ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УСПІШНОСТІ ЖІНКИ-КЕРІВНИКА В ПРАВООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

І. Ханенко

Головним чином у статті основна увага зосереджена на психологічних особливостях успішних жінок, а також на гендерних відмінностях між керівниками.

Ключові слова: успішність, жінка-кервівник, правова діяльність, гендер.

Ханенко И. Психологические особенности успешности женщины-руководителя в правоохранительной деятельности. Главным образом в статье основное внимание сосредоточено на психологических особенностях успешных женщин, а также на гендерных различиях между руководителями.

Ключевые слова: успешность, женщина-руководитель, правовая деятельность, гендер.

Khanenko I. Psychological Features of Success of Women-leader in Law - Enforcement Activity. Mainly in the article basic attention is concentrated on the psychological features of successful women and on the distinctions between leaders.

Key words: success, woman-leader, legal activity, gender.

На сучасному етапі розвитку суспільства постало питання ефективного керівництва в ОВС. Адже саме від особи, яка стоїть у “голові”, залежить швидке й добросовісне виконання завдань та функцій покладених на правоохоронні органи. І можна довго сперечатися, хто буде кращим керівником, жінка чи чоловік, але відповісти на поставлене запитання можна, лише проаналізувавши особливості керівнцтва кожного.

Жінка-керівник - уже не рідкість у наші дні. Саме тому досить актуальним залишається питання її успішності й у правоохоронній діяльності. На жаль, часто можна почути думку, що жінка та військова служба не сумісні. Але на практиці простежується зовсім інше. Хоча керівники різних статей і займають одинакові посади, але все ж виконують різні завдання та функції. Інколи саме завдяки психологічним особливостям, що притаманні лише жінкам, вирішуються дуже важливі питання. Відтак, слід зазначити, що у неї є ряд переваг, реалізувавши які, вона може стати успішним керівником. Але перш ніж перейти до розгляду психологічних особливостей, необхідно зрозуміти, хто такий керівник та які перед ним стоять завдання?

Отже, керівник - це індивід, на якого офіційно покладені функції управління та організації діяльності в групі. Для керівника й системи керівництва вихідним є визначення цілей спільної діяльності, які фіксують бажаний напрям розвитку організації, тобто задають образ того кінцевого стану, до якого повинна дійти вона через певний проміжок часу. Вважається, що саме визначення таких цілей, структуру- вання діяльності стосунків під час виконання завдань спільноти, здійснення впливу на персонал становить сенс і сутність керівництва [4].

Під терміном “керівництво у психології управління”, як правило, розуміють процес соціально-психологічного впливу, коли індивід чи колективний суб’єкт управління з певним наміром впливає на інших людей із метою структурувати дії та взаємини в групі чи організації [3].

Різноманітні аспекти психологічних особливостей керівника і його управлінської діяльності привертали увагу багатьох дослідників (Н. В. Бахарева, В. В. Бойко, С. Вітковський, В. Врум А. Л. Журав - льов, В. Г. Ковальов, А. Л. Свенцицький, Ю. Н. Ємельянов, П. Єтон, Р. Л. Кричевський, Е. С. Чугунова та ін.).

Загалом бути керівником - надзвичайно велика відповідальність, адже від правильності прийнятого рішення залежить виконання покладених завдань, забезпечення функціонування та й загальна успішність конкретної організації. Але якщо говорити про правоохоронну діяльність, то це подвійна складність. Адже культура відносин у міліції, м’яко кажучи, відрізняється від діяльності у громадських організаціях.

На основі аналізу літературних джерел можна стверджувати, що психологічні особливості керівника ОВС XXI століття - це здатність організувати і згуртувати колектив підрозділу, націлити кожного на досягнення поставлених завдань. Керівнику ОВС важливо вміти спілкуватись із підлеглими і громадянами, ефективно впливати на них. Для сучасного керівника міліції важливі моральні якості: чесність, доступність, людяність, дисциплінованість та законослухняність.

Ставлячи питання про успішного керівника, не можна нехтувати професійно важливими особистісними якостями, насамперед слід говорити про рівень готовності або придатності людини до управлінської діяльності. У літературі відзначається, що готовність до праці є структурним особистісним утворенням, до складу якого входять морально-вольові характеристики особистості, мотиви діяльності, знання, практичні уміння й навички, індивідуально-психологічні

Якості, які забезпечують ефективне включення в нову сферу діяльності й ефективність її виконання [5].

Виконання відповідних завдань із посилення боротьби з організованою злочинністю багато в чому залежить від керівного складу ОВС, стилю і методів їхньої роботи, розуміння ними стратегії й тактики боротьби з найнебезпечнішими проявами злочинності. У сучасних умовах успішним керівником колективу ОВС може бути тільки та людина, яка здатна управляти діяльністю співробітників і володіти ситуацією, опираючись на авторитет посади й професійну компетентність, знання правил керування та психології, яка не придушує, а виявляє надійність.

Також слід враховувати індивідуальні характеристики керівника, які найчастіше пов’язують його із успіхом. Це - упевненість у собі, самостійність, самодостатність, незалежність, стійкість до стресу, готовність брати на себе відповідальність, наполегливість, здатність адаптуватися до ситуації та рішучість.

Таблиця 1

Індивідуальні характеристики керівника, які найчастіше

Пов’язують його з успіхом

Практичне розв’язання проблем у системі правоохоронної діяльності, можливе лише за умови належної підготовленості керівників, здатних ефективно здійснювати управління, організовувати діяльність особистості, групи, колективу в складних умовах сьогодення. Ідеться насамперед про розвиток тих психологічних якостей керівника, що можуть забезпечити ефективну реалізацію функцій професійної діяльності, особливо якщо управлінець - жінка.

Слід зазначити, що існують деякі особливості, які відрізняють жінку-керівника від керівника-чоловіка, особливо у правоохоронній діяльності. Жінки ламають стереотипи, властиві лідерам-чоловікам, привносять у ділове життя нові риси й зміни. Про ці особливості поведінки й діяльності успішних жінок-керівників правоохоронної діяльності далі й ітиметься.

Жінка-лідер має більш тонкий соціальний інтелект, вона тонше відчуває нюанси відносин, у тому числі й ставлення до себе. Вона вміє оцінювати й прогнозувати поведінку інших людей. Правда, її більше, ніж чоловіків, підстерігає небезпека піддатися своїм емоціям. Жінка володіє більшою контактністю і практичністю мислення. Якщо чоловік схильний будувати довгострокові плани, розраховувати на перспективу, то жінка віддає перевагу конкретно гарантованому результату, “тут і зараз”. Жінка краще від чоловіка контролює свої й чужі помилки; вона, як правило, краще формулює свої думки й виражає ідеї. Помічено, що жінка менше, ніж чоловік, реагує на залицяння й сексуальні домагання в ділових відносинах. Вона чітко розрізняє справу й розваги. Один з головних підводних каменів на шляху розвитку кар’єри успішної жінки - недостача глобального погляду на проблему, у неї більше розвинений консерватизм, тенденція грузнути в дріб’язках, емоціях та в системі людських відносин [7].

Адже така можливість власного внеску неодмінно дасть зрозуміти кожному підлеглому, що він необхідний і його цінують. Жінки дуже часто використовують у керуванні діалоговий стиль для досягнення необхідних їм цілей. Вони неодмінно хвалять своїх підлеглих, причому роблять це як в усній формі (особисто або перед усіма співробітниками), так і в письмовій формі.

Крім того, жінки-керівники мають більшу особистісну раціональність і меншу амбіційність щодо свого місця в ієрархії влади, унаслідок того, що знають собі ціну. Вони менш схильні до “подвійної гри” і не претендують на владу у фірмі “заради влади”.

У ділової жінки порівняно із чоловіком, під час доведення початого до кінця є своєрідна перевага: вона вміє вчасно зупинитися. Чоловік звичайно неухильно прагне до мети. Усяка зупинка зачіпає його самолюбство, внаслідок чого, постійно налягаючи на справу, він швидко видихаються. У жінки трохи інша тактика: якщо справа не йде, вона зупиняється, поволі накопичуючи сили, й вишукує більш ефективні засоби для досягнення мети.

Слід зазначити, що ефективність керування залежить також від обраного методу впливу на підлеглих. Одним із найпоширеніших є переконання. Ділового керівника відрізняє вміння перекладати будь - яке явище на мову інтересів і стимулів, активності й пасивності, виграшів та програшів, витрат і доходів. Цьому мистецтву треба вчитися, застосовуючи в діловому спілкуванні метод переконання, а не примусу. Тут варто підкреслити один істотний момент: мистецтво переконання може опанувати тільки той, хто відданий справі. Якщо справа й керівник - не одне ціле, дарма чекати від нього переконаності. Тільки за цієї умови можна боротися за справу, відстоювати її, рухати й доводити до кінця.

Діловитість керівника проявляється в умінні коротко і чітко викласти суть проблеми; довгі й великі промови можна розцінювати як марнотратство часу. Багатослівність - ворог діловитості. Мовлення ділової жінки відрізняється емоційністю. У важкі хвилини будь-якій жінці необхідно виговоритися, зберігати в глибині свої переживання їй не властиво. Піддавшись настрою, жінка може дати волю словам і почуттям. Який би керівний пост не займала жінка, вона завжди внесе із собою особисті переживання, емоційне сприйняття подій, глибоке сприйняття міжособистісних відносин. Але, незважаючи на всі відмінності в стилі керівництва, єдність слова й справи є важливою ознакою професіоналізму керівника, будь він чоловіком чи жінкою. Краще не говорити, але робити, ніж навпаки.

Крім того, жіночий стиль керівництва вважається м’якшим, гнучкішим, ніж чоловічий. Жінки за своєю природою більш комунікабельні, вони більшою мірою орієнтовані на встановлення контактів, відносин, створення міцної команди. У них краще розвинені вербальні здібності та, до того ж, вони емоційно й духовно більше різнобічні, ніж чоловіки. Але у правоохоронній діяльності успішній жінці часто доводиться забувати свої звички. Аби досягти успіху, їй необхідно переймати чоловічий стиль керування. На службі жінка повинна бути власною, сильною, витривалою та жорсткою.

Жінки сприймають кар’єру як особистий ріст, як самореалізацію. Вони наполягають на чіткому розмежуванні особистих і професійних проблем. У випадку конфлікту жінки однозначно вибирають той або інший шлях.

Відповідно до теорії С. Пятенко, виокремлюють кілька пізнаваних типів жінок-керівників:

Мати, господарка: це жінка з високим творчим потенціалом. Керувати їй допомагають споконвіку жіночі риси: терпіння, здоровий глузд, відповідальність, інтуїція, увага до ближнього. Вона розумна, раціональна й у той же час емоційна й тепла, не маніпулює людьми, а керує. У її компанії, як у гарному будинку, - стабільність і порядок. Така жінка прекрасно поєднує сім’ю й роботу.

Королева: головне для королеви - вона сама, її неперевершена краса, розум, талант, ділові якості. Навколишні чоловіки повинні відігравати роль казкового дзеркала, у якого королева в міру необхідності запитує: “Чи я на світі всіх миліше?”. Інших відповідей, крім “Так!”, бути не може.

Міледі: такі жінки зустрічаються на позиціях, які дають сховану владу, можливість смикати за “таємні ниточки”. “Міледі” за своєю суттю чоловіконенависниця. Вона змагається із чоловіками, маніпулює ними, пускаючи в хід свою найголовнішу зброю - жіночу привабливість, радіє, коли вдається перемогти. Її сила - у тонкому вмінні намацати потрібні крапки кожного. Організація для неї - театр маріонеток.

Принцеса: керівник такого типу з’являється, коли чоловік-бізнес - мен дарує дружині, наприклад, салон краси. Цій жінці не доводилося докладати яких-небудь зусиль для досягнення керівного посту. Нею рухає спрага вражень, задоволення й новизни. “Принцесі” протипоказано бути керівником, тому що вона в принципі не може ні за що відповідати: ні за себе, ні за свої дії, ні за довірених їй людей. Однак такі жінки-керівники, проте, можуть бути успішні у сферах, де необхідний легкий творчий підхід, де важливо схопити швидкозмінний настрій, враження. Організація для неї - іграшка, ляльковий будиночок Барбі.

Ненаситна дитина: це жінка-метеор, що завжди спрямовується до центру - подій, роботи, любові, грошей. Вона хоче всього й відразу; притягає й захоплює людей своїм стрімким рухом, енергією й пристрасністю. Зовні вона виглядає сильною, самодостатньою та успішною, однак сама почуває себе інакше - обділеною, обійденою, украй уразливою. Вона ніколи не буває повністю задоволена: досяг - ши одного, жалкує про інші упущені можливості. Хоча вона успішна на кожному відрізку свого шляху, їй не вистачає сталості. Якби вона перестала розкидатися, то досягла б вершин. Життя для неї - шведський стіл в умовах цейтноту.

Бариня: це сильна й примхлива жінка, якою рухає спрага влади не тільки над бізнесом, але й над людьми, їхніми душами, долями. Вона вміло маніпулює людьми, використовуючи заздрість, ревнощі, суперництво. Як “баба на чайнику”, “бариня” підтримує в компанії потрібну температуру, використовуючи повною мірою сильні жіночі якості - здатність установлювати й підтримувати емоційний контакт. “Бариня” робить своїх співробітників інфантильними, підсилює в них відчуття безпорадності. Для її працівників головне - догодити господарці, не розсердити її. Зарплату їм видають як благодійність. Незважаючи на гаданий хаос, змішання особистого й професійного, справи в компанії йдуть непогано. “Бариня” все тримає під контролем. Така жінка прагматична, хитра, здатна прораховувати ситуацію далеко вперед і досить успішна в бізнесі. Організація для неї - “садиба за високим парканом”.

Командир: такі жінки забувають, що люди діляться на чоловіків та жінок, і відмовляються від того, що може скласти їхню силу (жіноча привабливість, здатність подобатися, приваблювати, бути лабільною, розуміти інших людей). Прагнучи наслідувати чоловіків, такі жінки реально до них не дотягують і не можуть скласти їм справжньої конкуренції. Організація, очолювана “командиром”, може бути цілком працездатною й надійною, але в ній немає тої енергії, що запалює, притягає, надихає. Організація для “командира” - це казарма.

Орієнтуватись у пізнавальних типах жінок-керівників передусім необхідно, щоб у разі неефективного керівництва було можливим виявити, до якого типу вона належить, проаналізувати стратегію поведінки, після чого можна корегувати свої дії.

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що успішна жінка-керівник у правоохоронних органах повинна бути яскравою особистістю, інтелектуально й фізично активною, цілеспрямованою, упевненою в собі, самостійно приймати рішення, інтуїтивно відчувати настрій інших, готова до ризику, гідно реагувати на критику, зауваження й навіть образу. Також їй необхідно оволодіти вмінням переключатися з однієї соціальної ролі (“керівник, ділова жінка”) на іншу (“дочка, мати, дружина”). Ділові якості, уміння досягати результатів, володіння методами керування, рівень інтелекту властиві будь - якому керуючому незалежно від статі. А бути керівником у правоохоронній діяльності - подвійна складність та відповідальність.

Література

1. Берн Ш. Гендерная психология.- СПб.: Питер, 2001.- 320 с.

2. Виткин Дж. Правда о женщинах (14 мифов, сочиненных мужчинами).- СПб.: Питер Пресс, 1996.

3. Моулл. Управление карьерой в России // Проблемы теории практики управления.- 1996.- № 6.- С. 117-120.

4. Москаленко В. В. соціальна психологія: Підручник - К.: Центр навч. л-ри,

2005. - 624 с.

5. Психологія управління в бізнесі: Навч. посіб. для підготовки бакалаврів усіх форм навчання. Вид. 2-ге, доп., переробл. / Е. Ф. Іпатів, К. М. Левківський,

В. В. Павловський.- Х.; К.: НМЦВО., 2003.- 320 с.

6. Хеннниг М., Жарден А. Леди-босс.- М.: Дело, 2001.

7. Хорни К. Женская психология: Пер. с англ.- СПб.: ВЕИЛА, 1993.- 222 с.

8. Щекін Г. В. Практична психологія менеджменту. Як робити кар’єру. Як будувати організацію: Наук.-практ. посіб.- К.: Україна, 1994.- 399 с.