психотерапевтов, психологов, педагогов] / Михаил Ефимович Литвак. - М. : Феникс, 2005. - 278 с.

12. Осипова А. А. Общая психокоррекция : учеб. пособие [для студ. вузов] / Алла Анатольевна Осипова. - М. : ТЦ “Сфера”, 2002. - 512 с.

13. Леонова А. Б. Психопрофилактика стрессов / А. Б. Леонова, А. С. Кузнецова. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1993. - 123 с.

14. Чистякова М. И. Психогимнастика / Маргарита Ивановна Чистякова. - М. : Просвещение, 1990. - 128 с.

15. Зонь В. В. Основи психологічної служби : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Віктор Володимирович Зонь. - К. : МАУП, 2009. - 200 с.

16. Гильбух Ю. З. Проблемы функциональной музыки в зарубежной психологии / Ю. З. Гильбух, А. Г. Костюк, В. Г. Лоос // Вопр. психологии. - 1971. - № 3. - С. 162-168.

17. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Петро Миколайович Щербань. - К. : Вища шк., 1993. - 120 с.