ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Периодика - Психолінгвістика

Катерина Шепель (Кіровоград, Україна)

У даній статті розглядається проблема копінг-стратегій як проявів поведінки та спілкування особистості в стресових ситуаціях. Аналізується поняття копінгу, розглядаються види копінг-стратегій відповідно до класифікацій різних авторів.

Ключові слова: копінг-стратегії, адаптивна поведінка.

В данной статье рассматривается проблема копинг-стратегий как проявлений поведения и общения личности в стрессовых ситуациях. Анализируется понятие копинга, рассматриваются виды копинг-стратегий в соответствии с классификациями разных авторов.

Ключевые слова: копинг-стратегии, адаптивное поведение.

In this article the problem of coping-strategies is examined as displays of conduct and intercourse of personality in stress situations. The concept of coping is analyzed, the types of coping-strategies are examined in accordance with classifications of different authors.

Key words: coping-strategies, adaptive conduct.

Постановка проблеми. Проблема подолання особистістю стресових і критичних ситуацій досліджується вченими в різних галузях знання: біології, медицині, психофізіології, психології, - і в даний час залишається однією з найбільш актуальних в науці. Копінг-стратегії механізмом подолання особистістю стресових ситуацій та мають велике значення для процесу соціальної взаємодії, так як впливають на особливості спілкування з оточуючими, а також на особливості передачі, а також сприйняття інформації в залежності від обраного типу копінг-стратегій.

Актуальність дослідження. Життя людини в сучасному суспільстві припускає його існування й розвиток в умовах крайньої невизначеності. Нестабільність економічних, політичних і соціальних умов приводить до проблем дезорієнтації людини в оточуючій його соціальній реальності, а також неможливості здійснення об’єктивного прогнозу свого майбутнього. У зв’язку з цим особливої актуальності набувають питання, пов’язані з функціонуванням, адаптацією і виробленням особистістю ефективних стратегій подолання ситуацій, пов’язаних з невизначеністю, тобто копінг-стратегіями особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням процесу виникнення стресових реакцій, способів їх профілактики і корекції поведінки особистості в стресових ситуаціях займалися такі зарубіжні дослідники, як Дж. Адамс, Ф. Александер, Дж. Амирхан, Г. Басович, Г. Вейлант, Р. Лазарус, Р. Льюіс, Д. Механик, С. Петерсон, М. Селигман, Г. Селье, Н. Скотч, М. Тейлор, К. Злдвин, Е. Фрайденберг, С. Фолькман та ін.

У вітчизняній психології подолання стресу перважно досліджувалося з позиції особистісно-орієнтованого підходу (Л. І.Анциферова, В. О.Бодров, В. А.Ганзен, Л. П.Гримак, Є. П.Ильїн, Л. О.Китаев-Смик, А. Б. Леонова, Б. Ф.Ломов, В. І.Медведєв, С. К.Нартова-Бочавер, В. Д.Небиліцин, К. В.Судаков, М. Г.Ярошевский та ін.), та вивчення ціннісно-змістових орієнтацій (К. О.Абульханова-Славська, Б. С.Братусь, Ф. Є.Василюк, М. Ю.Денисов, В. С. Ніколаєва, А. В. Полєтаєва, О. О.Прохоров, І. А.Сапарова, та ін.).

Мета статті полягає у визначенні поняття копінгу, аналізі сучасних теоретичних підходів до класифікації копінг-стратегій та виділенні адаптивних копінг-стратегій, які сприяють налагодженню ефективного процесу соціальної взаємодії.

Виклад основного матеріалу. Процеси подолання людиною важких життєвих подій в психологічній науці прийнято позначати як адаптивна поведінка або копінг-поведінка.

“Копінг” - це індивідуальний спосіб взаємодії з ситуацією відповідно до її власної логіки, цінності, вагомості в житті людини і її психологічних можливостей [1]. Під “копінгом” маються на увазі когнітивні, емоційні й поведінкові спроби справитися із специфічними зовнішніми чи/і внутрішніми вимогами, які оцінюються як напруга або перевищують ресурси людини їх подолати у ситуаціях, що постійно змінюються.

Основна функція копінга, на думку багатьох зарубіжних і вітчизняних учених, полягає в адаптації людини до вимог ситуації [1; 2]. Копінг може сприяти оволодінню ситуацією, ослабляти або пом’якшувати її дію, при цьому копінг не є автоматизованою адаптивною поведінкою, як, наприклад, психологічний захист.

Первинне поняття “копінг-поведінки” використовувалося в психології стресу й було визначене як сума когнітивних і поведінкових зусиль, що витрачаються індивідом для ослаблення впливу стресу. В подальшому, будучи таким, що вільно вживається в різних роботах, поняття “копінг” охоплює широкий спектр людської активності - від несвідомих психологічних захистів до цілеспрямованого подолання кризових ситуацій. Психологічне призначення копінга полягає в тому, щоб якнайкраще адаптувати людину до вимог ситуації [3; 4].

Копінг-поведінка виникає, коли людина потрапляє в кризову ситуацію. Будь - яка кризова ситуація припускає наявність якоїсь об’єктивної обставини і певного відношення до нього людини залежно від ступеня її значущості, яке супроводжується емоційно-поведінковими реакціями різного характеру і ступеня інтенсивності [6]. Провідними характеристиками кризової ситуації є психічна напруженість, значущі переживання як особлива внутрішня робота по подоланню життєвих подій або травм, зміна самооцінки і мотивації, а також виражена потреба в їх корекції і в психологічній підтримці ззовні.

У деяких теоріях копінг-поведінки виділяють наступні базисні стратегії: 1) вирішення проблем; 2) пошук соціальної підтримки; 3) уникнення [4].

Стратегія вирішення проблем - це активна поведінкова стратегія, при якій людина прагне використовувати особові ресурси, все що є у неї, для пошуку можливих способів ефективного вирішення проблеми.

Стратегія пошуку соціальної підтримки - це активна поведінкова стратегія, при якій людина для ефективного вирішення проблеми звертається по допомогу і підтримку до навколишнього її середовища: сім’ї, друзів, значущих інших.

Стратегія уникнення - це поведінкова стратегія, при якій людина прагне уникнути контакту з дійсністю, що оточує її, піти від вирішення проблем.

Види копінг-стратегій поведінки розподіляються за трьома основними групами з урахуванням ступеня їх адаптивних можливостей: адаптивні; відносно адаптивні, неадаптивні.

До адаптивних варіантів копінг-стратегії поведінки в поведінковій сфері відносяться співпраця, звернення і альтруїзм. Ці прояви відображають таку поведінку особи, при якій вона вступає у взаємодію в найближчому соціальному оточенні або сама пропонує її людям для подолання труднощів.

У когнітивній сфері адаптивними варіантами є проблемний аналіз, установка власної цінності, свідоме самовладання. Це форми поведінки, спрямовані на аналіз виниклих труднощів і можливих шляхів виходу з них, підвищення самооцінки і самоконтролю, глибше усвідомлення власної цінності як особи, наявність віри у власні ресурси в подоланні важких ситуацій.

У емоційній сфері варіантами є протест, оптимізм, що відображають емоційний стан з активним обуренням і протестом по відношенню до труднощів і упевненістю в наявності виходу в будь-якій, навіть найскладнішій ситуації.

До неадаптивних варіантів копінг-стратегій поведінки відносяться:

- у поведінковому середовищі - активне уникнення, відступ, які припускають поведінку, яка обумовлює уникнення думок про неприємності, пасивність, самотність, ізоляцію, прагнення піти від активних міжособистісних контактів, відмову від рішення проблеми;

- у когнітивній сфері це упокорювання, розгубленість, дисиміляція, ігнорування - пасивні форми поведінки, що характеризуються відмовою від подолання труднощів із-за невіри у власні сили і інтелектуальні ресурси, з умисною недооцінкою неприємностей;

- у емоційній сфері це придушення емоцій, покірність, самозвинувачення, агресивність - варіанти поведінки, що характеризуються пригніченим станом безнадійності, покірності, переживанням злості і покладанням провини на себе і інших.

До відносно адаптивних варіантів копінг-стратегії поведінки, конструктивність яких залежить від значущості і вираженості ситуації подолання, відносяться:

- у поведінковій сфері - компенсація, відвернення, конструктивність - форми поведінки, що характеризуються прагненням до тимчасової відмови від вирішення проблем за допомогою алкоголю, лікарських засобів, занурення в улюблену справу, подорожі, за допомогою виконання своїх заповітних бажань;

- у когнітивній сфері - відносність, додача сенсу, релігійність - форми поведінки, спрямовані на оцінку труднощів порівняно з іншими, додання особливого сенсу у їх подоланні, на віру в Бога і стійкість у вірі при зіткненні зі складними проблемами;

- у емоційній сфері - емоційне розвантаження, пасивна кооперація - поведінка, яка спрямована на зняття напруги, пов’язаної з проблемами, емоційним відреагуванням, або на передачу відповідальності щодо вирішення труднощів іншим особам [4; 5].

Кожна форма психологічного подолання специфічна, визначається суб’єктивним значенням ситуації, що переживається, і відповідає переважно одному із завдань - вирішенню реальної проблеми або її емоційному переживанню, коректуванню самооцінки або регулюванню взаємин з людьми. Існують різні погляди на класифікацію копінг-стратегій. Проте більшість з них побудована навколо двох запропонованих Р. Лазаусом і С. Фолькман модусів психологічного подолання: спрямованого на вирішення проблеми та зміну власних установок стосовно ситуації [5].

Крім того, С. Фолкман і Р. С. Лазарус виділили такі копінг-стратегії:

1) стратегія конфронтації,

2) стратегія дистанціювання,

3) стратегія самоконтролю,

4) стратегія пошуку соціальної підтримки,

5) стратегія ухвалення відповідальності,

6) стратегія уникнення,

7) стратегія планового рішення проблеми,

8) стратегія позитивної переоцінки [4; 5].

Американський дослідник С. Карвер і його співробітники запропонували розширену класифікацію копінг-стратегій. На їх думку, найбільш адаптивними копінг-стратегіями є ті, які направлені безпосередньо на вирішення проблемної ситуації, до яких вчені віднесли наступні:

1. “активний копінг” - активні дії по усуненню джерела стресу;

2. “планування” - планування своїх дій відносно проблемної ситуації, що склалася;

3. “пошук активної суспільної підтримки” - пошук допомоги, поради у свого соціального оточення;

4. “позитивне тлумачення і зростання” - оцінка ситуації з погляду її позитивних сторін і ставлення до неї як до одного з епізодів свого життєвого досвіду;

5. “ухвалення” - визнання реальності ситуації.

Інший блок копінг-стратегій, на думку авторів, також може сприяти адаптації людини в стресовій ситуації, проте він не пов’язаний з активним копінгом. До таких стратегій ті, що упоралися відносяться:

- “пошук емоційної суспільної підтримки” - пошук співчуття і розуміння з боку оточуючих;

- “зменшення конкуруючої діяльності” - зниження активності стосовно інших справ і проблем і повне зосередження на джерелі стресу;

- “заборона” - очікування сприятливіших умов для вирішення ситуації. Третю групу копінг-стратегій складають ті, які не є адаптивними, проте, в

Деяких випадках, допомагають людині адаптуватися до стресової ситуації і справитися з нею. Це такі прийоми подолання як:

- “фокус на емоціях і їх вираження” - емоційне реагування в проблемній ситуації;

- “заперечення” - заперечення стресової події;

- “ментальне відчуження” - психологічне відвернення від джерела стресу через розваги, мрії, сон ті ін.;

- “поведінкове відчуження” - відмова від вирішення ситуації.

Окремо С. Карвер виділяє такі копінг-стратегії як “звернення до релігії”, “використання алкоголю і наркотиків”, а також “гумор” [2; 4].

Висновки. У результаті аналізу наукової літератури можна зазначити, що “копінгом” називають когнітивні, емоційні і поведінкові спроби опанувати специфічні зовнішніми чи/і внутрішні вимоги, які оцінюються як напруга або перевищують ресурси людини щодо подолання їх у ситуації, що постійно змінюється. Для цього людина обирає певні копінг-стратегії, які можуть бути адаптивними, відносно адаптивними та неадаптивними. Найбільш ефективними є адаптивні копінг-стратегії, які проявляються в співпраці, зверненні, альтруїзмі, проблемному аналізі, установці власної цінності, свідомому самовладанні, протесті, оптимізмі, що мають власне вираження в емоційній, когнітивній та поведінковій сфері діяльності та оптимізують соціальну взаємодію особистості.

Перспективи подальших розвідок полягають у дослідженні впливу обраної копінг-стратегій на успішність комунікації особистості в соціумі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Анцыферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. - 1994. - Т.15. - № 1. - С. 3-19.

2. Дементий Л. И. К проблеме диагностики социального контекста и стратегий копинг - поведения / Л. И. Дементий // Журнал прикладной психологии. - 2004. - № 3. - С. 20-25.

3. Иванов П. А. Стратегии совладания у лиц, совершивших правонарушение на фоне длительного стресса / П. А. Иванов // Психологическая наука и образование. - 2008.

- № 5. - C. 155-163.

4. Нартова-Бочавер С. К. “Coping Behavior” в системе понятий психологии личности /

С. К. Нартова-Бочавер // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18. - № 5. - С. 20­30.

5. Сирота Н. А. Копинг-поведение в подростковом возрасте. / Наталья Александрова Сирота - СПб.: РИМО, 1994. - 283 с.

6. Туманова Е. Н. Помощь подростку в кризисной ситуации жизни / Евгения Николаевна Туманова. - Саратов: Имекс-плюс, 2002. - 186 с.