ТЕНДЕРНІ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК УМОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

О. Кікінежді

Стаття присвячена емпіричному вивченню традиційних та егалітарних установок у студентської молоді. Автор пропонує адаптовану й валідизовану методику тесту М. Дженкінс для вимірювання гендерних орієнтацій. Установлено, що в процесі життєвого самовизначення у молодіжному середовищі спостерігається відтворення гендерних стереотипів юнаками і прояв егалітарних установок дівчатами.

Ключові слова: гендер, студентська молодь, психологічне здоров’я, традиційні установки, егалітарні установки, самовизначення.

Кикинежди О. Гендерные ориентации студенческой молодежи как условие психологического здоровья. Статья посвящена эмпирическому изучению традиционных и эгалитарных установок у студенческой молодежи. Автор предлагает адаптированную и валидизированную методику теста М. Дженкинс для измерения гендерных ориентаций. Выявлено, что процесс жизненного самоопределения в молодежной среде характеризуется большей гендерной стереотипизацией у юношей и большей эгалитарностью взглядов у девушек.

Ключевые слова: гендер, студенческая молодежь, психологическое здоровье, традиционные установки, эгалитарные установки, самоопределение.

Kikinezhdi O. Gender Orientations of Students as a Condition of Psychological Health. The article is devoted to the empiric study of students’ traditional and egalitarian settings. An author offers the test of M. Dzhenkins as adapted method for gender orientation measuring. It is exposed, that the process of vital self-determination in youth environment is characterized by greater gender stereotypization between young boys and is greater egalitarian between girls.

Key words: gender, student, psychological health, traditional settings, egalitarian settings, self-determination.

Збалансований розвиток людини, просування тендерної рівності як стратегічного напряму державної політики в контексті європейської інтеграції, зумовлює необхідність гендерного самовизначення молоді. Людина стає “цілком людиною” тоді, коли усвідомлює свою ідентичність і стає суб’єктом власного життєздійнення. Гендерна ідентичність є складною психічною реальністю, що включає різні рівні індивідуальної та колективної свідомості, тобто має як онтогенетичні, так і соціогенетичні корені. Це - стан належності індивіда до деякого надіндивідуального цілого, що охоплює об’єктивний і суб’єктивний час, особистісну й групову діяльність, національну та глобальну культуру. Гендерна ідентичність особистості є результатом складного процесу інтерналізації нормативів поведінки, прийнятих у цій культурі (Л. Виготський, Г. С. Костюк, С. Л. Рубінштейн та ін.). У психолого-педагогічних дослідженнях (М. Бори - шевський, В. Васютинський, Т. Говорун, І. Карпенко, І. Кон, В. Кравець, В. Татенко, Т. Титаренко й ін.) звертається увага на зв’язок проблеми “гендерної нерівноваги” в різних сферах життя із небезпекою появи глобальних проблем та особистісних дисгармоній. Досягнення гендерного паритету трактується вченими крізь призму категорій суб’єктності вибору, самовираження, набуття “сутнісного

Я в протиріччях традиційних та егалітарних цінностей.

Сучасна психологія, в тому числі гендерна, розглядається як “генеза здійснення особистості” (С. Максименко), де акцентується увага на розвитку особистості в системі процесів самопобудови і самоздійснення, на співвіднесенні індивідом свого внутрішнього світу із зовнішнім в соціально-психологічній різноманітності, що активізується розвитком інформаційних систем та новітніх практик. Окреслення досліджуваної проблеми можливе за умов розкриття її базових складників: “зовнішнє-внутрішнє” як екзистенційні рівні буття, “маскулінність-фемінність” як категорії, які наповнюють поняття “ідентичності” змістом присвоєння широкого спектра особис - тісних властивостей.

Гармонійний розвиток індивіда як особистості зумовлюється багатьма чинниками різного походження, провідна роль серед яких належить процесу розвитку гендерних ціннісних орієнтацій людини, становленню гендерної свідомості та самосвідомості, що є визначальними характеристиками особистості. Гендерна ідентичність як підструктура самосвідомості виступає детермінантою особистісного самоставлення і визначає адаптаційні можливості індивіда, його соціальне самопочуття, задоволення життям, досягнення самоцінності й гармонії у взаємодії з оточуючим середовищем, сприяючи тим самим збереженню психологічного здоров’я як кореляту поняття психологічного благополуччя (Л. Бурлачук, В. Духневич, О. Завгородня, Ю. Мельник, Г. Ложкін, Г. Никифоров та ін.). Важливими в парадигмі психології здоров’я є ідеї гуманістичної психології та розробка питань сутності людського, свідомого та несвідомого в самобутності людини, що продукується у певному етносоціальному оточенні, ментальної рефлексії щодо статевої належності, які представлені в працях К. Абульханової-Славської, Г. Балла, І. Беха, І. Дубровіної, Е. Еріксона, В. Кагана, Я. Коменського, Я. Корчака, А. Маслоу, А. Макаренко, В. Москаленко, В. Століна, В. Семиченко, В. Сухомлинсько - го, В. Рибалки, К. Роджерса, С. Русової, К. Ушинського, Н. Чепелєвої та ін.).

Ще у другій половині ХХ ст. Американська асоціація психологів звернула особливу увагу спеціалістів-практиків на аналіз процесів гендерної диференціації у психодіагностиці та психотерапії, наголосивши, що точка зору, згідно з якою причиною порушення психічного здоров’я може бути недбале виконання традиційних гендерних ролей, а засобом його відновлення - належне їх дотримання, є хибною [її]. Бідність, міграція, стреси, дискримінація за статевою ознакою, сприяють появі й загостренню психічних та поведінкових розладів, особливо в юнацькому віці. Саме гендерні стереотипи як шаблони, схеми жорстко регламентованої поведінки зумовлюють “маскулінізацію” та “фемінізацію” невротичних розладів підростаючої людини. Іншим прикладом негативного впливу гендерних стереотипів на свідомість молодого покоління є статева асиметрія у виборі професії та навчальних закладів в Україні. Так, освітні заклади гуманітарного, медичного, соціально-культурного та педагогічного спрямування є привабливими для жінок, а військової справи, національної безпеки, державного управління, інженерного, економічного та юридичного - для чоловіків. Таку гендерну диспропорцію можна пояснити патріархально звуженою соціалізацією, а також психологічним тиском, навіюваних соціумом стратегій життєвого вибору.

Попри демократичні зміни у масовій свідомості, гендерні стереотипи залишаються найконсервативнішими схемами поведінки, які не спрямовані в майбутнє, зумовлюють різну диференціацію соціальних вимог до статей, наслідком чого є відмінності в образі Я, змісті ціннісних орієнтацій, моделей соціальної поведінки тощо. Недостатня вивченість проблеми та її актуальність і зумовила предмет нашого дослідження. Нас цікавило, як відбувається становлення ідентичності в контексті гендерного самовизначення особистості (в системі егалітарних чи патріархальних орієнтирів), які механізми репрезентації гендерного Я в юнацькому та молодому дорослому віці (на основі статевотипізованих чи андрогінних моделей), чи є гендерні відмінності в життєвих установках дівчат і юнаків. В основу дослідження було покладено припущення: протиріччя гендерного простору сучасного суспільства, в основі яких лежать традиційно-патріархальні конструкції і практики репрезентації нового типу (егалітарні) відносин статей, упливають на процес життєвого самовизначення молоді, що, виявляється, з одного боку, у більшій консервативності гендерних уявлень (стереотипів) у юнаків, а з іншого боку - у домінуванні нових егалітарних, демократичних цінностей у дівчат.

Метою цієї статті є виявлення традиційних й егалітарних установок у студентської молоді. Емпірична частина запланованого дослідження передбачала апробацію на українській вибірці методичного інструментарію, розробленого американською дослідницею М. Дженкінс із метою вивчення гендерних орієнтацій молодих людей, доведення його внутрішньої надійності-узгодженості, підтвердження ефективності використання у нашій країні. Представлені в статті матеріали є лише частиною більш широкого дослідження становлення гендерної ідентичності в онтогенезі.

Загальна вибірка опитуваних становила 100 осіб, із них - 86 дівчат і 14 хлопців молодших курсів педагогічного університету віком 18-21 рік. Стандартизований та адаптований тест американського психолога Мерсілі Дженкінс спрямований на вивчення традиційних чи егалітарних стосунків у людей дорослого віку [3, 42-43]. Опитувальник містить 42 питання-твердження, з яких одна половина тверджень є профеміністичного напряму, інша - антифеміністичного, у зв’язку з чим знак змінювався на протилежний. Респонденти відповідали на питання тесту за 4-бальною шкалою, від +2 (повністю згоден(а) до - 2 (повністю незгоден (а) із точки зору особистісного відчуття даних ситуацій та їх використання в повсякденній життєвій практиці. Діапазон сумарного результату від - 84 до + 84. Чим вищий бал, тим більша орієнтованість на егалітарні цінності.

Як показник міри узгодженості використовувався коефіцієнт Кронбаха, за допомогою чого були виділені шкали з високою узгодженістю. Для перевірки нормальності розподілу шкал тесту ми використовували критерій Шапіро-Уілка W як найбільш привілейований та потужний критерій нормальності порівняно з іншими методами. Із метою підвищення якості розрахунків до загальної шкали егалітарності було додано ще дві шкали: профеміністичної та антифемініс - тичної спрямованості, які в сумі дають основну шкалу егалітарності.

Перевірка нормальності показника “розподілення” (міра розподілення суб’єктом своїх відповідей серед можливих двох варіантів тесту) за допомогою критерію Шапіро-Уілка показала, що всі шкали тесту розподілені нормально, відповідно були знайдені значення шкал. Шкала егалітарності SW-W=0,98, р=0,147. Шкала профеміністичного напряму SW-W=0,98, р=0,178. Шкала антифеміністічного - SW-W=0,98, р=0,152.

Під час перевірки валідності завдань тесту було виявлено високу в цілому надійність за внутрішньою узгодженістю: коефіцієнт кореляції між шкалами анти - й профеміністичної спрямованості складає г=-0,95 (р=0,0001). Перевірка завдань тесту за шкалою профеміністичної спрямованості показала достатню гомогенну валідність (Альфа Кронбаха = 0,74), а за шкалою антифеміністичної спрямованості - низьку гомогенну валідність (Альфа Кронбаха = 0,35). Шляхом виключення невалідних завдань гомогенність цієї шкали підвищилася до Альфа Кронбаха=0,64. Валідними виявилися вісім тверджень: 9, 15, 16, 18, 20, 29, 39, 40. Ці твердження виявилися профеміністичного напряму, наповнені егалітарним змістом. Наприклад “обоє батьків повинні мати рівні повноваження та нести відповідальність за дисципліну й виховання дітей (15), “незалежно від статі, за однакову роботу повинна бути рівна оплата” (16), “жінкам мають бути надані рівні можливості з чоловіками для професійно-технічної освіти” (18), “чоловік і дружина повинні брати участь у всіх домашніх справах, якщо обоє зайняті однакову кількість годин поза домом” (20) та ін. У процесі адаптації був здійснений переклад тексту методики й інструкції до тесту з англійської мови (Т. Говорун), близько 10 % тверджень були змінені у зв’язку зі специфічними рисами та ментальністю українського суспільства. Усі питання підлягали експертній оцінці.

У зв’язку з неоднорідністю вибірки застосування тесту Лівіна дало змогу визначити нерівність дисперсій у вибірках юнаків і дівчат для розрахунку 1-критерію Стьюдента. Порівняльний аналіз відповідей у двох вибірках (див. табл. 1, рис. 1) показав великі розбіжності у поглядах хлопців і дівчат за певними шкалами тесту. Зокрема, найбільша різниця виявлена за загальним показником (Сума 1=7,15; р=0,000001). Інші два показники жіночої та чоловічої вибірок, які в сумі складають загальний показник, теж сильно відрізняються. Отримані результати оброблялись із застосуванням пакета STATISTICA 6.

Таблиця 1

Гендерні відмінності в орієнтаціях молоді на традиційні чи егалітарні стосунки визначалися за допомогою Хі-квадрат тесту (критичне значення Хі-квадрат=7,81 при р=0,05). Із метою наочності ті розподіли, які виявилися значущими й розбіжними у двох статевих вибірках, були переведені у відсоткові показники. Дамо якісну інтерпретацію отриманим результатам за шкалами тесту (див. табл. 2).

Виявлено “живучість” традиційних поглядів у студентів-юнаків щодо призначення жінки й чоловіка, виконання ними різних соціальних і сімейних ролей, домінування чоловіка і підпорядкування жінки. Так, зокрема, більшість юнаків були цілком згодні з тим, що “чоловік має право наполягати на прийнятті жінкою його точки зору стосовно того, що можна і чого не можна робити” (пит. 2), “що чоловіку належить бути законним представником сім’ї у всіх юридичних питаннях” (пит. 19), що “лідерство, керівництво є чоловічою справою” (пит. 23). На відміну від юнаків, у жіночій вибірці було виявлено більш егалітарні погляди на гендерні ролі жінки, як у соціумі, так і в сім’ї. Так, наприклад, дівчата висловили особистісну позицію щодо обопільної відповідальності обох статей за виховання дітей, за побудову шлюбно-сімейних стосунків, рівну участь чоловіка й дружини у розподілі сімейних обов’язків. На їх думку, “заміжні жінки повинні протистояти поневоленню домашніми обов’язками” (пит. 9), “чоловік і дружина повинні брати участь у всіх домашніх справах при однаковій зайнятості поза домом” (пит. 20). Участь у нестереотипних видах діяльності, заняттях, які не відповідають статевій належності, заперечують юнаки і цілком підтримують дівчата (пит. 25 “Це смішно для жінки - керувати локомотивом, а для чоловіка - зашивати шкарпетки”). Це ще раз підтверджує міф, що “бабина дорога - від печі до порогу”, що “домашній затишок - справа тільки жіночих рук” тощо.

Таблиця 2

Розподіл відповідей дівчат і юнаків за значущими шкалами (у %)

Примітка. Критичне значення хі-квадрат 7,81 (при р=0,05). Зірочкою виділено ті питання, у яких за інструкцією було змінено математичний знак на протилежний.



подпись: 20,00-10,00

Дівчата Юнаки

Рис. 1. Порівняльний розподіл балів у вибірках дівчат і юнаків за значущими

Шкалами

Стереотипізованіші погляди юнаків порівняно з дівчатами виявилися щодо виконання жінкою материнського обов’язку. Більшість із них вважають “матір, яка не є в шлюбі, аморальнішою і безвідповідальнішою порівняно з таким же батьком” (пит. 10). Погляди юнаків та дівчат розійшлися і щодо покарання жінки-злочинниці (пит. 26). Хлопці виявилися більш толерантнішими, вважали, що покарання для жінки повинно бути менш суворим, ніж до чоловіка. На думку дівчат, покарання за здійснення злочину не залежить від статевої належності, що вказує на більш справедливу оцінку останніх, здатність діяти, творити, змінювати світ традиційних ролей.

Гендерні відмінності виявились і в орієнтаціях на сексуальні й подружні стосунки. Юнаки більше переконані у черговому міфі про те, що “чоловіки прагнуть сексу, а жінки - кохання”. Наприклад, майже половина (43 %) респондентів обох вибірок поділяють думку
щодо активного прояву форм сексуальної поведінки “Жінки повинні бути менш активні у залицянні, ніж чоловіки” (пит. 27), проте дівчата виявили більш ліберальні погляди порівняно з юнаками. Зазначимо, що більшість емансипованих дівчат вважає, що “немає вагомої причини для того, щоб жінки брали прізвище чоловіка одразу після шлюбу” (пит. 29), що є свідченням, на нашу думку, готовності вибирати, приймати рішення на основі власного вибору. Дещо суперечливі відповіді виявилися на питання 38 “Це образливо для жінок - підкорятися шлюбній обіцянці”. Майже вдвічі більше юнаків, ніж дівчат, дали відповідь “цілком не згоден” (71:30), хоча в сумарній оцінці виявилася однакова кількість опитуваних обох статей, які вважають дотримання шлюбної обіцянки безвідносною до статі. Обидві вибірки (майже порівно) категорично проти підкорення жінки сексуальному рабству в шлюбі (№ 40), що є свідченням тенденції єдиної статевої моралі, зменшення диференціації статей за принципом подвійного стандарту до моногамних стосунків. Цікавим є факт виявлення блоку шкал щодо дотримання жінками і чоловіками різних норм поведінки в соціумі, нав’язуваних ЗМІ та породжених оточенням. Це, зокрема, стосується міфу “чоловічої войовничості й мілітаризму”, більшої терпимості до їх брутальності та лихослів’я, ніж до агресії жінок, диктату маскулінної поведінки, обмежень свобод для жінок. Більш категоричні відповіді юнаків були на пит. 33 “існує багато слів та фраз, які не можна вимовляти жінкам, проте дозволено говорити чоловікам”, і на пит. 36 “жінки не повинні відвідувати ті самі місця, що й чоловіки, і мати однакову міру свободи з ними”. Засвоєний юнаками інший міф про те, що “слабка стать” частіше підвладна психічним розладам, депресивним та тривожним станам, є вразливішою, емоційнішою, знайшов своє підтвердження у ствердній відповіді на пит. 37 “Жінки надто нервові й чутливі, щоб стати добрими хірургами”. І апофеозом традиційних установок юнаків виявилося заперечення ними професійної придатності жінок до найрізноманітніших видів діяльності “Жінки повинні визнати свою інтелектуальну обмеженість порівняно з чоловіками” (пит. 42). Дівчата, на відміну від них, виявилися радикальнішими в оцінці цих якостей, вважаючи здобуття освіти, професію важливими у повноцінній самореалізації жінки в сучасному суспільстві, усвідомлюючи ті “скляні перешкоди” на шляху кар’єрного сходження, особливо у сфері політики, економіки, науки. Егалітарніші погляди виявились і в дівчат порівняно з
юнаками щодо фізичної привабливості обох статей, догляду за своїм тілом, дотриманням здорового способу життя тощо (пит. 31 “Сучасна жінка зобов’язана стежити за своєю фігурою не більше, ніж її чоловік за своєю талією”), що є певним розвінчанням міфу “молодість та краса жінки - головна запорука її щастя”. У цьому вбачається суб’єктний вибір молодих жінок - інтенції, наміри, готовність і спроможність вибирати, внутрішній самоконтроль особистості, відповідальність за власне життя, життєві стратегії тощо.

Як бачимо, всі розподіли значущих відповідей виявились обернено пропорційними у вибірках дівчат і юнаків, що вказує на їх різну спрямованість у життєвих установках, діаметрально протилежні погляди на права і можливості індивіда за статевою ознакою (див. рис. 1). Можемо дійти висновку, що запропонована адаптована методика тесту дає змогу дослідити гендерні орієнтації молоді, є досить зручною у використанні й може слугувати широкому спектру цілей - консультуванню, критичній оцінці, діагностиці тощо.

Виявлено, що дівчата більш орієнтовані на егалітарні стосунки, тоді як хлопці - на традиційні. Успадковуючи старі стереотипи і виробляючи нові, власні цінності, юнаки та дівчата все ще залишаються на роздоріжжі тендерної самореалізації. Протиріччя в тендерних орієнтаціях породжує недостатню самовпевненість особистості у виборі власної лінії поведінки, самовизначення у сфері шлюбно - сімейних і соціальних цінностей. Референтна гендерна ідентичність носить відчутний стереотипізований характер у юнаків, які орієнтовані на андроцентричні нормативи поведінки, тоді як дівчата мають більш егалітарні уявлення, орієнтовані на андрогінні цінності. Життєве самовизначення юнаків є більш консервативним, стереотипізова-

44 • 99 * ___ * * * 9

Ним: усе жіноче традиційно продовжує асоціюватись із сім єю, домашнім господарством; тоді як “чоловіче” - із активністю в соціальній, політико-економічній сферах тощо. Життєве самовизначення дівчата пов’язують із професійною сферою на партнерських взаємовідносинах із юнаками. Прагнення дівчат до активної соціальної діяльності відбувається через орієнтацію на здобуття освіти. На фоні “загальної соціальної трансформації” студентки частіше виявляють ліберальні установки, більше підтримують рівний розподіл ролей у сім’ї, прагнуть рівних прав і можливостей для самореалізації. Ці тенденції дають змогу констатувати збільшення суб’єктного потенціалу, визначити психологічні перспективи майбутньої життєтвор - чості молодих жінок як виходу за межі звичного та виклику стереотипам. Результати дослідження свідчать про необхідність розроблення та впровадження особливої ідеологічної системи гендерних знань і практик, релевантних психологічним принципам паритетності й андрогінізації статей, саморозвитку та повноцінного життєздійснення особистості у молодому дорослому віці. Низка положень і висновків може бути використана в поглибленні гендерних аспектів державної молодіжної політики. Розуміння та вироблення в молодої української генерації навичок гендерних компетенцій дасть можливість формувати неупереджене ставлення до здібностей та статусу людини незалежно від її статевої належності, орієнтуватися на найповнішу самореалізацію особистості в освоєнні будь-яких сфер людської життєдіяльності з урахуванням специфічних архетипів - ознак ментальності українського етносу.

Література

1. Звіт з людського розвитку в Україні за 2008 рік. Людський розвиток і європейський вибір України.- Програма розвитку ООН в Україні.- 122 с.

2. Бурлачук Л. Ф., Коржова Е. Ю. Психология жизненных ситуаций.- М.: Рос. пед. агентство, 1998.- С. 5-10.

3. Говорун Т. В., Кікінежді О. М. Гендерна психологія: Навч. посіб.- К.: Вид. центр “Академія”, 2004.- 308 с.

4. Завгородня О. В. Проблема психологічного здоров’я: спроба теоретичного аналізу // Практ. психологія та соціальна робота.- 2007.- № 1.- С. 55-60.

5. Кравець В. П. Статева соціалізація дітей та підлітків: закономірності та гендерні особливості: Монографія.- Т.: ТНПУ, 2008.- 416 с.

6. Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / За заг. ред.

В. О. Татенка.- К.: Либідь, 2006.- 360 с.

7. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості.- К.: Вид-во ТОВ “КММ”, 2006.- 240 с.

8. Мельник Ю. И. Психология здоровья // Журн. практ. психолога.- 2000.- № 3.- С. 11-14.

9. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності.- К.: Либідь, 2003.- 376 с.

10.Психология здоровья / Г. С. Никифоров и др.- СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000.- 504 с.

11.Bem S. L. Gender schema theory: A cognitive account of sex-typing // Psychological Review.- 1981.- Vol. 88.- P. 354-364.