ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІАЛОГІЧНОЇ ПРОЕКТИВНОЇ МЕТОДИКИ НЕЗАВЕРШЕНИХ РЕЧЕНЬ
Периодика - Психолінгвістика

Геннадій Дьяконов, Тетяна Слободяник (Кіровоград, Україна)

У статті розглядається діалогічний підхід до розробки проективної методики незавершених речень і виділяється три рівні проективно-діалогічної діагностики (об’єктний, суб’єктний та інтерсуб’єктний), кожний з яких представлений декількома шкалами-параметрами особистісно-комунікативної діагностики. Особлива увага звертається на характеристику особливостей об’єктного рівня проективно-діалогічної діагностики.

Ключові слова: діалогічний підхід, проективна методика, рівні діагностики, параметри, об’єктний, суб’єктний, інтерсуб’єктний.

В статье рассматривается диалогический подход к разработке проективной методики незавершенных предложений и выделяется три уровня проективно-диалогической диагностики (объектный, субъектный и интерсубъектный), каждый из которых представлен несколькими шкалами - параметрами личностно-коммуникативной диагностики. Особое внимание уделяется характеристике особенностей объектного уровня проективно­диалогической диагностики.

Ключевые слова: диалогический подход, проективная методика, уровни диагностики, параметры, объектный, субъектный, интерсубъектный.

In the article is examined a dialogic approach to the working out of projective methods of uncompleted sentences and three levels ofprojective-dialogic diagnostics (objective, subjective and inter subjective) are distinguished, each of which is presented by a few scales-parameters of personality-communicative diagnostics. The special attention is paid to the description of characteristic features of objective level of projective-dialogic diagnostics.

Key words: dialogic approach, projective methods, level of diagnostics, parameters, objective, subjective and intersubjective.

Постановка проблеми. Останніми роками психологи все активньшіе розвивають діалогічний підхід до вивчення різноманітних психологічних явищ [1; 3; 6]. У роботах деяких психологів [5; 7; 9] розглядається питання про специфіку методів діалогічного дослідження, яка визначається гуманітарно - духовним і екзистенційно-онтологічним змістом істинно діалогічних відносин і взаємодій між людьми.

Виходячи з цих ідей, ми висуваємо припущення, що такому методу проективного дослідження як незавершені речення можна надати істотний діалогічний зміст і на цій основі розробити нову методику психологічного дослідження особливостей взаємин між людьми, що розкриває психологічні особливості їх особистості.

Актуальність розробки нової методики психологічної діагностики особливостей міжособистісних відносин і особливостей особистості полягає в тому, що розробка діалогічних методів психодіагностики збагачує арсенал сучасних методів психологічної діагностики міжособистісних відносин особистості й відкриває перспективи використання даної методики в дослідницькій і практичній діяльності психолога.

Не дивлячись на те, що проективні методи (а також метод незавершених речень) використовуються в психології вже багато десятків років, слід сказати, що проблема створення діалогічних проективних методів (і зокрема, діалогічної версії методики незавершених речень) ще ніким не ставилася в психологічній науці. Тому проведене нами дослідження має науково-теоретичну і емпірико- методичну новизну.

Мета цієї роботи полягає в методичній розробці й емпіричному дослідженні діалогічної проективної методики (незавершених речень).

Виклад основного матеріалу. Вихідним принципом діалогічного проективного опитувальника є припущення про те, що поєднання займенників

З дієсловами різного психологічного змісту викликатимуть у опитуваних проекції (перцептивні, емоційні, інтелектуальні, ДІЄВІ, ЦІННІСНІ, смислові й ін.), відповідні змісту цих дієслів.

Наступна особливість діалогічного проективного опитувальника полягає в тому, що діалогічна психодіагностика здійснюється за допомогою незавершених речень трьох суб’єктних типів: “Я-”, “Ти-” і “Ми-тверджень” (або “Я-”, “Ти-” і “Ми-проекцій”).

Відповідно до уявлень діалогічної концепції Г. О.Ковальова [7, с.44-45], вважаємо, що незавершені речення діалогічного проективного опитувальника створюють стимульно-проективну основу для віддзеркалення різних рівнів психічної й особистісної активності опитаних: об’єктного, суб’єктного і інтерсуб’єкгного.

Оскільки основне завдання даної роботи полягає в розкритті принципових особливостей нашого підходу, то вважаємо за доцільне розглянути особливості і результати емпіричного дослідження об’єктних шкал діалогічного проективного опитувальника, які дозволяють показати основні особливості діалогічної методики незавершених речень[4].

У число об’єктних шкал розробленої нами методики входять наступні ттткали: раціонально-когнітивна, перцептивно-мнемічна, тілесно-кінестетична, дієво-вольова, прагматично-маніпулятивна і темпоральна (орієнтації в часі життя один одного).

Раціонально-когнітивна шкала складається із тверджень “Я-проекції”, “Ти - проекції” і “Ми-проекції”, які вказані в нижченаведеній таблиці 1.

Таблиця 1

Раціонально-когнітивна шкала (№1)

Я-проекція

Ти-проекція

Ми-проекція

Я про тебе...

Я знаю, що ти...

Я про тебе...

Коли я думаю про тебе...

Я думаю, що для тебе... Коли я говорю про тебе...

Коли я аналізую тебе...

Ти про мене...

Ти знаєш, що я...

Ти про мене...

Коли ти думаєш про мене...

Ти думаєш, що для мене... Коли ти говориш про ме­не...

Коли ти аналізуєш мене...

Ми один про одного...

Ти знаєш, що ми...

Я знаю, що ми...

Ти думаєш, що ми...

Я думаю, що ми...

Ми думаємо, що для нас... Коли ми говоримо один про одного...

Коли ми аналізуємо один одного...

7

7

8

У нашому дослідженні брали участь три категорії опитуваних: старшокласники, студенти машинобудівного технікуму і дорослі люди (вчителі, батьки, працівники міліції, митники, домогосподарки й ін.). У кожній категорії було по 20 представників чоловічої і жіночої статі.

Контент-аналіз відповідей на перше незавершене речення раціонально - когнітивної шкали “Я про тебе...” (форма “Я-проекції”) показав, що школярі дали такі завершення речень: думаю (14), хорошої думки (8), часто мрію (6), знаю все (6). Студенти технікуму дали такі варіанти завершень: думаю (14), все знаю (12) хорошої думки (7) і майже не думаю (5). Дорослі опитувані відповіли так: все знаю (16), майже не думаю (12), думаю (9).

Контент-аналіз відповідей опитаних на перше незавершене речення “Ти про мене...” (форма “Ти-проекції”) виявив наступні найбільш типові варіанти завершення речень. Старшокласники вважають, що “Ти про мене”: хорошої думки (15), все знаєш (12), нічого не знаєш (6) завжди думаєш (4). Студенти технікуму вважають, що “Ти про мене”: думаєш (16), все знаєш (14), згадуєш (6). Дорослі люди дають відповіді: думаєш (15), все знаєш (12), іноді згадуєш (8).

Відповіді на перше незавершене речення “Ми один про одного...” (форма “Ми-проекції”) такі. Старшокласники: знаємо все (18), майже все знаємо (7), нічого не знаємо (6), думаємо (4). Студенти технікуму: думаємо (15), все знаємо

(9) , згадуємо (8), піклуємося (6). Дорослі опитувані: думаємо (12), згадуємо

(10) , піклуємося (8), говоримо (7).

Таким чином, завершення перших речень опитуваними трьох груп показує, що перше речення даної шкали (у формах “Я-, Ти - і Ми-проекцій”) дійсно відображає перш за все раціонально-когнітивний зміст, що наочно видно по найбільш частих варіантах відповідей про “знання”, “думання”, “згадування” тощо.

Відповіді опитаних на друге незавершене речення раціонально-когнітивної ттткали “Я знаю, що ти...” (форма “Я-проекції”) істотно відрізняються і виглядають таким чином. Старшокласники “знають, що ти”: хороший (14), мене любиш (12), думаєш про мене (7), найкращий (7). Студенти технікуму “знають, що ти”: мене любиш (16), тільки мій (12), кращий в світі (8). Дорослі “знають, що ти”: мене любиш (14), кращий в світі (12), думаєш тільки про мене (7), ти тільки мій (5).

Завершуючи друге речення “Ти знаєш, що я...” (форма “Ти-проекції”), старшокласники пишуть: люблю тебе (15), найкращий (12), люблю тільки тебе (8); студенти технікуму говорять: знаю все про тебе (15), тільки твій (12), люблю тебе (10); а дорослі указують: люблю тільки тебе (16), думаю про тебе (12) нам добре разом (10).

Нарешті, третє речення “Ти знаєш, що ми...” (“Ми-проекція”) старшокласники дали такі відповіді: любимо один одного (14), подобаємося один одному (8), ми - хороша пара (6). Студенти технікуму указують, що вони хороша пара (16), люблять один одного (14), тільки один для одного (4). Дорослі відзначають, що вони: люблять один одного (17), дуже різні (4).

Усі ці відповіді ставлять під сумнів те, що даний тип речень виражає раціонально-когнітивний зміст, бо насправді тут йдеться не про раціонально- інформаційне знання про партнера, а про знання про любовні почуття і відносини, про визнання унікальності партнера.

Не дивлячись на значну схожість відповідей опитуваних трьох груп - старшокласників, студентів технікуму і дорослих людей - неважко побачити і ряд деяких характерних особливостей відповідей різних категорій опитуваних, що, очевидно, пов’язано з їх соціально-груповими особливостями (віком, освітою, родом занять і ін.).

Звернувшись до питань перцептивно-мнемічної шкали (Табл. №2), ми бачимо аналогічну картину загального характеру відповідей опитуваних.

Таблиця 2

Перцептивно-мнемічна шкала (№2)

Я-проекція

Ти-проекція

Ми-проекція

Коли я бачу тебе...

Я пам’ятаю, як ти...

Коли я слухаю тебе, то...

Я пам’ятаю, що ти... Коли я спостерігаю за то­бою ...

Коли я чую твій голос...

Коли я бачу твою усміш­ку...

Коли ти бачиш мене...

Ти пам’ятаєш, як я...

Коли ти слухаєш мене, то...

Ти пам’ятаєш, що я...

Коли ти спостерігаєш за мною...

Коли ти чуєш мій голос...

Коли ти бачиш мою усміш­ку...

Якщо ми бачимо з тобою... Ми пам’ятаємо, як кожен з нас...

Коли ми слухаємо один одного...

Ми пам’ятаємо, що ми... Спостерігаючи один за од­ним.. .

Коли ми чуємо голос один одного...

Коли ми бачимо, що ми по­сміхаємося...

7

7

7

Так, на перше твердження даної шкали “Коли я бачу тебе...” (форма “Я - проекції”) старшокласники, студенти технікуму і дорослі відповідають, що вони “посміхаються”, (23 - 14 - ІЗ),[5] радіють (4 - 12 - 21), люблять (7 - 0 - 0).

Завершуючи перше твердження у формі “Ти-проекції” - “Коли ти бачиш мене...”, опитувані указують: “ти посміхаєшся” (27 - 18 - 12), “я дивлюся на тебе, бачу тебе” (14 - 0 - 23). Закінчуючи друге незавершене твердження “Я пам’ятаю, як ти...” (“Я”- форма), опитувані відповідають так: посміхаєшся (15

- 15 - 0), твій погляд (19 - 14 - 19). Твердження “Ти пам’ятаєш, як я..(“Ти”- форма) отримує завершення: люблю тебе (19 - 17 - 19). Проте, фраза “Ми пам’ятаємо, як кожний з нас...” (“Ми”- форма) викликає у опитуваних різні варіанти відповідей: старшокласники згадують як ходили в кіно (6) і цілувалися (2); студенти технікуму - що вони люблять один одного (15), як поводилися вперше (13) і хвалили один одного (12); а дорослі - що вони шукають своє минуле (8), знають один одного (6) і не мали рацію (5).

Фактично, знову бачимо, що зміст відповідей на твердження перцептивно - мнемічної шкали також носить не стільки перцептивно-мнемічний, скільки інтимно-душевний характер. Це примушує припустити, що первинні назви раціонально-когнітивної і перцептивно-мнемічної шкал слід розглядати скоріше як умовні назви, ніж як точні позначення реального змісту способів завершення тверджень перших двох об’єктних шкал.

Аналіз результатів дослідження дозволяє вважати, що своїй назві набагато більше відповідають доповнення опитуваними незавершених тверджень тілесно- кінестетичної шкали (Табл. № 3).

Таблиця З

Тілесно-кінестетична шкала (№ 3)

Я-проекція

Ти-проекція

Ми-проекція

Коли я бачу твою фігуру... Для мене твоє тіло...

Коли я дивлюся тобі в очі...

Для мене твоя особис­тість...

Твій зовнішній вигляд для мене...

Те, як ти одягнений, для мене.. .

Твоя зачіска для мене...

Твої рухи для мене...

Коли я відчуваю твою ру­ку...

Коли я обіймаю тебе...

Коли я дивлюся в твоє об­личчя...

Коли ти бачиш мою фігу - ру...

Для тебе моє тіло...

Коли ти дивишся мені в очі...

Для тебе моя особистість...

Мій зовнішній вигляд для тебе...

Те, як я одягнений, для те­бе...

Моя зачіска для тебе...

Мої рухи для тебе...

Коли ти відчуваєш мою ру­ку...

Коли ти обіймаєш мене...

Коли ти дивишся мені в об­личчя...

Наше тіло для нас...

Коли ми дивимося один одному в очі...

Наші особистості для нас...

Наш зовнішній вигляд для нас...

Те, як ми одягаємося, для нас...

Наші зачіски для нас... Наші рухи для нас...

Коли ми відчуваємо наше рукостискання...

Коли ми обіймаємо один одного...

Коли ми дивимося один одному в обличчя...

11

11

10

Проте, відповіді опитуваних на твердження дієво-вольової шкали (Табл. №4) знову виражають скоріше загальний життєвий і духовно-ціннісний, ніж суб’єктно-діяльнісний зміст (що відповідає її назві).

Таблиця 4

Дієво-вольова шкала (№4)

Я-проекція

Ти-проекція

Ми-проекція

Я роблю тобі...

Твоя думка для мене... Я роблю для тебе...

Я можу з тобою...

Я готовий з тобою... Твоя воля для мене... Я впливаю на тебе...

Ти робиш мені...

Моя думка для тебе... Ти робиш для мене... Ти можеш зі мною...

Ти готовий зі мною... Моя воля для тебе...

Ти впливаєш на мене...

Ми робимо з тобою...

Наші рішення для нас...

Ми робимо для себе...

Ми можемо з тобою...

Ми готові з тобою...

Наша воля для нас...

Ми впливаємо один на од­ного. ..

7

7

7

Завершення речень прагматично-маніпулятивної шкали (Табл. № 5) має змітаний характер: приблизно половина тверджень розкриває деякі особливості впливу і взаємовпливу партнерів, а інша половина відповідей відображає глибші інтерсуб’єктно-життєві взаємини між партнерами.

Таблиця 5

Прагматично-маніпулятивна шкала (№5)

Я-проекція

Ти-проекція

Ми-проекція

Ти потрібний мені...

Я управляю тобою...

Ти мені зручний...

Я тебе використовую...

Я граю тобою...

Я указую тобі...

Я примушую тебе...

Я обдурюю тебе...

Я потрібний тобі...

Ти управляєш мною...

Я тобі зручний...

Ти мене використовуєш...

Ти граєш мною...

Ти указуєш мені...

Ти примушуєш мене...

Ти обдурюєш мене...

Ми потрібні один одно­му...

Ми управляємо один од­ним...

Ми зручні один одному... Ми використовуємо один одного...

Ми граємо один одним... Ми указуємо один одно­му...

Ми примушуємо один од­ного...

Ми обдурюємо один одно­го...

8

8

8

Нарешті, з’ясовується, що остання об’єктна шкала - темпоральна (Табл. № 6) - також відображає не стільки події життя та біографічні особливості партнерів і їх взаємин, скільки характеризує їх психологічні особливості (у минулому) і затверджує загальні життєві цінності і духовні взаємини - в майбутньому.

Крім відповідей опитаних на об’єктні шкали в нашому дослідженні, ми також отримали експериментальні матеріали за суб’єктними шкалами діалогічного проективного опитувальника (емоційно-афективна, мотиваційно - цільова, кооперативна, конфліктна, відособлення, ідентифікації, ігрова і моральна) і за інтерсуб’єктними шкалами (етична, розуміння і співчуття,

Я-проекція

Ти-проекція

Ми-проекція

Я завжди...

Я думаю, що у минулому ти...

Я думаю, що в майбутньому ти...

Я знаю, що недавно ти...

Я здогадуюся, що скоро ти...

Я вважаю, що в даний час ти...

Я бачу, що ти зараз зі мною...

Я відчуваю, що скоро ти...

В майбутньому ти для ме­не...

В майбутньому я з тобою...

Ти завжди...

Ти думаєш, що у минулому я...

Ти думаєш, що в майбут­ньому я...

Ти знаєш, що недавно я...

Ти здогадуєшся, що скоро я...

Ти вважаєш, що в даний час я...

Ти бачиш, що зараз я з то­бою...

Ти відчуваєш, що скоро я...

В майбутньому я для тебе...

В майбутньому ти зі мною...

Ми завжди...

У минулому ми...

Ми думаємо, що в майбутньому...

Ми знаємо, що недавно ми...

Ми здогадуємося, що скоро ми...

Ми вважаємо, що в даний час ми...

Ми бачимо, що зараз ми...

Ми відчуваємо, що скоро ми...

В майбутньому ми один для одного...

В майбутньому ми один з одним...

10

10

10

Таблиця 6


Темпорально-смислова шкала (№6)

подпись: темпорально-смислова шкала (№6)Ціннісно-особистісна, атрактивна, співтворчість, потенційна, любовна, духовна і екзистенційна). Проте аналіз емпіричних матеріалів за цими шкалами виходить за межі цієї публікації. Однак, вважаємо такий напрям досліджень цінним і важливим. Також припускаємо, що розвиток даного напряму діалогічних досліджень дозволить отримати нові знання про психологію міжлюдських взаємин і приведе до створення оригінальних та повноцінних діалогічних проективних тестів.

Висновки. Підводячи підсумки, вважаємо за потрібне зазначити, що методична розробка й емпіричне дослідження діалогічної проективної методики (незавершених речень) має значну наукову цінність, оскільки дана методика має достоїнства проективних методів і розкриває ракурси діалогічних відносин та діалогічного буття особистості.

З огляду на це, перспективними напрямками наших подальших досліджень діалогічно-проективних методів є: 1) дослідження особливостей суб’єктного й інтерсуб’єкгного рівнів психічної та особистісної активності опитуваних (суб’єктні та інтерсуб’єктні шкали опитувальника); 2) змістовно-смислова інтерпретація методико-психологічних особливостей діалогічного проективного опитувальника (незавершених речень); 3) співставлений особливостей психодіагностики за діалогічно-проективними методами з іншими методами психологічної діагностики особливостей спілкування та особистості людини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балл Г. О. Діалогічні універсали сучасного гуманізму / Г. О. Балл // Гуманітарні науки.

- 2001. - № 1. - С. 4-11.

2. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. - М.: Советская Россия, 1979. - 320 с.

3. Библер B. C. Мышление как творчество. Введение в логику мысленного диалога /

B. C. Библер. - М.: Политиздат, 1975. - 399 с.

4. Библер B. C. От наукоучения - к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / B. C. Библер. - М.: ИПЛ, 1991. - 413 с.

5. Дьяконов Г. В. Основы диалогического подхода в психологической науке и практике / Г. В. Дьяконов - Кировоград: РИО КГПУ им. В. К.Винниченко, 2007. - 847 с.

6. Ковалев Г. А. Психология воздействия: автореф. дисс. на соискание учен, степени доктора психол. наук: спец. 19.00.01. “Общая психология, история психологии” / Г. А. Ковалев. - М.: Изд-во НИИ ОПП АПН СССР, 1991. - 51 с.

7. Ковалев Г. А. Три парадигмы в психологии - три стратегии психологического воздействия / Г. А. Ковалев // Вопросы психологии, 1987. - № 2. - С. 41-49.

8. Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии / Т. А. Флоренская. - М.: Институт психологии АН СССР, 1991. - 244 с.

9. Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии: наука о душе / Т. А. Флоренская.

- М.: Гуман.-издат. центр ВЛАДОС, 2001. - 208 с.

10. Флоренская Т. А. Психологические проблемы диалога в свете идей М. М. Бахтина и

A. A. Ухтомского / Т. А. Флоренская // Общение и развитие психики / под ред. A. A. Бодалева. - М.: Изд-во НИИ ОПП АПН СССР, 1986. - С. 21-31.

11. Флоренская Т. А. Я - против “Я” / Т. А. Флоренская. - М.: Знание, 1985. - 80 с.

УДК 159.9