ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Л. Коробка

У статті розглядається поняття “психічне здоров’я студентської молоді”; аналізуються соціально-психологічні фактори, які впливають на психічне здоров’я студентів. Наводяться результати емпіричного дослідження деяких проблемних аспектів психічного здоров’я студентів-першокурсників та акцентується на необхідності психолого-педагогічної допомоги у збереженні їх психічного здоров’я.

Ключові слова: психічне здоров’я, студенти, страх, тривожність, адаптація.

Коробка Л. Исследование влияния социально-психологических факторов на психическое здоровье студенческой молодежи. В статье рассматривается понятие “психическое здоровье студенческой молодежи”; анализируются социально-психологические факторы, которые воздействуют на психическое здоровье студентов; приводятся результаты эмпирического исследования некоторых проблемных аспектов психического здоровья студентов-первокурсников и акцентируется необходимость психолого-педагогической помощи в сохранении их психического здоровья.

Ключевые слова: психическое здоровье, студенты, страх, тревожность, адаптация.

Korobka L. Research of Influence of Social and Psychological Factors on the Psychical Health of Student Young People. The article discusses the notion of “mental health of the student youth”; analyses the social and psychological factors that affect the mental health of the students; adduces the results of empirical research of some problem aspects of the first-year students’ mental health and emphasizes the necessity of the psychological and pedagogical assistance to preserve their mental health.

Key words: psychical health, students, fear, anxiety, adaptation.

Сучасний світ через свою динамічність та суперечливість створює різноманітні проблеми для людини і владно втручається в її особистісний простір; спричиняє зростання негативного впливу на особистість різних чинників, збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень, загострення почуття страху, невизначеності, невпевненості, розгубленості, а інколи й розчарування. Усе це негативно впливає на стан здоров’я людини загалом і на стан її психічного здоров’я зокрема. Саме тому виникає потреба в пошуку шляхів збереження та соціально-психологічної підтримки психічного здоров’я людини з урахуванням різних умов її життєдіяльності.

У цьому сенсі психічне здоров’я сучасної студентської молоді, його збереження та соціально-психологічна підтримка представляють особливий інтерес для дослідників, оскільки саме цей період життя людини характеризується наявністю багатьох стресогенних факторів.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що проблему психічного здоров’я науковці переважно розглядають з урахуванням того розуміння особистості, що складається в рамках тієї чи іншої теоретичної концепції особистості (А. Адлера, Г. Айзенка, А. Бандури, Е. Еріксона, Дж. Келлі, Р. Кеттела, А. Маслоу, Г. Олпорта, К. Роджерса, Д. Роттера, Б. Скіннера, З. Фрейда, Е. Фрома, К. Хорні, К. Юнга).

Серед українських та російських дослідників питання, пов’язані з різними аспектами психічного здоров’я, розглядали: О. В. Алексєєв (настрій і здоров’я); М. Й. Боришевський (психологія самоактивності й суб’єктного розвитку особистості як саморегульованої соціально - психологічної системи); Б. С. Братусь (аномалії особистості); Л. Д. Дьоміна, І. О. Ральникова (психічне здоров’я та захисні механізми особистості); Г. В. Ложкін, О. В. Наскова, І. В. Толкунова (психологія здоров’я людини); С. Д. Максименко (генетична психологія); В. М. М’ясищев (біопсихосоціальна єдність особистості й біопсихо - соціальні рівні та характеристики здоров’я людини); Г. С. Никифоров (психологія здоров’я); В. М. Панкратов (саморегуляція психічного здоров’я); Д. Д. Федотов (збереження психічного здоров’я);

О. В. Хухлаєва (особливості психічного здоров’я та його збереження у дошкільників і молодших школярів); О. Я. Чебикін (проблема емоційної стійкості) й інші.

Серед ряду авторських позицій переважають наукові погляди, згідно з якими, психологічне здоров’я розуміється як здатність особистості до самореалізації, самоактуалізації, адекватного самопри - йняття себе та світу (Б. С. Братусь, І. В. Дубровіна, А. Маслоу,

В. Франкл).

Загалом, більшість зарубіжних психологів вважає, що сутність психічного здоров’я особистості виражається через самоповагу та ступінь виявлення тривожності. При цьому вони вказують на те, що люди, які налаштовані на позитив, мають чіткі цілі у житті, не мучать себе вічними сумнівами, невпевненістю, дурними передчуттями та песимізмом, мають хороші перспективи для збереження власного здоров’я.

Аналіз проблеми психічного здоров’я дав змогу виділити основні складники психічного здоров’я: розумове - уміння отримувати, аналізувати та використовувати необхідну інформацію; емоційне - здатність розуміти, висловлювати й регулювати свої емоції та почуття; практичне - здатність усвідомлювати свої потреби й інтереси, ставити відповідні цілі та досягати їх.

Дослідники в галузі проблематики здоров’я студентської молоді виділяють низку проблемних аспектів психологічного здоров’я сучасного студентства та визначають різні соціально-психологічні фактори, що впливають на нього [2; 3]. На аналізі та дослідженні деяких із них ми і зупинимося.

Час навчання у ВНЗ припадає на другий період юності, чи перший період зрілості (17-23 роки). Зазначимо, що перехідний, маргінальний характер соціального становища і статусу зазначеного вікового періоду визначає також характерні психічні особливості юнацтва, що проаналізовані у працях таких учених, як Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, В. В. Давидов, А. В. Дмитрієв, І. С. Кон, В. Т. Лісов - ський, Л. С. Славіна та ін.

Основне завдання юності - вибір професії, соціальне й особис - тісне самовизначення, що є центральним новоутворенням віку. Основою самовизначення є потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, усвідомити себе членом суспільства, визначитися, тобто зрозуміти себе, свої можливості, своє місце й призначення у житті.

Проблема професійного самовизначення тісно пов’язана з проблемою більш глобальної життєвої перспективи, як цілісної картини майбутнього, що доводиться в роботах Є. І. Головахи й інших [1]. Тому ми вважаємо, що для оптимізації процесу професійного самовизначення молоді необхідно оптимізувати пошук засобів вирішення широкого спектра життєвих проблем, які обумовлені включенням особистості в самостійне життя.

Зі вступом до вищого навчального закладу різко змінюються об’єктивні чинники впливу на особистість: соціальне середовище і коло спілкування, інші побутові умови (мешкання в гуртожитку, необхідність планування власного бюджету та ін.).

Цей період визначається активним входженням особистості в студентське середовище й передбачає досягнення визнання і високого статусу серед студентів-однолітків та викладачів, засвоєння певних моделей поведінки, що спрямовані на досягнення цієї мети. Нама-

Гання зайняти високий соціальний статус у студентському середовищі може супроводжуватися труднощами та викликати у молодої людини, різноманітні емоційні переживання. Все це обумовлює адаптаційні труднощі, призводить до руйнування сформованих стереотипів, нерідко негативно впливає на самопочуття студента, на стан його психічного здоров’я.

Аналізуючи фактори, що впливають на стан психічного здоров’я студентства, можна виділити також процес недостатньої ідентифікації молодої людини зі студентським середовищем, сприйняття його як чужого, інколи навіть ворожого.

Особливо ця ситуація актуальна для студентів-першокурсників і, передусім, для студентів, котрі народилися в сільській місцевості, в інших містах, які вперше зіткнулися з новими, відмінними від шкільних, вимогами, є відірваними від родини та друзів. Цьому контингенту студентів необхідно адаптуватися не тільки до нових умов студентського середовища, а ще й пережити складний процес адаптації до нових умов життя.

Від особливостей протікання адаптаційного процесу до навчання у ВНЗ безпосередньо залежать навчальні успіхи студентів, їх самооцінка, психосоматичне здоров’я, подальша соціалізація та процес становлення самодостатньої особистості.

У дослідженнях особливостей процесу адаптації першокурсників до навчання у ВНЗ виділено такі його характеристики: негативні переживання, пов’язані із закінченням школи, зміною колективу, розлукою зі шкільними друзями; невизначеність мотивації вибору професії, недостатня психологічна готовність до неї; низький рівень розвитку основ саморегуляції поведінки і діяльності; необхідність пошуку оптимального режиму праці й відпочинку в нових умовах, налагодження побуту й самообслуговування (особливо за умови проживання в гуртожитку); нарешті, відсутність навичок самостійної навчальної діяльності й ін.

Таким чином, студенти-першокурсники мають пристосуватися до умов життя і діяльності згідно з новими соціальними функціями й особливостями роботи вищого навчального закладу. У процесі адаптації їм необхідно подолати низку об’єктивних та суб’єктивних труднощів.

До об’єктивних труднощів належать ті, які визначаються середовищем, зовнішніми обставинами, особливостями діяльності конкретного ВНЗ. На них студент не може здійснювати безпосередній вплив, змінювати чи корегувати їх на свою користь.

Суб’єктивні труднощі обумовлені індивідуальними особливостями анатомо-фізіологічного, психічного та соціального розвитку особистості. Це і загальний інтелектуальний розвиток, і спеціальні здібності або їх відсутність, і риси характеру й тип темпераменту індивіда, і сила його нервової системи, і особливості спрямованості особистості (інтереси, мотиви, переконання, ціннісні орієнтації, ідеали тощо), рівень розвитку її самосвідомості, прагнення до самопізнання, самоосвіти і самовиховання.

Проаналізована соціальна ситуація розвитку особистості студентства потребує вироблення в молодої людини певних стратегій вирішення труднощів, стратегій самопізнання та саморозвитку, стратегій збереження психічного здоров’я і розвитку ресурсних можливостей особистості.

Реальна ситуація, з якою ми стикаємося на практиці, говорячи про особистість юнака (студента) як суб’єкта, самопізнання, саморозвитку та самозбереження здоров’я, показує недостатньо сформовану систему ціннісних орієнтирів, у центрі якої перебувають цінності особистісного саморозвитку і самореалізації як умови надбання психічного та психологічного здоров’я особистості.

На основі аналізу науково-психологічної літератури можна визначити поняття “психічне здоров’я студентської молоді”, під яким слід розуміти таке функціонування психіки, яке забезпечує гармонійну взаємодію з навколишнім світом, адекватність поведінки, ефективність навчальної діяльності та здійснення особистісного розвитку.

Водночас дослідники в галузі проблематики здоров’я студентської молоді визнають такі проблемні аспекти психологічного здоров’я студентства, як низький рівень задоволення собою, тенденція до заниженої самооцінки, низький рівень здатності до психологічної близькості, проблеми ціннісно-смислової сфери, недостатньо розвинутий рівень саморегуляції емоційних станів тощо.

Проаналізовані соціально-психологічні фактори, пов’язані з періодом навчання у ВНЗ, обумовлюють адаптаційні труднощі, нерідко негативно впливають на самопочуття студента, на стан його психічного здоров’я, та призводять до виникнення негативних емоційних переживань і передусім переживання страху, до формування нових та розвитку вже існуючих в особистості страхів, до підвищення загального рівня тривожності.

Це засвідчує актуальність і доречність вивчення страхів у студентів у контексті проблеми їх адаптації до ВНЗ та їх вплив на стан психічного здоров’я.

У такому контексті негативний вплив на процес адаптації, на стан психічного здоров’я студентів можуть мати особистісні (індивідуальні) та не відпрацьовані на попередніх етапах розвитку вікові (загальні, притаманні більшості людей певного віку) страхи індивіда (страхи, пов’язані зі спілкуванням, страх зробити помилку, відповідати чи виступати публічно, страх бути висміяним чи покараним, страх бути не прийнятим у колектив тощо). Наявність стійких негативних переживань такого плану позначається як на ефективності адаптації до нових умов, викликаних зміною соціальної ситуації розвитку, появою нового соціального статусу, так і на пристосуванні безпосередньо до умов навчання у ВНЗ, а також посилює стрес, провокує психосоматичні та фізіологічні розлади, ускладнює (а в найбільш складних випадках - унеможливлює) соціальні контакти, впливає на успішність студента, його самооцінку.

Метою нашого емпіричного дослідження був аналіз взаємов’язку переживання різних страхів, прояву особистісної тривожності студентів та соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у ВНЗ, які впливають на стан психічного здоров’я студентів.

Завдання дослідження полягали у виявленні рівня адаптованості та рівня особистісної тривожності студентів, визначенні кількості притаманних студентам-першокурсникам страхів; у визначенні найактуальніших страхів у контексті адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у вищій школі; у дослідженні кореляційного зв’язку між кількістю притаманних респондентам страхів, рівнем їх особистісної тривожності та рівнем адаптованості студентів.

З огляду на завдання дослідження діагностичний комплекс включав такі методики: методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда; методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса (в адаптації для студентів ВНЗ); модифікований опитувальник ієрархічної структури актуальних страхів особистості, призначений для обстеження здорових осіб.

У дослідженні брало участь 40 студентів першого курсу (10 наків та 30 дівчат) факультету педагогіки і практичної психології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Мака - ренка і фізико-технічного факультету Сумського державного університету.

Якісний аналіз результатів дав змогу визначити страхи, найбільш пов’язані з процесом адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у ВНЗ: страх ситуації перевірки знань; страх відповіді перед великою аудиторією; страх контрольної роботи, страх перед екзаменами; страх невдачі, неуспіху; страх зробити помилку; страх невідповідності очікуванням оточуючих; страх самовираження; страх бути висміяним; страхи, пов’язані зі стосунками з викладачами. Респонденти, котрі високо оцінили актуальність цих страхів, мають нижчі, порівняно із середніми, показники рівня адаптованості.

Етап вторинної обробки отриманих даних із використанням методів математичної статистики (а саме коефіцієнта рангової кореляції г8 Спірмена) мав за мету підтвердження гіпотези щодо існування статистично значимої кореляції між досліджуваними показниками.

Статистичний аналіз отриманих даних показав, що між показниками рівня тривожності та кількості страхів існує позитивний статистично значущий кореляційний зв’язок (г8 емп=0,351, при г8 крит. 0,05=0,31; г8 крит. 001=0,40). Між показниками рівня адаптованості й рівня тривожності та показниками кількості страхів і рівня адаптованості існує негативна статистично значуща кореляція (г8 емп=-0,66, та г8 емп=-0,427).

Теоретичний та емпіричний аналіз зазначеної проблеми дає підстави говорити про існування взаємозв’язку між переживанням страху та тривожності як особистісної риси і процесом адаптації першокурсників до умов навчання у ВНЗ. Так, з одного боку, високий рівень тривожності та велика кількість притаманних суб’єкту страхів (зокрема соціоцентричної спрямованості) можуть негативно впливати на ефективність процесу адаптації студента. У той же час, недоліки й негативні наслідки неефективної адаптації можуть детермінувати формування нових та розвиток уже існуючих в індивіда страхів, спричинити підвищення рівня його тривожності.

Таким чином визначені соціально-психологічні фактори, пов’язані з періодом навчання особистості у ВНЗ, обумовлюють адаптаційні труднощі студентів, які супроводжуються негативними емоційними переживаннями, що негативно впливає на стан психічного здоров’я студентів.

Важливим фактором збереження психічного здоров’я молодих людей є цілеспрямована психолого-педагогічна підтримка молодої

Людини, яку можуть надати викладачі ВНЗ, психологи, котрі працюють у системі психологічної служби вищих навчальних закладів.

Також важливо, щоб сама особистість проявляла активність (конкретні практичні дії) щодо збереження свого психічного здоров’я та створення оптимальних умов для самозбереження як власного психічного здоров’я, так і здоров’я оточуючих її людей.

Література

1. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи.- К.: Наук. думка, 1988.- 144 с.

2. Виноградова В. Проблеми соціалізації студентської молоді // Соціальна психологія.- 2007.- Спец. вип.- С. 150-151.

3. Заяц И. И. Некоторые аспекты психологического здоровья студентов // Психол. журн.- 2007.- № 2.