Книги по психологии

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ТА МОРАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ДОШКІЛЬНИКІВ: ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ І ВЗАЄМООБУМОВЛЕНІСТЬ
Периодика - Психологічні перспективи

УДК 159.9: 37.034 Л. В. Лохвицька

У статті проаналізовано психологічні особливості морального виховання та морального здоров’я дошкільників. Розкрито взаємозалежність і взаємо - обумовленість цих понять стосовно дітей дошкільного віку, а також вплив морального виховання на формування.

Ключові слова: дошкільник, моральне виховання, моральне здоров’я, життєдіяльність, особистість, навички, поведінка, вчинки.

Лохвицкая Л. В. Нравственное воспитание и моральное здоровье до­школьников: взаимозависимость и взаимообусловленность. В статье ана­лизируются психологические особенности нравственного воспитания и мораль­ного здоровья дошкольников. Раскрываются взаимозависимость и взаимо­обусловленность этих понятий относительно детей дошкольного возраста, а также влияние нравственного воспитания на формирование их морального здоровья.

Ключевые слова: дошкольник, нравственное воспитание, моральное здо­ровье, жизнедеятельность, личность, навыки, поведение, поступки.

Lokhvyts’ka L. V. Moral Education and Moral Health of the Preschool Children: Interdependency and Interconditionality. Psychological peculiarities of moral education and moral health of the preschool children are considered in this article. The interdependency and interconditionality of these conceptions concerning preschool children are revealed. The influence of moral education on the moral health formation in the period of preschool childhood is determined.

Key words: preschool child, moral education, moral health, vital activity, personality, skills, behaviour, deed.

Постановка наукової проблеми та її значення. Підвищення ро­лі моральних засад у всіх сферах життя - домінувальна ознака демо­кратичного високорозвиненого суспільства. Реалізація завдань мо­рального виховання молодого покоління в Українській державі має важливе значення, а специфіка обумовлена віковими й індивідуаль­ними особливостями, нормами суспільної моралі, принципами регу­лювання поведінки тощо. Саме тому в період дошкільного дитинства потрібно сформувати в дітей моральні почуття та якості, спонукати їх до засвоєння певних норм і правил, розвивати відповідні мотиви й звички поведінки, для збереження, зміцнення здоров’я та повноцінної життєдіяльності.


Про це йдеться в основних державних документах, які стосу­ються дошкільної освіти, зокрема в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні: «До сучасних пріоритетів державної політики в роз­витку дошкільної освіти належать виховання моральності, здатності дошкільника орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстан­цію, бути безкорисливим, надавати підтримку й допомогу тим, хто цього потребує, визнавати чесноти інших людей; підтримка природ­ного прагнення дошкільника до виявлення активності, здатності діяти за власним бажанням, самостійним вибором, приймати рішення, від­повідати за їхні наслідки, надавати переваги комусь-чомусь, відмов­ляти в прихильності комусь-чомусь, виявляти елементарні форми позиції “Я-у-Світі”; розвиток почуттів, емоційної сприйнятливості, емпатії; корекція емоційної глухоти, нечутливості, байдужості, жор­стокості, песимізму; виховання в дошкільника почуття самовартіс - ності, віри у свої можливості, своє значення для інших людей, фор - мування оптимістичних життєвих перспектив; формування довільної поведінки, виховання характеру, вправляння в умінні ставити мету, виявляти цілеспрямованість і наполегливість, долати труднощі, досягати високих стандартів якості продуктів праці» [6, 14-15]. Отже, здійснення морального виховання передбачає реалізацію ключових завдань у процесі формуванні особистості в період дошкільного дитинства.

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми. Роботи вчених дають змогу з’ясувати особливості засвоєння дітьми дошкільного віку моральних уявлень, навичок поведінки, які впливають на форму­вання основ їхнього морального здоров’я. Підґрунтям цього є визнан­ня провідної ролі дошкільного дитинства в становленні особистості, а також у формуванні в дитини ціннісного ставлення до самої себе, здатності належним чином впливати на умови життєдіяльності, усві­домлювати власне «Я», що підтверджують дослідження І. Беха [1], Л. Божович і Л. Благонадєжиної [4], О. Запорожця [3], О. Кононко [6],

B. Котирло й Т. Титаренко [8], С. Кулачківської та С. Ладивір [9],

C. Максименка [10] та ін.

Моральне виховання здійснюють у процесі цілеспрямованого впливу дорослі. Цей вплив спрямований на засвоєння дошкільниками основ моральної культури, що включає синтез знань про мораль, моральні почуття, мотиви та звички моральної поведінки. Результа­том морального виховання через вплив навколишнього середовища й збагачення дитиною власного морального досвіду є її моральний розвиток. За визначенням О. Запорожця, «соціальне середовище - це не просто потрібна зовнішня умова, це справжнє джерело розвитку, оскільки саме в ньому “записано” програму того, які психічні здіб­ності мають у дитини виникнути...» [3, 88], тобто формування мо­ральної поведінки передбачає накопичення моральних прагнень і почуттів, котрі виступають як рушії дій та вчинків, а отже спону­кають до діяльності.

У процесі розвитку моральних якостей формують певні звички, способи взаємодії з іншими людьми, а також стиль поведінки особис­тості, який проявляється в діяльності, вчинках. І. Бех розкриває став­лення людини до самої себе як «осмислене ставлення до власних суб’єктивних утворень (ставлень), тобто до особистісних властиво­стей». Під час цілеспрямованого виховного впливу відбувається про­цес створення «Я», що визначає соціальну й індивідуальну цінність життя кожної людини [1, 213].

Результати досліджень Л. Божович і Л. Благонадєжиної [4], С. Кулачківської та С. Ладивір [9] підтверджують, що для дошкіль­ників характерним є активний відгук на запропоновану дорослим діяльність, поступове формування здатності самостійно визначити її мету, яка утримується в пам’яті довше, і реалізувати її краще, коли є ігрова мотивація. У вказаному віці закладаються основи вміння керу­вати суспільно значимими мотивами діяльності, перші спроби плану­вати свою поведінку, проявляти самостійність [9, 52]. Л. Божович і Л. Благонадєжина, вивчаючи зміни мотивів із віком дітей, визначили, що в старшому дошкільному віці набувають смислу соціальні моти­ви, оскільки саме в цей період виникає потреба знайти певне місце се­ред інших й виконувати серйозну, суспільно значиму діяльність [4, 24].

Отже, дослідження довели, що дошкільник поступово починає розуміти навколишній світ й усвідомлювати своє місце в ньому, що сприяє виникненню нових видів мотивів поведінки, під впливом яких дитина здійснює певні вчинки, а також активно розвиває волю, котра забезпечує дієвість цих мотивів, стійкість поведінки та її незалеж­ність від зміни зовнішніх обставин, що є основою формування мо­рального здоров’я.

Мета статті - на основі аналізу психологічних особливостей мо­рального виховання дошкільників провести паралель із формуванням їхнього морального здоров’я.

Завдання дослідження - розкрити взаємозалежність й взаємообу - мовленість цих понять стосовно дітей дошкільного віку; визначити вплив морального виховання на формування морального здоров’я дошкільників.

У процесі дослідження використано такі методи - аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення, щоб обґрун­тувати завдання науково-теоретичного дослідження.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Ураховуючи актуальні завдання дошкіль­ної освіти на сучасному етапі, а саме: «формувати механізми самороз­витку дошкільника (реалістичну самооцінку, самоконтроль та саморе­гуляцію поведінки, совість як внутрішню етичну інстанцію, децен­трацію як подолання егоїзму, елементарний світогляд, індивідуаль­ний досвід, найпростіші форми життєвої перспективи); розширення свідомості дитини, сприяння її свідомому існуванню; навчати до­шкільника жити у злагоді з довкіллям та із самим собою, адекватно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя, довіряти люд­ському оточенню, відчувати себе захищеним ним, орієнтуватися в ньому; оснащувати дошкільника навичками практичного життя, на­вчати пристосовуватися до нових умов, виробляти гнучкість поведін­ки, виховувати творче ставлення до дійсності; вправляти в умінні виявляти волю, впливати нею на імпульсивні бажання» [6, 16] - важ­ливим є збереження та зміцнення здоров’я дітей.

Нині сутність здоров’я трактують як діалектичну взаємодію та взаємозалежність між фізичним станом індивідуума, його психічними проявами, емоційними реакціями й соціальним середовищем [2]. Отже, стан здоров’я залежить від поведінки особистості, яка форму­ється в процесі морального виховання.

Здорову особистість потрібно виховувати від самого народження, зокрема слід активізувати педагогічний вплив у період дошкільного дитинства. Адже, по-перше, важливі сенситивні періоди розвитку людини припадають саме на дошкільний вік; по-друге, дошкільники не мають суб’єктивних причин для захворювань; по-третє, як уважають психологи, у дошкільному віці в процесі активної дитячої діяльності можна виховати свідоме, бережливе ставлення до власного здоров’я. У зв’язку із цим значна кількість наукових досліджень при­свячена проблемі формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку.

Слушним є аналіз психічних можливостей дошкільників О. Ко - нонко: «Комплексною характеристикою дошкільника як суб’єкта життя є життєдіяльність. Вона відображає процес концептуалізації дитиною навколишнього світу та себе в ньому, акумулює різнома­нітні прояви суб’єктивності особистості, розкриває діяльнісну та діалогічну сутність дошкільника. Здатність дитини зазначеного віку не лише залежати від умов своєї життєдіяльності, а й певним чином впливати на них, відбивається в її позиції щодо оточення та самої себе» [7, 19]. Дослідження С. Кулачківської й С. Ладивір [9, 17] під­креслюють потребу створення умов для розвитку між дітьми доб­розичливих стосунків, адже вони формують у дитини відчуття спіль­ності з однолітками, дружелюбність, спокій, душевну рівновагу. Три­вога, напруженість у стосунках з іншими гальмують розвиток осо­бистості. С. Максименко [10, 4] зауважує, що дитина з нестресовим стилем життя усвідомлює й обстоює власні права та потреби, вибирає собі друзів, установлює нестресові стосунки. Отож формуванню мо­рального здоров’я сприяють такі якості дитини, як уміння керувати своєю поведінкою й способами спілкування, а також здатність вибирати адекватну альтернативу власних дій та вчинків, орієнту­ватися в нових обставинах, відчувати своє місце серед інших людей.

Предметом дослідження О. Іванашко [5] стали психологічні особ­ливості дошкільників, які сприяють усвідомленню основ здорового способу життя. Під час експерименту з’ясовано, що воно відбувається через визначення ієрархії потреб і мотивів діяльності в комплексі з рефлективним оцінюванням власних можливостей, а також усвідом­ленням дитиною інтересів через власні безпосередні бажання залежно від ситуації. Одним із найважливіших положень аналізу проблеми, яка стосується усвідомлення здорового способу життя в дошкільному віці, О. Іванашко вважає наявність об’єктивної мотивації, завдяки якій дитина починає діяти, підпорядковуючи свої безпосередні поривання опосередкованим мотивам. Усвідомлення дитиною моти­вів своєї діяльності взаємопов’язане зі становленням її самосвідо­мості. Одним із суттєвих параметрів цього процесу, на думку автора, є перехід поведінки на рівень її свідомої регуляції. Отже, під мораль­ним здоров’ям розуміють «комплекс характеристик мотиваційної сфери і сфери життєдіяльнісних потреб, основу якого визначає система цінностей, напрямів і мотивів поведінки індивіда в суспільстві» [2, 69]. На нашу думку, його також можна трактувати як усвідомлення осо­бистістю свого власного «Я», прояв нею морально-вольових рис характеру, сформованість моральної поведінки.

Із викладеного вище підсумовуємо: кінцевим результатом у про­цесі визначення рівня морального здоров’я є формування моральної поведінки. Водночас моральна поведінка - це частина реалізації завдань морального виховання дошкільників. Отже, моральне вихо­вання та моральне здоров’я - поняття, які є взаємопов’язаними й взаємообумовленими, оскільки процес морального виховання визна­чає формування морального здоров’я дошкільників. Зокрема, процес виховання передбачає «залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, організацію умов для її духовного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності, створення фонду “хочу” ... пріоритетним є морально-соціальний розвиток осо­бистості з перших років її життя» [6, 204]. Відповідно до завдань мо­рального виховання, зорієнтованих на засвоєння дітьми основ за­гальнолюдської моралі, на розвиток моральної волі й відповідальної поведінки, свободи морального вибору, на думку сучасних україн­ських дослідників (Г. Бєлєнької, О. Богініч, М. Машовець), «крите­рієм морального здоров’я є особистісний, вільний, моральний вибір кожного індивіда, що ґрунтується на особистісній відповідаль­ності» [2, 70]. Тобто поведінку як провідну категорію морального виховання та морального здоров’я дитини потрібно спрямовувати на реалізацію позитивно доцільних життєвих цілей, гармонійний розви­ток особистості, зміцнення здоров’я, забезпечуючи комфортні умови для її діяльності та взаємостосунків з іншими.

Спираючися на дослідження Л. Божович, В. Котирло, Т. Тита - ренко і Л. Блогонадєжиної [8], слід зазначити: формуючи моральну поведінку в дітей дошкільного віку, слід ураховувати особливості їхнього психічного розвитку, зокрема наявність супідрядності моти­вів. Ґрунтуючися на цьому потрібно створити умови для усвідом­лення дітьми як домінувального мотиву життєдіяльності прагнення до здорового, повноцінного життя.

Основними чинниками формування моральної поведінки є здо­буття особистістю знань із певної галузі, емоційне усвідомлення мотивів діяльності та вміння регулювати поведінкову реакцію, тобто моральна поведінка є складним новоутворенням особистості, у якому в органічній єдності взаємодіють інтелектуальні, емоційні, мотива­ційні й вольові процеси, що відіграють важливу роль у формуванні особистості в період дошкільного дитинства. Орієнтовно можна виді­лити такі структурні компоненти моральної поведінки: когнітивно - інтелектуальний, що включає формування моральних уявлень і суджень; емоційно-мотиваційний, який охоплює моральні почуття та якості; поведінково-діяльнісний - засвоєння певних норм і правил, розвиток відповідних звичок поведінки.

У педагогічному процесі, зорієнтованому на формування моральної поведінки дітей дошкільного віку, суттєвого значення набуває стимулювання розвитку когнітивно-інтелектуального компо­нента, оскільки знання є основою усвідомленого ставлення дошкіль­ників до навколишньої дійсності й до самих себе. На думку С. Мак - сименка, у процесі набуття знання суб’єкт не тільки вчиться, а й фор­мується як моральна особистість, визначає власні естетичні крите­рії [10].

Кожний етап діяльності дошкільників має емоційне забарвлення,

• ___ * Т 7 ? * * ^

І його регулюють певні мотиви. У зв’язку із цим емоційно-мотива­ційний компонент процесу формування моральної поведінки є харак­терним саме для періоду дошкільного дитинства. Емоції - психічне відображення життєвого смислу явищ і ситуацій. Вони проявляються у формі безпосереднього, пристрасного переживання, обумовленого ставленням їх об’єктивних властивостей до потреб індивіда, і належать до процесів внутрішньої регуляції поведінки. Емоції - суб’єктивна форма прояву потреб. Вони спонукають та спрямовують діяльність задля їх задоволення [3, 223]. Відповідно до того, що впро­довж життя людина постійно залучена до різноманітної діяльності, відтворює певну поведінку, потрібно розкрити причини, які викли­кають активність суб’єкта, тобто його мотивацію до діяльності. Мотиви за своєю значущістю для особистості неоднорідні. Одні мо­тиви спонукають до діяльності й водночас надають їй особистісний смисл (смислоутворювальні); інші - співіснують із ними, виконують роль спонукальних чинників (позитивних чи негативних) і позбавлені смислоутворювальної функції за визначенням О. Леонтьєва, є моти­вами-стимулами. Отже, емоційно-мотиваційний компонент забезпе­чує формування в дітей стійкого позитивного ставлення до діяль­ності. Мета мотивації у формуванні моральної поведінки як провідної категорії морального здоров’я полягає в потребі активізувати й закріпити в дітей позитивні емоції, пов’язані зі здоровим існуванням; викликати інтерес до засобів підтримання здоров’я; навчити знахо­дити причинно-наслідкові зв’язки між поведінкою та станом здо­ров’я; сформувати стійке прагнення до самостійного піклування про здоров’я.

Однією з найважливіших форм вияву моральної поведінки дити­ни є її діяльність, зумовлена різноманітними мотивами, тобто пове - дінково-діяльнісний компонент. Психологи діяльність визначають як активну взаємодію з навколишньою дійсністю, під час якої суб’єкт діяльності цілеспрямовано діє на об’єкт задля задоволення власних потреб [3]. Діяльність - основний спосіб пізнання довкілля. С. Макси­менко [10] підкреслює, що підпорядкування правилам вимагає від дитини вміння регулювати свою поведінку й формує вищі форми довільного управління нею. Регуляція поділяється на нормативну, інституційну, наприклад право (правові норми), і неінституційну, основною формою якої є мораль. Кожна форма регуляції спрямована на різні прояви цієї суперечності. Мораль як явище суспільне виникає в період входження людини в систему суспільних відносин. Поза суспільством мораль не потрібна. Моральні уявлення та цінності формуються в суспільній колективній діяльності, і тому від її орга­нізації залежить спрямованість моралі кожного з учасників. Питання морального виховання передбачає таку організацію спільної діяль­ності, за якої в її учасників формують суспільно значущі моральні якості, а суперечності індивідуального й суспільного знімають. Від­повідно, як зазначала Л. Божович, «.шлях формування особистості полягає в поступовому звільненні людини від безпосереднього впли­ву середовища, що дає змогу їй свідомо перетворювати це середо­вище й саму себе. Для особистості стає характерною активна, а не пасивна форма поведінки» [4, 239]. Отже, у процесі спільної з дорос­лим і самостійної діяльності в дошкільників закріплюються певні прояви моральної поведінки, які згодом відображаються в її свідо­мості. Моральна поведінка означає єдність мотиву та дії. Моральне виховання передбачає становлення в дитини системи домінувальних мотивів, які відповідають моральним нормам і визначають її стосунки з іншими людьми.

Дорослі, відповідно, ставлять собі за мету забезпечення безпе­рервного процесу морального виховання дошкільників, спрямованого на засвоєння ними моральних уявлень і понять, які впливають на формування навичок та вмінь, розвиток відповідного ставлення й усвідомлення щодо прийняття відповідних мотивованих рішень, дотримання норм та правил, а також адекватну поведінку. Водночас моральне здоров’я трактують як результат виховного впливу на дитину, що передбачає розвиток життєлюбної особистості, збагаченої знаннями про людину, готової до творчої діяльності та поведінки, що відповідає загальнолюдським нормам моралі. Отож, проводячи пара­лель між поняттями «моральне виховання» та «моральне здоров’я», з’ясовуємо, що вони взаємозалежні та взаємообумовлені, оскільки кінцевим результатом є формування моральної поведінки дошкіль­ника. Водночас констатуємо: що, на основі аналізу проведених психо­логічних досліджень установлено, що для поведінки дитини дошкіль­ного віку властива здатність до супідрядності мотивів. Це про­являється в тому, що поведінка дітей обумовлюється системою мо­тивів, домінувальну роль серед яких починають відігравати суспільні мотиви, а накопичення соціального досвіду дає змогу дошкільникам засвоювати правила й норми, прийняті в суспільстві, передбачати наслідки своїх вчинків та їх вплив на власне здоров’я й здоров’я інших. Важливим є привчання «поводитися в межах дозволеної пове­дінки, оволодівати культурою діалогу, адекватно реагувати на вчинки і слова інших, дотримуватись правил хорошого тону, співпереживати і співдіяти» [6, 206], як зазначено в Державному стандарті дошкільної освіти в Україні.

Отже, ураховуючи специфіку життєвого досвіду дошкільника, належну увагу потрібно приділяти забезпеченню його знаннями про основи моральної поведінки, себе самого, які найкращим чином спри­ймаються й закріплюються в різних видах дитячої діяльності (ігровій, комунікативній, предметно-практичній та ін. ). Діяльність дітей має цілеспрямовано пропонуватися, мотивувати дорослі. Для коригуван­ня діяльності вихованців потрібно ставити орієнтир на вплив наслід­ків їхніх дій на власний емоційний стан та інших людей. Така емоцій­на корекція поведінки, що визначає внутрішню детермінацію діяль - ності мотивом, ґрунтується на узгодженні загальної спрямованості поведінки, є важливим для дитини змістом її діяльності. Моральну спрямованість поведінки дошкільника визначають засвоєнням норм і правил та культивуванням відповідних звичок.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, на основі теоретичного аналізу з’ясовано психологічні особливості мо­рального виховання дошкільників; розкрито сутність поняття «мо­ральне здоров’я»; установлено, що результатом морального вихо­вання та кінцевою метою морального здоров’я є формування мораль­ної поведінки; узагальнено її характеристики стосовно дітей дошкіль­ного віку. Підсумком проведеного порівняння зазначених понять визначено вплив морального виховання на формування морального здоров’я в період дошкільного дитинства.

Перспективи подальшої наукової роботи вбачаємо в дослідженні механізмів формування моральної поведінки дошкільників як основи морального виховання та морального здоров’я. На увагу також заслу­говують питання послідовності етапів формування моральної пове­дінки в дітей із різними характерологічними проявами.

Список використаної літератури

1. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2-х кн. Кн. 1 : Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / І. Д. Бех ; ред. О. І. Цибульська. - К. : Либідь, 2003. - 280 с.

2. Бєлєнька Г. В. Здоров’я дитини - від родини / Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, М. А. Машовець. - К. : СПД Богданова А. М., 2006. - 220 с.

3. Запорожец А. В. Психическое развитие ребенка : избр. психол. тр. : в 2-х т. Т. 1 / Запорожец А. В. - М. : Педагогика, 1986. - 316 с.

4. Изучение мотивации поведения детей и подростков / под ред. Л. И. Божович, Л. В. Благонадежиной. - М. : Педагогика, 1972. - 352 с.

5. Іванашко О. Є. Психологічний аналіз усвідомлення здорового способу життя дітьми дошкільного віку : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. Є. Іванашко. - Рівне, 2001. - 20 с.

6. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні : наук. -метод. посіб. / [наук. ред. О. Л. Кононко]. - К. : Ред. журн. «Дошк. виховання», 2003. - 243 с.

7. Кононко О. Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника : автореф. дис. ... д-ра психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. Л. Кононко. - К., 2001. - 37 с.

8. Котырло В. К. Роль дошкольного воспитания в формировании личности /

В. К. Котырло, Т. М. Титаренко. - Киев : Т-во «Знание», 1977. - 48 с.

9. Кулачківська С. Є. Я - дошкільник (вікові та індивідуальні аспекти психіч­ного розвитку) / С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір. - К. : Нора-принт, 1996. - 108 с.

10. Максименко С. Д. Психічне здоров’я дітей / С. Д. Максименко // Психолог. - 2002. - № 1. - С. 2.